18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 листопада 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1189/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу
за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають позивачі:
- Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації,
- Черкаська обласна рада,
до відповідача 1. - Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради",
до відповідача 2. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач",
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 153 190,54 грн,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Пидорич Д.М., прокурор відділу, посвідчення № 080487 від 29.01.2025,
від Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації - участі не брав;
від Черкаської обласної ради - участі не брав;
від відповідача 1. - участі не брав;
від відповідача 2. - участі не брав.
29.09.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають позивачі: Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаська обласна рада, до відповідача 1. - Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради", до відповідача 2. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" з вимогами (з урахуванням уточнення):
- визнати недійсними додаткові угоди від 01.09.2023 № 7, від 01.11.2023 № 8 та від 05.12.2023 № 10 до договору від 08.02.2023 № 300123ЧОПД про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач";
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" на користь Черкаської обласної ради в дохід Черкаського обласного бюджету безпідставно сплачені кошти у сумі 153 190,54 грн.
Ухвалою від 20.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду з урахуванням уточнення позовних вимог та відкрив провадження у справі № 925/1189/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 17.11.2025 о 14:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 2. 20.10.2025 о 18:14.
Відповідно до п. 2 ч. 6, абз. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже копія ухвал про відкриття провадження у справі вважаться врученою відповідачу 2. 21.10.2025.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 8 ст. 165 ГПК України)
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідачів строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Таким чином строк для подання відзиву відповідачем 2. сплив 05.11.2025, проте відповідач 2. своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
31.10.2025, в межах встановленого строку, відповідач 1. подав відзив на позовну заяву, в якому серед іншого заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
06.11.2025 Черкаська окружна прокуратура подала відповідь на відзив відповідача 1.
У судовому засіданні 17.11.2025 взяв участь прокурор. Інші учасники справи у судовому засіданні участі не брали, про дату та час розгляду справи належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до їх електронних кабінетів та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 1.
Розглянувши матеріали справи суд зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд враховує, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Предметом розгляду у справі № 925/1189/25 є визнання недійсними додаткових угод від 01.09.2023 № 7, від 01.11.2023 № 8 та від 05.12.2023 № 10 до договору від 08.02.2023 № 300123ЧОПД про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" 153 190,54 грн безпідставно сплачених коштів.
Позовні вимоги, в тому числі, обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання їх недійсними згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, а застосування визначених ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідків недійсності такого правочину зводиться до повернення безпідставно отриманих коштів, що у свою чергу корелюється з положеннями ст. 1212 ЦК України.
Так, приймаючи до розгляду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 09.04.2025 зазначила мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в яких вказала таке:
"...12. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, спір у якій виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість 1кВт/год електроенергії сукупно зросла з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн, що призвело до підвищення ціни на 100,75 % від тієї, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання, враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
13. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
14. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає необхідним відступити (шляхом уточнення) від висновків щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на енергетичному ринку, при цьому обмеження у 10 % рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому загальна ціна договору не повинна змінюватися, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.
15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на те, що вперше відповідна правова позиція про те, що обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від кількості підписаних додаткових угод була сформована об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2021 у справі № 927/491/19, на момент ухвалення якої Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції від 25.12.2015 № 922-VIII (пункт 2 частини четвертої статті 36) не містив жодних запобіжників вчинення учасниками процедури закупівлі недобросовісних дій у вигляді подальшого неодноразового підвищення ціни.
16. Водночас у 2019 році Закон України «Про публічні закупівлі» був ухвалений Верховною Радою у новій редакції [Закон України від 19.09.2019 № 114- IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі - Закон № 114-IX)], відповідно до якої положення пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» зазнали істотних змін та були викладені у пункті 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону.
17. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-IX істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
18. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» (далі - Закон № 1530-IX) було внесено зміни, зокрема, до положення пункту 2 частини п'ятої статті 41, з урахуванням яких зазначена норма передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
19. З огляду на зазначене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу, що у період існування спірних відносин як у цій справі, так і у справі № 922/2321/22 (в якій Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 24.01.2024) положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» діяли у двох редакціях (в редакції Закону № 114- ІХ та в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX).
20. При цьому, як стверджує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зробила висновки щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, не врахувавши зміни, що були внесені Законом № 1530-IX.
21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився із доводами скаржника про те, що Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи свою позицію щодо тлумачення норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», фактично використала термін «ціновий демпінг», на який законодавець не посилався у проєкті Закону № 114-ІХ з метою внесення до Закону № 922-VIII змін у статтю, що регулює основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, а на використання учасником процедури закупівлі терміну «цінового демпінгу» законодавець послався для того, щоб регламентувати новий інструмент в електронній системі закупівель, який широко застосовується в європейській закупівельній практиці аномально низьку ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII). Таке поняття вперше вводилось у сфері публічних закупівель для автоматичного виявлення електронною системою закупівель аномально низької ціни тендерної пропозиції та впровадження механізму запобіганню випадків заниження ціни тендерної пропозиції, наслідком якої, у разі перемоги після підписання договору про закупівлю, було укладення додаткових угод, якими збільшувалася ціна за одиницю товару та відповідно зменшувався обсяг закупівлі (частина чотирнадцята статті 29 Закону № 922- VIII).
22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що з положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-IX, вбачається, що законодавець застосував умову, яка обмежує строки зміни ціни за одиницю товару, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Проте колегія суддів погодилась з твердженням скаржника, що навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
23. За висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, використання законодавцем конструкції «або» фактично свідчить про можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у порівнянні не лише із умовами договору про публічні закупівлі, а й з умовами додаткових угод до такого договору, якими вже було збільшено ціну за одиницю товару. Отже, законодавець не обмежив будь-якими строками (періодичністю) можливість внесення сторонами договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії змін до такого договору в частині збільшення ціни за одиницю товару. При цьому законодавець не дозволяє сторонам (незалежно від предмета закупівлі) збільшувати загальну суму договору про закупівлю.
24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що за умов коливання цін на товари (зокрема, електричну енергію) постачальник може ініціювати внесення змін щодо ціни за одиницю товару, втім таке збільшення не має перевищувати 10 % ціни за одиницю товару, встановленої у договорі або додаткових угодах до нього щодо збільшення ціни за одиницю товару. Втім така зміна ціни за одиницю товару не має призвести до збільшення загальної суми, визначеної в договорі про закупівлю, а факт коливання ціни товару на ринку має бути належним чином доведений.
25. Також, стверджуючи про наявність підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звертає увагу на необхідність дотримання принципу належного урядування, який має сприяти юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
26. Так, у контексті зазначеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на зміст листа Міністерства економіки України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» (щодо застосування пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» до внесення змін Законом № 114-ІХ) та додатка 1 до листа Міністерства економіки України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ), з яких убачається, що позиція Міністерства економіки України (як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, з публічних закупівель) зводиться до того, що у разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару; розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби від останньої зміни ціни та кількості.
27. З огляду на наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду робить висновок, що учасники публічних закупівель фактично мають два варіанти поведінки, що у свою чергу не забезпечують дотримання принципу належного урядування з огляду на їх непослідовність:
1) запропонований Міністерством економіки України, а саме що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
28. Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав за необхідне зазначити, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України № 61/2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
29. З урахуванням змісту положень наведеної постанови наразі надано право сторонам договору збільшувати ціну за одиницю товару на відсоток коливання такої ціни у бік збільшення (без прив'язки до обмеження у 10 %).
30. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував, що з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений..."
Таким чином, за змістом (правами й обов'язками учасників спору) й об'єктами спірних правовідносин (додаткові угоди про збільшення ціни за електричну енергію) відносини у справах № 925/1189/25 і № 920/19/24 є подібними.
Подібність спірних правовідносин у справах № 925/1189/25 і № 920/19/24 зумовлює необхідність урахування висновку, що буде сформульований під час розгляду справи № 920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду місцевим господарським судом під час розгляду справи № 925/1189/25.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 925/1189/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 920/19/24.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Суд звертає увагу сторін, що згідно зі ст. 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
Керуючись ст. 228, 229, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі № 925/1189/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення постанови.
Зобов'язати сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 920/19/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд", відповідачу 1. - поштою.
Повну ухвалу складено та підписано 17.11.2025.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА