17 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1483/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 (судді: Россолов В. В. - головуючий, Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.)
про закриття апеляційного провадження
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції
до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області
про стягнення 1 601,38 грн,
1. Рух справи
1.1. У квітні 2025 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (далі - Слобожанська селищна рада) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за особовим рахунком № 3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира № 142 у будинку № 16 на вул. Спортивній, селища Слобожанське у розмірі 1601,38 грн.
1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення позивачем фактичного споживання відповідачем комунальних послуг у заявленому розмірі.
1.3. ПАТ "Центренерго", не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило судове рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.
1.4. Згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2025
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2025 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі № 922/1483/25 як помилково відкрите.
2.2. Суд апеляційної інстанції установив, що ПАТ "Центренерго" було подано позов до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, які вже були предметом судового розгляду у справі № 922/3689/24, судове рішення в якій набрало законної сили.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявлені у справі № 922/1483/25 вимоги фактично дублюють вимоги, які вже були предметом розгляду у справі № 922/3689/24, і за результатами розгляду яких у задоволенні позову відмовлено. Відмінність у формальному обґрунтуванні (посилання на публічний договір) не усуває факту, що мова йде про той самий спір, між тими ж сторонами, щодо тієї ж квартири, того ж періоду та тієї ж суми боргу.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційне провадження у справі № 922/1483/25 було відкрито помилково.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень
3.1. Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції, ПАТ "Центренерго" у касаційній скарзі просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі про закриття апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
3.1.1. Скаржник вважає, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що позивач звернувся до апеляційного суду у встановленому законом порядку з апеляційною скаргою саме на рішення суду першої інстанції, а тому, відповідно до норм процесуального права, апеляційний суд, враховуючи те, що ним вже було відкрите апеляційне провадження та справа перебувала на стадії апеляційного розгляду, повинен був розглянути апеляційну скаргу по суті та прийняти відповідну постанову згідно з повноваженнями, передбаченими у статті 275 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, всупереч встановленим нормам процесуального права, апеляційний суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі як помилково відкрите, яка взагалі не передбачена нормами процесуального права при здійсненні апеляційного провадження.
3.1.2. Заявник касаційної скарги також звертає увагу на тому, що предметом позову у справі № 922/3689/24 було стягнення зі Слобожанської міської (селищної) ради заборгованості за комунальні послуги за період з червня 2022 по червень 2024 у розмірі 7060,02 грн.
Підставами позову у справі № 922/3689/24 були: рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13.10.2023 у справі № 621/3013/23, відповідно до якого спадщину (квартира №142 будинку №16 по вул. Спортивній м. Слобожанське Чугуївського району Харківської області) було визнано відумерлою; відомості з Єдиного державного реєстру речових прав, відповідно до яких право власності на цю квартиру набув відповідач; норми діючого законодавства, які регулюють питання, що пов'язані з відумерлістю спадщини.
У той же час, предметом позову у справі № 922/1483/25 є стягнення зі Слобожанської міської (селищної) ради заборгованості за комунальні послуги за період з січня 2024 по червень 2024 у розмірі 1601,38 грн.
Підставами позову цієї справи є: зобов'язання відповідача щодо оплати комунальних послуг по квартирі № 142 будинку № 16 на вул. Спортивній м. Слобожанське Чугуївського району Харківської області, з моменту реєстрації права власності; наявність укладених публічних договорів про надання комунальних послуг; наявність письмових доказів щодо фактичного надання комунальних послуг за вищезазначеною адресою; норми діючого законодавства, які регулюють питання щодо надання та оплати комунальних послуг.
Скаржник наголошує, що тотожними позови вважаються, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет позову, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, приймаючи до уваги зазначене скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що справи № 922/1483/25 та № 922/3689/24 є тотожними, а також вимоги у справі № 922/1483/25 фактично дублюють вимоги у справі № 922/3689/24 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у даному випадку підстави спору є різними.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу Слобожанська міська рада просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін з огляду на правильність висновків суду та необґрунтованість доводів касаційної скарги.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржене у справі судове рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
4.2. Предметом касаційного оскарження є судове рішення про закриття апеляційного провадження як помилково відкритого.
4.3. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Центренерго" у квітні 2025 року звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Слобожанської міської (селищної) ради про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за особовим рахунком № 3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира № 142 у будинку № 16 на вул. Спортивній селища Слобожанське у розмірі 1601,38 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у період з січня 2024 року по червень 2024 (включно) позивачем надавалися послуги з централізованого опалення за особовим рахунком № 3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира № 142 в будинку № 16 на вул. Спортивній, селища Слобожанське (Комсомольське), Чугуївського (Зміївського) району Харківської області , яке належить відповідачу на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13.10.2023 у справі № 621/3013/23.
Разом з цим, як установив суд апеляційної інстанції, у рішенні Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі № 922/3689/24 вже розглядалось питання стосовно стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 1601,38 грн, що були нараховані за особовим рахунком № 3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира № 142 в будинку № 16 на вул. Спортивній, селища Слобожанське (Комсомольське), Чугуївського (Зміївського) району Харківської області .
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського, у справі № 922/3689/24, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Центренерго" про стягнення зі Слобожанської селищної ради заборгованості за надані комунальні послуги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з червня 2022 року до грудня 2023 року (включно), суди у справі № 922/3689/24 установили, що саме квартира № 142 в будинку № 16 на вул. Спортивній набула статусу відумерлої після набрання рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.10.2023 у справі № 621/3013/23, а саме 14.11.2023. Право власності на вказану квартиру набуто органом місцевого самоврядування 03.01.2024, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2024 № 386991370. Таким чином, саме з 03.01.2024 у відповідача - Слобожанської селищної ради виник обов'язок щодо утримання майна, яке знаходиться у його власності, а тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з червня 2022 року до грудня 2023 року (включно).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, у справі № 922/3689/24, установив також відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у сумі 1601,38 грн, у зв'язку із недоведеністю наявності такої заборгованості належними та допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи № 922/1483/25 дійшов висновку, що питання стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року по червень 2024 року у сумі 1601,38 грн, що були нараховані за особовим рахунком № 3222, на якому обліковується житлове приміщення - квартира № 142 в будинку № 16 на вул. Спортивній, вже розглянуто у судовому порядку у справі № 922/3689/24.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 ГПК України).
Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 цього Кодексу, є наявність двох справ з тотожним суб'єктним складом, предметом та підставами.
При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 904/2759/20).
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З наведених норм права вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставини, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Чинні процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (постанови Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23, від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21).
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
З урахуванням зазначеного, здійснення судом всебічного аналізу предмета і підстав заявленого позову сприяє з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Така правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду від 26.02.2022 у справі № 06/785/21, від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21, від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21, від 14.09.2023 у справ № 920/874/22.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 170/499/23 зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
4.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмінність справ № 922/1483/25 та № 922/3689/24 лише в тому, що у справі № 922/1483/25 позивач звертається до суду і зазначає про наявний публічний договір між сторонами, додає до позову розрахунок заборгованості та акти про знаття показань із вузлів комерційного обліку теплової енергії за адресою: вул. Спортивна, 16/86. Разом з цим, у справі № 922/3689/24 судами вже було встановлено, що: "позивачем не зазначено всіх вихідних даних, які використовувались останнім під час визначення кількості спожитої теплової енергії (опалення) в період січень-березень 2024 років, що свідчить про неможливість перевірити правильність їх нарахування. Також, позивачем не було надано будь-яких документів, які б підтверджували встановлені тарифи на опалення та абонентську плату з водопостачання, водовідведення, опалення, гарячої води.
Окрім цього, матеріали справи не містять договорів щодо надання комунальних послуг, первинних документів (рахунків, актів), які виставлялись позивачем для оплати наданих комунальних послуг у період з січня 2024 року до червня 2024 року.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві зазначається про особистий рахунок №3222. Проте, позивачем не було надано жодного індивідуального договору про надання комунальних послуг по квартир і № 142 в будинку № 16 на вул. Спортивній.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 1601,38 грн, як такої, що не підтверджена жодними належними та допустимими доказами".
Отже, суд апеляційної інстанції установив, що заявлені у справі № 922/1483/25 вимоги фактично дублюють вимоги, які вже були предметом розгляду у справі № 922/3689/24 і за результатами розгляду яких у задоволенні позову відмовлено. Відмінність у формальному обґрунтуванні (посилання на публічний договір) не усуває факту, що мова йде про той самий спір, між тими ж сторонами, щодо тієї ж квартири, того ж періоду та тієї ж суми боргу.
4.6. Водночас, суд апеляційної інстанції, установивши відповідні обставини, дійшов висновку про те, що апеляційне провадження у справі № 922/1483/25 було відкрито помилково, а тому підлягає закриттю як помилкове відкрите.
4.7. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на тому, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 601/485/23 зроблено висновок про відсутність в апеляційного суду права закривати апеляційне провадження як помилково відкритого за наявності ухвал про відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на апеляційне оскарження.
4.8. Ураховуючи викладене, з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції обставин стосовно того, що заявлені у справі № 922/1483/25 вимоги фактично дублюють вимоги, які вже були предметом розгляду у справі № 922/3689/24, і за результатами розгляду яких у задоволенні позову відмовлено, а відмінність у формальному обґрунтуванні (посилання на публічний договір) не усуває факту, що мова йде про той самий спір, між тими ж сторонами, щодо тієї ж квартири, того ж періоду та тієї ж суми боргу, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, однак висновок суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі як помилково відкритого, є помилковим.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
5.3. Таким чином, перевіривши оскаржуване судове рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи частково знайшли підтвердження, колегія суддів вважає, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 слід скасувати, провадження у справі закрити.
6. Судові витрати
6.1. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 231, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити частково.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 922/1483/25 скасувати.
3. Провадження у справі № 922/1483/25 за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулося до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за особовим рахунком № 3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира № 142 у будинку № 16 на вул. Спортивній, селища Слобожанське у розмірі 1601,38 грн, закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак