05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 638/14006/18
провадження № 61-7854св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради
на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2025 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.
у справі за заявою ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною
за участю заінтересованої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради,
ухвалив постанову про таке:
І. Короткий зміст заяв та судових рішень
1. У травні 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про продовження строку дії рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 червня 2019 року у справі № 639/14006/18 про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення її опікуном.
2. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, заяву ОСОБА_1 задоволено. Продовжено строк дії рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 червня 2019 року про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною на два роки з дня набрання рішенням законної сили. Судові витрати у справі покладено на рахунок держави.
3. 11 квітня 2025 року Державна установа «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою, у якій зазначила про необхідність забезпечення відповідним рішенням суду відшкодування витрат на проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 у розмірі 10 382,94 грн.
4. Заява мотивована наступним:
- судово-психіатрична експертиза була проведена за клопотанням ОСОБА_1 на підставі ухвали апеляційного суду;
- за змістом частини другої статті 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ «Про судову експертизу» (далі - Закон від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ) проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами за рахунок цільового бюджетного фінансування здійснюється виключно у кримінальних провадженнях (частина друга статті 122 Кримінального процесуального кодексу України) та у справах про адміністративні правопорушення. У той же час, частиною п'ятою статті 15 цього Закону визначено, що витрати на проведення судових експертиз у цивільних справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством;
- законодавство не передбачає цільового виділення бюджетних коштів на проведення судових експертиз у цивільному процесі, а лише встановлює можливість відшкодування судових витрат особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом (за рахунок коштів, внесених для забезпечення судових витрат, або за рахунок державного бюджету);
- пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що компенсація судових витрат (крім судового збору) у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.
IІ.Короткий зміст оскарженої додаткової постанови суду апеляційної інстанції
5. Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 10 червня 2025 року стягнуто з Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради кошти за проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 382,94 грн на користь Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (експерту Радченко О. М. 6 921,96 грн, експерту Хоменко О. П. 3 460,98 грн).
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 задоволена, тому наявні підстави для покладення витрат, понесених на проведення судово-психіатричної експертизи, на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
7. У касаційній скарзі Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради просить оскаржувану додаткову постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відшкодування ним витрат на проведення судово-психіатричної експертизи та віднести ці витрати на рахунок держави.
8. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
- апеляційний суд, ухвалюючи додаткову постанову, не врахував висновків щодо застосування статей 133, 299 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 637/909/21;
- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, дійшовши висновку про наявність підстав для покладення витрат, понесених на проведення судово-психіатричної експертизи, на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради та застосувавши загальні правила розподілу судових витрат, передбачені частиною другою статті 141 ЦПК;
- частиною другою статті 299 ЦПК чітко визначено, що судові витрати, пов'язані з провадженням справи, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави. Це стосується як судового збору, так і витрат, пов'язаних з розглядом справи, що узгоджується з приписами частини першої статті 133 ЦПК.
ІV. Рух справи в суді касаційної інстанції
9. У червні 2025 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради звернувся із касаційною скаргою на додаткову постанову суду апеляційної інстанції.
10. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року відкрито касаційне провадження та зупинено виконання додаткової постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
11. 13 серпня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
13. Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
V. Позиція Верховного Суду
14. Переглянувши оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК), Верховний Суд зазначає таке.
15. Апеляційним судом встановлено, що під час розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1 на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 11 березня 2025 року було проведено судово-психіатричну експертизу.
16. Частиною п'ятою статті 15 Закону від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ передбачено, що витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
17. Державна установа «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», провівши судово-психіатричну експертизу, звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою, у якій вказувала на необхідність відшкодування понесених нею витрат.
18. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
19. За загальними правилами частини першої статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
20. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК).
21. Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
22. Наведене правило є спеціальним під час вирішення питання про судові витрати у такій категорії справ.
23. Верховний Суд вже робив висновок про застосування частини другої статті 299 ЦПК та виснував, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною відносяться усі судові витрати - як судовий збір, так і витрати, пов'язані з розглядом справи, що узгоджується з правилом частини першої статті 133 ЦПК (див. постанову Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 637/909/21).
24. Суд апеляційної інстанції не врахував викладеного, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про покладення судових витрат за проведення судово-психіатричної експертизи на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, неправильно застосувавши загальні правила розподілу судових витрат, передбачені частиною другою статті 141 ЦПК.
25. Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення норм процесуального є обґрунтованими.
26. Оскільки судові витрати, пов'язані з провадженням цієї справи, за правилами частини другої статті 299 ЦПК відносяться на рахунок держави, то додаткову постанову апеляційного суду слід змінити в резолютивній частині.
VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК).
28. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша та четверта статті 412 ЦПК).
29. З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, додаткову постанову апеляційного суду - змінити, виклавши абзац 2 її резолютивної частини у такій редакції: «Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи віднести на рахунок держави».
30. У зв'язку із зміною резолютивної частини оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду відсутні підстави для поновлення її виконання.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради задовольнити частково.
2. Додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2025 року змінити, виклавши абзац 2 її резолютивної частини у такій редакції: «Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи віднести на рахунок держави».
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко