Вирок від 17.11.2025 по справі 305/978/25

Справа № 305/978/25

Провадження по справі № 1-кп/305/298/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2025 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисників - адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 - мати ОСОБА_9 , представників сектору превенції Рахівського РВП ОСОБА_10 та ОСОБА_11 представника органу опіки ОСОБА_12 , розглянувши у відкритому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження № 12025071140000008 від 07.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента ВСП «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка»», з середньою освітою, неодруженого, не судимого, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, не судимого, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У судовому засіданні згідно обвинувального акту, судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у січні 2025 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом,з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовились між собою про спільне вчинення незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с-ща. Великий Бичків, Рахівського району Закарпатської області за грошову винагороду у сумі 11000 доларів США.

На початку січня 2025 року (більш точна дата час досудовим розслідуванням не встановлені) ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією за грошову винагороду.

30.01.2025 о 07:45 годині, ОСОБА_13 , діючи за попередньою вказівкою ОСОБА_6 , прибув до м. Рахів, після чого ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_13 прибути до центру с. Верхнє Водяне, Рахівського району.

30.01.2025 о 09:13 годині, ОСОБА_13 діючи за вказівкою ОСОБА_6 прибув до центру с. Верхнє Водяне, Рахівського району, де на перехресті вулиць Центральна та Возз'єднання ОСОБА_13 зустрів ОСОБА_6 . У подальшому, ОСОБА_13 сів на мотоцикл марки Beta чорного кольору без номерного знаку, за кермом якого знаходився ОСОБА_6 та поїхали до ділянки лісу поблизу с. Верхнє Водяне (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлене), куди 30.01.2025 о 09:18 годині прибув ОСОБА_5 , який знаходився за кермом мотоцикла марки Forte червоного кольору без номерного знаку,після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_13 про деталі його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, та надали вказівку ОСОБА_13 разом з ними рухатись у напрямку с-ще. Великий Бичків, Рахівського району.

Згодом, 30.01.2025 о 10:11 годині, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 доставили ОСОБА_13 до ділянки лісу в урочищі Ділок, неподалік вул. Гоголя у с-щі. Великий Бичків, де надали вказівку щодо подальшого маршруту ОСОБА_13 до ділянки державного кордону, та додатково надали поради щодо перелізання через систему інженерного захисту державного кордону з спірального колючого дроту «Єгоза» на ділянці державного кордону України з Румунією у смт. Великий Бичків, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 висловили до ОСОБА_13 прохання про надання їм грошових коштів, як оплати за незаконне переправлення через державний кордон України з Румунією, однак 30.01.2025 близько 13:00 години під час передачі ОСОБА_13 грошових коштів працівниками Національної поліції України та Державної прикордонної служби України були припинені протиправні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

В ході досудового розслідування дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, як сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Прокурор ОСОБА_4 у судових дебатах підтримав пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посилаючись на обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд обрати обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання з урахуванням положень ст.69 КК України, виходячи із положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, та перейти до іншого більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.332 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, поклавши на обвинуваченого обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України. А обвинуваченому ОСОБА_6 призначити міру покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані зі здійсненням охорони державного кордону України та органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскацією майна.

Адвокат ОСОБА_8 у ході виступу в судових дебатах, не оспорюючи фактичні обставини по справі та кваліфікацію кримінального правопорушення (окрім суми грошових коштів, які мали отримати обвинувачені, а саме 6500 дол. США), враховуючи положення ст. 65 КК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі Постанова), положення ст. 69 КК України, абз. 1 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7, положення ч.ч. 1, 2 ст. 66 КК України, просив обрати обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання у виді штрафу, а саме ОСОБА_6 призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ОСОБА_5 , неповнолітньому на час вчинення злочину, призначити покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адвокат ОСОБА_7 у ході виступу в судових дебатах, не оспорюючи фактичні обставини по справі та кваліфікацію кримінального правопорушення (окрім суми грошових коштів, які мали отримати обвинувачені, а саме 6500 дол. США), положення ст. 65, 69 КК України, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , неповнолітнього на час вчинення злочину, можливе без ізоляції від суспільства із призначенням йому покарання у виді штрафу у максимальному можливому розмірі, що встановлений законодавством для неповнолітніх, а саме в розмірі 500 н.м.д.г., оскільки обвинувачений офіційно працевлаштований та має самостійний дохід, під час розгляду справи не встановлено наявність у обвинуваченого будь-якого майна, на яке може бути звернена конфіскація, та просить не призначати обвинуваченому ОСОБА_5 обов'язкове додаткове покарання, яке передбачене в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, оскільки вчинення злочину не пов'язано із зайняттям ним певної посади чи заняття ним певною діяльністю, а також конфіскації майна, оскільки покарання у виді конфіскації майна до неповнолітніх не застосовується у відповідності до положень ст. 98 КК України. А також обвинуваченому ОСОБА_6 просить призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 332 КК України у виді штрафу в розмірі 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 59 500 гривень без застосування додаткового покарання, а саме: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, оскільки вчинення злочину не пов'язано із зайняттям ним певної посади чи заняття ним певною діяльністю, а також конфіскації майна, оскільки під час розгляду справи не встановлено наявність у обвинуваченого будь-якого майна, на яке може бути звернена конфіскація.

