65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1466/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1)
до відповідача: Приватного малого підприємства “Русдол» (67654, Одеська обл., Біляївський район, село Маяки, вул. Богачова, буд. 94)
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від позивача: Дзюбенко С.М. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: Вуж Д.В.
Судове засідання 05.11.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
1. Короткий зміст позовних вимог.
14.04.2025 Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Кароліно-Бугазька сільрада, позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» (вх. № 1502/25 від 15.04.2024), в якій просить:
- розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 23.11.2005 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради та Приватним малим підприємством “Русдол» (далі - ПМП “Русдол», відповідач), посвідчений Щукіною Л.С., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 23.11.2005 за реєстром № 3504;
- зобов'язати ПМП “Русдол» повернути Кароліно-Бугазькій сільраді земельну ділянку загальною площею 3,11 гектарів, кадастровий номер 5110300000:02:005:0006;
- стягнути з ПМП “Русдол» на користь Кароліно-Бугазької сільради судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4 844, 80 грн;
- стягнути з ПМП “Русдол» на користь Кароліно-Бугазької сільради судові витрати у професійної правничої допомоги в сумі 70 000,00 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні 09.06.2025 судом оголошено протокольно ухвалу про закриття підготовче провадження у справі № 916/1466/25 за позовом Кароліно-Бугазької сільради до відповідача ПМП “Русдол» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки; призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2025 об 11:00.
У судовому засіданні 25.06.2025 судом оголошено протокольно ухвалу про перерву у судовому засіданні розгляду справи по суті до 18.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2025 призначено судове засідання на 25.08.2025.
Судові засіданні 25.08.2025, 12.09.2025, 06.10.2025, 20.10.2025 відкладалися у зв'язку з необхідністю надання сторонам часу для пояснень; неможливістю відповідача з технічних причин підключитися до відеоконференції; у зв'язку з виникненням під час судового засідання технічних проблем.
У судовому засіданні 05.11.2025 після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим оголосив перерву на п'ять хвилин.
05.11.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
3. Позиція учасників справи.
Доводи позивача - Кароліно-Бугазької сільради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору оренди від 23.11.2005 відповідач не виконав обов'язки, передбачені пунктами 28 та 30 договору, щодо страхування земельної ділянки, виконання будівництва автошляху вздовж готельного оздоровчо-розважального комплексу в термін до 01.05.2007, каналізування комплексу в термін до 01.05.2007, а також на вимогу позивача не надав матеріали, відомості, документи про виконання договору.
Позивач листом № 01-14/37 від 10.02.2025 звернувся до відповідача з проханням надати відомості стосовно виконання договору, зокрема договір страхування об'єкта оренди на весь строк дії договору оренди; проектну та дозвільну документацію, документи про прийняття збудованого об'єкта до експлуатації, тощо відносно будівництва автошляху та каналізування комплексу в термін до 01.05.2007.
Позивачем 22.01.2025 було проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого було складено акт та встановлено, що на земельній ділянці відсутні будь-які об'єкти нерухомого майна, будівництво комплексу не розпочато.
Вважає, що невиконання відповідачем обов'язків, визначених договором, є підставою для його розірвання на вимогу позивача за рішенням суду.
Зазначає, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі, оскільки правовим наслідком розірвання договору оренди є обов'язок орендаря повернути земельну ділянку.
Вказує, що відповідно до п. 2 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 № 11-VIII «Про початок реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради», Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.
Правову позицію позивач обґрунтовує приписами ст. ст. 525, 611, 627, 628, 629, 651 ЦК України, ч. 2 ст. 32, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі».
У відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 02.06.2025 (вх. № 17583/25 від 03.06.2025), позивач зазначає, що відповідач помилково вважає, що висновок, викладений у судовому рішенні у справі № 9/17-2308-2011 щодо зупинення виконання обов'язків за договором є встановленою обставиною, оскільки будь-яких доказів щодо підстав такого зупинення відповідач до суду не надає, як і не вказує на правову підставу можливості такого зупинення. Зміст судових рішень у справі № 9/17-2308-2011 також не свідчить про те, що зупинення виконання обов'язків за договором, окрім внесення орендної плати, є обставиною, що встановлена судом на підставі досліджених доказів. Судові рішення у цій справі не містять жодних посилань на докази, які б підтверджували факт такого зупинення.
Вказує, що судове рішення у справі № 30/8-06-322А щодо визнання недійсним рішення Затоківської селищної ради від 07.10.2004 № 1181 набрало законної сили 26.06.2006, а тому є незрозумілим, яким чином обставина щодо оскарження рішення про надання відповідачу земельної ділянки могла впливати на виконання обов'язків за договором у 2007 році.
Відповідач не надав суду жодних доказів здійснення будівництва об'єктів нерухомого майна з моменту отримання земельної ділянки в оренду по цей час, що є свідченням неналежного виконання ним договірних обов'язків та, відповідно, підставою для розірвання договору.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що з боку останнього мало місце невиконання обов'язків, визначених договором, у тому числі щодо здійснення страхування об'єкта оренди, що відповідно до ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та п. 35 договору є самостійною підставою для розірвання договору.
Твердження відповідача про відсутність строку будівництва Комплексу, є помилковим та спростовується метою договору та подальшою поведінкою відповідача, який в 2007 році звертався із заявою про надання дозволу на розробку проектної документації на будівництво Комплексу, який було надано згідно з рішенням Затоківської селищної ради від 27.09.2007 № 445.
У додаткових поясненнях у справі, сформованих в системі «Електронний суд» 15.07.2025 (вх. № 22443/25 від 16.07.2025), позивач вказав, що у справі № 9/17-2308-2011 не було встановлено обставин щодо зупинення виконання відповідачем обов'язків, визначених договором, окрім сплати орендної плати, а висновок суду щодо цього є правовою оцінкою факту оскарження рішення Затоківської селищної ради від 07.10.2004 № 1181 «Про надання земельної ділянки ПМП «Русдол» у довгострокову оренду для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу».
Чинне на час розгляду справ № 9/17-2308-2011 та № 30/8-06-322А процесуальне законодавство також не містило норм, які б передбачали, що оскарження рішень органу місцевого самоврядування призводить до зупинення такого рішення або ж договору, укладеного на виконання такого рішення чи окремих умов такого договору. Звертає увагу, що договір є домовленістю позивача та відповідача, які в період 2005-2007 років не вчиняли жодних юридичних дій, спрямованих на зупинення виконання договору чи його окремих умов.
Доводи відповідача - ПМП “Русдол».
Відповідач у відзиві на позовну заяву, сформованому в системі «Електронний суд» 28.05.2025 (вх. № 17045/25 від 28.05.2025), просив відмовити у задоволенні позовної заяви Кароліно-Бугазької сільради.
21.09.2011 рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 9/17-2308-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011, відмовлено у задоволенні позову Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Затоківської селищної ради до ПМП «Русдол» за участю третьої особи Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" - про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 залишено без змін.
Підставою розірвання договору позивач у справі № 9/17-2308-2011 зазначив невиконання ПМП «Русдол» будівництва автошляху вздовж оздоровчо-розважального комплексу в термін до 01.05.2007, благоустрою прилеглої до готельно-розважального комплексу території, забезпечення використання орендованої земельної ділянки відповідно до цільового призначення та умов її надання передбачених договором оренди. Тобто, питання про розірвання договору з вищевказаної підстави вже було розглянуто господарськими судами та відповідно зазначено про обґрунтованість такого невиконання.
Щодо каналізування комплексу вказує, що в період з 2005 по 2007 роки було зупинено будь-яке виконання умов договору оренди, окрім сплати оренди землі. Відтак, об'єктивно каналізування комплексу було неможливим у період, зазначений у договорі.
Договори про внесення змін стосувалися виключно змін щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, всі інші умови, викладені у договорі були залишені без змін. Враховуючи, що договорами про внесення змін до договору оренди не було внесено зміни щодо строків як каналізування комплексу, так і будівництва автошляху, з урахуванням того, що рішенням суду встановлено, що в період з 2005 по 2007 роки таке виконання було неможливим, а також враховуючи, що станом на день звернення позивача до суду договір є діючим, такі підстави для розірвання договору, як не здійснення будівництва автошляху вздовж готельного оздоровчо-розважального комплексу та каналізування комплексу є необґрунтованими та завчасними.
Вказує, що відсутність доказів виконання орендарем зобов'язання щодо страхування об'єкту оренди не може свідчити про істотність порушення умов договору, оскільки орендодавець мав змогу самостійно здійснити таке страхування та вимагати у орендаря відповідної компенсації. Умова про страхування об'єкта оренди не є істотною умовою договору.
Отримання позивачем платежів у вигляді податку на нерухоме майно, туристичного збору тощо можливе у випадку використання готельного оздоровчо-розважального комплексу, що у свою чергу, не передбачено договором оренди. Договором також не передбачено строк, у межах якого відповідач повинен розпочати та виконати будівництво готельного оздоровчо-розважального комплексу. Земельна ділянка передана в довгострокову оренду терміном на двадцять п'ять років, що свідчить про те, що договір є діючим. Відповідачу є незрозумілим зазначення суми збитків в розмірі 20 167 200, 30 грн, оскільки вказана сума не обґрунтована жодними розрахунками та відповідними доказами.
У запереченнях, сформованих в системі «Електронний суд» 06.06.2025 (вх. № 18003/25 від 06.06.2025), відповідач зазначив, що обставина стосовно зупинення виконання обов'язків, визначених договором, окрім сплати орендної плати, була встановлена у мотивувальній частині Постанови Вищого господарського суду України у справі № 9/17-2308-2011 від 26.01.2012. У вказаній постанові вже було розглянуто таку підставу розірвання договору як не будівництво автошляху і обґрунтовано зазначено про неможливість виконання вказаного зобов'язання через наведену вище причину. Оспорюваний договір є чинним, будь-які відомості, які б змінювали обставини з цього питання, відносно якого вже винесена постанова, відсутні. Твердження позивача щодо безпідставності доводів відповідача про зупинення виконання договірних зобов'язань вважає необґрунтованими.
Зазначення позивачем, що з урахуванням того, що каналізування комплексу та здійснення будівництва автошляху уздовж комплексу мало бути здійснено до 01.05.2007, а тому до цієї дати комплекс уже мав бути збудований, суперечить положенням договору.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням № 1181 ХХІХ-а сесії ХХІV скликання від 07.10.2004 Затоківської селищної ради вирішено надати ПМП «Русдол» у довгострокову оренду терміном на 25 років, земельну ділянку площею 3, 11 га для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу у Лиманському курортному районі смт Затока; ПМП «Русдол» скласти договір оренди на земельну ділянку площею 3, 11 га, яка використовується для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу у Лиманському курортному районі смт Затока, згідно Закону України «Про оренду землі»; зобов'язано ПМП «Русдол»: не приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації; виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. ст. 96, 103, 104 Земельного кодексу України; виконати будівництво автошляху вздовж бази відпочинку в термін до 01.05.2005; каналізувати базу відпочинку в термін до 01.06.2005; використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням.
Актом Затоківської селищної ради від 12.10.2004 на виконання рішення 29 сесії ХХІV скликання Затоківської селищної ради № 1181 від 07.10.2004 встановлено в натурі межі земельної ділянки загальною площею 3, 110 га відкритих земель без рослинного покриву (піски) із земель запасу рекреаційного призначення Затоківської селищної ради для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу в довгострокову оренду строком на 25 років.
Рішенням ХХХІVІІ-ї сесії ІV скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради ради від 18.11.2005 № 1720 вирішено зобов'язати ПМП «Русдол»: не приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації; виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. ст. 96, 103, 104 Земельного кодексу України; виконати будівництво автошляху вздовж готельного оздоровчо-розважального комплексу в термін до 01.05.2007; каналізувати комплекс в термін - до 01.05.2007; використовувати земельну ділянку тільки за її цільовим призначенням.
Між Затоківською селищною радою як орендодавцем та ПМП “Русдол» як орендарем 23.11.2005 було укладено договір оренди (далі - договір), п. 1.1. якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення ХХІХ-ї сесії ХХІV скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради ради від 07 жовтня 2004 року за № 1181, рішення ХХХІVІІ-ї сесії ІV скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради ради від 18 листопада 2005 року № 1720 в довгострокову оренду терміном на двадцять п'ять років земельну ділянку для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт Затока міста Білгород-Дністровського, Лиманський район.
У відповідності до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,11 гектарів.
За умовами п. 7 договору останній укладено на двадцять п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинене не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з п. п. 13, 14 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво готельного оздоровчо-розважального комплексу.
У відповідності до п. п. 21, 22 договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрат, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Орендар зобов'язується: не приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право не неї, та його державної реєстрації; виконувати обов'язки земелекористувача відповідно до вимог ст. ст. 96, 103, 104 Земельного кодексу України; на вимогу орендодавця, орендар зобов'язується надавати орендодавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання цього договору; виконати будівництво автошляху вздовж готельного оздоровчо-розважального комплексу в термін до першого травня дві тисячі сьомого року; каналізувати комплекс в термін до першого травня дві тисячі сьомого року (п. 28 договору).
За умовами п. 30 договору об'єкт оренди підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
У відповідності до п. 31 договору страхування об'єкта оренди здійснює орендар.
Сторони домовилися про те, що у разі невиконання свого обов'язку стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об'єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування (п. 32 договору).
Пунктом 35 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством України.
Згідно з п. 38 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
У відповідності до п. 39 договору сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Договір оренди від 23.11.2005 підписаний орендодавцем та орендарем, скріплений їх печатками.
23.11.2005 між Затоківською селищною радою та ПМП «Русдол» був складений та підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.
Договорами про внесення змін від 05.05.2014 та від 21.02.2018 до договору оренди вносились зміни стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендної плати.
Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради № 445 від 07.09.2007 вирішено надати дозвіл ПМП «Русдол» на розробку проектної документації по будівництву готельного оздоровчо-розважального комплексу в Лиманському районі смт Затока з урахуванням обов'язкового каналізування та послідуючим підключенням його до централізованої системи каналізації; зобов'язано ПМП «Русдол» в шестимісячний термін: в обов'язковому порядку розробити кошторис на будівництво готельного оздоровчо-розважального комплексу; надати до виконкому селищної ради проектно-кошторисну документацію будівництву готельного оздоровчо-розважального комплексу; укласти з виконкомом Затоківської селищної ради договір про залучення коштів ПМП «Русдол» на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території смт Затока м. Білгорода - Дністровського Одеської області. Контроль за виконанням цього рішення покладено на архітектора Затоківської селищної ради Майченко А.Г.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.07.2014 внесено запис про інше речове право: 6205181 про право оренди ПМП «Русдол» на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:005:006 на підставі договору оренди № 3504, виданий 23.11.2005, акту прийому-передачі земельної ділянки, виданий 23.11.2005, договору про внесення змін до договору про внесення змін до договору оренди № 556, виданий 05.05.2014; строк дії: 23.11.2030; орендодавець; Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради.
Ця обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 329025035 від 13.04.2023.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020 № 720-р затверджено, зокрема, територію Кароліно-Бугазької територіальної громади, код згідно з КОАТУУ 5123781501, із включенням до неї територій Кароліно-Бугазької, Затоківської (Білгород-Дністровський район) територіальних громад, а також визначено адміністративним центром цієї територіальної громади с. Кароліно-Бугаз.
З огляду на набуття повноважень новообраною сільською радою та новообраним Кароліно-Бугазьким сільським головою Білгород-Дністровського району, на підставі рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району від 27.10.2020 № 2-VIII, позивач на підставі вищенаведених норм став правонаступником щодо майна, прав і обов'язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради.
Також, відповідно до п. п. 1, 2 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району від 27.11.2020 № 11-VIII розпочато процедуру реорганізації Затоківської селищної ради (ЄДРПОУ 04527052) шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради (ЄДРПОУ 04527307). Визначено, що Кароліно-Бугазька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Затоківської селищної ради.
