Справа № 304/2287/25 Провадження № 2/304/839/2025
13 листопада 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що 30 вересня 2014 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Від указаного шлюбу в них дітей немає. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачкою поступово руйнувалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. З відповідачкою разом не проживають більше ніж три місяці. Причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя з відповідачкою, як подружжя та збереження шлюбу, суперечить їх інтересам. У зв'язку з наведеними обставинами позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак у поданій позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог. А також просила після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 2014 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
За приписами ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити їхнім інтересам, у зв'язку з чим суд уважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Також норма ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч. 8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Враховуючи те, що відповідачка просить відновити їй дошлюбне прізвище, тому після розірвання шлюбу такій необхідно відновити її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачки, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
З огляду на наведене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 24, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 294 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 вересня 2014 року Виконавчим комітетом Сімерської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 06.
Після розірвання шлюбу відновити відповідачці ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуюча:Гевці В. М.