Обвинувачені у судовому засіданні надали аналогічні пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, визнавши себе винними, не оспорюючи фактичні обставини по справі та кваліфікацію кримінального правопорушення (окрім суми грошових коштів, які мали отримати обвинувачені, а саме 6500 дол. США), а саме вказали про те, що вони спілкувались зі свідком ОСОБА_13 орієнтовно з 28 по 30 січня 2025 року про можливість його переправлення через державний кордон України з Румунією за 6500 дол. США, а не за 11000 дол. США, як вказано в обвинувальному акті. Також підтвердивши обставини викладені в обвинувальному акті, вказали, що зранку 30 січня 2025 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_14 приїхав до міста Рахів, звідки на таксі поїхав до с. Верхнє Водяне, звідти на мотоциклах вони доставили ОСОБА_15 до урочища Ділок, неподалік вул. Гоголя с-ща. Велкий Бичків, після чого надали йому ( ОСОБА_13 ) вказівки щодо маршруту. А потім приблизно о 13 год. 30 хв. 30 січня 2025 року, ОСОБА_13 відійшовши трохи від них (обвинувачених), сказавши, що має відрахувати кошти, оскільки взяв з собою більшу суму ніж було домовлено, під час рахування ним ( ОСОБА_13 ) вони (обвинувачені) були затримані працівниками правоохоронних органів. Також обвинувачені додали, що не встигли отримати кошти. При призначенні їм покарання просили врахувати, щире каяття, критичний майновий стан їх сімей на час вчинення злочину, те що вони повністю усвідомили протиправність своїх діянь, запевнили суд, що в подальшому не будуть вчиняти будь яких противоправних (незаконних) дій. Крім того обвинувачений ОСОБА_6 просив, врахувати при призначенні покарання, що усвідомлюючи свої дії, він перерахував грошові кошти для допомоги ЗСУ. Також обвинувачені просили застосувати до них міру покарання, яку просили застосувати їх захисники.

Свідок ОСОБА_13 (залегендований відповідно до постанови слідчого про застосування заходів безпеки та постанови слідчого про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших НСРД від 07.01.2025 року, які оглянуті в судовому засіданні головуючим, для перевірки особи свідка), у судовому засідання, яке відбулось 14.11.2025 року у режимі відеоконференції, пояснив, що на час пошуку людей, які зможуть посприяти йому у незаконному перетині державного кордону, дійсно мав такий намір, контакти з обвинуваченими знайшов у соціальних мережах (в інтернеті), які пропонували послуги з не законного перетину державного кордону, спілкувався по месенджеру «WhatsApp» з хлопцями на ім'я ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , точну дату він не пам'ятає, але це точно було на початку січня 2025 року, в подальшому, а саме до 30 січня 2025 року, зрозумівши протиправність своїх та їх діянь, без будь-якого впливу, добровільно звернувся з заявою до правоохоронних органів. За вказівками обвинувачених прибув до міста Рахів, звідки вибув до с-ща. ОСОБА_18 , а також при спілкуванні з обвинуваченими отримав поради перетину річки, подолання огорожі, мати при собі їжу, рукавички, а також поради щодо подальших дій після перетину кордону та інше, при перерахуванні ним грошових коштів в розмірі 6500 дол. США, до передачі їх обвинуваченим, вони всі були затриманні правоохоронними органами.

Після встановлення особи свідка, обвинувачені ствердили, що це дійсно та особа з ким вони спілкувались, та погодились з наданими свідком ОСОБА_13 поясненнями.

Судом в судовому засіданні досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення, том 1 а.с. 148-249 та том 2 а.с. 1-137, а саме:

-витяг з ЄРДР №12025071140000008 від 07.01.2025, згідно з яким проведено реєстрацію кримінального провадження за ознаками ч. 3 ст. 332 КК України, на підставі рапорту з СКП Рахівського РВП, про здобуту інформацію про те, що громадяни ОСОБА_19 та ОСОБА_20 за грошові кошти намагаються переправити громадянина України ОСОБА_21 через державний кордон України поза пунктами пропуску на території Рахівського району;

-повідомлення Рахівське РВП на 1 арк.;

-рапорт на 1 арк.;

-повідомлення про виявлення кримінального правопорушення на 2 арк.;

-постанова про призначення групи слідчих від 07.01.2025 на 1 арк.;

-клопотання про дозвіл на проведення НСРД в порядку ст.260 КПК від 07.01.2025 на 2 арк.;

-доручення про проведення НСРД від 16.01.2025 на 2 арк.;

-постанова про проведення контролю від 13.01.2025 на 2 арк.;

-доручення у порядку ст.36 КПК України від 13.01.2025 на 2 арк.;

-протокол огляду місця події від 30.01.2025 та фото таблиці на 11 арк.;

-протокол затримання ОСОБА_6 та ДВД-диск на 6 арк.;

-протокол затримання ОСОБА_5 та ДВД-диск на 6 арк.;

-постанова про визнання речовими доказами від 30.01.2025 на 3 арк.;

-квитанція на 1 арк.;

-актовий запис на 2 арк.;

-постанова про залучення законного представника від 31.01.2025 на 3 арк.;

-протокол пред'явлення для впізнання особи від 30.01.2025 на 3 арк.;

-протокол пред'явлення для впізнання особи від 30.01.2025 на 3 арк.;

-протокол пред'явлення транспортного засобу для впізнання від 30.01.2025 на 3 арк.;

-протокол пред'явлення транспортного засобу для впізнання від 30.01.2025 на 3 арк.;

-протокол видачі спеціальних технічних засобів від 28.01.2025 на 1 арк.;

-протокол виготовлення та видачі несправжніх (імітаційних) засобів від 23.01.2025 на 29 арк.;

-акт здачі прийняття робіт на 1 арк.;

-ухвала суду запобіжний захід ОСОБА_5 від 31.01.2025 на 5 арк.;

-ухвала суду запобіжний захід ОСОБА_6 від 01.02.2025 на 7 арк.;

-ухвала суду про арешт майна від 06.02.2025 на 5 арк.4

-повідомлення про виконання доручення 27 прикордонний загін на 3 арк.;

-протокол огляду предмету (телефон) ОСОБА_6 від 10.02.2025 на 13 арк.;

-протокол огляду предмету (телефон) ОСОБА_6 від 10.02.2025 на 6 арк.;

-протокол огляду предмету (телефон) ОСОБА_5 від 10.02.2025 на 26 арк.;

-протокол за результатами контролю за вчинення мА злочину від 04.02.2025 на 4 арк.;

-протокол за результатами проведення НСРД від 04.02.2025 та флеш носії до протоколу на 27 арк.;

-супровідний лист Рахівське РВП на 2 арк.;

-супровідний лист та додаток Закарпатського апеляційного суду на 2 арк.;

-ухвала Закарпатського апеляційного суду на 1 арк.

На думку суду, на підставі чого проведені у вказаному кримінальному провадженні НС(Р)Д були санкціоновані слідчим суддею, здійснювались під контролем прокурора, відповідно до КПК України та Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність», тобто всі письмові докази які здобуті під час проведення НС(Р)Д, є належними та допустимими.

Крім того відповідно до наведених вище письмових доказів та пояснень обвинувачених та свідка, суд встановив, що сума грошових коштів, яку обвинувачені повинні були отримати за вчинення дій, які їм ставляться в обвинувачення становить 6500 дол. США, а не 11000 дол. США, як про це зазначено в обвинувальному акті, однак зазначене не впливає на кваліфікацію діянь обвинувачених.

Дослідивши матеріали кримінального провадження у сукупності з доказами, наданими стороною обвинувачення, заслухавши пояснення обвинувачених, свідка, беручи до уваги думку прокурора та захисників обвинувачених, суд вважає доведеним в діях обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , склад та подію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме як сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто роль та ступінь співучасті кожного обвинуваченого окремо.

Також при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд враховує , що від дій обвинувачених тяжких наслідків не наступило та шкоди нікому не заподіяно.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме: останній на час вчинення злочину був неповнолітнім; раніше не судимий; вперше притягається до кримінальної відповідальності; на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває; прав власності на рухоме чи нерухоме майно не має; сім'я в якій проживає обвинувачений є мало забезпеченою; має наступний склад сім'ї та проживає з: матір'ю, малолітньою сестрою та дідусем, дохід сім'ї складає мінімальна пенсія дідуся та зарплата матері як медсестри, проживають у будинку батька з яким матір розлучена, сім'я веде догляд за престарілою прабабусею; характеризується позитивно, є спортсменом та неодноразовим чемпіоном України з армрестлінгу, приймає активну участь у громадському житті селища, користується повагою серед друзів та мешканців громади; позитивно характеризується громадською організацією «Федерація армрестлінгу України»; має нагороди з турнірів по армрестлінгу; має позитиву характеристику з попереднього та теперішнього місця навчання; стан здоров'я останнього (т.2 а.с. 112-137), ступінь суспільної небезпеки скоєного, наслідки, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини. Відповідно до досудової доповіді на ім'я обвинуваченого ОСОБА_5 , останній усвідомлює протиправність своїх діянь, до скоєного відноситься негативно, щиро розкаюється, тобто у ОСОБА_5 низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та на думку органу пробації виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства (т. 1 а.с. 131-134).

Пом'якшуючими вину обставинами, суд відповідно до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття, визнання своєї вини, негативне ставлення до вчиненого, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, обвинувачений є студентом та спортсменом де позитивно характеризується, має визначене місце проживання і реєстрації.

Обтяжуючих вину обставин відповідно до вимог ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 , перейти до іншого більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме: вік обвинуваченого, а саме те, що останній досягнув повноліття незадовго до вчинення злочину; раніше не судимий; вперше притягається до кримінальної відповідальності; на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває; прав власності на рухоме чи нерухоме майно не має; характеризується позитивно, приймає активну участь у громадському житті селища, користується повагою серед друзів та мешканців громади; працював без укладення трудових угод; проживає з батьками та братом у будинку бабусі; має позитиву характеристику з попереднього місця навчання; на даний час працює експедитором у ФОП ОСОБА_22 ; (т.2 а.с. 100-111) усвідомивши протиправність своїх діянь, здійснив благодійну пожертву спрямовану на допомогу ЗСУ (т.1 а.с. 164), ступінь суспільної небезпеки скоєного, наслідки, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини. Відповідно до досудової доповіді на ім'я обвинуваченого ОСОБА_6 , останній усвідомлює протиправність своїх діянь, до скоєного відноситься негативно, щиро розкаюється, тобто у ОСОБА_6 середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та на думку органу пробації виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства (т. 1 а.с. 123-126).

Пом'якшуючими вину обставинами, суд відповідно до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття, визнання своєї вини, негативне ставлення до вчиненого, є офіційно працевлаштованим, має визначене місце проживання і реєстрації, а також добровільно здійснив пожертву на підтримку ЗСУ в період воєнного стану.

Обтяжуючих вину обставин відповідно до вимог ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_6 , призначити покарання останньому покарання нижче від найнижчої межі зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Також суд враховує, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину, вищезазначені дані про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_6 положення ст.ст. 75, 76 КК України.

Суд вважає, що до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не може бути призначено додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 332 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Так, в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року роз'яснено, що відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

А також суд звертає увагу, що до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 буде недоцільно застосовувати конфіскацію майна, оскільки останні не мають жодного рухомого чи нерухомого майна.

Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для його послідуючого виправлення та перевиховання.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

До обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід застосовувався ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області, у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в подальшому судом був змінений на особисте зобов'язання, який в останній раз не продовжувався та на час розгляду справи сплив.

До обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід застосовувався ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від у вигляді тримання під вартою на строк до 30.03.2025, який 03.02.2025 замінено на заставу у розмірі 302 800 гривень.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 3(три) роки, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України покласти нагляд за засудженим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді застави залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 302800,00 гривень у відповідності до ч. 11ст. 182 КПК України повернути заставодавцю.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2025 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази:

- мотоцикл марки Forte червоного кольору без номерного знаку, з він-кодом *НОМЕР_4*, мотоцикл марки Beta чорного кольору з написом на бензобаку Troy Lee Designs без номерного знаку, які поміщено на штрафмайданчик Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, у відповідності до п.1 ч.9 ст.100 КПК України, конфіскувати в дохід держави, оскільки такі транспортні засоби використовувавались як засіб вчинення кримінального правопорушення;

- 45 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з серійним номером KG12297543B, які упаковано паперового конверту, ковдру з смугами рожевого, сірого та білого кольору, пара господарських рукавичок сірого кольору, з смугами синього та рожевого кольору у нижній частині, пару шкіряних рукавичок чорно-синього кольору, які упаковані до полімерного мішка чорного кольору з биркою, 50 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з серійним номером KG12297543B, які упаковано до паперового конверту, 15 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з серійним номером KG12297543B, які упаковано до паперового конверту, знищити;

- мобільний телефон марки Nokia з ІМЕІ НОМЕР_1 , мобільний телефон марки Iphone 13 Pro з ІМЕІ НОМЕР_2 7, які упаковано до паперового конверту, повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особі у якої вони були вилучені.

- мобільний телефон марки Iphone 14 Pro з ІМЕІ НОМЕР_3 2, повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особі у якої він був вилучений.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку слід вручити негайно, після його проголошення, обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, та ознайомитися з журналом судового засідання.

Суддя ОСОБА_1