Рішення від 14.11.2025 по справі 309/1508/25

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1508/25

Провадження № 2/306/970/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

14 листопада 2025 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТАЛІОН-ПЛЮС", в інтересах якого діє представник Дорошенко Оксана Володимирівна звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №122874906 від 05.09.2024 року у розмірі 25204,95 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Суд своєю ухвалою від 04.08.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання без повідомлення сторін. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі з доданими до заяви документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта".Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Розгляд справи призначено на 10:30 годину 14.11.2025 року.

Представник позивача Дорошенко Оксана Володимирівна, яка діє в інтересах ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (довіреність від 11.03.2025 року) заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві (вх.№4824/25-1520). Не заперечує проти постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подав. Поштове повідомлення повернуто до суду із відміткою "адресат відсутній" (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України - днем вручення судового повідомлення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с.152,153). Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним»). Інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Відповідачу роз'яснено, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження. Суд проводить заочний розгляд справи за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; ч. 1 ст.634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору; ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (договір позики - вид зобов'язання, спрямований на передачу майна, тобто взаємна угода сторін, у якому містяться окремі положення, умови, визначені права та обовязки сторін. Сукупність погоджених сторонами умов і становить зміст договору. За таких обставин, виконання сторонами своїх договірних обов'язків, як позикодавця, так і позичальника, є обов'язковим).

Суд встановив, що 05 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №122874906 у формі електронного документа з використанням електронного підпису ( ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику на офіційному сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - www.moneyveo.ua та подалі заявку, у якій вказав свої персональні дані: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

ОСОБА_1 (відповідач) підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора ENVY (відповідач 05.09.2024 року о 20:49:16 годині ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи, натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею: ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (суд ураховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 року, справа № 243/6552/20: "включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним").

Відповідно до умов розділу 2 кредитного договору №122874906 від 05.09.2024 року кредитодавець надав позичальникові кредит на суму 11055,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник був зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати грошові кошти ОСОБА_1 виконало в повному обсязі. 05.09.2024 року перерахувало грошові кошти в сумі 11055,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

10.12.2024 року згідно умов договору факторингу № МВ-ТП/12 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором №122874906 від 05.09.2024 року на користь ТОВ «Таліон Плюс», яке набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно договору факторингу сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс" становить 25204,95 грн., з яких: 11054,55 грн. - заборгованість по кредиту; 14150,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Між сторонами виникли договірні правовідносини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та, в цих правовідносинах, відповідач порушив право позивача на отримання грошових коштів згідно умов укладеного між ними договору.

Враховуючи, що на підставі договору факторингу відбулася заміна на нового кредитора - ТОВ «Таліон Плюс", суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс" про стягнення заборгованості з відповідача є обґрунтованими та підставними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору; ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ч.1 ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики; ст. 1049 ЦПК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознакам; ст. 1056 ЦК України - розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання, що свідчить про порушення його прав.

Суд при розгляді справи встановив, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, а саме повернення кредитних коштів та погашення виниклої заборгованості.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії №122874906 від 05.09.2024 року знайшли своє підтвердження при розгляді справи, поскільки фактично отримані та використані відповідачем грошові кошти в добровільному порядку не повернуті, зобов'язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, враховуючи, що сума в розмірі 25204,95 грн. на користь ТОВ «Таліон Плюс" відповідачем не відшкодована, що відповідач заявлені проти нього позовні вимоги не оспорював, доказів протилежного у відповідності до ст. 81 ЦПК України до суду не подав, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс" необхідно задовольнити у повному обсязі.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України - у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №1192 від 27 лютого 2025 року.

Суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені ТОВ "Таліон Плюс" у розмірі 2422,40 грн. (у відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; ч.4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Вартість наданих послуг адвокатом визначена у розмірі 5000 грн.

Згідно позиції Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року, справа № 922/445/19: "за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено".

На підтвердження витрат на правову допомогу суду додано договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року укладений між ТОВ "Таліон Плюс" та адвокатським об"єднанням "Ліга юридичних технологій та інновацій"; додаткову угоду від 14.01.2025 року про надання правової допомоги до договору №5 від 02.12.2024 року; акт приймання передачі надання послуг відповідно до договору №5 від 02.12.2024 року: підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій - кількість годин 4 години, вартість послуг 1000 грн.; підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості - кількість годин 2 години, вартість послуг 500 грн.; підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових документів та електронних доказів у справі та направлення копій та доданих до неї документів до суду - кількість 10 годин, вартість послуг 3500,00 грн.. Загальна вартість 5000 грн.;

Згідно позиції Верховного Суду у постанові від 08.04.2019 року, справа № 922/619/18: "суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи".

Суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є компенсацією стороні, понесених нею витрат, суд вважає, що позивачем доведено факт надання правової допомоги по захисту інтересів ТОВ "Таліон Плюс" на суму 5000 грн., а тому доходить висновку, що в цій частині позовну вимогу необхідно задовольнити повністю.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.526, 610, 612, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором №122874906 від 05 вересня 2024 року у розмірі 25204,95грн. (двадцять п"ять тисяч двісті чотири гривні 95 коп.), з яких: 11054,55 грн. (одинадцять тисяч п"ятдесят чотири гривні 55 коп.) - заборгованість по кредиту; 14150,40 грн. (чотирнадцять тисяч сто п"ятдесят гривень 40 коп.) - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (код ЄДРПОУ 39700642) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотиристо двадцять дві гривні 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (код ЄДРПОУ 39700642) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п"ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 14.11.2025 року і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

Найменування позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС",(адреса місцезнаходження: м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.13, Чернігівської області, код ЄДРПОУ 39700642, електронна пошта: assistant@talion-plus.com.ua

Представник позивача Дорошенко Оксана Володимирівна, довіреність від 11.03.2025 року, адреса: м.Київ, вул.Лейпцизька, буд. 15Б, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА

Попередній документ
131820304
Наступний документ
131820306
Інформація про рішення:
№ рішення: 131820305
№ справи: 309/1508/25
Дата рішення: 14.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Свалявський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 31.07.2025
Предмет позову: Стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.09.2025 13:30 Свалявський районний суд Закарпатської області
17.10.2025 11:00 Свалявський районний суд Закарпатської області
14.11.2025 10:30 Свалявський районний суд Закарпатської області