Справа № 461/1436/22
Провадження № 1-кп/461/87/25
14.11.2025 року. м. Львів.
Галицький районний суд міста Львова
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисниці ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 , ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 263 КК України, -
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 , ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні прокурор просила розглянути та задовольнити її клопотання, подане суду 16.07.2024 року про звернення застави в розмірі 74430,00 гривень, внесеної на користь ОСОБА_4 , в дохід держави посилаючись на наступне.
10.12.2021 слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07.02.2022 року із визначенням застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
02.02.2022 слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2022 року.
10.03.2022 суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 08.05.2022 року включно, із визначенням застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, що становило 74 430,00 грн. на день проголошення ухвали.
29.04.2022 суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 27.06.2022 року включно.
21.06.2022 суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.. 04.07.2022 у зв'язку із внесенням застави громадянкою ОСОБА_6 , в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, що становило 74 430,00 грн., ОСОБА_4 звільнений із Львівської установи виконання покарань (№ 19), та у відповідності до положень абз. З ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В подальшому, ОСОБА_4 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Також у відповідності до ч. З ст. 182 КПК України, на заставодавця ОСОБА_6 з моменту внесення застави покладаються обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки з викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 належним чином ознайомлений з датою та місцем проведення наступного судового засідання, про те без поважних причин в судове засідання не з'явився 24.05.2024. 31.05.2024, 16.07.2024 року, 16.08.2024 року.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , не з'являвся на судові виклики без поважних причин, а застоводавець ОСОБА_6 не виконала передбачені КПК України обов'язки, керуючись вимогами ст.ст.36, 182 КПК України, прокурор просила звернути заставу, внесену заставодавцем ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області на користь ОСОБА_4 у розмірі 74430,00 гривень в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Обвинувачений та захисниця заперечують щодо задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.
При розгляді клопотання прокурора про звернення застави, внесеної на корись ОСОБА_4 , в дохід держави суд бере до уваги наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 , ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 263 КК України. Обвинувачений неодноразово протягом тривалого часу не з'являвся до суду, про наявність відносно нього даного кримінального провадження, яке слухається в суді по суті був обізнаний, долею справи не цікавився та про причини своєї неявки суд не повідомляв.
10.12.2021 слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07.02.2022 року із визначенням застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. 02.02.2022 слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2022 року. 10.03.2022 суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 08.05.2022 року включно, із визначенням застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, що становило 74 430,00 грн. на день проголошення ухвали. 29.04.2022 суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 27.06.2022 року включно. 21.06.2022 суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. 04.07.2022 у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_6 в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, що становило 74 430,00 грн., ОСОБА_4 звільнений із Львівської установи виконання покарань (№ 19), та у відповідності до положень абз. З ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, на обвинуваченого у разі внесення застави були покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Отже, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 будучи обізнаним про наявність відносно нього кримінального провадження, яке знаходиться на стадії судового розгляду, у судові засідання не з'являється, про причини неявки суду не повідомляє, таким чином ухиляється від явки до суду.
Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В ч. 3 ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Заставодавцем внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Обвинуваченого 04.07.2022 року звільнено з-під варти саме на підставі факту внесення заставодавцем грошових коштів. Запобіжний захід у виді тримання під вартою змінено на заставу, яка є запобіжним заходом для підозрюваного (обвинуваченого) до часу її повернення заставодавцю або до її звернення в дохід держави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 8 статті 182 КПК).
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
З огляду на викладене клопотання прокурора обґрунтовано правовими підставами, доведено, що ОСОБА_4 на виклики до суду не з'являвся, заставодавець не виконав своїх обов'язків щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд приходить до переконання, що вимога прокурора про звернення застави в дохід держави є законною та обґрунтованою належними й допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Таким чином, заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням клопотання прокурора, слід звернути в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 202 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави задовольнити.
Заставу в розмірі 74430,00 гривень, внесену 04.07.2022 року заставодавцем ОСОБА_6 за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, визначену ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 04.07.2022 року звернути в дохід держави та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_7