Справа №461/6923/25
Провадження №3-зв/461/3/25
14 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., розглянувши заяву адвоката Горобівського Івана Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Радченка Віталія Євгеновича у справі № 461/6923/25,-
У провадженні судді Радченка В.Є. знаходиться заява адвоката Горобівського Івана Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. у справі № 461/6923/25.
14.11.2025 року адвокат Горобівський І.Г. у судовому засіданні заявив відвід судді Галицького районного суду м. Львова Радченку В.Є. у справі № 461/6923/25.
Перевіривши подану заяву, вважаю, що вказану заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.
Нормами чинного КУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.
У пункті 4 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції Україникожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 5 статті 80 КПК України визначено що відвід повинен бути вмотивованим. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (частина 4 статті 80 КПК України).
Таким чином, кримінально процесуальним законом передбачено процесуальний механізм реагування на зловживання правом на відвід, який полягає в тому, що у випадках, коли повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід, суд який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
У положеннях чинного КПК України не передбачена можливість заявити відвід судді, який слухає заяву про відвід.
При цьому, у даному випадку заява адвоката Горобівського І.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , є заявою про відвід судді Радченка В.Є., який розглядає заяву про відвід судді Волоско І.Р..
Отже, у цьому випадку адвокат звернувся із заявою, яка перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.
Така процесуальна поведінка заявника суперечить завданням і засадам кримінального провадження, адже подача заяви, яка не передбачена чинним процесуальним законом (заява про відвід судді, який слухає заяву про відвід), очевидно перешкоджає можливості дотримання цих засад і виконанню наведених завдань.
Безумовно незалежність і безсторонність суду, встановленого законом, є однією з головних ознак справедливого правосуддя, що, зокрема, закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Натомість, перевірка таких ознак та обставин під час розгляду заяви про відвід стосується саме слідчого судді, судді, який здійснює судове провадження одноособово або одного, кількох або усіх суддів, які здійснюють судове провадження колегіально.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Окрім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
У цьому випадку право на доступ до правосуддя, зокрема право на звернення до суду зі заявою про відвід не порушується, адже така заява подана особою, прийнята судом і перебуває на розгляді. Натомість, подача заяви, яка перешкоджає розгляду такої заяви про відвід, перешкоджають виконанню наведених вище завдань кримінального провадження та дотриманню його засад.
У цьому контексті слід відзначити, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (затягування розгляду справи), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також у неупередженості або об'єктивності суддів. Він вправі висловлювати ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід, проте він не повинен зловживати таким правом, тим більше, реалізовуючи його у спосіб та за процедурою, яка не передбачена чинними процесуальними нормами.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що подана заява адвоката містить ознаки зловживання правом на відвід, що, відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, є підставою для залишення такої заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -
Заяву адвоката Горобівського Івана Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Радченка Віталія Євгеновича у справі № 461/6923/25 - залишити без розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Радченко В.Є.