Справа №461/8210/25
Провадження №2-а/461/216/25
11 листопада 2025 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
представника позивача Голянської Ю.А.,
представника відповідача Шпакової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Голянська Ю.А., 09.10.2025 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00950684 (до повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності від 30.09.2025), винесену інспектором з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що згідно повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00950684 від 30.09.2025, інспектором з паркування управління безпеки вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В.Є. в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , який 30.09.2025 орієнтовно о 21 год. 22 хв. у місті Львові на вулиці Січових Стрільців, 1, здійснив зупинку на пішохідних переходах. Зокрема, зазначено щодо порушення зупинки на пішохідних переходах, а саме п.15.9 (г) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП. У зв'язку з наведеним на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн, який позивач сплатив. Окрім цього, згідно акту №05-530/25 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу до повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності ЛВ №00950684, авто позивача було доставлено для зберігання на спецмайданчик чи стоянку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Тролейбусна, 1. Вважає постанову про притягнення відповідальності протиправною, з наступних підстав. Враховуючи, що п.п. «г» п.15.9 ПДР України передбачає заборону як зупинки на пішохідних переходах, так і за 10 метрів від них з обох боків, то звинувачення позивача саме в зупинці безпосередньо на пішохідному переході є грубим порушенням його прав, адже є абсолютно безпідставним. Окрім цього, з матеріалів справи не вбачається, що інспектор з паркування здійснював будь-яке вимірювання відстані між транспортним засобом позивача та пішохідним переходом, не вказано такої відстані, не вказані технічні засоби, за допомогою яких таке вимірювання проводилося. Також звертає увагу суду, що ні в повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності, ні в акті огляду не вказано, як і чим саме таке стоянка позивача перешкоджала чи створювала небезпеку дорожньому руху. Більше того, на фотографіях чітко видно, що рух пішоходів жодним чином не ускладнено, перехід відбувається безперешкодно. Окрім цього, не створюються й жодні перешкоди чи небезпека в русі інших транспортних засобів. До того ж, в акті огляду та в повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності інспектор зазначає, що позивач здійснив зупинку саме на пішохідному переході, хоча з фотографій об'єктивно вбачається, що це твердження не відповідає дійсності. З огляду на те, що винуватість позивача не доведена жодними належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності - достатніми доказами, то вбачаються підстави для визнання протиправним та скасування рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою від 13.10.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у такій.
Ухвалою від 23.10.2025 продовжено строк, встановлений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2025, для усунення недоліків позовної заяви, надано позивачу додатково строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків згідно з ухвалою від 13.10.2025, ухвалою від 03.11.2025 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи.
Від представника відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т.М. 06.11.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому остання просить відмовити у задоволенні такого з наступних підстав. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, на дату винесення постанови, зареєстровано транспортний засіб марки «AUDI» з д.н.з. НОМЕР_1 , який 30.09.2025 о 21:22 год. було зафіксовано в момент вчинення правопорушення за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, в районі будинку 1, за здійснення зупинки на пішохідному переході, що позначений дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Здійснення зупинки в недозволеному місці, а саме - в місці пішохідного переходу, є наслідком створення позивачем перешкод для пішоходів, що полягає в тому, що зупинений з порушенням Правил дорожнього руху автомобіль загороджував видимість руху транспортних засобів, які рухаються у зазначеному напрямку для пішоходів при переході дороги в позначеному місці, тим самим створивши перешкоду для огляду проїзної частини. Зазначає, що знак «Пішохідний перехід» встановлено з повною його видимістю для водіїв транспортного засобу. Зважаючи, що позивач припаркувався біля знаку, який позначає місце пішохідного переходу, він не міг не побачити відповідний знак. Оскільки Правилами дорожнього руху заборонено паркуватися на пішохідних переходах та на відстані 10 метрів з двох сторін, забороняючі знаки паркування у таких місцях не вимагаються. Фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП. Таким чином, можна зробити висновок, що на транспортному засобі марки «AUDI» з д.н.з. НОМЕР_2 , який, на дату встановлення відповідальної особи, визначеної ст.14-2 КУпАП, згідно з Єдиним держаним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем, - було здійснено зупинку на пішохідному переході, чим було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. При здійсненні фотозйомки транспортного засобу позивача наявні не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних та протилежних ракурсів відповідно чинного законодавства. Окрім цього, у постанові про адміністративне правопорушення наведено показання технічного приладу та технічного засобу, що мають функції фотозапису, а також працюючим в автоматичному режимі, засіб фотозапису, як це вимагається згідно із ст.251 КУпАП, що доводить правомірність складеної постанови. Інспектором дотримано вимоги ч.4 ст.283 КУпАП та розміщено зображення транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення на веб-сайті, в мережі Інтернет, за посиланням: http://inspector.lviv.ua. Постанова по справі про адміністративне правопорушення містить відомості про порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, всі ці відомості вказані на зворотній стороні оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка міститься в матеріалах судової справи. Таким чином, представник відповідача зазначила, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а стороною позивача, всупереч вимогам ст.77 КАС України, не надано достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували незаконність винесення такої постанови.
Представник позивача - адвокат Голянська Ю.А. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що наведені у адміністративному позові, просила позов задоволити. Додатково зазначила, що вважає, що у даному випадку неможливо визначити чи є відстань до пішохідного переходу менше 10 м, оскільки заміри інспектором не проводились.
Представник відповідача Шпакова Т.М. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення адміністративного позову, просила відмовити у задоволенні такого, надала пояснення, які відповідають змісту поданого нею відзиву. Додатково зазначила, що вважає, що транспортний засіб перебував на пішохідному переході, оскільки знаходився за знаком «Пішохідний перехід».
Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.09.2025 о 21:22 хв. водій транспортного засобу марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку на пішохідних переходах за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 1, чим порушив п.15.9 (г) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. У зв'язку з наведеним, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Вказане підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення ЛВ №00950684 від 14.10.2025, складеною головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В.Є.
Окрім цього, на веб-сайті https://inspector.lviv.ua, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення: номер повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності та державний номер транспортного засобу, міститься сім фотознімків, виконаних з різних ракурсів. Також вказані фото в роздрукованому вигляді долучені до позовної заяви та відзиву на адміністративний позов.
За правилами ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У статті 14 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як передбачено п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Розділом 15 ПДР передбачені правила зупинки та стоянки транспортних засобів.
Згідно із п.15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
У випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), що передбачено п.15.2 ПДР.
Згідно з п. 15.9 «г» ПДР, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
Знак 5.38.1 «Пішохідний перехід» встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу.
Відповідно до п.34 ПДР, розмітка 1.14.1, 1.14.2, 1.14.3 («зебра», у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований і регульований пішохідний перехід на проїзній частині дороги чи на велосипедній доріжці.
Окрім цього, відповідно до п.15.10 «а» ПДР, стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.
З наведених норм, розміщення транспортного засобу на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі, є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху (в тому числі руху пішоходів) або створює загрозу безпеці руху.
Оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, представник позивача вказує на те, що під час фіксації порушення, уповноваженою особою не було проведено необхідних замірів дистанції, а відтак постанова прийнята за відсутності допустимих та належних доказів. Окрім цього, зазначає, що не відповідають дійсності твердження, що позивач здійснив зупинку саме на пішохідному переході.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а саме фотофіксацію вчиненого правопорушення, встановлено, що транспортний засіб марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , зупинений позивачем в безпосередній близькості до пішохідного переходу за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 1, на відстані, що безумовно є меншою відстанню ніж 10 метрів,в зоні дії знаку «Пішохідний перехід», відтак, необхідності в замірюванні відстані для того, щоб встановити, що транспортний засіб знаходиться на відстані ближче 10 м від пішохідного переходу не було.
Отже, доводи сторони позивача щодо протиправності постанови у зв'язку з відсутністю замірів дистанції не заслуговують на увагу, оскільки надані фотодокази дозволяють в повній мірі ідентифікувати транспортний засіб та визначити факт зупинки транспортного засобу позивача на відстані ближче 10 м від пішохідного переходу.
Також суд вважає доводи представника позивача щодо зазначення в постанові інспектором з паркування того, що транспортний засіб позивача припаркований на пішохідному переході, а не ближче 10 м від пішохідного переходу, такими, що не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме порушенні п.15.9 «г» ПДР, та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі №400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
Щодо покликань представника позивача щодо відсутності доказів того, що автомобіль позивача суттєво перешкоджав дорожньому руху чи створював загрозу безпеці руху, суд вважає такі безпідставними, з огляду на наступне.
Так, із фотофіксації адміністративного правопорушення, розміщеної на веб-сайті, та долученої до матеріалів справи, вбачається, що автомобіль позивача марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , зупинений в безпосередній близькості до пішохідного переходу, на відстані, що безумовно є меншою відстанню ніж 10 метрів,в зоні дії дорожнього знаку 5.38.1 «Пішохідний перехід».
В розумінні п.1.10 ПДР України перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу
Відповідно до п.п. (г) п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.
Здійснення зупинки в недозволеному місці, а саме на відстані ближче 10 метрів від пішохідного переходутакож має наслідком створення позивачем перешкод для пішоходів, оскільки зупинений з порушенням Правил дорожнього руху автомобіль загороджував видимість руху транспортних засобів, які рухаються у зазначеному напрямку для пішоходів при переході дороги в позначеному місці, тим самим створивши перешкоду для огляду проїзної частини.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2020 у справі №336/4224/16-а.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 було порушено ПДР, зокрема, щодо правил зупинки, відтак відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також звільнення від адміністративної відповідальності.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз зазначених норм та встановлені в ході розгляду справи обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому таку слід залишити без змін, а адміністративний позов залишити без задоволення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись ст.5, 9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,-
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 14.11.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_4 ;
представник позивача: Голянська Юлія Анатоліївна, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд.1, код ЄДРПОУ 44448833.
Суддя Ольга КРОТОВА