8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2972/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС", 61120, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 77
простягнення 226 184,10 грн.
без виклику учасників справи
Харківська міська рада звернулась до Господарського Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про стягнення 226 184,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Велика Кільцева, буд. 1-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 06.06.2007 року зареєстрованого 09.08.2007 року за № 740767100048 за період з 17.03.2019 року по 09.03.2021 року.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, позивачем у пункті 4 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року позовну заяву Харківської міської ради (вх. № 2972/25) залишено без руху. Встановлено Харківській міській раді строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Харківській міській раді спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються із наданням доказів на підставі чого було здійснено розрахунок суми позовних вимог (за заявлений у позовній заяві період).
09.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20584/25) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2972/25. Клопотання позивача викладене у пункті 4 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи задоволено. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
12.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 26278) про долучення до матеріалів справи копії рішення та постанови у справі № 922/2822/24.
Як вбачається із Комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» у позивача та відповідача наявні зареєстровані електронні кабінети, у зв'язку із чим, ухвалу суду від 15.09.2025 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в їх електронні кабінети, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме:
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 15.09.2025 року у справі № 922/2972/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Харківська міська рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 17.09.2025 року о(б) 15:05 год.»;
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 15.09.2025 року у справі № 922/2972/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 17.09.2025 року о(б) 15:05 год.».
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання сторонами у справі ухвали суду від 15.09.2025 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін у справі про розгляд справи у суді.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 17.11.2025 відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку із чим, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, на підставі рішення Харківської міської ради від 14.10.2005 РОКУ № 199/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» 06.06.2007 РОКУ між Харківською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛЬ-РЗС» (відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 09.08.2007 року за № 740767100048.
Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено строком до 01.09.2009 року (але не пізніше початку реконструкції вул. Велика Кільцева, 1-Б). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно пункту 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1656 га, у тому числі: ріллі ____ га, багаторічних насаджень____ га, сіножатей ___ га, пасовищ ____га, під забудовою __ 0,0058 га, інших угідь 0,1598 га.
Пунктом 3 договору визначено, що на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «А-1, яка належить орендареві на праві приватної власності, а також інші об'єкти інфраструктури - немає.
Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 594 619,00 грн. (пункт 5 договору).
Пунктом 9 договору сторони погодили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою № 849/07 від 11.05.2007 року становить: 4 955,16 грн.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється із урахуванням індексів інфляції (пункт 10 договору).
15.08.2007 року між сторонами було підписано акт приймання - передачі земельної ділянки.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.02.2025 року № 364066456 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 31,1 кв.м по вул. Великій Кільцевій, 1-Б у м. Харкові зареєстровано з 14.04.2005 року по теперішній час за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛЬ-РЗС» на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2005 року № 858.
Також, позивач зазначає, що на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310138200:10:014:0001) від 24.02.2021 року № 50/21, земельну ділянку яка була у користування Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛЬ-РЗС» згідно з договором оренди землі від 09.08.2007 року реєстраційний номер 740767100048 розташованої за адресою вул. Велика Кільцева, 1-Б прийнято орендодавцем до земель запасу міста, у зв'язку із чим, 10.03.2021 право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:10:014:0001) загальною площею 0,1656 га. припинено.
За розрахунком позивача, відповідач мав сплатити орендну за період з 17.03.2019 року - 31.12.2019 року суму у розмірі 210 645,35 грн.; за період з 01.01.2020 року - 31.12.2020 року (крім березня 2020 року) суму у розмірі 250 202,56 грн.; за період з 01.01.2021 року - 09.03.2021 року суму у розмірі 54 769,31 грн.
При цьому, згідно листа від 12.12.2023 року № 25554/5/20-40-04-02-12 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛЬРЗС» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,1656 га з кадастровим номером 6310138200:010:014:0001. За даними податкових декларацій з плати за землю відповідачем було сплачено: за 2019 рік - 141 479,93 грн, за 11 місяців 2020 року - 129 689,94 грн, за 2021 рік - 251 117,81 грн. орендної плати.
Також позивач зазначає, що відповідачем відповідно до вищевказаного листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області сплачено за період з 17.03.2019 року по 31.12.2019 року суму у розмірі 111 814,78 грн.; за 11 місяців 2020 року суму у розмірі 129 689,94 грн., за період з 01.01.2021 року по 09.03.2021 року суму у розмірі 47 928,40 грн.
Отже, різниця сплаченої відповідачем орендної плати за період з 17.03.2019 року по 09.03.2021 року становить 226 184,10 грн., а саме:
- за період 17.03.2019 року - 31.12.2019 року суму у розмірі 98 830,57 грн. (210 645,35 грн. - 111 814, 78 грн.);
- за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року (за 11 місяців 2020 року) суму у розмірі 120 512,62 грн. (250 202,56 грн. - 129 689,94 грн.);
- за період з 01.01.2021 року по 09.03.2021 року 6 840,91 грн. (54 769,31 грн. - 47 928,40 грн.).
Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до положень статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.
Як вбачається із пункту 9 договору сторони погодили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою № 849/07 від 11.05.2007 року становить: 4 955,16 грн.
Згідно пункту 10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється із урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підставою для виникнення зобов'язання є, зокрема, договори та інші правочини (статті 11, 509 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Статтею 287.3 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі №905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.
Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078).
Отже, при обчисленні інфляційних втрат за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.
Відповідно до наказу Держкомстату "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" від 27.07.2007 року № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.
Згідно із Наказом державного комітету статистики України від 14.11.2006 року № 519 "Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін", інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.
У зв'язку із цим, індекс інфляції застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Отже, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Згідно зі вимогами статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату.
Таким чином, законодавством прямо передбачено здійснення обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції як істотну умову договору оренди землі, в разі, якщо інше не встановлено договором. У розумінні положення пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата підлягає збільшенню на індекс інфляції, якщо інше не визначено умовами договору.
Також, суд приймає до уваги. що, Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 року у справі №904/2820/18 зазначив, що сплата орендних платежів за землю без урахування індексів інфляції може свідчити про порушення умови укладеного між сторонами договору оренди землі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період, з урахуванням індексу інфляції, який є складовою орендної плати, є таким, що відповідає умовам договору.
Перевіривши правильність нарахування Харківською міською радою орендної плати, яка відповідно до наданого розрахунку складає:
- за період 17.03.2019 року - 31.12.2019 року суму у розмірі 98 830,57 грн. (210 645,35 грн. - 111 814, 78 грн.);
- за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року (за 11 місяців 2020 року) суму у розмірі 120 512,62 грн. (250 202,56 грн. - 129 689,94 грн.);
- за період з 01.01.2021 року по 09.03.2021 року 6 840,91 грн. (54 769,31 грн. - 47 928,40 грн.), що становить суму у загальному розмірі 226 184,10 грн., судом встановлено, що його здійснено у відповідності до положень законодавства.
Суд приймає до уваги, що відповідач будучи обізнаним про розгляд справи у суді, не скористався своїм правом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України щодо надання до суду відзиву на позовну заяву чи спростування позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 226 184,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Велика Кільцева, буд. 1-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 06.06.2007 року зареєстрованого 09.08.2007 року за № 740767100048 за період з 17.03.2019 року по 09.03.2021 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв'язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 3 392,76 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" (61120, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 77, ЄДРПОУ 21193658) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) - UA508999980334109812000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) 226 184, 10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Велика Кільцева, буд. 1-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 06.06.2007 року зареєстрованого 09.08.2007 року за № 740767100048 за період з 17.03.2019 року по 09.03.2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" (61120, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 77, ЄДРПОУ 21193658) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172) витрати за сплати судового збору у розмірі 3 392,76 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Реквізити сторін:
позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" (61120, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 77, ЄДРПОУ 21193658).
Повне рішення складено "17" листопада 2025 р.
Суддя О.О. Ємельянова