12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 369/2600/23
провадження № 61-5383св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління розвідки Міністерства оборони України,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Очеретний Юрій Валентинович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
Описова частина
Історія справи
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі - ГУР МОУ) про скасування наказу та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтовано тим, що наказом начальника ГУР МОУ від 26 жовтня 2022 року № 87ДСК було примусово відчужено на потреби ГУР МОУ належні позивачу на праві приватної власності квартири, які розташовані за адресами:
- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681133232080, номер об'єкта в РПВП: 29938640);
- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681087232080, номер об'єкта в РПВП: 299386880);
- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681193632080, номер об'єкта в РПВП: 32694662);
- АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681189132080, номер об'єкта в РПВП: 32694348);
- АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681183832080, номер об'єкта в РПВП: 32716077);
- АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681177132080, номер об'єкта в РПВП: 32716094);
- АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681160932080, номер об'єкта в РПВП: 32716312);
- АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681151432080, номер об'єкта в РПВП: 32708875);
- АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681142732080, номер об'єкта в РПВП: 32727474);
- АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681134232080, номер об'єкта в РПВП: 32714312);
- АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681115132080, номер об'єкта в РПВП: 32695148);
- АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681126032080, номер об'єкта в РПВП:32706040);
- АДРЕСА_13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681194732080, номер об'єкта в РПВП 32706087);
- АДРЕСА_14 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681187632080, номер об'єкта в РПВП 32706189);
- АДРЕСА_15 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681182532080, номер об'єкта в РПВП: 32706241);
- АДРЕСА_16 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681168932080, номер об'єкта в РПВП: 32718975);
- АДРЕСА_17 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681159132080, номер об'єкта в РПВП: 32719073);
- АДРЕСА_18 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681143432080, номер об'єкта в РПВП: 32727417);
- АДРЕСА_19 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681108632080, номер об'єкта в РПВП: 32727443);
- АДРЕСА_20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681097232080, номер об'єкта в РПВП: 32711511).
Всього двадцять квартир.
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відчуження спірних квартир відбулось на підставі зазначеного вище наказу.
Вказаний наказ, на думку ОСОБА_1 , є незаконним, оскільки:
в даному конкретному випадку відсутня суспільна необхідність у витребуванні майна житлового фонду - спірних квартир;
рішення про примусове відчуження майна було прийнято неуповноваженим органом, без відповідних правових підстав;
під час примусового відчуження була порушена процедура;
відчуження квартир відповідачем було здійснено з порушенням статті 41 Конституції України та є надмірним та невиправданим втручанням з боку держави в мирне володіння позивачем майном, яке належить йому на праві приватної власності, що в свою чергу є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки, на думку позивача, наказ № 87ДСК від 26 жовтня 2022 року є протиправним, а держава в особі ГУР МОУ є незаконним володільцем спірних квартир, тому вказане нерухоме майно підлягає витребуванню від відповідача як від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З урахуванням викладених обставин ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУР МОУ від 26 жовтня 2022 року № 87ДСК про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану;
- визнати недійсними та скасувати акти про примусове відчуження або вилучення майна від 23 грудня 2023 року б/н;
- витребувати з чужого незаконного володіння ГУР МОУ у власність ОСОБА_1 нерухоме майно - двадцять квартир, що знаходяться за вищевказаними адресами.
27 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабаян Д. А. звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про збільшення позовних вимог, у якій також просив витребувати з чужого незаконного володіння ГУР МОУ у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухоме майно - квартири, що знаходяться за адресами:
- АДРЕСА_21 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 32711553);
- АДРЕСА_22 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29932240).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУР МОУ про скасування наказу та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Очеретного Ю. В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження, заявник вказав, що з 26 листопада 1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Право власності ОСОБА_1 на спірні об'єкти нерухомого майна було набуте в період шлюбу, а отже вказані квартири перебувають в правовому режимі спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, відповідачем порушуються також і права ОСОБА_3 як співвласника спірного майна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 , поданою адвокатом Очеретним Ю. В., на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУР МОУ про скасування наказу та витребування майна з чужого незаконного володіння.
15 жовтня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від ГУР МОУ надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , оскільки оскаржуваним судовим рішенням не було вирішено питання про її права, інтереси чи обов'язки заявниці.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду з викликом учасників справи.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 , поданоюадвокатом Очеретним Ю. В., на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУР МОУпро скасування наказу та витребування майна з чужого незаконного володіння закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Києво-Святошинський районний суд Київської області при ухваленні 09 липня 2024 рокурішення у цій справі не вирішував питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки ОСОБА_3 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24 квітня 2025 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Очеретний Ю. В., через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанціїз порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на вказану касаційну скаргу, поданому 19 травня 2025 року, представник ГУР МОУ - адвокат Мамась М. О. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
22 травня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
Встановлено, що 26 жовтня 2022 року начальником ГУР МОУ на підставі Законів України «Про розвідку», «Про правовий режим воєнного стану», «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з метою забезпечення виконання ГУР МОУ бойових завдань в умовах правового режиму воєнного стану, прийнято наказ № 87ДСК «Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану», пунктом 1 якого наказано здійснити примусове відчуження об'єктів нерухомого майна, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно з Переліком об'єктів нерухомості, які примусово відчужуються (додаток 1 до наказу).
У додатку № 1 до наказу начальника ГУР МОУвід 26 жовтня 2022 року № 87ДСК наведено перелік належних ОСОБА_1 об'єктів нерухомості, які примусового відчужуються, зокрема:
-квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681133232080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681087232080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681193632080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681189132080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681183832080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681177132080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681160932080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681151432080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681142732080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681134232080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681115132080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681126032080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681194732080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_14 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681187632080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_15 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681182532080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_16 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681168932080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_17 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681159132080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_18 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681143432080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_19 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681108632080;
-квартира за адресою: АДРЕСА_20 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2681097232080 (т. 2, а.с. 163-182);
-квартира за адресою: АДРЕСА_21 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 32711553).
-квартира за адресою: АДРЕСА_22 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29932240).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за ГУР МОУзареєстровано право власності на спірні 22 об'єкти нерухомого майна, підстава для державної реєстрації - відповідні акти про примусове відчуження або вилучення майна, витяги з наказу № 87ДСК від 26 жовтня 2022 року.
Раніше спірні квартири були зареєстровані за ОСОБА_1 , а саме: 15 березня 2010 року квартира АДРЕСА_23 , на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду від 19 лютого 2010 року; 18 квітня 2012 року квартири АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , на підставі свідоцтв про право власності від 05 квітня 2012 року, виданих виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради на підставі рішень від 14 березня 2012 року №121, №122; 19 жовтня 2011 року квартири АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , на підставі свідоцтв про право власності від 14 жовтня 2011 року, виданих виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради на підставі рішення від 13 вересня 2011 року № 301; 20 жовтня 2011 року квартири АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , на підставі свідоцтв про право власності від 14 жовтня 2011 року, виданих виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради на підставі рішення від 13 вересня 2011 року № 301; 20 жовтня 2011 року квартири АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_12 , на підставі свідоцтв про право власності від 12 жовтня 2011 року, виданих виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради на підставі рішення від 13 вересня 2011 року № 301; 21 жовтня 2011 року квартири АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , на підставі свідоцтв про право власності від 13 жовтня 2011 року, виданих виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради на підставі рішення від 13 вересня 2011 року № 301.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 26 листопада 1994 року зареєстрували шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав
і охоронюваних законом інтересів особи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
У відповідності до частин першої, третьої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов'язки, або породжують для них правові наслідки.
Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.
Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.
Аналогічних за змістом висновків дійшовВерховний Суд у постанові від 04 вересня 2025 року у справі № 2-о-29/11(провадження № 61-11138св24).
Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
Системний аналіз наведених процесуальних норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не були підтверджені, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звернувшисьдо суду з позовом про захист своїх майнових прав, посилався на те, що на підставі протиправного наказу начальника ГУР МОУ від 26 жовтня 2022 року № 87ДСК було примусово відчужено на потреби відповідача належні йому на праві власності 22 квартири.
У задоволенні вказаного позову судом першої інстанції було відмовлено, що свідчить про те, що рішенням суду питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків ОСОБА_3 як особи, яка не брала участі у справі, не вирішувалось.
Разом із тим, слід зазначити, що передбаченим статтями 4 ЦПК України, 15 ЦК України правом на звернення до суду з позовом про захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ОСОБА_3 в межах цієї справи не скористалась.
Встановивши, що оскаржуване рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2024 року не порушує прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 , апеляційний суд, з урахуванням приписів статті 362 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм цивільного процесуального права.
При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Очеретний Юрій Валентинович, залишити без задоволення .
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов