10 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 733/1216/24
Провадження № 61-12699ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», інтереси якого представляє адвокат Солдатенко Андрій Михайлович (далі - адвокат),
на постанову Чернігівського апеляційного суду від 8 жовтня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до скаржника про захист прав споживача фінансових послуг і стягнення коштів за договором банківського вкладу та
1. У червні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути зі скаржника 26 618,10 грн за договором банківського вкладу «Мій депозит-пенсійний» і 2 695,43 грн відсотків за користування цим вкладом.
2. 23 червня 2025 року Ічнянський районний суд Чернігівської області відмовив у задоволенні позову.
3. 8 жовтня 2025 року Чернігівський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про задоволення позову.
4. 13 жовтня 2025 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 31236/0/220-25 від 14 жовтня 2025 року), у якій просив скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
5.4. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, зокрема, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 і 5 частини шостої статті 19 ЦПК України).
5.5. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тобто незалежно від того, чи визнали її такою суди попередніх інстанцій. З огляду на те, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Главі 2 Розділу І «Загальні положення» ЦПК України, її приписи поширюються і на касаційне провадження.
5.6. Предметом позову було стягнення коштів за договором банківського вкладу. Ціна позову становить 29 313,53 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90 840,00 грн = 3 028,00 грн х 30 таких мінімумів). З огляду на це справа за законом є малозначною. Тому судові рішення у ній за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку.
5.7. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для скаржника. Мотивував так:
- слід вирішити питання про цивільно-правову відповідальність користувача електронного платіжного засобу за проведені платіжні операції за наявності обставин, які доводять, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та за відсутності вини скаржника-банку, неправомірних дій або бездіяльності останнього. Крім того, потрібно вирішити питання про право клієнта скаржника заявити вимогу про відшкодування завданої йому шкоди до осіб, які вчинили щодо цього клієнта шахрайські дії;
- апеляційний суд застосував концепцію «негативного доказу» всупереч єдиній правозастосовній практиці Верховного Суду;
- питання розрахунків фізичних осіб за допомогою банківських платіжних карт і збереження інформації для ініціювання відповідних платіжних операцій стосуються необмеженого кола таких осіб, що зумовлює значний суспільний інтерес;
- визначення умов відповідальності скаржника за проведення операцій, які не визнають держателі платіжних карток, має для нього виняткове значення. У 2024 році, як і раніше, переважна більшість шахрайських випадків пов'язана із «соціальною інженерією», тобто з тим, що клієнти самостійно розголошують особисті дані, реквізити платіжних карток, підтверджуючи коди та паролі для проведення платіжних операцій. Торік 84 % від загальної суми всіх збитків було спричинено «соціальною інженерією». У 2023 році цей показник був 80 % (див.: https://bank.gov.ua/ua/news/all/kilkist-vipadkiv-shahraystva-z-kartkami-znizilasya-zbitki-za-nimi--zrosli).
5.8. Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував фундаментальність питання права у цій справі для формування єдиної правозастосовчої практики. Можливий вплив на самого скаржника бажаного для нього висновку про цивільно-правову відповідальність користувача електронного платіжного засобу за проведені платіжні операції не підтверджує такий фундаментальний характер.
5.9. Відсутні аргументи про виняткове значення для скаржника саме цієї, а не будь-якої іншої справи. Інтерес скаржника у визначенні умов відповідальності за платіжні операції, які не визнають держателі платіжних карток, не засвідчує винятковість значення для скаржника цієї справи.
5.10. Він не продемонстрував інтерес з боку суспільства до розгляду та вирішення справи № 733/1216/24, як і те, що цей інтерес є значним. Офіційні статистичні дані стосовно випадків шахрайства з використанням платіжних карток не засвідчують наявність значного суспільного інтересу саме до цієї справи.
5.11. Скаржник не погодився з оскарженим судовим рішенням. Однак це не означає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника.
5.12. Наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначних справах можливо оскаржити у касаційному порядку, скаржник не мотивував. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника слід відмовити.
5.13. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази проти позову. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною.
5.14. Оскаржені судові рішення за загальним правилом у касаційному порядку переглянути не можна. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За наведених умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній правомірній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 8 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг і стягнення коштів за договором банківського вкладу.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко