17 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 910/8158/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 05 березня 2025 року (суддя Смирнова Ю. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2025 року (колегія у складі: головуючий суддя Яценко О. В.; судді: Кравчук Г. А., Хрипун О. О.)
у справі №910/8158/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн»
до: 1) Державної митної служби України, 2) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, 3) Закарпатської обласної прокуратури,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Державної казначейської служби України,2) Закарпатської митниці,
про стягнення 41 957 361,02 грн,
03 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Закарпатської обласної прокуратури (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 05 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2025 року у справі №910/8158/24. Вказана касаційна скарга, згідно із штемпелем на поштовому конверті була подана 27 жовтня 2025 року.
Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 03 листопада 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі №910/8158/24 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Закарпатської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Верховний Суд установив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» (далі - ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою у 2024 році. Її предметом є вимога майнового характеру про стягнення 41 957 361,02 грн шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій відповідачів (їхніх посадових осіб) щодо незаконного втручання у право власності позивача на товари, порушення відповідачами права позивача мирно володіти своїм майном (втраченими товарами), що полягає у неповерненні цих товарів (за відсутності будь-яких підстав для такого неповернення); незабезпеченні схоронності та втрату товарів після їхнього вилучення відповідачем 1 та під час перебування втрачених товарів під контролем відповідачів, зобов'язаних забезпечити схоронність цього майна.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року установлено в розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Верховний Суд установив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05 березня 2025 року у справі №910/8158/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2025 року, позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» 30 176 657,41 грн майнової шкоди; в іншій частині позову відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.
У поданій касаційній скарзі скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2025 року у справі №910/8158/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Таким чином, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень та з вимог поданої касаційної скарги, скаржник не погоджується із задоволенням позову про стягнення 30 176 657,41 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, з огляду на вимоги касаційної скарги та спосіб її подання прокуратурою розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 905 299,72 грн (30 176 657,41 грн х 1,5 % х 200).
Однак Закарпатська обласна прокуратура доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.
Натомість скаржник у прохальній частині касаційної скарги заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання до ухвалення Верховним Судом рішення у цій справі, посилаючись на недостатність коштів для сплати судового збору, а також на те, що за умов, які склалися у країні, інтереси держави не можуть залишатися незахищеними.
Також скаржник посилається на те, що постановою від 05 квітня 2022 року у справі №308/360/20 за подібних обставин Верховний Суд його клопотання задовольнив і відстрочив сплату судового збору.
06 листопада 2025 року ТОВ «Філіп Моріс Сейлз Енд Дистриб'юшн» через систему «Електронний суд» подало заперечення на клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просить у задоволенні цього клопотання відмовити.
Верховний Суд підстав для задоволення клопотання Закарпатської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору не вбачає.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже, положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18).
Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов'язком суду.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Посилання скаржника на те, що ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2022 року у справі №308/360/20 його клопотання про відстрочення сплати судового збору було задоволено Суд оцінює критично, з тих підстав, що зазначене клопотання вирішувалося Верховним Судом станом на 18 березня 2022 року (початковий період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України) та з урахуванням інформації про те, що залишок коштів для сплати органами прокуратури судового збору становив 433,46 грн.
Касаційну скаргу у справі №910/8158/24 скаржник подав 13 листопада 2025 року, тобто майже через три с половиною роки після прийняття наведеної ухвали у справі №308/360/20, а в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник просто зазначає про «недостатність коштів для сплати судового збору», та не підтверджує це будь-якими доказами.
З огляду на викладене, наведені скаржником обставини скрутного фінансового становища, з урахуванням того, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, не можуть бути підставою для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону, а тому у Суду й відсутні підстави для задоволення такого клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, Суд зазначає про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Закарпатської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в установленому законом порядку та розмірі (905 299,72 грн), за реквізитами, які зазначені на веб-сайті Верховного Суду у розділі «Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях», із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).
Оскільки касаційну скаргу залишено без руху клопотання Закарпатської обласної прокуратури про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, заявлене в касацій скарзі, залишається без вирішення до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання Закарпатської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05 березня 2025 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2025 року у справі №910/8158/24 відмовити.
2. Касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05 березня 2025 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2025 року у справі №910/8158/24 залишити без руху.
3. Надати Закарпатській обласній прокуратурі строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити Закарпатській обласній прокуратурі, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов