18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р. м. Черкаси справа № 925/1065/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши заяву Приватного підприємства «Перфект Газ» про розподіл судових витрат у справі № 925/1065/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Борисівни до Приватного підприємства «Перфект Газ» про стягнення 36904 грн. 69 коп.,
27.10.2025 року відповідач - Приватне підприємство «Перфект Газ» в особі свого представника, через систему «Електронний суд», звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача (вх. № 15684/25, а.с. 124-125), в якій просив стягнути з позивача 16500 грн відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі у розмірі 16500 грн. відповідно до наданих до заяви доказів.
Заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.10.2025 року у справі № 925/1065/25 позов Фізичної особи-підприємець Шевчук Ірини Борисівни до Приватного підприємства "Перфект Газ" про стягнення 36904 грн. 69 коп. - залишено без розгляду, відповідачем при подачі відзиву на позов вказано орієнтовний розрахунок судових витрат понесених відповідачем на правничу допомогу у даній справі у розмірі 16500 грн., які просить стягнути з позивача.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.10.2025 року заяву Приватного підприємства "Перфект Газ" про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем у справі № 925/1065/25 призначено до розгляду в судове засідання на 11.11.2025 року.
Представник позивача Фізичної особи-підприємець Шевчук Ірини Борисівни 29.10.2025 року подав суду заперечення на заяву відповідача (вх. № 15867/25, а.с. 133-135), в якому просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат з мотивів необґрунтованості вимог заявника, враховуючи право позивача щодо звернення до суду у даній справі доступом до правосуддя, недоведеністю необґрунтованості його дій, у разі задоволення заяви відповідача, просив зменшити розмір судових витрат до повного звільнення від їх сплати.
Представник заявника подав 03.11.2025 року, через систему «Електронний суд», клопотання про доручення доказів (вх. № 16099/25 а.с. 140), в якому надав копію платіжної інструкції № 435 від 31.10.2025 про сплату Приватним підприємством "Перфект Газ" на рахунок Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» 16500 грн.
В судове засідання 11.12.2025 року сторони явку представників не забезпечили, причини неявки не повідомили, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання відповідно до довідок суду про до ставку електронних листів з ухвалою суду від 29.10.2025 року до електронних кабінетів їх представників.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами. Датою постановлення ухвали є дата складення її повного тексту.
Дослідивши заяву відповідача про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем (вх. №15684/25 від 27.10.2025 року), матеріали справи № 925/1065/25 в частині, що її стосуються, та оцінивши їх у сукупності суд заяву відповідача задовольняє частково з наступних підстав.
04.09.2025 року позивачка - Фізична особа-підприємець Шевчук Ірина Борисівна звернулася в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Перфект Газ" про стягнення 16904 грн. 69 коп матеріальної шкоди, 20000 грн моральної шкоди, що разом становить 36904 грн. 69 коп. та відшкодування судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1065/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.10.2025 року.
Відповідач в особі представника подав, через систему "Електронний суд":
09.10.2025 року заяву (вх. №14718/25, а.с. 44-46), в якій просив залучити адвоката Погасій С.М. до справи в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи №925/1065/25 в підсистемі "Електронний суд";
13.10.2025 року клопотання про зменшення судових витрат(вх. №14947/25, а.с. 47-50), в якому просив відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача судових витрат в повному обсязі; клопотання (вх. №14949/25, а.с. 51-61), в якому просив зупинити провадження у даній справі №925/1065/25 до набрання законної сили рішення по справі №580/1180/25; клопотання (вх. №14950/25, а.с. 62-66), в якому просив витребувати у Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" копії матеріалів страхової справи №25-23-23688; клопотання (вх. №14951/25, а.с. 68-75), в якому просив залучити до справи в якості третьої особи на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта";
13.10.2025 року відзив на позовну заяву (вх. №14952/25, а.с. 77-110), в якому вказав, що Приватне підприємства "Перфект Газ" не є належним відповідачем у даній справі, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог повністю, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати понесені останнім на правничу допомогу орієнтовний розрахунок яких складає 16500 грн.
Представник позивача - адвокат Ульянов С.М. подав, через систему "Електронний суд", 21.10.2025 року заяву (вх. № 15446/25, а.с. 115), в якій просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Борисівни про залишення позову без розгляду за вх. №15446/25 від 21.10.2025 року; позов Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Борисівни до Приватного підприємства "Перфект Газ" про стягнення 36904 грн. 69 коп. - залишено без розгляду; також залишено без розгляду клопотання Приватного підприємства "Перфект Газ": про зменшення судових витрат (вх. №14947/25), про зупинення провадження у справі (вх. №14949/25), про витребування доказів (вх. №14950/25), про залучення третьої особи (вх. №14951/25), відзив на позовну заяву (вх. №14952/25) з урахуванням попереднього рішення суду про обґрунтованість заяви представника позивача за вх. №15446/25.
Статтею 129 ГПК України регламентовано загальні правила розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, положення якої (статті) є універсальними. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено нормами статті 130 ГПК України. Так, відповідно до частини п'ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: стаття 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та стаття 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини п'ятої статті 130 ГПК України. Отже, для стягнення компенсації здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи, заявнику необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому закриттям провадження у справі або залишенням його без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб'єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова ВП ВС від 18.12.2019 по справі № 640/1029/18-ц (№ в ЄДРСР 87857845), ухвали ВП ВС від 07.04.2020 по справі № 906/961/17 (№ в ЄДРСР 88739875), від 08.07.2020 по справі № 810/3711/18 (№ в ЄДРСР 90458905)).
Тобто стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23, від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі №921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22, від 10.10.2023 у справі № 907/636/20).
Своєю чергою, ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Проте, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/ необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Разом з тим, поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожним таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові КГС ВС від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17 (№ в ЄДРСР 107717358)).
Окрім того, поняття "необґрунтовані дії позивача" не є тотожним поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив як підставу для компенсації саме дії позивача, які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов. Тобто предметом дослідження в даному випадку не може бути надання оцінки обґрунтованості позовних вимог, яка здійснюється судом при прийнятті рішення по суті спору.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини п'ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20, від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23.
Оскільки наведена норма частини п'ятої статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/ необґрунтованості, то такі слід встановлювати суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція узгоджується із висновками наведеними у додатковій постанові КГС ВС від 26.05.2022 у справі № 905/460/21 (№ в ЄДРСР 104516513).
Реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним відповідачем. Отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 (№ в ЄДРСР 112664881) зазначила, що при компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п'ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов'язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).
Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Судом враховано, що 07.10.2025 року між відповідачем Приватним підприємством "Перфект Газ", як клієнтом, та Адвокатським об'єднанням «Черкаське юридичне бюро» укладено договір про надання професійної правничої допомоги (а.с. 80), в якому сторони погодили зокрема наступне:
п. 3.1. - розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його оплати (попередня оплата, післяоплати, оплата частинами), підстави для зміни розміру гонорару, умови повернення тощо, а також конкретні види професійної правничої допомоги, які надаються адвокатським об'єднанням за цим договором визначаються у додатковій угоді до даного договору;
п. 4.1. - за результатами надання правничої допомоги за цим договором адвокатське об'єднання складає та надсилає акт про надані послуги з професійної правничої допомоги, який клієнт зобов'язується м підписати та повернути протягом 10 днів після отримання. В акті наданих послуг з професійної правничої допомоги визначається перелік наданих адвокат ким об'єднанням послуг професійної правничої допомоги та розмір наданих послуг, що підлягають оплаті.
Того ж дня, 07.10.2025 року сторонами складено Додаткову угоду №1 (а.с. 130) п.п. 1-4 якої погоджено, що додаткова угода визначає запланований перелік послуг, які надає адвокатське об'єднання клієнту в межах договору №33/25 про надання професійної правничої допомоги від 07.10.2025 року, та їх вартість, відповідно до п.3.1. договору, що складає -3000 грн. за годину роботи адвоката щодо підготовки на подання письмових документів, 2500 грн. за прийняття участі у судовому зсіданні; клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту із представництва та захисту законних прав та інтересів останнього в Господарському суді Черкаської області по справі № 925/1065/25; орієнтовна вартість послуг (гонорар) складає 19000 грн. Остаточна вартість послуг (гонорар) вираховується наступним чином: фактично витрачений час адвокатом за фактично надані послуги множиться на вартість роботи адвоката зазначена в п.1 даної додаткової угоди, за участь у судовому засіданні додається фіксована сума зазначена в п.1 даної додаткової угоди; оплата гонорару здійснюється клієнтом шляхом перерахування коштів на рахунок адвокатського об'єднання: 100% вартості наданих послуг протягом 10 календарних днів з дати набрання законної сили рішення суду у справі № 925/1065/25.
13.10.2025 між Приватним підприємством "Перфект Газ" та Адвокатським об'єднанням «Черкаське юридичне бюро» акт виконаних робіт №1 до Договору (а.с. 131), в якому вказано фактичні послуги, що надані адвокатом клієнту: консультація клієнта, узгодження правової позиції 0,5 год - 1500 грн; складання та подання відзиву на позовну заяву 3 год - 9000 грн; складання та подання клопотання про зупинення провадження 0,5 год - 1500 грн; складання та подання клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача 0,5 год - 1500 грн; складання та подання клопотання про залучення витребування доказів 0,5 год - 1500 грн; складання та подання клопотання про зменшення судових витрат 0,5 год - 1500 грн; всього на загальну суму 16500 грн.
Платіжною інструкцією № 435 від 31.10.2025 року (а.с. 142 ) Приватне підприємством "Перфект Газ" сплатило на рахунок Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» 16500 грн. з призначенням платежу: « за професійну правничу допомогу по справі №925/1065/25 згідно договору № 33/25 від 07.10.2025 року, без ПДВ».
Враховуючи вищевикладене, суд зауважує що 04.09.2025 року позивач звернувшись до суду з даним позовом вказав про завдану йому відповідачем матеріальну шкоду у розмірі 16904 грн. 69 коп, що складає різницю між вартістю ремонтно-будівельних робіт пошкодженого в результаті ДТП рекламного двостороннього щита та виплаченим ПАТ «НАСК «Оранта» страховим відшкодуванням, а також 20000 грн моральної шкоди, що є предметом спору.
Відповідач з метою ефективного захисту своїх прав у даному спорі звернувся за професійною правничою допомогою до Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро», уклав з ним 07.10.2025 року договір №33/25 про надання професійної правничої допомоги.
Адвокат Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» Погасій С.М., як представник відповідача у справі №925/1065/25, подала суду 09.10.2025 року заяву (вх. №14718/25, а.с. 44-46), 13.10.2025 року клопотання про зменшення судових витрат(вх. №14947/25, а.с. 47-50), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №14949/25, а.с. 51-61), клопотання про витребування доказів (вх. №14950/25, а.с. 62-66), клопотання про залучення до справи в якості третьої особи (вх. №14951/25, а.с. 68-75), 13.10.2025 року відзив на позовну заяву (вх. №14952/25, а.с. 77-110), в якому просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог повністю та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати понесені останнім на правничу допомогу.
Позивач та його представник будь-яких заперечень на клопотання представника відповідача, відповіді на відзив суду не надали, натомість 21.10.2025 року представник позивача подав заяву (вх. № 15446/25, а.с. 115), в якій просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, без зазначення підстав її подання, яка судом 22.10.2025 року, без участі представників сторін задоволена, позов Фізичної особи-підприємець Шевчук Ірини Борисівни залишено без розгляду.
Залишення позову без розгляду не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого позивачем судового спору. У даному випадку (залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - "необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а, заявляючи про залишення позову без розгляду із зазначеної підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною п'ятою статті 130 названого Кодексу. Подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач не міг передбачити, і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав передчасність пред'явлення позову до відповідача, а, отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії (вказані висновки наведені в постанові Верховного Суду від 06.02.2023 року у справі № 917/243/22).
Суд висновує, що за результатами спору ініційованого позивачем - 07.10.2025 року відповідачем укладено з Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» договір про надання професійної правничої допомоги №33/25, погоджено спосіб захисту відповідача, обумовлено розмір, порядок сплати послуг, та фактично сплачено 31.10.2025 року 16500 грн. вартість наданої професійної правничої допомоги.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Погасій С.М. Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» Приватному підприємству "Перфект Газ" професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги є наслідком дій позивача Фізичної особи-підприємця Шевчук І.Б., як ініціатора спору з визначеними нею підставами, предметом спору і колом сторін, що дають суду достатні підстави для покладення витрат відповідача на отримання професійної правничої допомоги адвоката на позивача.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Разом з тим суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність наданих послуг адвокатом Погасій С.М. Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» до справи позивач не надав. Дослідивши додані до відзиву і заяви про компенсацію судових витрат доказів, суд недотримання відповідачем (його представником) вимог частини третьої статті 126 ГПК України також не встановив.
Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також частини п'ятої статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Адвокатського об'єднання «Черкаське юридичне бюро» робіт, послуг, предмет позову, суд доходить висновку про наявність підстав для не покладення на позивача усіх витрат на професійну правничу допомогу відповідача.
Підставою для цього суд вважає непропорційність розміру цих витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, відсутності заперечень позивача та закриття провадження у справі, а відтак і їх необґрунтованість, не співмірність і нерозумність.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про покладення на Фізичну особу-підприємця Шевчук І.Б. судових витрат Приватного підприємства "Перфект Газ" ради на професійну правничу допомогу у справі № 925/1065/25 частково у розмірі 8000 грн., про що постановляє додаткову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 16, 123, 124, 126, 129 ч. 8, 130 ч.ч.5, 6, 221, 234, 255, 256 ГПК господарський суд
Заяву Приватного підприємства "Перфект Газ" про компенсацію судових витрат за вх. № 15684 від 27.10.2025 року у справі № 925/1065/25 задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Борисівни, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства "Перфект Газ", код ЄДРПОУ 33828174, місцезнаходження: 18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул.30 років Перемоги, буд. 62, кв 268 - 8000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог заяви Приватного підприємства "Перфект Газ" про компенсацію витрат в розмірі 8500 грн. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025 року.
Суддя В.М. Грачов