65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2697/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА" (07400, Київська обл., м. Бровари, Об'їздна дорога, 62, код ЄДРПОУ 33584049)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Александрова Дмитра Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Зміст позовних вимог позивача:
08 липня 2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА" (далі - позивач, ТОВ "ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Александрова Дмитра Олеговича (далі - відповідач, ФОП Александров Д.О.).
У позовній заяві позивач просить:
- стягнути основну заборгованість за Договором №FBR_29317/152403 про надання послуг від 10.01.2023р. у розмірі 11 299 грн 24 коп., пеню у розмірі 3 360 грн 99 коп., штраф 10% у розмірі 1 129 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 783 грн 38 коп., 3% річних у розмірі 363 грн 31 коп.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1. Між ТОВ «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» та ФОП Александров Д.О. укладено Договір № FBR_29317/152403 про надання послуг від 10.01.2023 року, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язується надавати відповідачу комплекс послуг: з організації видачі відправлень та/або з організації видачі відправлення в рамках комплексних послуг та/ або складське обслуговування товарів/вантажів Замовника.
2. На твердження позивача, відповідач користувався його послугами, про що свідчать Акти надання послуг в період з 01.01.2023 - 30.04.2024 року. Послуги були виконані належним чином та в повному обсязі, про що свідчить відсутність письмових заперечень від відповідача.
3. Зазначені акти, так само як і Договір, були підписані у сервісі електронного документообігу «Вчасно».
4. Позивач відмітив, що тарифи за надані послуги сторони погодили у Додатку №1 до Договору.
5. Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 - 12.06.2025р.р. між ТОВ "Термінал Розетка" і ФОП Александров Д.О. за Договором про надання послуг № FBR_29317/152403 заборгованість відповідача становить 11 299 грн 24 коп. (враховуючи сплату відповідачем заборгованості у розмірі 100 грн.)
6. У зв'язку із наведеним вище, посилаючись на п. 5.6. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач, окрім суми основної заборгованості у розмірі 11 299 грн 24 коп., просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 360 грн 99 коп., штраф 10% у розмірі 1 129 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 783 грн 38 коп. та 3 % річних у розмірі 363 грн 31 коп.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.
Ухвала по справі направлялись відповідачу на його поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулись з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, судом розміщувались публікації щодо розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади.
В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом:
Ухвалою суду від 14.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2697/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження, розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Судом встановлено, що між ТОВ «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» (Виконавець) та ФОП Александров Д.О. (Замовник) укладено Договір № FBR_29317/152403 про надання послуг від 10.01.2023 р., відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику комплекс послуг: з організації видачі відправлень та/або з організації видачі відправлення в рамках комплексних послуг та/або складське обслуговування товарів/вантажів Замовника (далі - Послуги), що визначені у п. 1.2. Договору, згідно з тарифами, зазначеними в Додатку 1 до Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі Послуги.
Факт прийому-передачі товару/вантажу оформлюється шляхом підписання в електронному документообігу "Вчасно" Акту прийому-передачі, який готує Виконавець на підставі заявок Замовника на приймання товару/вантажу при прийманні товару/вантажу (п. 2.3. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору плата за послуги за даним Договором розраховується відповідно до діючих тарифів, передбачених у Додатку №1. Ціною Договору є загальна вартість послуг за цим Договором, яка складається із вартості послуг по всім підписаним сторонами Актам надання послуг.
Пунктом 4.2. Договору сторони узгодили, що надання послуг оформлюється Актом надання послуг, який готується Виконавцем щомісячно до 10 числа місяця наступного за тим, в якому послуги були надані, та надається Замовнику в електронному документообігу "Вчасно". Замовник, не пізніше 5 календарних днів, з моменту отримання такого Акту, повинен підписати його в електронному документообігу "Вчасно". У випадку якщо у встановлені строки Замовник не поверне Виконавцю підписаний Акт надання послуг та не надасть письмових заперечень, надані послуги вважаються виконаними належним чином та в повному обсязі, правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків погодження та підписання Акту надання послуг.
Згідно з п. 4.3. Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником у безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту погодження Акту надання послуг, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Виконавця.
Матеріали справи містять акти надання послуг №500 від 31.01.2023р. на суму 280 грн 56 коп., №2359 від 28.02.2023р. на суму 641 грн 28 коп., №4436 від 31.03.2023 на суму 400 грн 80 коп., №6513 від 30.04.2023р. на суму 541 грн 08 коп., №8825 від 31.05.2023р. на суму 781 грн 56 коп., №11302 від 30.06.2023р. на суму 1 623 грн 24 коп., №14126 від 31.07.2023р. на суму 2 364 грн 72 коп., №16939 від 31.08.2023р. на суму 5 700 грн., №20200 від 30.09.2023р. на суму 4 200 грн., №23929 від 31.10.2023р. на суму 3 420 грн., №31601 від 30.11.2023р. на суму 3 180 грн., №35846 від 31.12.2023р. на суму 3 060 грн., №0000039309 від 31.2024р. на суму 2 760 грн.; №МПЛ00002158 від 29.02.2024р. на суму 960 грн.; №МПЛ00006170 від 31.03.2024р. на суму 570 грн.; №МПЛ00008510 від 30.04.2024р. на суму 870 грн.
Разом з тим, згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023р. - 12.06.2025р. між ТОВ «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» та ФОП Александров Д.О. за Договором № FBR_29317/152403 від 10.01.2023 р., заборгованість відповідача складає 11 299 грн 24 коп.
Вищезазначені акти надання послуг та Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023р. - 12.06.2025р. підписано сторонами без зауважень та скріплено печаткою ТОВ «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» у сервісі «Вчасно».
Матеріали справи доказів оплати Замовником наданих Виконавцем послуг з організації видачі відправлень у встановлений договором строк не містять.
Відповідно до умов п. 9.1. Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством України.
За умовами п. 5.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.
За порушення Замовником строків оплати рахунків Виконавця, Замовник несе відповідальність у вигляді пені, що становить подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу, від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати рахунків Виконавця більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, Замовник додатково сплачує штраф, що становить 10% суми, яка належить до сплати (п. 5.6. Договору).
Судом також встановлено, що позивачем сплачено 3 028 грн. судового збору за подання позову (презюмується, що судовий збір сплачено у порядку та розмірі, встановлених Законом України "Про судовий збір").
Ключовим питанням, яке постало перед судом у цій справі є наявність чи відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за Договором №FBR_29317/152403 від 10.01.2023 р., а також нарахування пені, штрафу 10%, інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання через несвоєчасну оплату за Договором № FBR_29317/152403 від 10.01.2023 р.
Джерела права, які підлягають застосуванню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язаний оплатити ці послуги.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та порядку, встановлені договором
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із посиланням на норми права, які застосував/не застосував суд, та мотиви їх застосування/не застосування.
Проаналізувавши умови Договору № FBR_29317/152403 від 10.01.2023 р., судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання послуг.
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата за надані послуги мала бути здійснена у безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання послуг або з моменту погодження сторонами Акту надання послуг, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим в якому надавались.
Отже, сторони у Договорі визначили умови, форму оплати та строк її проведення.
У відповідності до матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо надання послуг, а саме: з організації видачі відправлень, виконав належним чином, проте, відповідач зобов'язання за Договором №FBR_29317/152403 від 10.01.2023 року щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 11 299 грн 24 коп., яку він не сплатив.
Суд також звертає увагу на те, що сторонами у справі було підписано та скріплено печатками без жодних зауважень акти надання послуг та Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023р. - 12.06.2025р., якими повністю підтверджено зазначений розмір заборгованості.
Господарський суд зазначає, що в силу положень ст.ст. 530, 901 Цивільного кодексу України, які також відтворені сторонами у Договорі №FBR_29317/152403 від 10.01.2023 р., у Замовника виникає обов'язок сплатити кошти Виконавцю за надані послуги, у зв'язку із чим, господарський суд зазначає, що строк оплати за надані послуги згідно вищенаведених актів надання послуг сплинув, а докази оплати у матеріалах справи відсутні.
На підставі цього, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності заборгованості з оплати за надані послуги за Договором та перевіривши розрахунок, встановив, що її розмір складає 11 299 грн 24 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо стягнення пені, штрафу 10%, інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання за несвоєчасну оплату, господарський суд зазначає наступне.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.
Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних втрат складає 1 783 грн 38 коп., 3% річних 363 грн 31 коп.
Разом з тим, пунктом 5.6. Договору передбачено, що за порушення Замовником строків оплати рахунків Виконавця, Замовник несе відповідальність у вигляді пені, що становить подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу, від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати рахунків Виконавця більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, Замовник додатково сплачує штраф, що становить 10% суми, яка належить до сплати.
Згідно розрахунку позивача, розмір пені складає 3 360 грн 99 коп., розмір штрафу 10% складає 1 129 грн 92 коп.
Висновок чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Судом встановлено та відповідачем не спростовано наявність у них відносин на підставі Договору №FBR_29317/152403 від 10.01.2023 р. Доказів визнання недійсним або розірвання вищезазначеного Договору матеріали справи не містять.
Як зазначалось вище, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, однак, відповідачем свої зобов'язання не виконано, чим порушенно приписи законодавства та умови договору.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги факт не виконання своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за актами надання послуг, наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 11 299 грн 24 коп.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги позивачем за період з 20.05.2024р. по 12.06.2025р. нараховано пеню, штраф 10%, інфляційні втрати, 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, судом встановлено, що вони є правильними, у зв'язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 3 360 грн 99 коп., штрафу 10% у розмірі 1 129 грн 92 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 783 грн 38 коп., 3% річних у розмірі 363 грн 31 коп.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновок про те, яке судове рішення слід ухвалити за результатом розгляду справи
Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене вище, оцінивши всі надані позивачем докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, судової практики та рішень Європейського суду з прав людини, господарський суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновок про те, як слід здійснити розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА" до Фізичної особи-підприємця Александрова Дмитра Олеговича про стягнення основної заборгованості у розмірі 11 299 грн 24 коп., пені у розмірі 3 360 грн 99 коп., штрафу 10% у розмірі 1 129 грн 92 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 783 грн 38 коп., 3% річних у розмірі 363 грн 31 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Александрова Дмитра Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА" (07400, Київська обл., м. Бровари, Об'їздна дорога, 62, код ЄДРПОУ 33584049) заборгованість за Договором №FBR_29317/152403 про надання послуг від 10.01.2023р. у розмірі 11 299 грн 24 коп., пеню у розмірі 3 360 грн 99 коп., штраф 10% у розмірі 1 129 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 783 грн 38 коп., 3% річних у розмірі 363 грн 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17 листопада 2025 р.
Суддя Н.В. Рога