вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/712/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Боремельської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгівельна компанія світ Будінвест"
про розірвання договору підряду
у судове засідання з'явились представники сторін:
від прокуратури: Кривецька-Люліч Т.А. (в залі суду)
від сторін: не з'явились;
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позовом керівника Дубенської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Боремельської сільської ради до ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ Будінвест" про розірвання Договору підряду №234 від 18.08.2021.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У позовній заяві Дубенська окружна прокуратура обґрунтовує свої позовні вимоги наступним.
За результатами проведення закупівлі без використання електронної системи UA-2021-05-25-014394-b, 18.08.2021 між Боремельською сільською радою та ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ Будінвест" укладено договір підряду №234, предметом якого є роботи з капітального ремонту даху Боремельського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-колегіум" на вул. Набережна, 27а, с. Боремель Дубенського (Демидівського) району Рівненської області, за кодом ДК 021:2015: 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи).
В ході виконання Договору підряду №234 між сторонами укладались додаткові угоди з метою зміни плану фінансування і строку виконання робіт.
Спірною додатковою угоду №5 від 20.03.2024 (далі - Додаткова угода №5) внесено зміни до Договору підряду №234, зокрема викладено у новій редакції Додаток 2 до Договору підряду №234 "План фінансування", згідно з яким оплата робіт передбачається на 2022 рік в розмірі 2 400 000 грн, в т.ч. ПДВ, на 2023 рік - 2 979 598 грн, в т.ч. ПДВ, на 2024 рік - 614 868 грн, в т.ч. ПДВ на 2025 рік - 13 703 624 грн, в т.ч. ПДВ. Також, викладено у новій редакції Додаток 3 до Договору підряду №234 "Календарний графік на виконання робіт", згідно з яким виконання робіт передбачається по 25.12.2025.
Спірною додатковою угодою №6 від 30.05.2024 (далі - Додаткова угода №6), внесено зміни до Договору підряду №234 і викладено у новій редакції Додаток 2 до Договору підряду №234 від 16.12.2022 "План фінансування", згідно з яким змінено графік оплата робіт передбачається на 2024-2025рр: на 2024 рік - 0 грн, в т.ч. ПДВ та на 2025 рік - 14 318 492 грн, в т.ч. ПДВ.
Опрацюванням інформації з веб-порталу з відкритими даними про використання публічних коштів "Spending" та веб сайту: "Прозорро" встановлено, що сума оплати за даним Договором становить лише 911 751,60 грн. (на підставі актів форми КБ-2в, підписаних у 2021 році).
У подальшому, кошти на виконання будівельних робіт по об'єкту: Капітальний ремонт даху Боремельського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-колегіум" на вул. Набережна. 27а, с.Боремель Дубенського (Демидівського) району Рівненської області, не виділялись.
Так, предметом позову виступає розірвання Договору №234, оскільки вказана вище закупівля проведена з порушенням вимог ст.ст. 4, 5, 21, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також Замовником взято бюджетні зобов'язання за договором з порушенням вимог статей 2, 23, 46, 48, 119 Бюджетного кодексу України за відсутності необхідних бюджетних асигнувань для його виконання, з огляду на наступне.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України визначено, що укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.
З даного приводу прокурор зазначає, що на даний час вказаний договір не розірвано, зобов'язання за ним є чинними та упродовж 2021-2025 років не виконувався у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор звертає увагу на те, що Боремельська сільська рада є розпорядником бюджетних коштів, у зв'язку з чим укладання будь-яких договорів, на підставі яких остання бере на себе зобов'язання, повинно здійснюватися з урахуванням положень Бюджетного кодексу України, яким регулюються правові засади бюджетних/міжбюджетних відносин.
Оскільки підписуючи договір та додаткову угоду щодо капітального ремонту даху Боремельського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-колегіум" на вул. Набережна. 27а с.Боремель з місцевого бюджету кошти у повній сумі не виділялися, рішення з цього приводу не приймалися, укладення таких угод суперечить ст.ст. 23, 46, 48 БК України. Внаслідок цього угоди є завідомо не виконуваними бюджетною організацією, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки правочин має бути спрямованим на настання реальних наслідків, що обумовлені ним. Наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/11847/19.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформульованою в постанові від 16.03.2022 у справі №906/86/20, відсутність фінансування в силу приписів ст. 48 БК України позбавляє установу права на проведення закупівлі та відповідно, права на укладення договору за результатами її проведення.
Судовий захист шляхом звернення до суду з вимогою про "розірвання договору" прокуратура обгрунтовує положеннями ст. 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, при цьому цитує п.10.1 Договору, згідно якого сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по даному Договору, у відповідності з його умовами і діючим законодавством України.
Підсумовуючи викладене, зазначає, що підрядником ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ будінвест" порушено зобов'язання за Договором (а саме порушенням умов, визначених змістом зобов'язання - строку виконання робіт), що тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення зобов'язання. Як наслідок, керуючись положеннями Договору, ст.ст. 611, 849 ЦК України, Договір підряду №234 від 18.08.2021, укладений між Боремельською сільською радою та ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" підлягає розірванню.
У клопотанні від 15.09.2025 Боремельська сільська рада позов підтримала.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
01.08.2025 позов керівник Дубенської окружної прокуратури надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 06.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2025.
Ухвалою від 26.08.2025 підготовче засідання відкладено на 16.09.2025.
Ухвалою від 16.09.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено її до розгляду по суті на 07.10.2025.
Ухвалою від 07.10.2025 розгляд справи по суті відкладено на 04.11.2025.
Учасники провадження повідомлялися про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Провадження у справі триває з 01.08.2025, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, судові засідання відкладались таким чином, судом вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю, останній мав достатньо часу для ефективного представлення своєї правової позиції, проте своїм правом не скористався.
В той же час, позивач, у пояснення від 15.09.2025 просив проводити розгляд справи за відсутності повноважного представника.
Представниця прокуратури у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Боремельською сільською радою в електронній системі закупівель "Prozorro" 25.05.2021 опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів про закупівлю робіт з капітального ремонту даху Боремельського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-колегіум" на вул. Набережна. 27а с.Боремель Дубенського (колишнього Демидівського) району Рівненської області (покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (очікуваною вартістю 3 058 515,00 грн, із строком виконання до 31.12.2021 з можливістю пролонгації, але в будь якому випадку, до моменту його повного виконання (ідентифікатор закупівлі - UA-2021-05-25-014394-b).
До участі у тендері допущено 3 учасників: ТОВ-фірма "Кортакоз", ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ будінвест" та ТОВ "Архітектоніка".
За результатами проведених торгів переможцем визначено ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ будінвест" з ціновою пропозицією 3 019 734,00 грн, з яким Боремельською сільською радою укладено договір підряду №234 від 18.08.2021 (далі - Договір).
Так, за умовами п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, в порядку та на умовах визначених даним Договором, виконати та здати в установлений строк роботи з капітального ремонту даху Боремельського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-колегіум" на вул. Набережна, 27а, с. Боремель Дубенського (Демидівського) району Рівненської області, за кодом ДК 021:2015: 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи).
Відповідно до п.1.4. Договору, зазначені у п.1.1. види робіт проводяться у терміни відповідно до проведених торгів та визначені Календарним графіком виконання робіт. Обсяги виконання Робіт можуть бути змінені Замовником залежно від реального фінансування видатків, шляхом внесення відповідних змін до даного Договору (п.1.5).
Договірна ціна за Договором є твердою та підлягає зміні виключно за погодженням Сторін. Договірна ціна Робіт, яка передбачена цим Договором, розрахована відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (із змінами та доповненнями) та може уточнюватися в процесі виконання робіт.
Згідно з п.3.1 Договору - джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.
Також, згідно з формою річного плану закупівель на 2021 рік, опублікованого в електронній системі публічних закупівель "Prozorro", закупівлю робіт заплановано здійснити за КЕКВ: 3132 -Капітальний ремонт інших об'єктів, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 3 058 515 грн.
Розрахунки за виконані Роботи проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України. Бюджетні зобов'язання за Договором виникають лише у разі наявного бюджетного фінансування в межах фактичних надходжень до місцевого бюджету (ст.23, 48 Бюджетного Кодексу України) - п.3.4 Договору.
Згідно п.5.1 Договору, роботи, передбачені цим Договором, виконуються в строки, визначені в Календарному графіку виконання робіт, з правом дострокового виконання. Строки виконання Робіт можуть бути змінені за погодженням із Замовником з внесенням відповідних змін у договір (п. 5.2).
Терміни виконання Робіт i передані ix Замовнику можуть переноситись на час дії обставин, що не залежать від волі i дій Сторін (наприклад, обставин непереборної сили), із врахуванням часу, який буде потрібен для відновлення Робіт (п.5.3).
Згідно з п.7.1 Договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт.
Відповідно до п.10.1 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по даному Договору, у відповідності з його умовами і діючим законодавством України.
Пунктом 10.2 Договору передбачено право сторін звернутись в господарський суд в разі наявності суперечностей, що виникають в ході виконання умов Договору.
При цьому, договором підряду у п. 13.2 визначено, що закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час його дії.
Відповідно до п.13.1 Договору, сторони погодилися, що строком закінчення виконання Робіт є: 31.12.2021, згідно календарного графіку виконання робіт, який є додатком до договору.
Разом з тим, згідно п.13.2 Договору, закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії цього Договору.
Будь-які зміни i доповнення до цього Договору мають силу лише в тому випадку. якщо вони оформлені в письмовому вигляді i підписані уповноваженими представниками обох Сторін (п.14.1).
Згідно п.14.4, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору aбo у разi неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона мас право передати cпip на вирішення суду.
Опрацюванням інформації з веб-порталу з відкритими даними про використання публічних коштів "Spending" та веб сайту: "Прозорро" встановлено, що сума оплати за даним Договором становить 911 751,60 грн. (на підставі актів форми КБ-2в, підписаних у 2021 році).
Надалі, додатковою угодою №1 до договору підряду №234 від 18.08.2021 від 30.12.2021 внесено зміни до п.2.1, а саме щодо вартості робіт та визначили її у розмірі 2 922 815 грн. (в тому числі 2021 рік - 911 751 грн).
Окрім цього, п.2 додаткової угоди внесено зміни до вищевказаного договору у зв'язку із цим сторони погодили нову редакцію п.13.1, а саме: ця угода набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2022 з можливістю пролонгації, але в будь якому випадку, до моменту його повного виконання.
У подальшому, кошти на виконання будівельних робіт по об'єкту: Капітальний ремонт даху Боремельського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-колегіум" на вул. Набережна. 27а, с.Боремель Дубенського (Демидівського) району Рівненської області, не виділялись.
На даний час вказаний договір не розірвано, зобов'язання за ним є чинними та упродовж 2022-2025 років не виконувався у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Дубенською окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Боремельської сільської ради 24.07.2025 скеровано лист, яким повідомлено про виявлені порушення при укладенні вищезазначених додаткових угод, а також щодо невиконання Підрядником зобов'язань за договором та необхідність вжиття заходів реагування в межах наданих повноважень.
У відповідь Боремельська сільська рада повідомила, що заходи щодо захисту порушених інтересів держави за вказаним фактом не вживалися. Отже, орган місцевого самоврядування, отримавши інформацію про порушення інтересів держави у сфері використання бюджетних коштів, що полягає в укладенні підконтрольним органом правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, будучи стороною спірних договорів належних заходів до усунення порушень не вжив, з позовом про визнання недійсними договорів не звернувся.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; оцінка аргументів сторін.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3 ст. 53 ГПК).
Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у ст. 23 Закону "Про прокуратуру", відповідно до ч.3 якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).
Разом з цим, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч.4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").
Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов'язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду).
Таким чином, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави.
Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2)прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Отож, не виключається, що уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави. У такому випадку визначення цього органу позивачем суперечило б принципу розумності. Отже, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем.
Водночас, у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що помилковим є підхід, за якого у цій категорії справ - справах за позовами прокурора, поданими на захист інтересів держави, порушених унаслідок незаконних дій органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб - питання про належного відповідача вирішується як вторинне, похідне від питання про те, якого результату прагне досягнути прокурор своїм позовом.
Відповідач визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка своєю чергою спрямована на захист відповідного порушеного права або законного інтересу.
Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі №633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, пункт 8.12).
У п.7.17 постанови від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
У постанові від 28.11.2024 у справі №910/13240/22 (910/5595/22) Верховний Суд, ураховуючи наведені вище позиції Великої Палати Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави у суді, зазначив, що прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, зокрема, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
У справі №918/712/25, яка перебуває на розгляді Господарського суду Рівненської області, Дубенська окружна прокуратура просить розірвати Договір підряду №234 від 18.08.2021, укладений Боремельською сільською радою з ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ Будінвест".
Підставою розірвання договору зазначає ті обставини, що укладення договору відбувалось за відсутності бюджетних асигнувань, що є порушенням ст. 48 Бюджетного кодексу, внаслідок чого угода є завідомо не виконуваною бюджетною організацією, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України.
В свою чергу, відповідач, беручи обовязок по здійсненню капітального ремонту об'єкту, такий ремонт не проводить, що в свою чергу дає бідстави прокурору вважати, що підрядник порушує строки виконання робіт, що тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення зобов'язання. Як наслідок, за логікою прокуратури, керуючись положеннями Договору, ст.ст. 611, 849 ЦК України, Договір підряду №234 від 18.08.2021, укладений між Боремельською сільською радою та ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" підлягає розірванню.
Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави інтересах держави в особі Боремельської сільської ради, Дубенська окружна прокуратура посилається на те, що переслідує мету захисту інтересів держави, пов'язаних із забезпеченням законного, раціонального та ефективного використання бюджетних коштів.
Тобто, взяття Боремельською сільською радою на себе зобов'язань за відсутності бюджетного фінансування, створює умови для неефективного витрачання бюджетних коштів.
За доводами прокуратури, продовження дії Договору підряду №234 та його виконання в умовах воєнного стану, з огляду на вартість робіт взагалі є недоцільним, у тому числі, за умови відсутності бюджетних асигнувань на фінансування відповідних робіт.
Позов поданий в інтересах Боремельської сільської ради, як особи, уповноваженої на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету. В той же час, будучи стороною спірного договору, Боремельська сільська раад належних заходів до усунення порушень не вживала, з позовом про розірвання договору не зверталась.
Оцінюючи доводи прокурора в частині обґрунтованості представлення у даному спорі інтересів держави в особі Боремельської сільської ради, суд встановив:
- Боремельська сільська рада є учасником (замовником робіт) спірного договору підряду №234, який згідно позиції прокуратури укладено з порушенням бюджетного законодавства.
Фактично, за логікою прокуратури, яка послідовно викладена у позовній заяві, орган місцевого самоврядування, визначений прокурором позивачем у спірних правовідносинах, діяв як особа, яка бере на себе бюджетні зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань.
Тобто, ознаки порушень бюджетного законодавства, на які посилається прокуратура, зокрема, як на обставини, що тягнуть за собою необхідність розірвання спірного договору, були допущені діями самої Боремельської сільської ради.
При цьому, у даному випадку суд розглядає виключно дії Боремельської сільської ради, не вдаючись до надання оцінки діям ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія світ Будінвест", яке прокурором у даній справі з огляду на суб'єктний склад визначено єдиним порушником бюджетного законодавства.
З даного приводу, суд враховує, що якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і №372/51/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження №4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (провадження №14-46цс20, пункт 33.2).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).
Пред'явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає як необхідність у Верховного Суду надавати оцінку іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого з'ясування питань застосування позовної давності при визнанні позовної вимоги обґрунтованою (схожі за змістом висновки сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 та в пункті 59 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №5015/3683/11 відповідно).
У постанові від 04.09.2024 у справі №922/42/24 Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом спору по суті заявлених позовних вимог.
Більше того, суд звертає увагу, що визначення прокурором Боремельської сільської ради, яка є стороною договору та органом, який сам, як встановлено судом, порушив інтереси держави, створює відчуття нерівності, оскільки відповідний орган спершу вчиняє правочин - виступивши замовником за договором підряду, який у подальшому оспорюється прокурором з вимогами про розірвання; однак за наслідками оспорення прокурор зазначає такий орган позивачем, і в такому випадку вже сама присутність прокурора в судовому процесі на боці такої сторони ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами. Несправедливим у цьому аспекті також є і покладення судових витрат лише на одну сторону правочину, а не на обох.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку встановлення факту порушення позивачем інтересів держави має наслідком неналежно визначений прокурором суб'єктний склад учасників справи.
Поряд з цим, суд має можливість встановити неналежний суб'єктний склад лише під час розгляду справи по суті. Тому процесуальним наслідком встановленого неналежного суб'єктного складу - є відмова у задоволенні позову про розірвання договору підряду.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, оскільки під час розгляду справи про розірвання договору підряду судом встановлено, що уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, а отже уповноважений орган - Боремельська сільська рада має бути відповідачем, а не позивачем за цим позовом; відтак, позовні вимоги пред'явлено неналежним позивачем (яким у цьому випадку мав би виступити прокурор) до неналежного відповідача (позов мало бути пред'явлено до обох учасників правочину, який прокурор просить розірвати) - тобто, судом встановлено неналежний суб'єктний склад учасників справи, що є підставою для відмови в позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам сторін.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1502 від 25.07.2025, який залишається за органом прокуратури.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 14 листопада 2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК