Справа № 302/1609/25
Провадження № 1-кс/302/354/25
17 листопада 2025 року селище Міжгір'я
Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному 02.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6022140160000281, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше несудимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
На розгляд слідчого судді надійшло зазначене вище клопотання, яке мотивоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2022 № 269, ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду стрілець - снайпер 1 гірсько - штурмового відділення 1 гірсько - штурмового взводу 5 гірсько - штурмової роти 2 гірсько - штурмового батальйону.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А відтак із моменту зарахування ОСОБА_5 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто з 03.10.2022, він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу.
Вимоги статей 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного військовослужбовця захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України. Так, згідно зі статями 5, 6 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
За положеннями статей 11, 16, 49, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, ОСОБА_5 під час проходження військової служби зобов'язаний: захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України; свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги; віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; повинен постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язаний завжди пам'ятати, що за його поведінкою, як військовослужбовця судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України у цілому.
Натомість солдат ОСОБА_5 діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за таких обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді стрілець - снайпер 1 гірсько - штурмового відділення 1 гірсько - штурмового взводу 5 гірсько - штурмової роти 2 гірсько - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статей 11, 16, 127-130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби через особисту недисциплінованість, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, 6 жовтня 2022 року о 08:30 год не з'явився вчасно і без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , та незаконно є відсутній на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність із проходженням військової служби.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 407 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, раніше несудимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді стрільця - снайпера 1 гірсько - штурмового відділення 1 гірсько - штурмового взводу 5 гірсько - штурмової роти 2 гірсько - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», відносно якого 26.09.2025 винесено повідомлення про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто за нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та про це його належним чином повідомлено згідно статей 135, 136 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами і матеріалами кримінального провадження, а саме: матеріалами службового розслідування, показаннями свідків та іншими зібраними доказами в сукупності. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 в учиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Водночас із метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених
ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
До того ж ОСОБА_5 являється спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ним нового тотожного кримінального правопорушення, пов'язаного з ухилення від проходження військової служби. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. На думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою. Також п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
29.09.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено процесуальним прокурором, та скеровано на розгляд слідчого судді.
У ході досудового розслідування було вжито всі можливі заходи, щодо затримання підозрюваного ОСОБА_5 , однак станом на 29.09.2025 місце перебування останнього не встановлено. Відповідно до інформації щодо перетину Державного кордону України станом на 29.09.2025 останній здійснив перетин кордону 07.02.2023 за межі України та до даного часу на територію України не заїжджав.
У зв'язку із наведеним неможливо розглянути клопотання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням наведеного вище, а також того, що іншим чином неможливо забезпечити прибуття підозрюваного ОСОБА_5 для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча просила надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідча та прокурор у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомленні належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання, проте подали слідчому судді 17.11.2025 заяви про розгляд даного клопотання без їх участі, яке підтримали повністю та просили його задовольнити.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи на його обґрунтування, проаналізувавши докази на підтвердження та обґрунтування заявленого слідчою клопотання в їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для його задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 ч. 4 ст. 189 цього Кодексу обставини.
Згідно зі ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
З витягу з ЄРДР за № 6022140160000281 від 02.12.2022 вбачається, що в ЄРДР зареєстровано за правовою кваліфікацією за ч. 5 ст.407 КК України кримінальне провадження за обставинами наведеними в клопотанні слідчим, 26.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в учиненні вказаного кримінального правопорушення. Обставини зазначені в клопотанні також підтверджуються: матеріалами службового розслідування, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , інформацією з ДПС України.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, що унеможливлює проведення необхідних слідчих дій з його участю та виконання у відношенні підозрюваного процесуальних рішень по даному кримінальному провадженню. Отже, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні військового кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до категорії тяжких злочинів, який вчинено в умовах воєнного часу, тому доходжу висновку, що зазначені слідчою обставини вказують на наявність підстав для задоволення клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатні підстави вважати, що він переховується від органів досудового розслідування, за викликом слідчого для проведення слідчих дій не з'являється, на теперішній час його місцезнаходження не встановлено, а тому у відсутність підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя не може розглянути по суті клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим вважає необхідним надати дозвіл на затримання підозрюваного та доставки його до слідчого судді для вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу.
На підставі положень ч. 2 ст. 187, ст.189 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, вважаю необхідним надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для безпосередньої участі підозрюваного в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Керуючись статтями 187-190 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше несудимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат» військової частини НОМЕР_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала втрачає законну силу з моменту: - приводу підозрюваного до суду; - закінчення шести місяців з дати постановлення ухвали (17 травня 2026 року); - добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді; - відкликання ухвали прокурором.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчу СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 та процесуального прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1