18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 листопада 2025 року Справа № 925/1328/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»,
м. Київ
до фізичної особи - підприємця Оганджанян Армена Ашотовича,
м. Черкаси
про стягнення 199 785 грн. 48 коп.
без повідомлення (виклику) сторін.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до фізичної особи - підприємця Оганджанян Армена Ашотовича про стягнення з відповідача 199 785 грн. 48 коп., а саме: 46 000 грн. 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 146 885 грн. 48 коп. - - суми прострочених платежів по процентах та 6 900 грн. 00 коп. - суми прострочених платежів за комісією, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №488708-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11 листопада 2025 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Судом враховано, що пунктом 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Оскільки ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана справа в силу прямої вказівки в Законі (ч.1 ст. 247 ГПК України) є малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.ч. 2-6 ст. 250 ГПК України у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
На підставі ч. 2 ст.247 ГПК України суд не вирішував питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.7 ст. 250 ГПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Оскільки дана малозначна справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, то клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Також від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів на підставі ст. 81 ГПК України, в якому останній просить суд витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» докази, а саме:
- аудіозапис розмови Оганджанян Армена Ашотовича з працівником товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», яка відбувалася 03 лютого 2024 року та під час якої ФОП Оганджанян Армен Ашотович уклав електронний Договір про надання кредиту №488708-КС-001 від 03 лютого 2024 року.
- відеозапис, який підтверджує, що послідовність дій Клієнта щодо укладення електронного Договору №488708-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2024 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті кредитодавця, копія візуальної форми якої додана до позовної заяви, вчинялася саме Оганджанян Арменом Ашотовичем.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач зазначає, що ним не вживались заходи для отримання вищевказаних доказів самостійно, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» є позивачем у даній справі, а тому в силу ч. 2 ст. 80 ГПК України, повинно було подати докази разом з поданням позовної заяви.
Також відповідач зазначає, що дані докази є підтвердженням обґрунтованості позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, саме на позивача процесуальним законом покладається обов'язок доказування обставин наведених у позові, зокрема, обставин укладання між сторонами кредитного договору, а не на відповідача.
Крім того, належними доказами для підтвердження укладення та виконання кредитного договору або договору позики є первинні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, факт укладання між суб'єктами господарювання та виконання кредитного договору або договору позики не може бути підтверджений аудіо чи відео записом.
Таким чином, клопотання відповідача про витребування доказів суд залишає без задоволення.
Також відповідач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі перекладача, в якому просить суд залучити до участі у справі перекладача з української мови на вірменську мову і навпаки та забезпечити його явку на призначене судове засідання до Господарського суду Черкаської області.
Судом враховано, що відповідно до ст.10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 72 ГПК України перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Отже, в даному випадку відповідач має право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуючись при цьому послугами перекладача.
Витрати пов'язані із залученням перекладачів відносяться до судових витрат, які за наслідками розгляду справи підлягають розподілу між сторонами з урахуванням положень ст.ст. 127, 129, 130 ГПК України.
Проте, у своєму клопотанні відповідач не зазначає особу перекладача, яку він вважає за необхідне, щоб суд допустив до участі у справі за його заявою, а також не додає до клопотання відповідного договору про надання відповідних послуг, укладеного з перекладачем, чи будь-якого іншого документу, що підтверджує згоду перекладача безоплатно надавати відповідачу послуги з перекладу.
З власної ініціативи призначати перекладача наразі суд не вбачає за необхідне, оскільки розгляд справи здійснюється судом без повідомлення (виклику) сторін, а матеріали справи не містять документів, що підлягають перекладу на українську мову.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 125 ГПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 12, 72, 81, 247, 250, 252, 234 ГПК України, суд
1. Заяву відповідача про розгляд справи №925/1328/25 за правилами
загального позовного провадження залишити без задоволення.
2. Клопотання відповідача від 11 листопада 2025 року про витребування доказів залишити без задоволення.
3. Клопотання відповідача від 11 листопада 2025 року про залучення до участі у справі перекладача за його заявою залишити без задоволення.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку ч. 11 ст. 242 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович