вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2693/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича»
доКомунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради
простягнення 77357,55 грн.
без повідомлення (виклику) сторін
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (далі - позивач) до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (далі - відповідач) про стягнення 77357,55 грн., з яких 27451,08 грн. інфляційних втрат, 7587,57 грн. 3% річних, 42318,90 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги від 30.08.2021 № 30/08/21-3 щодо своєчасного здійснення розрахунку за надані послуги та допущення прострочення оплати вартості наданих позивачем послуг.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж двадцяти п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву та встановлено відповідачу строк для подачі заперечення на відповідь на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги від 15.06.2023 № 15/06/23-1 щодо здійснення розрахунку за надані послуги; контррозрахунок заявлених до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
У встановлений судом строк через систему «Електронний суд» відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 05.09.2025 (вх. № суду 12220/25 від 05.09.2025), в якому він заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до неправомірності нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Крім того, укладений між сторонами у справі договір не визначає розмір пені, у зв'язку з чим немає підстав для її стягнення. Позивач використовує штрафні санкції, як засіб надмірного збагачення, без наявності жодних збитків, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України. Цитуючи положення ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідач зазначає, що виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір штрафних санкцій.
Через систему «Електронний суд» позивач подав до суду відповідь на відзив від 05.09.2025 (вх. № суду 12271/25 від 08.09.2025), в якій він наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач зазначає, що нарахування пені здійснено у межах шестимісячного строку, визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Нараховані штрафні санкції є обґрунтованими, оскільки відповідач тривалий час не виконує свої грошові зобов'язання, незважаючи на отримані письмові вимоги позивача. Позивач звертає увагу суду, що майновий стан відповідача є достатнім для врегулювання заборгованості з позивачем, чого ним зроблено не було.
Через систему «Електронний суд» позивач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 07.09.2025 (вх. № суду 12307/25 від 08.09.2025), в яких він наводить власні спростування на доводи позивача, викладені у відповіді на відзив на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначає, що твердження позивача про стабільний фінансовий стан КЖЕП Глевахівської селищної ради не відповідають дійсності. За даними офіційної фінансової звітності, розміщеної на сайті Opendatabot.ua, підприємство є збитковим, що підтверджується результатами господарської діяльності за 2022-2025 роки (зокрема, збитки за 2024 рік становили 14485600 грн., а за перший квартал 2025 року - 2453800 грн.). Відповідач посилаючись на положення Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» зазначає, що держава в особі відповідних міністерств не знаходить можливості для погашення заборгованості із різниці в тарифах, та такий розмір заборгованості перед відповідачем за період 2021-2025 років становить 31618906,00 грн.
Через систему «Електронний суд» позивач подав до суду клопотання від 07.11.2025 (вх. № суду 15559/25 від 07.11.2025) про долучення до матеріалів справи копій платіжних інструкцій щодо зарахування коштів відповідно виконавчого провадження по справі № 911/3155/24.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір про надання правової допомоги від 30.08.2021 № 30/08/21-3 (далі - договір), відповідно до умов якого є представництво та захист інтересів замовника - відповідача в цивільній, господарській, адміністративній юрисдикції. Адміністративних відповідно до вимог КАС України, Господарських судах відповідно до вимог ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб'єктами, підприємствами, організаціями, установами та під час виконання рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній/в справі з виконання вимог ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» зі змінами та доповненнями, які діють та будуть діяти (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору встановлено, що для виконання цього договору адвокату надається право без обмежень.
Згідно з п.п. «д» п. 2.1 договору до зобов'язань замовника відноситься обов'язок з оплати бюро - позивачу вартість винагороди від отримання на користь замовника рішення суду, яке набрало законної сили, становить 7 % грн.
Даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених п.п. 1.1 (п. 3.1 договору).
19.11.2021 сторонами підписано додаткову угоду до договору, предметом якої є представництво та захист інтересів замовника в цивільній, господарській, адміністративній юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних відповідно до вимог КАС України, господарських судах відповідно до вимого ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб'єктами, підприємствами, організаціями, установами та підчас рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній/ в справі з визнання судових наказів такими, що не підлягають виконання по наступним договорам: 2119/15-ТЕ-17; 1190/14-ТЕ-17, 1191/14-БО-17, 13/2836-БО-17, 1631/1617-ТЕ-17, 2093/1718-ТЕ-17. Вартість надання послуг за подання однієї заяви до суду складає 4000, 00 грн.
17.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору предметом якої є представництво та захист інтересів замовника в цивільній, господарській, адміністративній юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних відповідно до вимог КАС України, господарських судах відповідно до вимого ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб'єктами, підприємствами, організаціями, установами та підчас рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній/ в справі з визнання судових наказів такими, що не підлягають виконання по наступним договорам: 13/2835-ТЕ-17. Вартість надання послуг за подання однієї заяви до суду складає 4000,00 грн.
У зв'язку із порушенням Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради своїх договірних зобов'язань з оплати наданих Адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» послуг згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000101 від 25.12.2021 на суму 28000 грн. та № ОУ-0000143 від 16.10.2023 на суму 289911,53 грн., Адвокатське бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 307911,53 грн. основної заборгованості за договором, а також нарахованих за час прострочення грошових зобов'язань 15092,71 грн. пені, 1741,47 грн. 3% річних та 10244, 22 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 911/3155/24 за позовом Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 307911,53 грн. основної заборгованості за договором, 15092,71 грн. пені, 1741,47 грн. 3% річних та 10244,22 грн. інфляційних втрат, позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на користь Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» 307911,53 грн. основного боргу, 1741,47 грн. 3% річних (нарахованих за період прострочення з 13.09.2024 по 20.11.2024), 10244,22 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період прострочення з вересня 2024 року по жовтень 2024 року) та 4798,46 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Всього за рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 911/3155/24 стягнуто з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на користь Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» суму в загальному розмірі 324695,68 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025, рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 911/3155/24 залишено без змін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3155/24 за касаційною скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025.
Як зазначає позивач, примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 911/3155/24 здійснювалося Фастівським ВДВС у Фастівському районі Київської області КМУ МЮУ, яким 11.06.2025 було відкрито виконавче провадження № 78331509. Остання транзакція в межах вказаного виконавчого провадження щодо перерахування коштів на рахунок позивача відбулась 19.08.2025.
З наданих позивачем до клопотання від 07.11.2025 (вх. № суду 15559/25 від 07.11.2025) платіжних інструкцій вбачається, що примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 911/3155/24 про стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на користь Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» грошових коштів в загальному розмірі 324695,68 грн. виконано в наступному порядку: 27.06.2025 стягнуто 219196,02 грн. (платіжна інструкція від 27.06.2025 № 6201), 18.07.2025 стягнуто 19183,19 грн. (платіжна інструкція від 18.07.2025 № 6888), 30.07.2025 стягнуто 15004,54 грн. (платіжна інструкція від 30.07.2025 № 7049), 15.08.2025 стягнуто 71311,93 грн. (платіжна інструкція від 15.08.2025 № 7237).
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані позивачем послуги, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на свою користь 27451,08 грн. інфляційних втрат, 7587,57 грн. 3% річних, 42318,90 грн. пені, нарахованих за час прострочення до дати повного виконання грошового зобов'язання з оплати боргу за надані позивачем послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми 307911,53 грн. за період прострочення з листопада 2024 року по червень 2025 року складають 27451,08 грн., 3% річних з простроченої суми 307911,53 грн. за період прострочення з 24.10.2024 по 19.08.2025 складають 7587,57 грн.
Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних та встановив наступне.
Позивач безпідставно здійснює нарахування 3% річних з простроченої суми 307911,53 грн. за період прострочення з 24.10.2024 по 20.11.2024 включно, позаяк вказаний період прострочення з простроченої суми боргу в розмірі 307911,53 грн. був заявлений до стягнення у справі Господарського суду Київської області № 911/3155/24 та відповідно стягнутий рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 911/3155/24.
Крім того, позивач здійснює нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, без урахування проведених оплат суми боргу в межах виконавчого провадження № 78331509, остання з яких (оплат) була проведена 15.08.2025, а не 19.08.2025, як безпідставно зазначає позивач в своїй позовній заяві.
Отже, заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають перерахунку.
Вірним періодом прострочення відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані позивачем послуги є період з 21.11.2024 по 14.08.2025 (день фактичної сплати суми заборгованості 15.08.2025 не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних).
Таким чином, 3% річних підлягають перерахунку за вірний період прострочення грошових зобов'язань з 21.11.2024 по 14.08.2025, інфляційні втрати з 21.11.2024 по 30.06.2025 в межах періоду заявленого позивачем.
Крім того, суд враховує те, що в межах виконавчого провадження № 78331509 сума боргу 307911,53 грн. за надані позивачем відповідачу послуги, проведена в повному обсязі декількома платежами, а тому при здійсненні перерахунку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних за вірний період прострочення застосовуються положення ст. 534 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з врахуванням заявленого позивачем періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, виходячи з встановленого судом вірного періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та з урахуванням проведених оплат суми боргу в межах виконавчого провадження № 78331509, беручи до уваги положення ст. 534 Цивільного кодексу України щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 24495,68 грн. та 3% річних в розмірі 5858,64 грн. В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у розмірі 2955,40 грн., 3% річних в розмірі 1728,93 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
Також позивач посилаючись на положення ст. 611, 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача за невиконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, яка за його розрахунком з простроченої суми 307911,53 грн. за період прострочення з 24.10.2024 по 23.04.2025 складає 42318,90 грн.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Судом досліджено положення договору, укладеного між сторонами, та встановлено, що його положення такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення оплати наданих послуг, сторони договору при його укладанні не встановили і як наслідок положення даного договору його не містять.
Оскільки сторонами договору не встановлений такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, то позовні вимоги про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг 42318,90 грн. пені є безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідач цитуючи положення ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зазначає, що виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки (пені та штрафу), так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного суду України в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18.
Нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних в доведеному суду розмірі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, а тому їх стягнення з відповідача має компенсаційний характер, і у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору. Крім того, зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних нарахованих відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України не передбачено положеннями чинного законодавства, а можливість зменшення відсотків річних передбачено виключно зазначеною вище судовою практикою, яку суд не застосовує в даному випадку з огляду на те, що в справі № 902/417/18, позивачем була заявлена до стягнення з відповідача сума річних у визначеному сторонами за договором розмірі від простроченої суми, який був значно більший 3% річних (договірний розмір річних), а у даній справі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (розмір річних передбачений нормою права),у зв'язку з чим, спірні правовідносини у справах не є подібними.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 дійшла висновку, що саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Також суд зазначає, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
За наведених вище обставин, відсутні правові підстави для зменшення інфляційних втрат та 3% річних нарахованих за час прострочення грошового зобов'язання в доведеному суду розмірі.
Відповідача посилаючись на положення Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» зазнає, що держава в особі відповідних міністерств не знаходить можливості для погашення заборгованості із різниці в тарифах, та такий розмір заборгованості перед відповідачем за період 2021-2025 років становить 31618906,00 грн.
Вказані посилання не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються судом, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.
Умовами укладеного між сторонами договору визначено обов'язок відповідача здійснювати розрахунок за надані послуги та його виконання не стоїть в залежності від третіх осіб.
Надані відповідачем посилання на показники фінансової звітності підприємства за 2022- 2025 роки, в підтвердження збитковості його діяльності, не є тією обставиною, що звільняє суб'єкта господарювання від виконання укладеного договору та не впливає на наявність у нього обов'язку здійснити своєчасну оплату наданих послуг.
Зазначене також не впливає на зобов'язання боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24495,68 грн. інфляційних втрат, 5858,64 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2955,40 грн. інфляційних втрат, 1728,93 грн. 3% річних, 42318,90 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх недоведеність та безпідставність.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 77357,55 грн., з яких 27451,08 грн. інфляційних втрат, 7587,57 грн. 3% річних, 42318,90 грн. пені задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (вул. Вокзальна, 18-А, смт Глеваха, Фастівський район, Київська обл., 08631, ідентифікаційний код 33018727) на користь Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (проспект Григоренка, 15, офіс, 218, м. Київ, 02055, ідентифікаційний код 42759693) 24495 (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 5858 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 64 коп. 3% річних, 1186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 2955,40 грн. інфляційних втрат, 1728,93 грн. 3% річних, 42318,90 грн. пені відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 17.11.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк