12 листопада 2025 року Справа № 915/754/21(915/1323/25)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (55000, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Дружби народів 40» (55002, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 40; код ЄДРПОУ 40476123)
про стягнення заборгованості,
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Тарасов О.М.,
встановив:
Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 09.09.2025 про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Дружби народів 40» заборгованості за безоблікове використання гарячої води та централізоване водовідведення на суму 473135,80 грн, нараховані згідно акту обстеження водопостачання №124214/6430 від 08.11.2019 та акту обстеження водопостачання №124214/6661 від 23.12.2019.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5677,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ст.1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», п.3.2., 3.3., 3.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року (в редакції станом на момент скоєння порушення у 2019 році), вимоги ДБН В.2.5-64:2012 “Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 № 553, правову позицію Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) та мотивовано тим, що КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (далі - КП “ТВКГ» ПМР) є підприємством комунальної форми власності, основним видом його діяльності згідно Статуту є задоволення потреб населення, підприємств, установ організацій в наданні послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення територіальної громади м.Південноукраїнська. Між КП “ТВКГ» ПМР, як надавачем комунальних послуг з водопостачання, водовідведення та постачання теплової енергії (Виконавець) та мешканцями міста Південноукраїнська і громади (Споживачі) існують відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки КП “ТВКГ» ПМР надає комунальні послуги, а мешканці міста ними користуються. Наряду із зазначеними відносинами, у підприємства також існують договірні відносини з юридичними особами - об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (далі ОСББ), які утворені в місті Південноукраїнську, в тому числі договірні відносини на постачання води для господарських потреб ОСББ (полив клумб, миття підлоги, тощо). При цьому, всі точки водопостачання, які використовуються для господарських потреб ОСББ, мають обладнуватися приладами обліку води, відповідно до вимог закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Лічильники встановлюються на стояках холодної та гарячої води в місцях, що забезпечують доступ для зняття показників. Між КП “ТВКГ» ПМР та ОСББ “Дружби народів 40» будь-які договори на надання послуг для господарських чи інших потреб ОСББ не укладалися та відсутні будь-які договірні відносини. Використання ОСББ “Дружби народів 40» будь-яким чином води є самовільним та безобліковим, і протирічить вимогам чинного законодавства України. 08.11.2019 в ході обстеження системи водопостачання у підвальному приміщенні будинку № 40 по вулиці Європейській (до перейменування Дружби народів) міста Південноукраїнська працівниками Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради було виявлено порушення, про що було складено відповідний акт № 124214/6430. Згідно вищезазначеного акту, у підвальному приміщенні будинку № 40 по вулиці Дружби народів виявлено дві несанкціоновані врізки на вводі системи холодного водопостачання ДУ-32 та ДУ-15, вентиля яких було опломбовано в положенні “закрито». Також виявлено дренажний шланг на системі гарячого водопостачання на циркуляційному трубопроводі, який приєднано до фільтру. Голова ОСББ “Дружби народів 40» чинив перешкоди представникам комісії КП “ТВКГ» ПМР. Голові ОСББ “Дружби народів 40» Тарасову О.М. було повідомлено про необхідність ліквідації несанкційних врізок і дренажу. Останній від підпису в акті обстеження відмовився. В ході повторного обстеження системи водопостачання у підвальному приміщенні того ж будинку 23.12.2019 працівниками КП “ТВКГ» ПМР було знов виявлено дренажний шланг на циркуляційному трубопроводі системи гарячого водопостачання, який використовується без приладу обліку та без укладення договору, про що було складено відповідний акт № 124214/6661. Таким чином, наявне самовільне приєднання до системи централізованого гарячого водопостачання та водовідведення та безоблікового користування гарячою водою. Голова ОСББ Тарасов О.М. не надав можливості закрити вентиль та опломбувати його, перешкоджав діям членів комісії та відмовився від підпису в акті. За самовільне приєднання та споживання гарячої води, ОСББ “Дружби народів 40» нараховано: згідно акту № 124214/6430 від 08.11.2019 - 192 989,68 грн. (з ПДВ); згідно акту № 124214/6661 від 23.12.2019 - 280 146,12 грн. (з ПДВ), а всього на загальну суму 473 135,80 грн. (з ПДВ). Розрахунки вартості безобліково спожитої гарячої води та безоблікового водовідведення виконано у 2019 році, на підставі вищезазначених актів та відповідно до п. 3.3. Правил. 28.07.2025 за вих.№ 03/1137 на адресу голови ОСББ “Дружби народів 40» Тарасова О.М. направлено акт звіряння розрахунків між КП “ТВКГ» та ОСББ та рахунки: № 19/11 за період з 09.10.2019 о 08.11.2019, № 19/12 за період з 09.11.2019 по 23.11.2019. Відповідачем борг не визнано та повернуто акт звіряння розрахунків без підпису. За вих.№ 03/1136 від 28.07.2025 відповідачу було направлено претензію про погашення заборгованості за виявлене порушення з вимогою погасити заборгованість. У відповідь отримано не підписаний, але зареєстрований проект заперечення на претензію вих.№ 3-08/25 від 30.08.2025, в якому висловлено незгоду з нарахованим безобліковим споживанням гарячої води та водовідведенням. Позивач зазначає, що в результаті неправомірних дій голови ОСББ “Дружби народів 40», який перешкоджає опломбуванню несанкціонованого крану гарячої води у підвалі будинку № 40 по вулиці Європейській (до перейменування Дружби народів) у місті Південноукраїнську та продовжує безоблікове споживання гарячої води, КП “ТВКГ» ПМР регулярно наносяться збитки, і підприємство втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, матеріали та своєчасно виконувати свої обов'язки перед бюджетом.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1323/25 та на підставі ст. 7 КУзПБ визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою від 15.09.2025 судом постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (ідентифікаційний код 31948866), відкрити провадження у справі та присвоїти їй номер 915/754/21(915/1323/25); розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами. Судом також встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалу суду від 15.09.2025 доставлено до зареєстрованого електронного кабінету відповідача 17.09.2025.
В межах встановленого судом процесуального строку відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про витребування доказів у позивача, а також клопотання долучити до матеріалів справи надані на DVD-R диску файли як електронні докази до матеріалів справи №915/754/21(915/1323/25).
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, застосувати положення ст. 267 ЦК України та відмовити у позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Заперечення відповідача обґрунтовано наступним:
1) твердження позивача про те, що послуга не обліковується та не сплачується, співвласники використовують воду самовільно та безобліково не відповідає дійсності, оскільки використання ОСББ “Дружби народів 40» водопостачання жодним чином не протирічить вимогам діючого законодавства України. Крім того, згідно відповіді позивача за вих. №03/1176 від 13.08.2025 на запит ОСББ “Дружби народів 40», копію якої позивачем додано до позовної заяви, окремий прилад обліку на окремий дренажний шланг та окремий договір не потрібні;
2) позивач не додає до позовної заяви жодних доказів, що врізки є самовільним втручанням відповідача в систему холодного водопостачання будинку. В акті №124214/6430 від 08.11.2019 немає посилання на договір, відсутнє обґрунтування, чому врізки вважаються несанкціонованими та відсутні будь-які докази, що це було самовільне втручання саме відповідача. Натомість наявні у відповідача копії документів свідчать про таке:
- в Акті проведення випробувань індивідуального теплового пункту житлового 16-поверхового будинку по віл. Дружби народів, 40 в м. Южноукраїнську від 14 листопада 2011р. зазначено, що в результаті обстеження встановлено: “Роботи виконувалися згідно робочого проекту “Капітальний ремонт інженерних мереж теплопостачання та холодного водопостачання житлового будинку по вулиці Дружби народів, 40 м. Южноукраїнськ»;
- у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.01.2013 зазначено: “Капітальний ремонт інженерних систем теплопостачання і водопостачання житлового будинку по вулиці Дружби народів, 40 м. Южноукраїнськ Миколаївської області»;
3) не відповідає дійсності твердження позивача про виявлений дренажний шланг на системі гарячого водопостачання на циркуляційному трубопроводі, який приєднано до фільтру. На фото, яке позивач додає до акту від 23.12.2019 №124214/6661 видно, дріт, яким зафіксовано важіль керування засувкою в положенні закрито, до якої приєднано дренажний шланг, а не до фільтра, як зазначає позивач, на підтвердження чого відповідач надає в якості доказів невідповідності фото IMG_20250922_170630.jpg вузла приєднання дренажного шлангу. Відповідачем не надано жодних доказів до акту №124214/6430 від 08.11.2019 та до позовної заяви про відкритий вентиль, про фактичне споживання гарячої води, про те що голова правління якимось чином перешкоджав роботі комісії;
4) позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання або отримання відповідачем приписів на встановлення загальнобудинкових приладів обліку та припису на ліквідацію несанкціонованих врізок та дренажа;
5) твердження позивача про безоблікове споживання гарячої води та відсутність загально будинкових лічильників не відповідає дійсності;
6) позивачем не надано до позовної заяви та до акту №124214/6430 від 08.11.2019 жодних доказів, які б підтверджували, що дренажний шланг має внутрішній діаметр 32 мм та доказів того, що комісія здійснювала вимір діаметру дренажного шлангу. В якості доказів того, що відповідач не здійснював самовільного приєднання дренажного шлангу ним надано електронний доказ - відеозапис (файл DSCF3220.MOV на DVD-R диску) та скріншот стоп кадру відео DSCF3220.MOV з виведеними метаданими де зафіксовано, що 30 травня 2016р. під час роботи комісії з передачі будинку в управління від КП ЖЕО до ОСББ в кадрі присутня частина циркуляційного трубопроводу гарячого водопостачання з дренажним шлангом, про який йдеться в позовній заяві позивача та в акті від 08.11.2019 №124214/6430. Той факт, що внутрішньо будинкові мережі обслуговувалися раніше КП ТВКГ підтверджують рішення Южноукраїнської міської ради від 25.10.2012 №738 та від 29.05.2014 №1261;
7) позивач збільшив суму на 181383,93 грн, приписавши зайві обсяги в м3 завдяки бездоказових тверджень, що діаметр шлангу 32 мм. Обидва розгорнуті розрахунки відповідач раніше не отримував, жодних доказів надсилання таких розрахунків відповідачеві позивачем не надано. На рахунках відсутня дата їх створення та дата підпису рахунку посадовою особою;
8) відповідач заявляє про сплив строку позовної давності у цій справі та застосування спливу строку позовної давності.
Клопотанням від 28.09.2025 відповідач, посилаючись на норми ст. 74, 81, 91, 96 ГПК України та ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг», просить суд з метою всебічного встановлення обставин справи витребувати у позивача:
1) оригінали файлу фотографій в електронному вигляді, які додаються до позовної заяви;
2) докази надсилання відповідачу листа за вих.№03/1176 від 13.08.2025 з додатками;
3) у разі не подання оригіналів не враховувати такі копії як належні та допустимі докази.
До Господарського суду Миколаївської області 06.10.2025 надійшло пошкоджене поштове відправлення від ОСББ “Дружби народів 40» у справі №915/754/21(915/1323/25), про що АТ “Укрпошта» складено відповідний акт №597588699 від 03.10.2025.
Згідно Акту відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2025 під час реєстрації документів, які містилися у вищезазначеному поштовому відправлені, не виявлено документи, які вказані у описі вкладень у лист №5500100087414, а саме: заява про застосування строку позовної давності від 28.09.2025 та клопотання про розгляд справи з викликом сторін від 28.09.2025.
08.10.2025 відповідачем через електронний кабінет та 09.10.2025 засобами поштового зв'язку подано до суду заяву про долучення документів.
Зазначене клопотання відповідача обґрунтовано тим, що 07.10.2025 в підсистемі “Електронний суд» з'явилися копії документів відправлені відповідачем 29.09.2025 Укрпоштою, але в підсистемі “Електронний суд» відсутні два документа зазначені в описі вкладень у лист про направлення листа №5500100087414 до Господарського суду Миколаївської області, а саме: заяви про застосування строку позовної давності від 28.09.2025 та клопотання про розгляд справи з викликом сторін від 28.09.2025.
У зв'язку з зазначеним відповідач направив перелічені вище документи повторно та просить суд долучити їх до матеріалів справи.
Ухвалою від 10.10.2025 суд постановив: клопотання відповідача від 28.09.2025 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін задовольнити; здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання у справі призначити на 12 листопада 2025 року об 11:30 год.; повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання; клопотання відповідача від 28.09.2025 про витребування доказів задовольнити; витребувати у Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради: 1) оригінали електронних доказів: фотографій 1 та 2 до акту від 23.12.2019 (п. 5 додатків до позовної заяви); 2) докази надсилання відповідачу листа за вих.№03/1176 від 13.08.2025 з додатками. Витребувані докази надати суду у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання.
16.10.2025 позивачем подано до суду заяву про розгляд справи № 915/754/21(915/1323/25) без участі представника Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради, за наявними в матеріалах справи документами. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить застосувати строки позовної давності, у задоволенні позову відмовити.
На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської (далі - КП “ТВКГ» ПМР) є підприємством комунальної форми власності, основним видом діяльності якого згідно Статуту є задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій в наданні послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення територіальної громади м.Південноукраїнська.
Згідно Акту №124214/6430 від 08.11.2019 обстеження системи теплопостачання представниками КП “ТВКГ» за адресою: вул. Дружби народів, 40, ОСББ “Дружби народів 40» виявлено дві несанкціоновані врізки на вводі системи холодного водопостачання ДУ-32 та ДУ-15, вентиля яких було опломбовано в положенні “закрито». Загальнобудинкові прилади обліку холодного та гарячого водопостачання відсутні. Також виявлено дренажний шланг на системі гарячого водопостачання на циркуляційному трубопроводі, який приєднано до фільтру. Голова ОСББ “Дружби народів 40» чинив перешкоди представникам комісії КП “ТВКГ» ПМР при спробі зняти даний шланг та опломбувати несанкційний водозбір.
Комісією зроблено висновки надати припис про встановлення загальнобудинкових приладів обліку по гарячому та холодному водопостачанню, а також на ліквідацію несанкціонованих врізок та дренажа.
Згідно Акту №124214/6661 від 23.12.2019 обстеження комісією системи водопостачання за адресою: вул. Дружби народів, 40, ОСББ “Дружби народів 40» виявлено несанкціоновану врізку на циркуляційному трубопроводі ДУ-32 з вентилем в положенні “відкрито». Голова ОСББ “Дружби народів 40» чинив перешкоди представникам комісії при спробі пломбування вентиля на несанкційній врізці в положенні “закрито». За висновком комісії, наявне самовільне приєднання до системи централізованого гарячого водопостачання та водовідведення.
Позивачем здійснено розрахунки вартості безобліково спожитої гарячої води та безоблікового водовідведення споживачем ОСББ “Дружби народів 40» за період з 09.10.2019 по 08.11.2019 та за період з 09.11.2019 по 23.12.2019, згідно акту № 124214/6430 від 08.11.2019 - 192 989,68 грн. (з ПДВ), згідно акту № 124214/6661 від 23.12.2019 - 280 146,12 грн. (з ПДВ), а всього на загальну суму 473 135,80 грн. (з ПДВ).
Як зазначає позивач, нарахування відбувалися за встановленими тарифами, які діяли в період виявлення порушення.
За вих.№ 03/1136 від 28.07.2025 відповідачу було направлено претензію про погашення заборгованості за виявлене порушення з вимогою погасити заборгованість.
Листом за вих. №2-08/25 від 15.08.2025 ОСББ “Дружби народів 40» повернуто КП “ТВКГ» ПМР примірник Акту звіряння розрахунків не підписаним та зазначено про відсутність будь-якої заборгованості ОСББ перед КП “ТВКГ» ПМР та недоведеність іншого позивачем.
Із змісту листа відповідача за вих. №1-08/25 від 01.08.2025 адресованого позивачу вбачається, що відповідач просив позивача надати копії документів, які підтверджують наведені в листах за вих. №03/1136 та за вих. №03/1137 від 28.07.2025 факти: 1) копію акту №124214/6430 від 08.11.2019; 2) копію акту №124214/6661 від 23.12.2019; 3) докази надсилання рахунку 19/11 на суму 192989,68 грн; 4) докази надсилання рахунку 19/12 на суму 280146,12 грн; 5) докази надсилання та отримання рахунків в період з 2020 по 2021 рік; 6) докази споживання ОСББ зазначених в рахунках обсягів гарячої води; 8) докази безоблікового споживання ОСББ гарячої води; 9) докази самовільного приєднання; 10) нормативне обґрунтування зобов'язання ОСББ використовувати дренажний шланг (дренаж) тільки з приладами обліку та укладанням договору.
Листом за вих. №03/1176 від 13.08.2025 позивачем направлено відповідачеві: копію акту обстеження системи водопостачання №124214/6430 від 08.11.2019; копію акту обстеження системи водопостачання №124214/6661 від 23.12.2019; розгорнутий розрахунок вартості безобліково спожитої гарячої води та водовідведення за період з 09.10.2019 по 08.11.2019; розгорнутий розрахунок вартості безобліково спожитої гарячої води та водовідведення за період з 09.11.2019 по 23.12.2019.
Запереченнями на претензію за вих. №3-08/25 від 30.08.2025 відповідач зазначає, що станом на 30.08.2025 жодної копії документа надано не було. Претензія на суму 473135,80 грн від 28.07.2025 вих. №03/1136 є необґрунтованою та нікчемною.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за безоблікове використання гарячої води та централізоване водовідведення на суму 473135,80 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-IV (норма права чинна до 01.05.2019) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (стаття набула чинності з червня 2018 року) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
За змістом ст. 47 цього Закону підприємствам питного водопостачання, яким заподіяно шкоду юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання та пошкодження цих систем відшкодовуються збитки відповідно до закону.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила №190).
Відповідно до п.3.1 Правил №190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
У п.3.2 Правил №190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.3 Правил №190).
Згідно з п.3.4 Правил №190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
При цьому, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі (п. 1.6 Правил №190).
Як зазначено в п. 5.2. Правил №190 вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Надаючи оцінку доводам позовної заяви, суд виходить з того, що вони ґрунтуються на обставинах, встановлених Актом №124214/6661 від 23.12.2019 обстеження системи водопостачання за адресою: вул. Дружби народів, 40, ОСББ “Дружби народів 40» та доданих до нього копіях фотографій. (арк. спр. 11 та 11 об. стор.).
З наведеного витікає, що наявність підстав для задоволення позову має бути встановлена шляхом надання оцінки Акту №124214/6661 від 23.12.2019 на предмет його відповідності фактичним обставинам та встановленому позивачем порушенню.
Як зазначено вище, відповідно до п.3.2 Правил №190, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
В контексті встановлення правових підстав для висновку про безоблікове водокористування, господарський суд виходить з того, що порядок приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення визначено Розділом ІV Правил №190.
Так, пунктами 4.1 та 4.4 Правил №190 визначено, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виконання технічних умов є обов'язковим при розробленні проектів на об'єкти будівництва.
Водночас, позивачем до позовної заяви не додано Технічні умови, на підставі дослідження яких, суд міг би встановити порядок та схему підключення приміщення відповідача до системи централізованого водопостачання, розташування відповідних комунікацій тощо, а відтак і обґрунтовано встановити технічну можливість безоблікового користування відповідачем гарячою водою за тих обставин, які були засвідчені як Акті в №124214/6661 від 23.12.2019 так і в Акті від 08.11.2019. Доказів, які б підтверджували фактичне перетікання ресурсу саме тим обладнанням, яке досліджувалось під час проведення перевірки, позивачем не подано.
Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Позивачем в процесі розгляду справи не подано суду висновку експерта щодо схеми розташування комунікацій системи водопостачання за адресою: вул. Дружби народів, 40, ОСББ “Дружби народів 40».
Таким чином, дійти висновку про те, що розташування комунікацій (труб, шлангів, кранів тощо), зафіксоване на фото позивача №1 та №2 до Акту від 23.12.2019 та в Акті №124214/6661 від 23.12.2025 безпосередньо впливає на облік гарячої води, маніпулювання (несанкціонована зміна положень) ними у спосіб, наведений в Акті №124214/6661 від 23.12.2025 прямо призводить до несанкціонованого споживання води, а показання приладу комерційного обліку при цьому залишаються незмінними протягом всього часу зміненого положення кранів, хоча вода споживається, неможливо.
Розділом V Правил №190 врегульовано систему обліку водопостачання та водовідведення.
Так, відповідно до п.п. 5.1.- 5.7. Правил №190, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.
Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.
Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрація засобів обліку здійснюються за участю представника виробника.
До початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку.
Вихідні дані видаються за заявкою споживача в 15-денний термін.
Вибір засобів обліку здійснює споживач, виходячи з отриманих вихідних даних, одержаних від виробника.
Установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником.
Господарський суд відзначає, що обставини безобілкового користування відповідачем гарячою водою, зазначені в Актах №124214/6430 від 08.11.2019 та №124214/6661 від 23.12.2025 враховуючи наведені вище положення Розділу V Правил №190 спростовуються доказами, поданими відповідачем (арк. спр. 53-56) щодо обладнання системи водопостачання за адресою: вул. Дружби народів, 40, ОСББ “Дружби народів 40» лічильниками.
В матеріалах справи відсутні докази проведення позивачем станом на момент складення Актів №124214/6430 від 08.11.2019 та №124214/6661 від 23.12.2025 повірки лічильників відповідача та висновки щодо їх невідповідності.
Крім того, в Акті №124214/6661 від 23.12.2025 не засвідчений факт відсутності засобів обліку та не наведено обставини його дослідження комісією.
Щодо інших технічних обставин, засвідчених Актом.
Господарський суд звертає увагу на засади доказування, визначені ст. 73, 74, 76, 77, 78 ГПК України, які зазначено вище.
Відповідно до ст. 79 ГПК, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК).
Так, позивач засвідчуючи в Акті №124214/6661 від 23.12.2019 огляд частини комунікацій (системи водопостачання), розташованих в підвальному приміщенні ОСББ “Дружби народів 40» за адресою: вул. Дружби народів, 40, виходить з того, що вентиль на циркуляційному трубопроводі системи гарячого водопостачання в будинку ДУ 32 мм знаходиться в положенні «відкрито», на підтвердження чого надано фото 2 до Акту від 23.12.2019 (арк. спр. 11 зв. стор).
Водночас, Акт №124214/6661 від 23.12.2019 не містить відомостей про здійснення під час обстеження фото або відеозйомки. Внаслідок чого встановити, відповідність наданих копій фотографій (а.с. 11-11 зворот) обставинам, засвідченим в Акті є неможливим.
Суд, надаючи оцінку твердженням позивача в цій частині, також вважає за необхідне врахувати обставини, пов'язані із витребуванням господарським судом у позивача відповідних доказів.
Так, ухвалою суду від 10.10.2025 було задоволено клопотання відповідача від 28.09.2025 про витребування доказів. Судом витребувано у Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради: 1) оригінали електронних доказів: фотографій 1 та 2 до акту від 23.12.2019 (п. 5 додатків до позовної заяви); 2) докази надсилання відповідачу листа за вих.№03/1176 від 13.08.2025 з додатками.
Позивачем не подано доказів, витребуваних судом, а відтак не спростовано обставин наведених відповідачем у відзиві щодо приєднання гумового дренажного шлангу через штуцер до відсічного вентиля (засувки), який знаходився в положенні «закрито» та важіль керування якого зафіксовано дротом до шлангу тощо.
Наведене спростовує відповідні обставини, викладені в Акті №124214/6661 від 23.12.2019.
Враховуючи зазначену вище процесуальну поведінку позивача, господарський суд дослідивши копії фотографій (а.с. 11, 11 зворот) у співставленні із доказами, поданими відповідачем, із застосуванням наведених вище засад оцінки доказів, вважає більш вірогідними обставини, які зазначаються відповідачем.
З наведеного витікає, що подані позивачем на підтвердження обґрунтованості позовних вимог докази, зокрема, Акт №124214/6661 від 23.12.2019, а також графічні файли (в паперових копіях) не можуть вважатись належними доказами існування факту безоблікового водокористування, а відтак доводи позивача, які на підтвердження обставин самовільного приєднання відповідача до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, які ґрунтуються на цих доказах не визнаються господарським судом обґрунтованими.
Крім того, Позивачем не спростовано тверджень Відповідача, на підтвердження яких ним подано докази, додані до Відзиву, щодо обставин розташування дренажного шлангу, про який зазначено в Актах, доданих до позову, між лічильником гарячої води на входів до приміщення Відповідача та механічним лічильником, розташованим після дренажного шлангу, внаслідок чого, безоблікове споживання гарячої води може бути проконтрольовано шляхом співставлення даних цих лічильників. Разом з тим, Позивачем відповідних даних суду не подано.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Узагальнюючи наведені вище підстави, суд відзначає, що для притягнення відповідача до відповідальності за безоблікове водокористування, має бути встановлений не тільки факт несанкціонованого приєднання, а й те, що зазначене втручання мало наслідком безоблікове споживання та/або викривлення даних обліку.
Без встановлення дій з боку споживача у спірних правовідносинах, які можна кваліфікувати як несанкціоноване і самовільне споживання комунальної послуги з централізованого водопостачання, у виконавця таких послуг відсутні підстави для здійснення розрахунку вартості послуг на підставі п.3.3 вказаних Правил №190.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 27 березня 2024 року у cправі № 910/28/21.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі дослідження наданих суду доказів, оцінки їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, господарським судом позов Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Дружби народів 40» про стягнення заборгованості за безоблікове використання гарячої води та централізоване водовідведення на суму 473135,80 грн визнається необґрунтованим, внаслідок чого в його задоволенні господарський суд відмовляє.
Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.
У ст. 256 Цивільного кодексу України вказано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За умовами ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц); постанова ВП ВС від 28.11.2018 по справі № 504/2864/13-ц (14-452цс18).
Враховуючи, що за результатом розгляду позову суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, підстави для застосування позовної давності відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
3.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (55000, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866)
відповідач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Дружби народів 40» (55002, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 40; код ЄДРПОУ 40476123).
Повний текст судового рішення складено та підписано судом 17.11.2025.
Суддя В.О.Ржепецький