17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 757/64192/19-ц
провадження № 61-13865ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув заяву суддів Верховного Суду: Литвиненко Ірини Вікторівни (суддя-доповідач), Грушицького Андрія Ігоровича, Петрова Євгена Вікторовича
про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна,
про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними
та скасування записів про державну реєстрацію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , яка не брала участі у справі, на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М., про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування записів про державну реєстрацію.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 16 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Київський апеляційний суд постановою від 29 листопада 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року скасував
та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ,
який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за № 1660, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна
№ 1209278180000.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу гаража (машиномісця) № НОМЕР_1
у підземному паркінгу, площею 14,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_2
та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського
МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за № 1669, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1209283280000.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу гаража (машиномісця) № НОМЕР_2
у підземному паркінгу, площею 22,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_2
та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського
МНО Козаєвою Н. М., 28 березня 2017 року за № 1666, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1209291980000.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд постановою від 18 грудня 2024 року у задоволенні клопотань
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воротиленко О. С., про закриття касаційного провадження та про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовив.
Додаткові письмові пояснення у справі, подані ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воротиленко О. С., повернув без розгляду.
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат
Пашковський Д. В., залишив без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишив
без змін.
05 листопада 2025 року особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 ,
в інтересах якої діє представник - адвокат Копитко Є. К., через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у вказаній справі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 06 листопада 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Петров Є. В.
17 листопада 2025 року судді Верховного Суду: Литвиненко І. В., Грушицький А. І., Петров Є. В., заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони брали участь
у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом постановлено ухвалу від 02 жовтня 2025 року (касаційне провадження
№ 61-10134св25), якою закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Копитко В. В., на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М., про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування записів про державну реєстрацію.
В ухвалі від 02 жовтня 2025 року суд виснував, що оскарженою постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_4 як особи, яка не брала участі у справі, отже касаційне провадження за її касаційною скаргою підлягає закриттю, на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України, таким чином була сформована правова позиція суддів Верховного Суду
Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. щодо результатів розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Копитко В. В., на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 757/64192/19, тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості
та забезпечення об'єктивності розгляду цієї касаційної скарги вважають,
що підлягають самовідводу.
Заява суддів Верховного Суду про самовідвід підлягає задоволенню.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
ЦПК України в частині першій статті 2 регламентує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини,
що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» (Hauschildt v. Denmark, заява № 10486/83, § 48)).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того,
чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву
з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Також у рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine, заява № 33949/02, §§ 49-52) вказано, що наявність безсторонності відповідно до статті 6 § 1 Конвенції повинна визначатися
за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто
чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно
до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію,
то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи
є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Наявність безсторонності для цілей статті 6 § 1 Конвенції визначається
за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення
будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ від 24 травня
1989 року у зазначеній вище справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії», § 46).
Крім цього, згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів,
які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і соціальної ради Організації Об'єднаних Націй від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі
у розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Судді Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицький А. І., Петров Є. В. раніше брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції та висловлювали свою правову позицію щодо спірних правовідносин, тому з метою уникнення сумнівів
у неупередженості чи об'єктивності суддів, заяву про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку
про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву суддів Верховного Суду Литвиненко Ірини Вікторівни (суддя-доповідач), Грушицького Андрія Ігоровича, Петрова Євгена Вікторовича про самовідвід задовольнити.
Відвести суддів Верховного Суду:Литвиненко Ірину Вікторівну (суддя-доповідач), Грушицького Андрія Ігоровича, Петрова Євгена Вікторовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, про визнання договорів
купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування записів про державну реєстрацію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , яка не брала участі у справі, на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада
2023 року та постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року.
Передати касаційну скаргу (провадження № 61-13865ск25) для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров