Справа № 302/312/22
Провадження № 2/302/10/25
(повний текст)
07 листопада 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.,
за участі:
секретаря судового засідання Куруц В.І.,
представника позивача адвоката Рішка С.І.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Оленича Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання припинити дії,
18 липня 2025 року на розгляд суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рішко Сергій Іванович, до ОСОБА_2 , про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання припинити дії. В обґрунтування позову, з врахуванням збільшених позовних вимог, позивач посилався на те, що йому на праві власності належить житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянки площею 0,2280 га з кадастровим номером 2122480400:01:006:0008, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,3680 га з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, призначена для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_4. Поруч із вказаними земельними ділянками Позивача розташовані земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0005, площею 0,4422 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована в АДРЕСА_4 в с. Буковець, яка на праві власності належить ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_2 та земельні ділянки: з кадастровим номером 2122480400:01:006:0015, площею 0,2500 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, площею 0,3495 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, які належить відповідачу. За твердженням позивача історично доступ від дороги загального користування (центральної вулиці с. Буковець) до земельної ділянки, яка на даний час зареєстрована під кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, Позивач здійснював через належне йому дворогосподарство в АДРЕСА_1 (на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0008), далі через земельну ділянку, що належала померлому ОСОБА_4 (на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014) та через земельну ділянку належну ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_2 (на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0005). Між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір земельного сервітуту відносно ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0005 з реєстрацією відповідного обтяження щодо цієї земельної ділянки площею 0,0218 га у вигляді земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Сервітут є діючим. При відновленні меж земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 Відповідачем та ТОВ «Моя Земля» не було враховано межі діючої дороги, якою здійснюється доступ до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, ця дорога була включена до складу земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 без обтяження цієї ділянки відповідним земельним сервітутом. Позивач втратив можливість безперешкодного постійного доступу до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 та можливість її використання за діючим цільовим призначенням. Відповідач вчиняє активні дії направлені на перешкоджання Позивачу та членам його сім'ї у доступі до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 шляхом встановлення огорожі та фізичного блокування проходу та проїзду по дорозі, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014. Обґрунтовуючи позов такими фактичними обставинами позивач просив установити постійний платний сервітут на право проходу й проїзду через земельну ділянку відповідача й зобов'язати останнього зняти частково огорожу, яка перешкоджає проходу й не чинити перешкод у користуванні сервітутом.
Позовна заява з первісним позовом надійшла до Міжгірського районного суду Закарпатської області 28 лютого 2022 року. Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.03.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі. Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.05.2022 провадження в справі було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з набрання законної сили рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 18.05.2021 (справа № 302/1202/20).
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02.11.2022 ухвалу Міжгірського районного суду від 19 травня 2022 року про закриття провадження у справі скасовано, та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
02 грудня 2022 року справу з Закарпатського апеляційного суду було повернуто до Міжгірського районного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022, дана справа № 302/312/22 розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.
17 червня 2025 року наказом голови Міжгірського районного суду Закарпатської області відраховано зі штату Міжгірського районного суду Закарпатської області суддю Сидоренко Юлію Володимирівну у зв'язку з достроковим закінченням її відрядження до Міжгірського районного суду Закарпатської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 10.06.2025 № 1231/0/15-25 «Про дострокове закінчення відрядження судді Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. до Міжгірського районного суду Закарпатської області та одночасне відрядження судді Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. до Перечинського районного суду Закарпатської області для здійснення правосуддя».
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025, цивільна справа № 302/312/22 (провадження № 2/302/10/25) розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В.Ю.
Ухвалою судді Міжігірського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2025 року задоволено самовідвід судді Готри В.Ю. у цій справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025, дана справа № 302/312/22 (пр. 2/302/10/25) розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.07.2025 було прийнято справу до провадження та призначено в ній підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року підготовче провадження було закрито й призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов і просив його задовольнити. Пояснив, що не має іншого доступу до належної йому земельної ділянки, окрім як через належну відповідачу. Ствердив, що члени його сім'ї завжди проходили до належної їм віддаленої ділянки через ділянку, яка належить відповідачу, а до цього належала ОСОБА_4 .
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Рішко С.І. у підготовчому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити за наведеними у ньому підставами.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Оленич Р.А. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Заявив про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач має доступ до зазначеної земельної ділянки через інші ділянки, які є в його власності або ж користуванні. Ствердив, що сервітут не може бути установлений, оскільки на зазначеній ділянці відповідачем споруджено дерев'яний навіс, який не може бути переміщений без втрати можливості його використання за цільовим призначенням. Пояснив, що відповідач і його правопопередники ніколи не давали позивачу й членам його сім'ї право проходу через належну першим земельну ділянку, натомість останні проходили через ділянку всупереч волі власників. Також зауважив, що ОСОБА_1 мав можливість доступу до дороги загального користування через земельну ділянку в ур. Шаєво, яку він успадкував за ОСОБА_5 , а потім відмовився від неї. Ствердив, що зазначена ділянка з однієї сторони прилягає до належної позивачу спірної земельної ділянки, а з другої сторони прилягає до належної ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_5, яка має доступ до дороги загального користування.
Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах докази, перевіривши їх на відповідність критеріям належності, допустимості, достовірності й достатності у взаємозв'язку, з врахуванням визнаних сторонами фактичних обставин справи, з'ясувавши суть і правове регулювання спірних правовідносин - суд встановив дійшов таких висновків.
Позивач заявляє, що не має доступу від дороги загального користування до належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 та стверджує, що історично такий доступ ним і членами його сім'ї здійснювався через сусідні земельні ділянки з кадастровими номерами: 2122480400:01:006:0014 (належна відповідачу ОСОБА_2 ) і 2122480400:01:006:0005 (належна ОСОБА_3 ) та з часу смерті попереднього власника ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 ОСОБА_4 спадкоємець останнього - відповідач чинить йому перешкоди в доступі до ділянки. Стверджує, що доступ до земельної ділянки можна забезпечити шляхом встановлення сервітуту на право проходу й проїзду через ділянку відповідача з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яким буде продовжуватись дорога, що проходить через ділянку з кадастровим номером 2122480400:01:006:0005, яка належить ОСОБА_3 і щодо якої встановлено відповідний сервітут.
Відповідач заперечує, що доступ до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 здійснювався через земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яка раніше належала ОСОБА_4 та була успадкована відповідачем. Заявляє, що ОСОБА_6 має доступ до дороги загального користування через земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036, яка належна ОСОБА_7 - матері позивача. Відповідач стверджує, що від прийняття у власність зазначеної ділянки в порядку спадкування ОСОБА_6 добровільно відмовився, надавши згоду на прийняття спадщини за ОСОБА_5 своїй матері ОСОБА_7 . Через зазначену ділянку за доводами відповідача ОСОБА_1 має доступ до належної йому земельної ділянки в урочищі «Коло пивниці», яка свою чергу межує з дорогою загального користування.
Відтак суду належить з'ясувати такі обставини: чи має ОСОБА_6 доступ від дороги загального користування до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009; в який спосіб раніше здійснювався доступ ОСОБА_6 до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009; чи здійснювався раніше доступ ОСОБА_6 до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 через земельну ділянку відповідача з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яка раніше належала ОСОБА_4 , та якщо здійснювався - то на якій підставі; чи можливе здійснення доступу від дороги загального користування до земельної ділянки позивача з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 через земельну ділянку відповідача з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 чи наявні інші варіанти доступу і який із варіантів буде менш обтяжливим для власників земельних ділянок; чи можливе встановлення сервітуту щодо земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 для забезпечення доступу позивача до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 і який спосіб установлення сервітуту буде найменш обтяжливим для власника обтяженої ділянки.
Позивач ОСОБА_1 постійно проживає в будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2122480400:01:006:008. ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: з кадастровим номером 2122480400:01:006:0008 площею 0,228 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в АДРЕСА_6.( т. 1 а.с. 17-20) та з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 площею 0,368 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 13-16).
Належна позивачеві земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0008 межує з належними відповідачеві земельними ділянками з кадастровими номерами: 2122480400:01:006:0015 площею 0,2500 га, призначеною для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 2122480400:01:006:0014 площею 0,3495 га, призначеною для ведення особистого селянського господарства. З державного акту серії ІІ ЗК № 025519 (т. 1 а.с. 30) та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (т. 1 а.с. 36-53), яка містить характеристики ділянок, слідує, що зазначені ділянки належали на праві власності ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_3 . Суд зауважує, що з вказаних доказів слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2122480400:01:006:0014 та 2122480400:01:006:0015 не обтяжені сервітутами.
В Технічному звіті № 27 приватизації земельної ділянки гр. ОСОБА_4 щодо вказаних земельних ділянок (т.1 а.с. 97-100) також відсутня інформація щодо наявності сервітутних обтяжень.
Відповідно до матеріалів спадкової справи (т. 1 а.с. 107-149) право власності на земельні ділянки 2122480400:01:006:0014 та 2122480400:01:006:0015 в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_4 набув ОСОБА_2 .
З протоколу земельної комісії Буковецької сільської ради з питань виділення дороги для проходу та проїзду на власну ділянку гр. ОСОБА_8 від 16.03.2020 (т. 1 а.с. 23), рішення Буковецької сільської ради від 28.05.2020 (т. 1 а.с. 24), акту про розгляд земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_8 від 18.06.2021, рішення виконавчого комітету Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області від 13.07.2021 № 9 «Про розгляд акта щодо розгляду земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_7 від 14.07.2021 № 9 «Про розгляд акта щодо розгляду земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_8» (т. 1 а.с. 23-29) слідує наявність між позивачем і відповідачем земельного спору. Суть цього спору полягає в здійсненні відповідачем перешкод позивачу в проході й проїзді до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 в АДРЕСА_4 через належну ОСОБА_2 земельну ділянку 2122480400:01:006:0014. Спір виник після смерті ОСОБА_4 - попереднього власника зазначеної ділянки, прохід через яку здійснювався позивачем за життя першого впродовж близько 30 років. Суд не бере до уваги резолютивні частини прийнятих органом місцевого самоврядування та його виконавчим комітетом рішень, з урахуванням установленої законом їх компетенції.
З технічної документації із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 54-56) слідує, що на земельних ділянках, які знаходяться в с.Буковець, ур. Біля хати та АДРЕСА_4 Буковецької сільської ради, площею 0,6022 га наданої ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства встановлено земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху площею 0,0218 га.
28 січня 2021 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 пропозицію укладення договору про встановлення земельного сервітуту щодо частини ділянки площею 0,0113 га земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 на користь земельних ділянок з кадастровими номерами 2122480400:01:006:0008 та 2122480400:01:006:0009 долучивши до неї проект договору, кадастровий план земельної ділянки та план-схему земельних ділянок (т. 1 а.с. 57-64). Згідно з вказаними документами позивач запропонував відповідачу установити постійний платний земельний сервітут на право цілодобового безперешкодного проходу та проїзду через обслуговуючу ділянку до головних ділянок транспортними засобами і велосипедом для сервітуарія й будь-яких інших осіб, які законно використовують майно, що знаходиться на головній ділянці.
22 лютого 2022 року ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_1 відповідь на пропозицію укладення договору від 27.01.2022, якою відмовився укладати договір посилаючись на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18.05.2021 в справі № 302/1202/20, яким було відмовлено в установленні сервітуту (т. 1 а.с. 84 і 85).
З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на замовлення ОСОБА_5 в АДРЕСА_4 за межами с. Буковець на території Буковецької сільської ради (т. 2 а.с. 56-82) слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036, яка належала на праві власності ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК №010723 розташована в АДРЕСА_4 по межах від Б до В (з південного сходу) та від Д до А (з північного заходу) межує із земельними ділянками, належними на праві власності ОСОБА_1 .
З матеріалів справи в їх сукупності, що в свою чергу й визнається сторонами, встановлено, що земельна ділянка, до якої за твердженням позивача відсутній доступ, з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 належна ОСОБА_1 з західної сторони межує з земельною ділянкою з кадастровим номером з кадастровим номером 2122480400:01:006:0005 (належною ОСОБА_3 ), яка своє чергою з західної сторони межує з ділянкою із кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 (належна ОСОБА_2 ), а остання з північно-західної сторони межує з ділянкою із кадастровим номером 2122480400:01:006:0008, належною ОСОБА_1 . З південно-східного боку земельна ділянка, до якої за твердженням позивача відсутній доступ, з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 належна ОСОБА_1 межує з ділянкою з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036 (належна ОСОБА_7 ), а та в свою чергу з південно-східної сторони межує з ділянкою, належною ОСОБА_1 в урочищі «Коло пивниці» й остання має доступ до дороги загального користування.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0005, яка належна ОСОБА_3 , обтяжена сервітутом на користь ОСОБА_1 і надає останьому можливість проходу та проїзду від належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, належної ОСОБА_2 , за якою розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2122480400:01:006:0008, належна ОСОБА_1 .
Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036 (належна ОСОБА_7 ), суд встановив, що із матеріалів спадкової справи (т. 3 а.с. 55-72) слідує, що зазначена ділянка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана земельна ділянка увійшла до складу спадщини за ОСОБА_5 , спадкування за яким здійснювалось за законом і заяву про прийняття якої 20.09.2022 подав ОСОБА_1 , як спадкоємець другої черги. 16 травня 2024 року ОСОБА_1 надав згоду на прийняття за ОСОБА_5 спадщини - ОСОБА_7 , яка того ж дня подала відповідну заяву про прийняття спадщини. Внаслідок прийняття спадщини ОСОБА_7 , яка належала до першої черги спадкоємців - ОСОБА_1 втратив право на спадкування за ОСОБА_5 , а тому єдиним спадкоємцем за ним є ОСОБА_7 .
З показань свідка сторони відповідача ОСОБА_9 , яка доводиться донькою відповідачу ОСОБА_2 та перебуває в неприязних відносинах з ОСОБА_1 близько п'яти років, слідує що на ділянці з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 не було дороги для проїзду ОСОБА_1 до належної йому ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009. Іноді ОСОБА_4 - попередній власник ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 з міркувань добросусідства надавав дозвіл ОСОБА_1 на прохід через його земельну ділянку, але це було рідко. Ствердила, що ОСОБА_1 має доступ до належної йому земельної ділянки в АДРЕСА_4 через інші земельні ділянки, які перебувають у його власності чи користуванні. Ствердила, що суміжна з належною позивачу на праві власності земельна ділянка в АДРЕСА_4 перебуває в його користуванні та в свою чергу остання межує з належною позивачу на праві власності ділянкою, яка має доступ до дороги загального користування. Аналогічні показання дали свідки сторони відповідача ОСОБА_10 , яка доводиться ОСОБА_2 дружиною й перебуває в стійких неприязних відносинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , яка доводиться ОСОБА_2 рідною сестрою й перебуває в нейтральних відносинах з ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку показанням свідків сторони відповідача суд враховує, що вони перебувають в близьких родинних відносинах із ОСОБА_2 , а також стійкі неприязні та нейтральні відносини з позивачем. Відтак при установленні фактичних обставин справи суд враховує показання свідків у взаємозв'язку з іншими доказами в справі.
З акту про розгляд земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в урочища «Над берегом» селі Буковець від 18.06.2021 погодженого рішенням виконавчого комітету Пилипецької сільської ради 13.07.2021 № 9, затвердженого рішенням сесії Пилипецької сільської ради від 14.07.2021 № 9 (т. 1 а.с. 25-27) слідує, що на земельній ділянці, яка належить відповідачеві (кадастровий номер 2122480400:01:006:0014), наявна дорога, яка об'єктивно принаймні понад 30 років використовувалась ОСОБА_1 та членами його сім'ї для доступу до прилеглих земельних ділянок і здійснення сільськогосподарської діяльності. ОСОБА_2 та членами його родини постійно чиняться перешкоди ОСОБА_1 та його сім'ї у користування вказаною дорогою, забороняючи ОСОБА_1 та членам його сім'ї прохід до належної йому земельної ділянки, встановлюючи на ній огорожу та вчиняючи інші перешкоди (загноєння, орання, засівання та інше).
З акту від 05.05.2022, складеного комісією Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області слідує, що ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_3 встановив дерев'яну огорожу на межі належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 та ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 2122480400:01:006:0008.
З наданих представником позивача адвокатом Рішком С.І. світлини та відеоматеріалів на оптичному диску (т. 2 а.с. 162) слідує що в жовтні 2023 року, під час судового провадження в цій справі, відповідач ОСОБА_2 почав спорудження навісу на належній йому земельній ділянці з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 - на тій її частині, яка пропонувалась бути обтяженою сервітутом. Зазначені обставини були визнані представниками сторін під час судового розгляду.
На долучених представником відповідача адвокатом Оленичем Р.А. фотознімках (а.с. 139) відображено огорожу, яка розділяє земельні ділянки сторін в місці пропонованому для встановлення сервітуту (проїзду) місці, фото зведеної споруди в на місці для проїзду, фото дороги, якою за твердженням представника відповідача користується позивач для доступу до своєї земельної ділянки й інші зображення спірних земельних ділянок.
На підтвердження зведення споруди на частині земельної ділянки, де планується встановити сервітут, представником відповідача було додано до матеріалів технічну документацію із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (т. 3 а.с. 157-163). Суд зауважує, що зазначений доказ не містить відомостей щодо координат зведеної споруди. При цьому суд бере до уваги, що факт зведення споруди на частині ділянки, де пропонується встановити сервітут фактично визнано представниками сторін. Водночас суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів, які б доводили, що розміщення споруди на частині ділянки, щодо якої позивач просить встановити сервітут, - унеможливлює прохід чи проїзд через неї.
З висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 26 лютого 2024 року № 1469-Е (т. 2 а.с. 205-2016) слідує, що на момент проведення експертизи судовими експертами установлені такі обставини й зроблені висновки. У позивача ОСОБА_1 немає можливості для проходу та проїзду всіма видами транспорту до земельної ділянки площею 0,3680 га (з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009), що розташована в АДРЕСА_4, без перетину земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 площею 0,3495 га з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яка розташована в селі Буковець Хустського району Закарпатської області. За результатами проведеної експертизи судові експерти не змогли встановити наявність можливості для позивача ОСОБА_1 для проходу та проїзду всіма видами транспорту до земельної ділянки площею 0,3680 га (з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009), що розташована в АДРЕСА_4, через земельну ділянку площею 0,4056 га (кадастровий номер 2122480400:02:009:0036), яка належала покійному ОСОБА_5 . Судові експерти встановили наявність технічної можливості встановлення постійного земельного сервітуту площею 0,0113 га на земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, належну ОСОБА_2 , яка має площу 0,3495 га і призначена для ведення особистого селянського господарства, з метою цілодобового безперешкодного проходу та проїзду на транспортному засобі до належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, в таких межах:
Точка №Координати ХКоординати YДовжина, мДирекційний кут
15 378 014,8071 289 073,46023,239138?33?19?
25 377 997,3871 289 088,8426,081288?55?39?
35 377 993,3921 289 084,25822,251324?09?27?
45 378 011,4291 289 071,2294,048033?26?34?
55,619
Судовими експертами не встановлено інших варіантів організації цілодобового безперешкодного проходу та проїзду на транспортному засобі до належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009. У висновку експерта підтверджений факт встановлення огорожі по межі З - А (від точки 13 до точки 1) земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014.
При цьому суд зауважує, що експертиза була проведена на підставі ухвали суду з наданням можливості сторонам взяти участь у призначенні експертизи, включно з можливістю обрання експертної установи (експерта), надати відомості щодо вихідних даних і матеріалів для проведення експертизи й поставити питання на вирішення експертизи.
Експертний висновок ґрунтується на матеріалах справи, містить детальний опис проведених експертами досліджень і ґрунтовний аналіз установлених обставин. Експертиза проведена відповідно до вимог діючого законодавства, а експертний висновок відповідає приписам процесуального закону, я чітким і ясним, сторони не заявляли перед судом клопотань про допит експерта в суді чи призначенні додаткової або ж повторної експертизи. Суд не встановив обставин, які давали б підстави для визнання висновку експерта недопустимим. Окрім цього суд ураховує, що висновок експерта узгоджується з обставинами справи, які випливають з об'єктивних обставин справи.
Суд уважає за необхідне обговорити доводи відповідача та його представника щодо неможливості установлення сервітуту внаслідок зведення ОСОБА_2 на частині земельної ділянки тимчасової споруди, а також щодо можливості доступу позивача до дороги загального користування через земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036, яка належала покійному ОСОБА_5 , від якої, за твердженням відповідача позивач відмовився.
Щодо неможливості встановлення сервітуту внаслідок зведення відповідачем тимчасової споруди суд зауважує, що сторонами визнано, що вона частково займає ділянку щодо якої пропонується встановити сервітут. Водночас матеріалами справи не доводиться неможливість проїзду чи проходу земельної ділянки внаслідок спорудження навісу. При цьому суд не може залишити поза увагою момент спорудження навісу. Сторонами визнано що відповідач почав зведення споруди в жовтні 2023 року - тобто після звернення позивача до суду з позовом у цій справі - під час судового провадження. На момент початку зведення тимчасової споруди відповідач безсумнівно був обізнаний, серед іншого, з межами ділянки щодо якої пропонується встановити сервітут і наявністю судового провадження та предметом і підставами позову. З врахуванням часу, способу, місяця й обставин зведення тимчасової споруди суд висновує, що такі дії відповідача мають явні ознаки таких, які «вчинені на шкоду» - метою яких є створення видимих чи умовних перешкод для установлення сервітуту.
Окрім цього суд уважає за необхідне з'ясувати статус зазначеної споруди суд та з цією метою. Відповідачем визнається, що навіс є тимчасовою спорудою, яка зведена без фундаменту. Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Згідно з приписами ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З'ясовуючи статус зазначеної тимчасової споруди, суд бере до уваги правові висновки, викладені в п. 52-54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2024 року в справі № 914/1785/22, з врахуванням яких доходить висновку, що зазначена споруда є тимчасовою, а не капітальною, не є об'єктом нерухомого майна та її переміщення можливе без знецінення та зміни призначення.
Відтак суд висновує, що зведення відповідачем тимчасової споруди, переміщення якої можливе без знецінення та зміни призначення не є перешкодою для встановлення земельного сервітуту.
Суд перевірив доводи ОСОБА_2 щодо можливості доступу позивача до дороги загального користування через земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036, яка належала покійному ОСОБА_5 , від якої, за твердженням відповідача позивач відмовився. З матеріалів справи установлено, що зазначена земельна ділянка дійсно належала на праві власності ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим відкрилась спадщина до якої увійшла зазначена земельна ділянка. 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за ОСОБА_5 , проте за отриманням свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса не звертався. 16 травня 2024 року ОСОБА_1 надав згоду на прийняття за ОСОБА_5 спадщини - ОСОБА_7 , яка того ж дня подала відповідну заяву про прийняття спадщини. Внаслідок прийняття спадщини ОСОБА_7 , яка належала до першої черги спадкоємців - ОСОБА_1 втратив право на спадкування за ОСОБА_5 , а тому єдиним спадкоємцем за ним є ОСОБА_7 . В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його та ОСОБА_5 мати ОСОБА_7 не могла раніше подати заяву про прийняття спадщини оскільки хворіла. Оцінюючи зазначені обставини суд враховує, що ОСОБА_1 не був власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036 та не укладав правочинів на її відчуження. Право спадкоємців, які пропустили строк прийняття спадщини подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину передбачено ч. 2 ст. 1272 ЦК України. Підсумовуючи наведене, суд констатує, що на час судового розгляду ОСОБА_1 не був і не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:02:009:0036, а тому не має і не мав через неї доступу до дороги загального користування.
Відтак на підставі досліджених доказів у їх системному взаємозв'язку суд установив, що позивач ОСОБА_1 не має можливості для проходу та проїзду всіма видами транспорту до земельної ділянки площею 0,3680 га (з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009), що розташована в АДРЕСА_4, без перетину земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 площею 0,3495 га з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яка розташована в селі Буковець Хустського району Закарпатської області. Суд висновує, що наявна технічна можливість встановлення постійного земельного сервітуту площею 0,0113 га на земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, належну ОСОБА_2 , яка має площу 0,3495 га і призначена для ведення особистого селянського господарства, з метою цілодобового безперешкодного проходу та проїзду на транспортному засобі до належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, в таких межах:
Точка №Координати ХКоординати YДовжина, мДирекційний кут
15 378 014,8071 289 073,46023,239138?33?19?
25 377 997,3871 289 088,8426,081288?55?39?
35 377 993,3921 289 084,25822,251324?09?27?
45 378 011,4291 289 071,2294,048033?26?34?
55,619
При цьому суд не встановив інших варіантів організації цілодобового безперешкодного проходу та проїзду на транспортному засобі до належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009.
Суд висновує, що такий спосіб установлення сервітуту буде найменш обтяжливим для власника земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014.
Встановлена відповідачем ОСОБА_2 огорожі по межі З - А (від точки 13 до точки 1) земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 перешкоджає проходу й проїзду позивача до земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009.
Відповідно до статті 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки (земельний сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Частиною першою статті 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Визначений статтею 98 ЗК України зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною (сусідньою) земельною ділянкою з метою усунення недоліків власної ділянки. Ознаками, що характеризують право земельного сервітуту, є те, що: 1) відносини земельного сервітуту передбачають наявність двох, як правило, суміжних ділянок, з яких одна (обслуговуюча) обслуговує іншу (панівну); у межах земельного сервітуту обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами тощо усуває недоліки панівної земельної ділянки; 2) обслуговування однієї ділянки іншою відбувається не безсистемно, а в межах прав, які надані власникові панівної земельної ділянки щодо користування обслуговуючою ділянкою; такі права є обмеженими і передбачають користування лише невеликою частиною обслуговуючої земельної ділянки для чітко зафіксованих потреб.
Відповідно до статті 403 ЦК України сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Пунктом «б» частини першої статті 99 ЗК України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України суб'єктним складом сервітутних відносин є власник земельної ділянки та власник або землекористувач суміжної земельної ділянки чи інша заінтересована особа. При цьому, зазначення про те, що користування буде здійснюватися чужою земельною ділянкою (ділянками) визначає предмет правовідносин, а не виступає обмеженням щодо кола суб'єктів.
Частиною першою статті 402 ЦК України та частиною першою статті 100 ЗК України визначено, що сервітут може бути встановлений, зокрема, рішенням суду.
Згідно з п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», яка враховується судом як стала практика правозастосування (в якості правової визначеності як елемента верховенства права) вирішуючи цей спір про встановлення сервітуту, суд враховує, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (ч. 1 ст. 401 ЦК, ч. 1 ст. 101 ЗК), а при встановленні особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (ч. 2 ст. 401, пункт 6 ч. 1 ст. 406 ЦК).
Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК; цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут без зазначення строку (постійний), суд враховує, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд визначає обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Суд, при вирішенні справи, врахував і надав оцінку всім доводам і запереченням учасників та їх представників і наявним у матеріалах справи доказам, водночас у рішенні викладено обґрунтування і мотивацію доводам учасників, які є суттєвими для цієї справи.
Встановивши фактичні обставини справи, з'ясувавши суть спірних правовідносин і норми права, якими вони регламентуються суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та встановити земельний сервітут відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яка розташована в АДРЕСА_3 , має площу 0,3495 га і належить на праві власності ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для цілодобового безперешкодного проходу та проїзду на транспортному засобі до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 на таких умовах:
- сервітут є постійним;
- земельний сервітут поширюється на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 площею 0,0113 га в наступних межах:
Точка №Координати ХКоординати YДовжина, мДирекційний кут
15 378 014,8071 289 073,46023,239138?33?19?
25 377 997,3871 289 088,8426,081288?55?39?
35 377 993,3921 289 084,25822,251324?09?27?
45 378 011,4291 289 071,2294,048033?26?34?
55,619
- плата за встановлення та користування сервітутом складає 100% витрат ОСОБА_2 на сплату земельного податку за площу сервітутного користування. Оплата проводиться щорічно ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів з моменту виставлення ОСОБА_2 відповідного рахунку, до якого обов'язково має бути доданий документ, що підтверджує суму сплаченого ними земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014;
- дія сервітуту розповсюджується також на будь-яких інших осіб, що законно користуються земельною ділянкою з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, або мають право доступу до неї згідно з чинним законодавством.
Також слід зобов'язати ОСОБА_2 зняти огорожу довжиною 4,048 м на межі З - А (від точки 13 до точки 1) земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 та не чинити жодних перешкод у користуванні ОСОБА_1 частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, на яку встановлено земельний сервітут.
При цьому суд уважає за необхідне роз'яснити сторонами, положення статті 406 ЦК України, відповідно до яких сервітут припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. 259, 2633-265 та 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання припинити дії - задовольнити.
1.Встановити земельний сервітут відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, яка розташована в АДРЕСА_3 , має площу 0,3495 га і належить на праві власності ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для цілодобового безперешкодного проходу та проїзду на транспортному засобі до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009 на наступних умовах:
- сервітут є постійним;
- земельний сервітут поширюється на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 площею 0,0113 га в наступних межах:
Точка №Координати ХКоординати YДовжина, мДирекційний кут
15 378 014,8071 289 073,46023,239138?33?19?
25 377 997,3871 289 088,8426,081288?55?39?
35 377 993,3921 289 084,25822,251324?09?27?
45 378 011,4291 289 071,2294,048033?26?34?
55,619
- плата за встановлення та користування сервітутом складає 100% витрат ОСОБА_2 на сплату земельного податку за площу сервітутного користування. Оплата проводиться щорічно ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів з моменту виставлення ОСОБА_2 відповідного рахунку, до якого обов'язково має бути доданий документ, що підтверджує суму сплаченого ними земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014;
- дія сервітуту розповсюджується також на будь-яких інших осіб, що законно користуються земельною ділянкою з кадастровим номером 2122480400:01:006:0009, або мають право доступу до неї згідно з чинним законодавством.
Зобов'язати ОСОБА_2 зняти огорожу довжиною 4,048 м на межі З - А (від точки 13 до точки 1) земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014 та не чинити жодних перешкод у користуванні ОСОБА_1 частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2122480400:01:006:0014, на яку встановлено земельний сервітут.
Роз'яснити учасникам, що сервітут може бути припинений у випадках, передбачених ст. 406 Цивільного кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 17.11.2025.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик