65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3070/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/3070/25
За позовом: Акціонерного товариства “Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; код ЄДРПОУ 21560045)
До відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Корабельного району у місті Херсоні ради (73003, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Європейська, буд. 29; код ЄДРПОУ 37542197)
Про стягнення 122586, 24 грн.
Встановив: Акціонерне товариство “Укрпошта» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Корабельного району у місті Херсоні ради про стягнення 122586, 24 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2025р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Укрпошта» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3070/25. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
20.08.2025р. до суду відповідачем надано відзив.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивачем було зазначено суду, що між сторонами було укладено Договір №199 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог, згідно умов Договору Виконавець зобов'язується протягом дії Договору надати Замовникові послуги з доставки та виплати державних грошових допомог за переліком виплат (КПКВК), що визначений в Додатку №6 до Договору «Специфікація», виплата яких передбачена Законодавством за бюджетні кошти на підставі відомостей на виплату грошової допомоги та за разовим дорученням на виплату допомоги, а Замовник - прийняти і оплатити Послуги.
Договір набирає чинності з дня його укладення сторонами та діє до 31 грудня 2022 року включно (п.11.1 Договору).
Згідно п. 11.2 умови Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до його укладення, а саме з 01 січня 2022 року.
Ціна договору визначена у п 4.1. і становить 342845,20 грн.
П. 5.2. Договору встановлено, що Замовник здійснює оплату за надані послуги за відомостями та разовими дорученнями (далі - поштовий збір) за чинними тарифами, затвердженими на момент надання таких послуг, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних Актів звірення розрахунків, на поточний рахунок Виконавця, зазначений у Додатку №6 Договору.
При цьому, у реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення Замовник зобов'язаний зазначити «Перерахування поштового збору» з зазначенням виду Грошової допомоги та виплатного періоду. Тарифи визначаються Кабінетом Міністрів України та залежать від типу населеного пункту де надається послуга.
Так, як вказує позивач, Постановою КМУ №987 від 04.12.2019 визначено, що тарифи на оплату послуг пов'язаних з виплатою і доставкою пенсій та грошових допомог населенню в готівковій формі становлять 1,3 відсотка при наданні послуги у міст та, 2.65 відсотка при наданні послуги у селі чи селищі міського типу. Виплатним періодом для виплати грошової допомоги за відомостями є період щомісяця з 4 по 25 число включно (п. 6.6. Договору).
Згідно п. 5.4. Договору, після завершення виплатного періоду Виконавець здійснює формування Зведених звітів про виплату грошової допомоги, на підставі останніх, Замовник складає Акт звірення розрахунків за зразком, наведеним в Додатку №12 до Договору «Акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги» (далі - Акт звірення розрахунків), який, в тому числі, є первинним документом, що підтверджує обсяг сум виплаченої Грошової допомоги та вартість Послуг, наданих виконавцем.
П. 5.7. Договору регламентовано, що з моменту підписання Сторонами Акту звірення розрахунків Послуги вважаються прийнятими замовником в повному обсязі за зазначений в ньому період.
Замовник зобов'язаний здійснювати своєчасне перерахування Грошової допомоги для надання Послуг і послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу та оплату вартості послуг, наданих в межах Договору (п.7.1.3. Договору).
За посиланням позивача, в порушення умов Договору, відповідачем, згідно Актів звіряння розрахунків з виплати пенсій, соціальних допомог до Договору №199 від 11.02.2022 року за червень 2022 року, які було підписано Сторонами в травні-червні 2025 року, у відповідача виникла заборгованість перед АТ «Укрпошта» в загальному розмірі 122968,77грн.: Акт №7 звіряння розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги за червень 2022 року на суму 40131,92 грн., Акт №7 звіряння розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги за червень 2022 року на суму 82454,32 грн., Акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги за липень 2022 року на суму 382,53 грн.
Позивачем було зазначено суду, що 29.07.2025 року відповідач сплатив поштовий збір за липень 2022 рік на 382,53 грн. та враховуючи оплату заборгованості за липень 2022 року, заборгованість за відповідачем складає 122586,24 грн.
Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що акти звіряння розрахунків за період лютий-червень 2022 року складені та підписані у 2024 році та оскільки термін дії договору закінчився, а в бюджетних програмах не передбачена виплата по заборгованостям 2022 року, управління не має можливості здійснити оплату заборгованості, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України «взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України» є порушенням бюджетного законодавства.
З метою вирішення питання стосовно оплати послуг Виконавця по договору від 11 лютого 2022 року №199 до Міністерства соціальної політики України направлено листи від 09 грудня 2024 року №28-01-01-2-3050/0/24/28-01, від18 лютого 2025 року №28-01-01-2-668/0/25/28-01, від07 серпня 2025 року №28-01-01-2-2430/0/25/28-01 з клопотанням винайти можливість провести розрахунки з АТ «Укрпошта» та виділити області у 2025 році додатковий фінансовий ресурс для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відповідно до ч.1, ч.2 ст.331 ГПК України відстрочити виплату заборгованості управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради за договором від 11 лютого 2022 року № 199 на один рік до виділення у наступному бюджетному році додатковий фінансовий ресурс для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як з'ясовано судом, 11.02.2022р. між сторонами було укладено Договір №199 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог, згідно умов Договору Виконавець зобов'язується протягом дії Договору надати Замовникові послуги з доставки та виплати державних грошових допомог за переліком виплат (КПКВК), що визначений в Додатку № 6 до Договору «Специфікація», виплата яких передбачена Законодавством за бюджетні кошти на підставі відомостей на виплату грошової допомоги та за разовим дорученням на виплату допомоги, а Замовник - прийняти і оплатити Послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Як з'ясовано судом, Актів звіряння розрахунків з виплати пенсій, соціальних допомог до Договору №199 від 11.02.2022 року за червень 2022 року, які було підписано Сторонами в травні-червні 2025 року, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі в загальному розмірі 122 968,77 грн. та судом враховано, що 29.07.2025 року відповідач сплатив за липень 2022 рік на 382,53 грн. та враховуючи оплату заборгованості за липень 2022 року, заборгованість за відповідачем складає 122586,24 грн.
Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити надані послуги відповідно умов договору.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, визнано відповідачем, у зв'язку з чим вимоги по сплаті боргу у розмірі 122586,24 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимогу у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.
Щодо прохання відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.
У зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочення виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №904/5819/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На думку суду, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.
Також суд зазначає, що відповідачем, при поданні відповідної заяви не було надано відповідних доказів та не доведено суду письмовими доказами наявності у відповідача можливості виконання рішення за умови відстрочення виконання такого рішення у строк, зазначений відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні прохання відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Укрпошта» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Корабельного району у місті Херсоні ради (73003, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Європейська, буд. 29; код ЄДРПОУ 375421970 на користь Акціонерного товариства “Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; код ЄДРПОУ 21560045) заборгованість в сумі 122586 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повне рішення складено 17 листопада 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко