12.11.2025м. СумиСправа № 920/1414/24(755/10130/25)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/1414/24 (755/10130/25)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 40 982,40 грн,
Справа розглядається без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до Дніпровського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором №00-9613305 від 08.02.2024 у розмірі 40 982,40 грн, з яких: 6600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34 382,40 грн - заборгованість за відсотками, а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 06.06.2025 цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.07.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.08.2025. Також ухвалою суду від 03.07.2025 було задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано у АТ КБ "Приват Банк" відповідну інформацію.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.08.2025 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Господарського суду Сумської області, на розгляді якого перебуває справа № 920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2025 справу № 920/1414/24 (755/10130/25) призначено судді Соп'яненко О.Ю.
У провадженні судді Соп'яненко О.Ю. знаходиться справа №920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 12.12.2024 відкрито провадження у справі №920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.05.2025 у справі №920/1414/24, зокрема, було затверджено План реструктуризації боргів боржника у справі № 920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 20.03.2025. Також припинено повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (вул.Миколи Оводова, буд.38, кім.304, м.Вінниця, 21050; свідоцтво № 190 від 12.02.2013).
Ухвалою господарського суду від 12.09.2025 прийнято матеріали справи №920/1414/24 (755/10130/25) до розгляду; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 755/10130/25 здійснювати в межах справи № 920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , в окремому позовному провадженні. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статей 165, 251 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
Ухвала від 12.09.2025 про відкриття провадження у справі, що була надіслана відповідачу у її електронний кабінет, доставлена 12.09.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 233, ст. 252 ГПК України розгляд справи з постановленням рішення (вступної та резолютивної частини) закінчений 12.11.2025.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
08.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 00-9613305 (далі - кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає 6000,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.
Пунктом 1.3 договору, строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) 02 лютого 2025р.
У пункті 1.3.1. договору зазначено, що позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 04 березня 2024р. та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (Строк кредитування).
За надання кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10% від суми кредиту, що складає: 600,00 грн. (п. 1.5. кредитного договору).
Пунктом 1.5.1 встановлено, що Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту.
Відповідно до п. п. 1.4.1, 1.4.2, 1.7, 1.7.1, 1.8 та 1.8.1 договору визначений тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Знижена процентна ставка становить 0,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1 цього договору.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 931,66%.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору становить 880,12%.
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 59 952,00 грн.
Орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору становить 56 997,00 грн.
Пунктом 2.8. договору передбачено, що кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дати надання/видачі кредиту: 08 лютого 2024р. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000,00 грнна рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 5168-75ХХ-ХХХХ-6536.
Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту.
Оскільки позичальник погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, кредитодавець сформував та надав йому оферту щодо укладення Кредитного договору.
Отже, Кредитний договір підписано позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора - 12722, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
Після вчинених дій позичальника, 08.02.2024 ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» переказало кошти згідно договору на платіжну картку № 5168-75ХХ-ХХХХ-6536, що в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Виходячи з вищевказаного, первісний кредитор свої зобов'язання щодо надання грошових коштів виконав в повному обсязі, що підтверджується Інформаційною довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» №1289/10 від 30.10.2024 з додатком до неї.
У зв'язку з неналежним виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6600,00 грн (з урахуванням нарахованої комісії 600,00 грн).
Також первісним кредитором нараховано 34 382,40 грн (за період з 08.02.2024 по 21.10.2024) - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
21.10.2024 між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" (фактор) було укладено Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс.
Відповідно до п.2.1. договору факторингу, у порядку та на умовах, визначених у Договорі Факторингу, фактор зобов'язався передати (сплатити) клієнту Суму Фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги (п.2.4.).
Пунктом 8.3.2. договору встановлено, що у день отримання фактором електронної форми Реєстру Боржників фактор формує та надає клієнту для підписання Акт приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №1).
Сторонами було підписано Акт приймання-передачі від 21.10.2024 року до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року (додаток №2), відповідно до якого передано Реєстр Боржників від 21.10.2024.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників від 21.10.2024 року до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року до договору факторингу від 09.12.2024 року, на умовах договору ТОВ "МАКС КРЕДИТ" відступає ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" наступні права вимоги до наступних боржників, у тому числі: ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9613305 від 08.02.2024 на загальну суму 40 982,40 грн.
Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 00-9613305 від 08.02.2024 року перед ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" не сплачена і становить 40 982,40 грн, з яких: 6600,00 грн - заборгованість по кредиту, 34 382,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Всупереч умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін.
Письмовими матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача за кредитним договором та договором факторингу склала 40 982,40 грн, з яких: 6600,00 грн - заборгованість по кредиту, 34 382,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)
Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", набувши статусу нового кредитора у кредитному договорі № 00-9613305 від 08.02.2024 року, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної у неї заборгованості за вказаним договором.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 982,40 грн, з яких: 6600,00 грн - заборгованість по кредиту, 34 382,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Зі змісту ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Судом встановлено, що 07.04.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" (Клієнт) та Адвокатським бюро "ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ", в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка Артема Ігоровича, укладено договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02.
07.04.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №38 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025.
15.05.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" та адвокатом Адвокатським бюро "ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" підписано акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025), яким сторони підтвердили, що виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви (2год.) 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації (1 год.) 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації (1 год.) 500,00 грн. Загальна сума 7 000,00 грн.
В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012, видане Тараненку Артему Ігоровичу, та довіреність від 04.12.2024 року.
У позовній заяві позивач одночасно зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 7000,00 грн та просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.
Позивачем до позовної заяви додано докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, а саме договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, додаткова угода №38 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, додаток №1 договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 протокол погодження вартості послуг, акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025) від 15.05.2025.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на правову допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у сумі 7 000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, рівень складності справи, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що розмір правових витрат підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 2 000,00 грн. В іншій частині підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9613305 від 08.02.2024 у загальному розмірі 40 982,40 грн, з яких: 6600,00 грн заборгованість з по кредиту, 34 382,40 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору; 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повне рішення підписано 17.11.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко