65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3306/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
справу № 916/3306/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ПЛАСТ» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд. 83, код ЄДРПОУ 32431058)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СІФЕЙР» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд. 83 А, офіс 702, код ЄДРПОУ 43983212)
про стягнення 25 175,20 грн.,
18.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ПЛАСТ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІФЕЙР», в якій просить суд стягнути з відповідача 25 175, 20 грн. - заборгованості, з яких: сума основного боргу - 16 231,93 грн., сума інфляційних втрат - 409,77 грн., сума пені - 8131,49 грн., сума 3% річних - 133,68, сума штрафу - 268,33 грн, а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №482 від 03.03.2021 з додатковими угодами до нього, в частині повної та своєчасної оплати за користування об'єктом оренди та відшкодуванню експлуатаційних витрат за такий об'єкт за період квітень - червень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 позовну заяву ТОВ “ЮГ-ПЛАСТ» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої прохальної частини позовної заяви, із урахуванням викладених судом в мотивувальній частині ухвали, зауважень.
02.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№27174/25), згідно якої останнім такі недоліки усунуто.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкриття провадження у справі № 916/3306/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала Господарського суду Одеської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 916/3306/25 від 08.09.2025 була надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 08.09.2025 року о 15:04, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 11.09.2025.
Відповідачу - ТОВ “СІФЕЙР» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2025 року була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65005, м. Одеса, вул. Середня, буд. 83 А, офіс 702, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої судом, відповідь з якого отримано на запит суду № 1692716 від 22.08.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою «Судова повістка» ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 30.10.2025 із поштовим конвертом.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до п., п. 3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Враховуючи введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
03.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ПЛАСТ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІФЕЙР" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №482, за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 19,00 м.кв. (офіс №702), яке знаходяться на 7-му поверсі в будівлі, розташованій за адресою: Україна, м Одеса, вул. Середня 83А, позначені на план - схемі під літерою «B-G-1» (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 1.3 договору, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання.
Відповідно до п. 1.4 договору, об'єкт оренди передається орендареві для його використання за наступним цільовим призначенням: офісне приміщення.
Згідно п. 2.1. договору, орендар вступає в права користування об'єктом оренди після укладення цього договору і прийняття об'єкта оренди за актом здачі-приймання.
В пункті 2.2 договору визначено, що передача об'єкта в оренду не тягне переходу до орендаря права власності на цей об'єкт. Власником переданого в оренду об'єкта залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом усього терміну оренди.
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, повернення орендодавць об'єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією, що складається представників сторін. При поверненні об'єкта оренди сторони складають акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт оренди вважається поверненим фактично орендодавцю з моменту підписання акта здачі-приймання.
Згідно п. 4.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар зобов'язується щомісяця не пізніше 10 числа кожного поточного місяця перераховувати орендодавцеві на його розрахунковий рахунок орендну плату за поточний місяць в сумі 5 307,27 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 884,54 грн. У разі зміни курсу національної валюти України - гривні до курсу долара США, встановленого Національним банком України, що діє на перше число місяця, за який підлягає оплата орендної плати, по відношенню до курсу національної валюти України гривні до курсу долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору (27,933 грн. за один долар США), орендна плата підлягає перерахунку на суму прямопропорційно даній зміни. орендодавець виставляє орендареві рахунок на оплату орендної плати. Орендна плата підлягає оплаті орендарем з дати фактичної передачі орендодавцем орендареві об'єкта в оренду та підписання Сторонами акту здачі-приймання. У разі прострочення оплати орендарем орендної плати понад один календарний місяць, орендодавець має право зробити перерахунок простроченої орендної плати за курсом НБУ на день проведення оплати орендарем (на день здійснення платежу), в порядку, передбаченому цим пунктом договору. Орендар зобов'язується протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання цього договору перерахувати Орендодавцеві на його поточний рахунок заставу в сумі 5 307,27 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 884,54 грн. Перерахована сума вважається зарахованою в рахунок орендного платежу за Договором за останній місяць оренди.
В пункті 4.2 договору сторони визначили, що крім орендної плати, орендар відшкодовує орендодавцеві експлуатаційні витрати, а саме: витрати по освітленню місць загального користування, водокористування (користування санітарними кімнатами, обладнаними засобами гігієни), прибирання місць загального користування та прилеглої території, витрати за послуги з вивезення сміття, обслуговування внутрішніх систем тепло-, водопостачання, водовідведення, обслуговування ліфтів «OTIS», обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, відеоспостереження, цілодобова охорона будівлі та території, опалення та кондиціонування будівлі. Експлуатаційні витрати підлягають оплаті у таких порядку та розмірах: - витрати на утримання і обслуговування об'єкта оплачуються в розмірі 30,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 5,00 грн.). За 1 м.кв. орендованої площі цілий рік. - кондиціонування в літній період сплачується в розмірі 15,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 2,50 грн.) за 1 м.кв. орендованої площі. - опалення в період опалювального сезону сплачується в розмірі 28,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 4,67 грн.) за 1 м.кв. орендованої площі. Оплата експлуатаційних витрат за об'єкт оренди здійснюється щомісяця не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата, на розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 4.4 договору, зазначена в п. 4.1 орендна плата може, на вимогу орендодавця, переглядатися (коригуватися), при зміні в системі оподаткування, введення нових податків і обов'язкових платежів, зміні їх розмірів або при зміні економічної ситуації в країні і т.п. Зміна розміру орендної плати проводиться шляхом підписання сторонами додаткової угоди. У разі незгоди орендаря зі зміною орендної плати, дія цього договору припиняється з наступного місяця після повідомлення орендодавцем про необхідність внести зміни в розмір орендної плати.
Згідно п. 4.5 договору, сума платежів за комунальні послуги, якщо такі надаються або надаватимуться за рахунок орендодавця, при зміні цін і тарифів може бути змінена орендодавцем.
Відповідно до п. 4.8 договору орендар зобов'язується регулярно сплачувати орендну плату, незалежно від результатів господарської діяльності.
Обмін первинними документами по Договору між сторонами здійснюється шляхом оформлення таких первинних документів в електронному вигляді - як електронні документи у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», із накладенням електронних цифрових підписів Сторін у встановленому чинним законодавством порядку з використанням провайдера для обміну електронними документами - «М.Е. Doc» та за допомогою адрес електронних пошт сторін, зазначених в реквізитах даного Договору. Сторони погоджуються, що достатнім підтвердженням надсилання документів в електронній формі є звіт із програмного забезпечення «М.Е.DOC». Рахунок на оплату послуг підписується електронним цифровим підписом уповноваженого працівника орендодавця. Електронні акти прийому-передачі наданих послуг підписуються електронним цифровим підписом уповноваженого працівника орендодавця, з одного боку, і уповноваженого працівника орендаря, з іншого боку. Електронний акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими працівниками орендодавця та орендаря, вважається підписаним відповідно орендодавцем та орендарем. Орендар зобов'язаний підписати надісланий Орендодавцем електронний акт прийому-передачі наданих послуг за відповідний календарний місяць протягом 5 днів з дати його надсилання орендодавцем. Сторони несуть відповідальність за достовірність електронного цифрового підпису, накладеного з їх боку на електронні первинні документи (п. 4.9 договору).
В пп. 5.3.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно оплачувати орендодавцеві орендну плату в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору, а також своєчасно оплачувати комунальні послуги та експлуатаційні витрати.
Згідно п. 6.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором. Винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки, завдані іншій стороні невиконанням або неналежни.
Відповідно до п. 6.2 договору, у разі несвоєчасної оплати орендної плати або оплати її не в повному обсязі орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі 0,5%, від суми заборгованості за кожен день прострочення, за весь період прострочення виконання зобов'язання, з моменту, коли настав термін виконання зобов'язання, до моменту його виконання.
Згідно 6.3 договору, у разі несвоєчасної оплати комунальних послуг (електроенергія, вода) або експлуатаційних витрат, пов'язаних з використанням об'єкта або оплати їх не в повному обсязі, орендар сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі 0,5%, від простроченої суми за кожний день прострочення, за весь період прострочення виконання зобов'язання, з моменту коли настав строк виконання зобов'язання до моменту його виконання. Орендар також зобов'язується відшкодувати орендодавцю вартість всіх заподіяних збитків та нести відповідальність за вимогами сторонніх організацій, що надають такі послуги. При цьому, у разі невиконання орендарем положень цього пункту, орендодавець має право призупинити забезпечення орендаря джерелами життєзабезпечення (електроенергія, опалення тощо).
У разі прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів передбачених цим договором термінів оплати (неоплати) орендної плати та / або комунальних послуг, господарських, експлуатаційних витрат або оплати їх не в повному обсязі, орендар зобов'язаний додатково, крім оплати неустойки, оплатити орендодавцю штраф у розмірі 10% від несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми (п. 6.4 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 28 лютого 2022 року.
Цей Договір може бути змінений, доповнений або достроково розірваний за згодою сторін, якщо інше не передбачено цим договором. Зміни та доповнення, які вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом 20 календарних днів. Всі зміни (доповнення) до цього договору оформляються додатковими угодами, які набирають силу і стають невід'ємною частиною договору після їх укладення сторонами (п. 8.2 договору).
Дія цього договору припиняється, зокрема, у випадках, закінчення строку договору (п. 8.3 договору).
09.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ПЛАСТ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІФЕЙР" (орендар) було складено та підписано акт здачі-приймання нежитлового приміщення за договором оренди нежитлового приміщення №482 від 03.03.2021, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 19,00 м.кв. (офіс №702), яке знаходяться на 7-му поверсі в будівлі, розташованій за адресою: Україна, м Одеса, вул. Середня 83А, позначені на План - схемі під літерою «В-G-1» (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
12.10.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору №482 від 03.03.2021, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 4.2. договору в наступній редакції: « 4.2. Крім орендної плати, орендар відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати, а саме: витрати по освітленню місць загального користування, водокористування (користування санітарними кімнатами, обладнаними засобами гігієни), прибирання місць загального користування та прилеглої території, витрати за послуги з вивезення сміття, обслуговування внутрішніх систем тепло-, водопостачання, водовідведення, обслуговування ліфтів «OTIS», обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, відеоспостереження, цілодобова охорона будівлі та території, опалення та кондиціонування будівлі. Експлуатаційні витрати підлягають оплаті у таких порядку та розмірах: Витрати на утримання і обслуговування об'єкта оплачуються в розмірі 30,00 грн. (В тому числі ПДВ (20%) - 5,00 грн.) За 1 м.кв. орендованої площі цілий рік. Кондиціонування в літній період сплачується в розмірі 15,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 2,50 грн.) за 1 м.кв. орендованої площі. - Опалення в період опалювального сезону сплачується в розмірі 55,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 9,17 грн.) за 1 м.кв. орендованої площі. Оплата експлуатаційних витрат за об'єкт оренди здійснюється щомісяця не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата, на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі виставленого орендодавцем рахунку на оплату. У разі зміни ціни на газ протягом опалювального періоду, вартість експлуатаційних витрат на опалення, визначена у даному Договорі, підлягає перерахунку прямопропорційно даній зміні та фіксується орендодавцем у виставленому орендарю рахунку на оплату експлуатаційних витрат.».
25.02.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №482 від 03.03.2021, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору до 28 лютого 2023 року.
01.03.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №482 від 03.03.2021, згідно якої сторони погодили, що на період дії воєнного стану в Україні, орендар сплачує орендну плату з урахуванням знижки в такому розмірі: 1.1. в березні 2022 року - 80% від розміру місячної орендної плати; 1.2. в квітні 2022 року - 65% від розміру місячної орендної плати; 1.3. в травні та червні 2022 року - 60% від розміру місячної орендної плати; 1.4. з липня 2022 року і по травень 2023 року включно - 50% від розміру місячної орендної плати; 1.5. з червня 2023 року по вересень 2023 року включно - 60% від розміру місячної орендної плати.
06.02.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору №482 від 03.03.2021, згідно якої сторони, зокрема, дійшли згоди продовжити термін дії договору до 29 лютого 2024 року.
Позивач зазначає, що для здійснення відповідачем орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат за період квітень - червень 2025 було сформовано та направлено відповідачу в електронному вигляді з використанням провайдера для обміну електронними документами - «М.Е. Doc» рахунки на загальну суму 21 539, 20 грн., а саме: № 391 від 01.04.2025 (за квітень 2025) на суму 7 277, 93 грн.; №504 від 01.05.2025 (за травень) на суму 6873, 53 грн.; №624 від 01.06.2025 (за червень) на суму 6 882,34 грн.; №747 від 30.06.2025 (за червень/експлуатаційні витрати - кондиціонування) на суму 505,40грн.
Також за зазначений період в матеріалах справи наявні акти наданих послуг, а саме: №382 від 30.04.2025, №498 від 31.05.2025, № 628 від 30.06.2025, № 633 від 30.06.2025, які не підписані з боку відповідача.
18.06.2025 позивачем на електронну пошту відповідача було надіслано претензію №17-06-2025/01 від 17.06.2025, в якій позивач вимагав від відповідача здійснити не пізніше 25.06.2025 повний взаєморозрахунок, а саме погасити борг в сумі 15 726,53 грн. за договором №482 від 03.03.2021. Крім того, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору, відповідач у претензії повідомив останнього про припинення дії договору з 30.06.2025 та вимагав не пізніше 30.06.2025 повернути об'єкт оренди та підписати необхідну доккументацію.
Однак зазначена претензія була залишена без задоволення.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 16 231,93 грн. - основної заборгованості, 409,77 грн. - інфляційних витрат, 8131,49 грн. - пені, 133,68 - 3% річних, 268,33 грн. - штрафу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як встановлено судом, 03.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ПЛАСТ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІФЕЙР" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №482 від 03.03.2021, за умовами п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар взяв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 19,00 м.кв. (офіс №702), яке знаходяться на 7-му поверсі в будівлі, розташованій за адресою: Україна, м Одеса, вул. Середня 83А. Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 28 лютого 2022 року (п. 8.1 договору).
Згідно п. 4.2. договору (в редакції додаткової угоди від 12.10.2021), крім орендної плати, орендар відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати, а саме: витрати по освітленню місць загального користування, водокористування (користування санітарними кімнатами, обладнаними засобами гігієни), прибирання місць загального користування та прилеглої території, витрати за послуги з вивезення сміття, обслуговування внутрішніх систем тепло-, водопостачання, водовідведення, обслуговування ліфтів «OTIS», обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, відеоспостереження, цілодобова охорона будівлі та території, опалення та кондиціонування будівлі. Експлуатаційні витрати підлягають оплаті у таких порядку та розмірах: Витрати на утримання і обслуговування об'єкта оплачуються в розмірі 30,00 грн. (В тому числі ПДВ (20%) - 5,00 грн.) За 1 м.кв. орендованої площі цілий рік. Кондиціонування в літній період сплачується в розмірі 15,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 2,50 грн.) за 1 м.кв. орендованої площі. - Опалення в період опалювального сезону сплачується в розмірі 55,00 грн. (в тому числі ПДВ (20%) - 9,17 грн.) за 1 м.кв. орендованої площі. Оплата експлуатаційних витрат за об'єкт оренди здійснюється щомісяця не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата, на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі виставленого орендодавцем рахунку на оплату. У разі зміни ціни на газ протягом опалювального періоду, вартість експлуатаційних витрат на опалення, визначена у даному Договорі, підлягає перерахунку прямопропорційно даній зміні та фіксується орендодавцем у виставленому орендарю рахунку на оплату експлуатаційних витрат.
Отже, з моменту укладення сторонами договору №482 від 03.03.2021 між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу як договору про оренду майна так і договору про надання послуг а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 58, 63 ЦК України, глави 30 ГК України.
Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Вирішуючи питання щодо строку дії договору, суд зазначає таке.
Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 8.1 договору, договір №482 від 03.03.2021 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 28 лютого 2022 року.
В п. 8.2 договору сторони передбачили, що договір може бути змінений, доповнений або достроково розірваний за згодою сторін, якщо інше не передбачено цим договором. Зміни та доповнення, які вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом 20 календарних днів. Всі зміни (доповнення) до цього договору оформляються додатковими угодами, які набирають силу і стають невід'ємною частиною договору після їх укладення сторонами.
Отже, зазначеним пунктом договору сторони передбачили, що будь-які зміни та/або доповнення, у тому числі щодо строку дії договору мають бути погоджені між сторонами та оформлені додатковими угодами до договору. Умов щодо автоматичної пролонгації спірний договір не містить.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання п. 8.2 договору, сторони додатковими угодами до договору №482 від 03.03.2021, неодноразово продовжували строк дії договору, а саме: додатковою угодою №2 від 25.02.2022 до 28.02.2023, додатковою угодою №4 від 06.02.2023 до 29.02.2024.
Разом з тим, докази продовження вищезазначеного договору після 29.02.2024 в матеріалах справи відсутні.
Згідно п. 8.3 договору, дія договору припиняється, зокрема, у випадках, закінчення строку договору.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 291 ГК України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, господарський суд доходить висновку, що договір оренди №482 від 03.03.2021 припинився з 01.03.2024 у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено (з урахуванням минулих пролонгацій).
Доводи позивача щодо автоматичної пролонгації договору на підставі ч. 1 ст. 764 ЦК України судом не приймаються до уваги, оскільки користуючись правом свободи договору, сторони самостійно визначили порядок внесення змін та доповнень до договору №482 від 03.03.2021, а також підставу його припинення - закінчення строку договору. Такі договірні зобов'язання сторони вважали для себе цілком прийнятними та такими, що відповідали їхнім очікуванням та правомірним господарським інтересам. Водночас, суд враховує, що послідовні дії сторін щодо продовження строку дії договору, шляхом укладення вищезазначених додаткових угод до договору є окремим свідченням зазначеного.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
В силу ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Аналіз наведених норм, дає підстави дійти до висновку, що із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, такий договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов'язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Натомість із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що вимога про стягнення орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Тобто, у даному випадку після припинення дії договору №482 від 03.03.2021, з 01.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ПЛАСТ» не має права на нарахування орендної плати за правомірне користування приміщенням, проте не позбавлене права на нарахування та стягнення неустойки за правилами ч. 2 ст. 785 ЦК України, у зв'язку з неповерненням об'єкта оренди за неправомірне користування ним. Також, після його припинення і відсутні підстави для нарахування експлуатаційних витрат з утримання зазначеного майна.
За таких обставин враховуючи, що орендна плата та експлуатаційні витрати за договором №482 від 03.03.2021 позивачем були нараховані за період квітень - червень 2025 року, який не охоплюється строком дії договору, тобто вже після його припинення, у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 16 231,93 грн. - основної заборгованості. З урахуванням зазначеного відсутні також і підстави для задоволення похідних вимог у вигляді стягнення інфляційних втрат, пені, 3% річних та штрафу.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно п. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.І. Мостепаненко