Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" травня 2007 р. Справа № 40/255-07
вх. № 6016/4-40
Суддя господарського суду Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - Мица Ю.В., дов. від 21.05.2007 року відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "ЕЛІТ-ПРОДАКШН", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І", м. Харків
про визнання права власності
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за позивачем права власності на житлові будинки «Літ. Г-5», «Літ. Д-4» і «Літ. Е-4», «Літ. Ж-3», за адресою: м. Харків, вул. Ново-Олександрівська, 54.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем укладеного між сторонами договору на будівництво в порядку пайової участі від 11 листопада 2005 року, наявністю у відповідача заборгованості перед позивачем за штрафними санкціями за вказаним договором та посиланням на положення статті 876 Цивільного кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги, пояснивши, що вони грунтуються на передбачених законом правах позивача як замовника за договором на будівництво в порядку пайової участі, який є змішаним договором, і приписах статті 876 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справу розглянуто за наявними обставинами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторонами 11 листопада 2005 року укладено у формі обміну листами договір на будівництво в порядку пайової участі. Вказаний порядок укладення договору є правомірним, оскільки не суперечить статті 181 Господарського кодексу України. Про цю ж обставину вказав у судовому представник позивача, зазначивши, що вказівка на першому аркуші позовної заяви на договір від 10 листопада 2005 року є опискою, адже повсюдно далі у позові йдеться про відповідний договір, укладений 11 листопада 2005 року і копія саме цього договору додана до позовної заяви.
Відповідно до вказаного договору на будівництво в порядку пайової участі від 11 листопада 2005 року відповідач (забудовник) зобов'язався збудувати і передати позивачу (замовнику) об'єкт будівництва, а замовник (пайовик) зобов'язався взяти участь у фінансуванні будівництва в обсязі 100 % необхідного фінансування і прийняти закінчений будівництвом об'єкт. Об'єктом будівництва відповідно до вказаного договору сторони визначили комплекс жилих будинків по вулиці Ново-Олександрівській у м. Харкові у складі:
- п'ятиповерхового жилого будинку «літ. Г-5», що складається з 70 квартир загальною площею 5 384,00 кв.метрів;
- чотирьохповерхового жилого будинку «літ. Д-4», що складається з 27 квартир загальною площею 1 968,00 кв.метрів;
- чотирьохповерхового жилого будинку «літ. Е-4», що складається з 19 квартир загальною площею 1 683,00 кв.метрів;
- трьохповерхового жилого будинку «літ. Ж-3», що складається зі 26 квартир загальною площею 2 360,00 кв.метрів.
Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що відповідач (забудовник) повинен був закінчити будівництво об'єкта й передати його позивачу (замовнику) не пізніше 31 березня 2007 року. Зазначений обов'язок відповідачем не виконано.
Згідно з пунктуом 5.2 вказаного договору на будівництво в порядку пайової участі від 11 листопада 2005 року у випадку порушення строків виконання відповідачем (забудовником) своїх зобов'язань за цим договором відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 2,5 % від повного обсягу пайової участі в будівництві, визначеної у пункті 2.1 договору, яка складає 13 674 000,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 230 та частини 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції застосовуються, зокрема, за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, а їх розмір може визначатись договором. Таким чином, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу штраф у сумі 13 674 000 * 2,5 % = 341 850,00 грн.
Відповідно до довідки відповідача вартість об'єктів незавершеного будівництва, які відповідач зобов'язався добудувати та передати позивачу згідно із вищевказаним договором, станом на 01 квітня 2007 року складає:
- п'ятиповерхового жилого будинку «літ. Г-5», що складається з 70 квартир загальною площею 5 384,00 кв.метрів - 186 400,00 грн.;
- чотирьохповерхового жилого будинку «літ. Д-4», що складається з 27 квартир загальною площею 1 968,00 кв.метрів - 62 300,00 грн.;
- чотирьохповерхового жилого будинку «літ. Е-4», що складається з 19 квартир загальною площею 1 683,00 кв.метрів - 42 400,00 грн.;
- трьохповерхового жилого будинку «літ. Ж-3», що складається зі 26 квартир загальною площею 2 360,00 кв.метрів - 25 400,00 грн.
Таким чином, загальна вартість вказаних об'єктів будівництва складає 316 500 грн., що є меншим за заборгованість відповідача перед позивачем за штрафом.
Дослідженням поданих суду доказів встановлено, що спірний об'єкт був придбаний в порядку приватизації Товариством з обмеженою відповідальністю ПБК «ЯСА» за договором купівлі-продажу № 909 від 04 грудня 2002 року. Разом з тим, на час розгляду спору спірний об'єкт належить саме відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЯСА І» - оскільки він був правомірно переданий останньому за актом від 15 березня 2004 року в порядку реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК «ЯСА», що не суперечить обмеженням, встановленим пунктом 5.4 договору купівлі-продажу № 909 від 04 грудня 2002 року та статті 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».
Суд погоджується із твердженням позивача, що за своєю правовою природою укладений сторонами «11» листопада 2005 року договір на будівництво в порядку пайової участі є змішаним договором, положення якого слід оцінювати відповідно до вимог частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України. Дослідження змісту договору переконує суд в тому, що він значною мірою викладений і погоджений сторонами з урахуванням юридичної структури правовідносин за договором будівельного підряду, оскільки предмет цього договору сформульований подібно до договору будівельного підряду і цей договір містить усі істотні умови договору будівельного підряду, передбачені вимогами параграфів 1 та 3 глави 61 Цивільного кодексу України, глави 33 (і, зокрема, частина 5 статті 318) Господарського кодексу України, пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668. У пункті 7.1 вказаного договору сторонами зазначено: «...Питання приймання-передачі об'єкта будівництва за цим Договором, питання прав на об'єкт будівництва, питання гарантій якості та порядку усунення недоліків регламентуються за правилами, встановленими положеннями чинного законодавства з питань договору будівельного підряду. Гарантійний строк на об'єкт будівництва встановлюється у 10 років. На випадок, якщо після укладення сторонами цього Договору, зміниться законодавство з питань, що стосуються цього Договору, сторони домовились про підпорядкування своїх правовідносин за цим Договором такому зміненому законодавству без укладення додаткових угод». Таким чином, до правовідносин сторін за договором від «11» листопада 2005 року на будівництво в порядку пайової участі мають з урахуванням вимог частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України у відповідній частині застосовуватись положення чинного законодавства про договір будівельного підряду, з урахуванням яких позивач посідає статусу замовника, а відповідач - підрядника.
Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України в редакції на момент укладення сторонами вказаного договору на будівництво в порядку пайової участі від 11 листопада 2005 року об'єкт будівництва вважався власністю підрядника до його передання замовнику. Разом з тим, на час порушення відповідачем покладених на нього обов'язків і подання цього позову стаття 876 Цивільного кодексу України діє в редакції Закону України від 15 грудня 2005 року № 3201-IV. Відповідно до чинної редакції статті 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва є замовник, якщо інше не передбачено договором. В свою чергу, вищезазначеним договором на будівництво в порядку пайової участі від 11 листопада 2005 року прямо передбачено, що питання прав на об'єкт будівництва регламентується вимогами закону щодо прав на об'єкт договору будівельного підряду, включаючи усі майбутні зміни законодавства з цього питання. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 3201-IV від 15 грудня 2005 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 14 січня 2006 року (дата першого офіційного опублікування вказаного Закону у газеті «Голос України»). Таким чином, з урахуванням вищевикладених положень закону та укладеного сторонами договору на будівництво в порядку пайової участі від 11 листопада 2005 року суд вважає, що з 14 січня 2006 року у позивача виникло безпосередньо на підставі закону (можливість чого прямо передбачена частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України) право власності на спірний об'єкт будівництва.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до пункту 1 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із встановлених законом способів захисту цивільних прав та інтересів судом. За приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 5 статті 3 Цивільного кодексу України).
Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути державне мито в сумі 3 165,00 грн., та на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України стягнути 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право власності Закритого акціонерного товариства «ЕЛІТ-ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 31800879):
- п'ятиповерховий жилий будинок «літ. Г-5» по вул. Ново-Олександрівській, 54 у м. Харкові, що складається з 70 квартир загальною площею 5 384,00 кв.метрів;
- чотирьохповерховий жилий будинок «літ. Д-4» по вул. Ново-Олександрівській, 54 у м. Харкові, що складається з 27 квартир загальною площею 1 968,00 кв.метрів;
- чотирьохповерховий жилий будинок «літ. Е-4» по вул. Ново-Олександрівській, 54 у м. Харкові, що складається з 19 квартир загальною площею 1 683,00 кв.метрів;
- трьохповерховий жилий будинок «літ. Ж-3» по вул. Ново-Олександрівській, 54 у м. Харкові, що складається зі 26 квартир загальною площею 2 360,00 кв.метрів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСА І» (код ЄДРПОУ 32868085) на користь Закритого акціонерного товариства «ЕЛІТ-ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 31800879) 3 165,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Хотенець П.В.
Секретар судового засідання Дуброва Н.О.