Справа № 305/3743/25
Номер провадження 1-кп/305/460/25
17.11.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів кримінальне провадження відомості про яке 03.09.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000379 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рахів, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, особи з інвалідністю ІІІ групи, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, на утриманні осіб немає,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 03 вересня 2025 року, близько 12 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», розташованому в м. Paxів по вул. Миру №45, Закарпатської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, під час дії на території України воєнного стану введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, який був продовжений Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 затвердженого Законом України № 4524-ІХ від 15.07.2025 на 90 діб з 07.08.2025, маючи вільний доступ до вітрини з товаром даного магазину, скориставшись відсутністю поблизу нього інших осіб, таємно викрав мобільний телефон марки ZEBRA моделі ТС26ВК вартістю 10531 (десять тисяч п'ятсот тридцять одна) гривня 15 копійок, який лежав на вітрині біля рушників, належний товариству з обмеженою відповідальністю «Вигідна Покупка», спричинивши товариству матеріальної шкоди на вказану суму.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість свою визнав повністю та пояснив, що 03 вересня 2025 року, близько 12 години 00 хвилин, зайшов у магазин «Аврора», в м. Paxів по вул. Миру №45. На вітрині магазину, біля рушників, знаходився мобільний телефон марки ZEBRA моделі ТС26ВК, скориставшись відсутністю поблизу нього інших осіб, викрав мобільний телефон, після чого вийшов з магазину. Через деякий час до нього додому прийшли працівники поліції, яким він відразу повернув викрадений мобільний телефон. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася. 10.11.2025, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд спраи без її участі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Окрім наведеного, за ініціативою сторін кримінального провадження в судовому засіданні досліджено письмові докази, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 .
Згідно вимоги про судимість ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Згідно довідок, виданих КНП «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_4 на обліку на обліках при психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. Разом з тим, знаходиться на обліку у лікаря фтизіатра.
Згідно характеристики адміністратора відділу ЦНАП Рахівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_4 , являється мешканцем АДРЕСА_2 . В громадському житті міста участі не приймає. Скарг з боку сусідів не надходило. Депутатом Рахівської міської ради не являється.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає винуватість ОСОБА_4 доведеною повністю, його дії судом кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, який вчинив злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
З досудової доповіді слідує, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства та окремих громадян не становить високої небезпеки, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, позицію прокурора щодо міри покарання, керуючись принципами гуманності та справедливості судового рішення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 п.1 п.2 ст.76 КК України.
На думку суду, саме такий вид покарання за встановлених судом обставин кримінального правопорушення буде достатнім та необхідним для виправлення й перевиховання обвинуваченого та забезпечить запобігання вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта - відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обраний слідчим суддею 17.09.2025, у вигляді домашнього арешту, у нічний час доби закінчився. Клопотань про обрання такого під час судового розгляду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: мобільний телефон марки «ZEBRA» моделі ТС26ВК, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 , по вступу вироку в законну силу - залишити ОСОБА_6 , як власниці.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів, з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити ОСОБА_4 та прокурору.
Головуюча: ОСОБА_1