18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 листопада 2025 року Справа № 925/1118/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Родас Груп»,
м. Харків
до приватного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси
про стягнення 4 145 грн. 48 коп.,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Родас Груп» до приватного акціонерного товариства «Азот» про стягнення з відповідача 51 928 грн. 99 коп. заборгованості, а саме: 47 783 грн. 51 коп. - суми основного боргу, 1 056 грн. 31 коп. - 3% річних та 3 089 грн. 17 коп. - інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №216-411 від 08 квітня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу суду від 22 вересня 2025 року було доставлено сторонам до їх електронних кабінетів 22 вересня 2025 року.
23 вересня 2025 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України 3 % річних у розмірі - 1 056 грн. 31 коп. та інфляційні втрати у розмірі - 3 089 грн. 17 коп.
Відповідно до ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Частиною 3 ст.252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог узгоджується з вищенаведеними нормами процесуального закону, то судом розглядається позов з урахуванням зменшених вимог.
У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Зокрема, відповідач зазначав, що згідно з п.4 специфікації №1 від 08 квітня 2024 року до договору, термін поставки становить 30 (тридцять) робочих днів з дати підписання сторонами специфікації №1.
В контексті вищенаведених умов договору звертає увагу суду, що позивач не виконав умов договору, оскільки повинен був поставити відповідачу металопродукцію в строк до 20 травня 2025 року, проте в порушення умов договору поставку останньої партії товару здійснив з затримкою у 9 календарних днів, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 29 травня 2024 року за №18.
Отже, відповідач зазначає про порушення позивачем умов договору.
Поряд з цим, відповідач вказує, що до відкриття провадження у даній справі, останнім було в повному обсязі сплачено суму основного боргу в розмірі 47 783 грн. 51 коп., в зв'язку з чим, на думку позивача позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідач вважає, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є вмотивованими за такими, що були фактично ним понесені та є недоведеними, адже не підтверджені документально та відшкодування адвокату витрат за надання правничої допомоги в сумі 10 000 гри. не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), достовірності, обґрунтованості, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи.
Позивач у відповіді на відзив зазначав, що проценти та інфляційні втрати, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, мають компенсаційний характер.
Незалежно від того, що стало причиною відсутності у відповідача необхідної суми грошових коштів (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Позивач також вказував на той факт, що до відзиву не додано відповідачем належних доказів на підтвердження своїх доводів, а їх суть зводиться до спроби уникнення відповідальності.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 08 квітня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Родас Груп» (постачальник) та приватним акціонерним товариством «Азот» (покупець) було укладено договір №216-411 поставки.
Пунктом 1.1. вищевказаного договору передбачено, що за умовами договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити металопродукцію, далі за текстом - товар, у асортименті та кількості згідно з специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору. В специфікації №1 до договору поставки №216-411 від 08 квітня 2024 року, сторони узгодили асортимент, кількість та вартість товару (а.с. 12-13).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно розділу 4 договору, поставка повару за договором здійснюється протягом строку дії даного договору погодженими партіями згідно письмової заявки покупця та специфікацій до договору. На підставі поданої покупцем заявки на поставку товару сторонами підписується відповідна специфікація до договору.
Поставка товару здійснюється з правилами «Інкотермс-2010» власним та/або орендованим автомобільним транспортом постачальника, на умовах DDP приватного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72 (склад покупця).
Строк поставки кожної партії товару узгоджується сторонами в специфікаціях до договору.
Датою поставки і переходу права власності на товар вважається дата підписання видаткової накладної покупцем.
Постачальником виконано свої зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується копіями видаткових накладних №12, №13 від 25 березня 2024 року та видатковою накладною №18 від 29 травня 2024 року (а.с. 14-16) :
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата за товар, поставлений за даним договором, здійснюється за цінами та на умовах, визначених у відповідній специфікації до договору у безготівковій формі, у національній валюті України (гривні), на підставі виставленого постачальником рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Умовами пункту 3.2. договору сторони погодили, що оплату по даному договору може здійснювати уповноважена покупцем особа на підставі довіреності.
Пунктом 3.3., 3.4. договору сторонами узгоджено, що при зміні курсу євро/долара США (вказується у відповідній специфікації до договору) по відношенню до гривні більше ніж на +1-3% ціна товару перераховується в гривні пропорційно зміні курсу валют на дату здійснення відповідного платежу. Під курсом валют розуміється і застосовується офіційний курс Національного банку України (надалі - НБУ), що оприлюднюється НБУ на день оплати товару.
У разі зміни курсу гривні по відношенню до євро або долара США в менший бік на дату оплати товару покупець проводить оплату вартості товару відповідно до курсу валют без оформлення-додаткової угоди до договору. У разі зміни курсу гривні по відношенню до євро або долара США в більший бік на дату оплати товару покупець додатково проводить оплату курсової різниці, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до договору.
У відповідності до пункту 2 додаткової угоди №1 від 06 грудня 2024 року до договору поставки №216-411, покупець здійснює оплату кожної поставленої партії товару по специфікації №1 в розмірі 100% її вартості на підставі відповідної підписаної сторонами видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Для оплати відповідачу, було направлено наступні рахунки на оплату:
№ 12 від 25 березня 2024 року на суму 192 185 грн. 00 коп.;
№ 13 від 25 березня 2024 року на суму 135 960 грн.00 коп.;
№ 18 від 29 травня 2024 року на суму 1 044 372 грн.67 коп.
Згідно платіжних інструкцій відповідачем була здійснено оплату на рахунок позивача:
Платіжна інструкція №11104 від 24 червня 2024 року-135 960 грн. 00 коп.,
Платіжна інструкція № 11564 від 03 липня 2024 року - 192 185 грн. 00 коп.,
Платіжна інструкція № 15537 від 23 серпня 2024 року - 1 044 372 грн. 67 коп.,
Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору поставки №216-411 від 08 квітня 2024 року, сторони перебачили, що 23 серпня 2024 року покупцем був здійснений платіж за поставлений товар згідно наданої постачальником видаткової накладної № 18 від 29 травня 2024 на суму 1 044 372 грн. 67 коп. (один мільйон сорок чотири тисячі триста сімдесят дві гривні 67 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 174 062 грн. 11 коп. (сто сімдесят чотири тисячі шістдесят дві гривні 11 копійок).
Так як офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України на 23 серпня 2024 року збільшився більше ніж на 3% (склав 45,9826 гривень за один євро) по відношенню до зафіксованого у п. 1 Специфікації № 1 від 08 квітня 2024 року до договору офіційного курсу гривні до євро (станом па 21 березня 2024 року - 42,4394 гривень за один євро), курсова різниця складає - 84 156 грн. 18 коп. (вісімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят шість гривень 18 копійок).
У зв'язку зі збільшенням офіційного курсу валют на дату здійснення покупцем остаточного платежу розмір доплати складає - 47 783 грн. 51 коп. (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят три гривні 51 копійка), котру покупець повинен сплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-ти робочих днів з дати підписання сторонами Додаткової угоди № 1.
Вищезазначену додаткову угоду № 1 до договору поставки № 216-411 від 08 квітня 2024 року, було підписано сторонами 06 грудня 2024 року.
Отже, прострочення боржника в частині сплати боргу в розмірі 47 783 грн. 51 коп. розпочалося 17 грудня 2024 року.
19 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача з листом вих.№1908/2 від 19 серпня 2025 року, щодо сплати боргу.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного виконання своїх грошових зобов'язань за договором поставки.
Посилання відповідача на порушення позивачем строку поставки товару судом до уваги не приймається, оскільки це не є предметом спору по даній справі.
Відповідач не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом щодо стягнення штрафних санкцій за порушення строку поставки товару.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач після звернення позивача до суду сплатив борг в розмірі 47 783 грн. 51 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 45218 від 18 вересня 2025 року.
В зв'язку з чим позивач зменшив свої позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення 3 089 грн. 17 коп. - інфляційних втрат нарахованих за період: з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року на суму боргу 47 783 грн. 51 коп. та 1 056 грн. 31 коп. - 3% річних нарахованих за період: з 17 грудня 2024 по 11 вересня 2025 року на суму боргу 47 783 грн. 51 коп.
Судом враховано, що приписи статті 625 ЦК України не забороняють звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов'язковим.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «LIGA 360» судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних позивачем нараховано вірно, відповідачем не спростовано, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Азот», вул. Героїв Холодного Яру, будинок, 72 м. Черкаси, Черкаської області, ідентифікаційний код 00203826 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Родас Груп», проспект Науки, будинок, 56, кімната, 511, м. Харків, Харківської області, ідентифікаційний код 43927631- 3 089 грн. 17 коп. - інфляційних втрат, 1 056 грн. 31 коп. - 3% річних, та 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 17 листопада 2025 року.
Суддя А.В.Васянович