Позивач листом № 01-14/37 від 10.01.2025 звернувся до відповідача, в якому зазначив про невиконання умов договору та рішень Затоківської селищної ради від 18.11.2005 № 1720 «Про внесення змін до п. 4 рішення Затоківської селищної ради № 1181 від 07.10.2004 «Про надання земельної ділянки ПМП «Русдол» у довгострокову оренду для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу». Також, позивач вимагав в семиденний термін надати документи, відомості про виконання договору оренди, зокрема: договір страхування об'єкта оренди на весь строк дії договору оренди; проектну та дозвільну документацію, документи про прийняття збудованого об'єкта до експлуатації, тощо відносно будівництва автошляху та каналізування комплексу в термін до 01.05.2007; інформацію щодо зміни орендаря.
Лист № 01-14/37 від 10.01.2025 відповідачу був направлений засобами поштового зв'язку, про що свідчить опис вкладення, накладна та фіскальний чек АТ «Укрпошта».
Відповідно до акту обстеження від 22.01.2025 Кароліно-Бугазької сільради головними спеціалістами відділу земельних відносин, охорони навколишнього середовища, містобудування та архітектури Кароліно-Бугазької сільради проведено виїзд для проведення візуального обстеження земельних ділянок з кадастровим номером 5110300000:02:005:0006, що розташована в с. Затока, Лиманський район та надана ПМП «Русдол» в довгострокову оренду для будівництва оздоровчо-розважальних комплексів на факт наявності об'єктів нерухомого майна. За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що на ній відсутні будь-які об'єкти нерухомого майна, будівництво комплексів не розпочато; вздовж земельної ділянки проходять лінії електричних мереж; наявність інших мереж візуально не встановлено.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2011 по справі № 9/17-2308-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011, у позові Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Затоківської селищної ради до ПМП «Русдол» та Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за участю третіх осіб Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" та Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі, оскільки вони не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені.
Господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 9/17-2308-2011 встановлено наступне. Протягом 2005 - 2007 років у господарських судах розглядалась справа за позовом першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Приватного малого підприємства “Русдол» про визнання недійсним рішення Затоківської селищної ради від 07.10.2004р. № 1181 “Про надання земельної ділянки ПМП “Русдол» у довгострокову оренду для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу». Згідно рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2006 по справі № 30/8-06-322А, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено. На час судового розгляду було зупинено будь-яке виконання умов вищевказаного договору оренди, крім сплати оренди землі.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 залишено без змін.
Із вказаної постанови вбачається, що господарський суд першої інстанції установив, що позивачем не надано і, відповідно, матеріали справи не містять належних доказів того, що ПМП "Русдол" використовує земельну ділянку, надану йому за договором оренди земельної ділянки від 23.11.05, не за цільовим призначенням. Окрім того, попередніми судами врахована також і та обставина, що протягом 2005 - 2007 років у господарських судах розглядалась справа за позовом першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та ПМП "Русдол" про визнання недійсним рішення Затоківської селищної ради від 07.10.04 № 1181 "Про надання земельної ділянки ПМП "Русдол" у довгострокову оренду для будівництва готельного оздоровчо-розважального комплексу", за наслідком розгляду якої рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.06 по справі № 30/8-06-322А, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено. Відтак, на час судового розгляду було зупинено будь-яке виконання умов вищевказаного договору оренди, окрім сплати оренди землі.
В матеріалах справи наявний договір страхування № 027069/2001/0000004 від 27.05.2025, укладений між ПрАТ «СК «Уніка» та ПМП «Русдол», згідно умов якого страхувальник ПМП «Русдол», об'єкт страхування - земельна ділянка площею 3,11 га, кадастровий номер 511000000:02:005:0006.
5. Позиція суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Частина 1 ст. 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У відповідності до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - дотримання зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.
Положеннями ст. 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено права та обов'язки орендаря, зокрема, орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду; у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом використовувати водний об'єкт відповідно до вимог водного законодавства України; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт; виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями"; примусового відчуження земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).
У відповідності до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України до обов'язків землекористувачів віднесено:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
Пункт "а" частини першої статті 96 в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009}
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
Частину першу статті 96 доповнено пунктом "ж" згідно із Законом № 1259-IX від 19.02.2021 - вводиться в дію з 17.06.2021}
з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
Частину першу статті 96 доповнено пунктом "з" згідно із Законом № 1259-IX від 19.02.2021 - вводиться в дію з 17.06.2021}
Статтею 103 Земельного кодексу України визначено зміст добросусідства, відповідно до якого власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо); власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив); власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Відповідно до ст. 104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
У ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини 2 статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2025 у cправі № 912/1961/24.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Преюдиція - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Преюдиція ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, відповідач є орендарем за укладеним договором оренди землі від 23.11.2005, за умовами якого взяв на себе зобов'язання щодо виконання будівництва автошляху вздовж готельного оздоровчо-розважального комплексу в термін до 01.05.2007, каналізування комплексу в термін до 01.05.2007, виконання благоустрою прилеглої до готельно-розважального комплексу території в термін до першого травня дві тисячі сьомого року, страхування земельної ділянки, надання матеріалів, відомостей, документів про виконання договору.
Договір укладено на двадцять п'ять років (п. 7).
Ураховуючи те, до договір оренди землі від 23.11.2005 чинний, дострокове його розірвання можливе, зокрема, на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення відповідачем обов'язків землекористувача, передбачених ст. ст. 96, 103, 104 Земельного кодексу України. Крім того, фактичні обставини зупинення на час розгляду в суді справи № 9/17-2308-2011 будь-якого виконання умов вищевказаного договору оренди, окрім сплати оренди землі, були встановлені рішеннями судів у справі № 9/17-2308-2011, які набрали законної сили, та безпосередньо досліджені судом під час розгляду даної справи.
Проте, позивач у судовому засіданні 25.08.2025 пояснив, що про рішення у справі № 9/17-2308-2011 йому, як правонаступнику Затоківської селищної ради, відомо не було та, зважаючи, що такі судові рішення були ухвалені вже після закінчення встановлених договором оренди від 23.11.2005 строків, порушення яких є підставою позову у справі № 916/1466/25, на запитання суду повідомив, що нових строків виконання зобов'язань за договором сторонами узгоджено не було.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2011 у справі № 9/17-2308-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011, відмовлено у задоволенні позовних вимог Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Затоківської селищної ради до ПМП «Русдол» та Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за участю третіх осіб Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" та Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Одеській області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки вони не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 залишено без змін.
При цьому, судами при розгляді справи № 9/17-2308-2011 встановлено, що на час судового розгляду було зупинено будь-яке виконання умов договору оренди, окрім сплати оренди землі.
Відтак, вищевказані рішення судів не можуть бути поставлені під сумнів, а встановлені ними обставини мають преюдиційне значення та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню.
Отже, наявна преюдиція щодо встановлених такими рішеннями судів обставин між тими ж сторонами.
Зупинення виконання умов договору оренди мало наслідком зупинення зобов'язань щодо виконання будівництва автошляху вздовж готельного оздоровчо-розважального комплексу в термін до першого травня дві тисячі сьомого року, виконання благоустрою прилеглої до готельно-розважального комплексу території в термін до першого травня дві тисячі сьомого року, а також каналізування комплексу в термін до першого травня дві тисячі сьомого року.
Твердження позивача щодо порушення відповідачем умов договору щодо страхування об'єкту оренди на весь період дії цього договору спростовується наявним в матеріалах справи договором страхування № 027069/2001/0000004 від 27.05.2025, укладеним між ПрАТ «СК «Уніка» та ПМП «Русдол», згідно умов якого страхувальник ПМП «Русдол», об'єкт страхування - земельна ділянка площею 3,11 га, кадастровий номер 511000000:02:005:0006.
Інші доводи позивача, що не страхування об'єкту оренди протягом тривалого часу відповідачем є підставою для розірвання договору оренди, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються умовами укладеного між сторонами договором, відповідно до п. 32 якого у такому випадку друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування, а не розірвання договору.
Інших підстав для розірвання договору оренди від 23.11.2005 у відповідності до його положень та Закону України «Про оренду землі» позивачем не наведено та відповідних доказів не надано.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами істотність порушення відповідачем умов договору оренди від 23.11.2005 та встановив відсутність підстав, з якими закон та укладений між сторонами договір пов'язує припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, шляхом його розірвання судом.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги відмову у позові повністю, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у позові повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко