Справа № 301/1342/25
2/301/796/25
"17" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Даруди І.А., за участі секретаря судового засідання Сатін Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" Король Вікторії Василівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" Король В.В., звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 01.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі по тексту - «Позивач», «Кредитодавець», «Товариство») і фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник»), було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №199800323 (в подальшому - «Договір позики»)
Як вбачається зі змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.10.2022 р. (далі за текстом - «Правила»), складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір позики №199800323 від 01.03.2023 р. був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (Договір позики №199800323 від 01.03.2023 р. та Правила від 17.10.2022 р. додаються до цієї позовної заяви) .
Відповідно до п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі 7000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків. Основні умови Договору позики №199800323 від 01.03.2023 р.: · Тип позики - Кредит (п. 1.1.1. Договору); · Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 1.1.2. Договору); · Процентна ставка - фіксована (п. 1.1.3. Договору); · Строк Позики (строк дії Договору) - 30 днів (п. 1.2. Договору); · Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" - 1,99 % на день (726,35 % річних). (п. 1.1.4. Договору); · Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35 % річних) (п. 1.1.5. Договору) · Дата надання позики - 01.03.2023 (п. 1.3.1. Договору); · Дата повернення позики -31-03-2023 (п. 1.3.2. Договору).
ТОВ «Іннова Фінанс», як Позикодавець, свої зобов'язання за Договором позики виконав у повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. 00 коп. В той же час, Відповідач всупереч умовам Договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) свої зобов'язання за Договором позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Отже, станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 157 969,00 грн., з яких: § 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; § 150 969,00 грн. - заборгованість за процентами (7 000,00 х 2,5% х 798), де: 7 000,00- тіло кредиту; 2,5 % - процента ставка; 798 - кількість днів прострочки. Проценти нараховувалися по 06.05.2025 року.
Відповідно до п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі 7000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків. Основні умови Договору позики №199800323 від 01.03.2023 р.: · Тип позики - Кредит (п. 1.1.1. Договору); · Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 1.1.2. Договору); · Процентна ставка - фіксована (п. 1.1.3. Договору); · Строк Позики (строк дії Договору) - 30 днів (п. 1.2. Договору); · Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" - 1,99 % на день (726,35 % річних). (п. 1.1.4. Договору); · Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35 % річних) (п. 1.1.5. Договору)
Позивач просить суд: задовольнити позовну заяву повністю та стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» суму заборгованості за Договором надання грошових коштів у позику №199800323 від 01.03.2023 у розмірі 157 969,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Представник відповідача по справі ОСОБА_1 - Цокало Т.М. подала відзив в якому зазначила, що сторона відповідача не погоджується з розрахунком заборгованості відповідача ОСОБА_1 за процентами, який складений позивачем ТОВ «Іннова Фінанс».
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12 142гс19) та норми, що передбачені ст.ст.625, 1048, ст.1050 ЦК України вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах прав та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідно до положень п.1.1 та п.1.3.2 Договору надання грошових коштів у позику №199800323 від 01 березня 2023 року: строк позики (строк дії договору) становить 30 днів; орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково, дата надання позики 01 березня 2023 року, дата повернення позики 31 березня 2023 року. Відповідно до п.4.2 договору, у випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позивчальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5 цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Відповідачем не було пролонговано договір позики. Таким чином, оскільки Договором надання грошових коштів у позику №199800323 від 01 березня 2023 року визначений строк його дії, який становить 30 днів з 01 березня 2023 року, саме протягом даного строку позивач ТОВ «Іннова Фінанс» мав право нараховувати відповідачу ОСОБА_1 передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором у встановлений ним строк та положень п.1.5 цього Договору, становлять 2,99%. Натомість, позивач ТОВ «Іннова Фінанс», як вбачається з позовної заяви, здійснив нарахування відсотків за Договором надання грошових коштів у позику №199800323 від 01 березня 2023 року як у межах строку його дії, тобто протягом 30 днів з 01 березня 2023 року, так і після закінчення строку його дії, тобто після 31 березня 2023 року, внаслідок чого сторона відповідача вважає за необхідне виконати власний розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за відсотками за вказаним договором. Так, 7000 гривень 00 копійок (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) /100% х 2,99% (узгоджений сторонами у п.1.5 договору відсоток, який сплачує позичальник щоденно за користування коштами, у разі невиконання свого зобов'язання у строк дії договору) = 209 гривні 30 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за Договором надання грошових коштів у позику №199800323 від 01 березня 2023 року становить 6279 гривень 00 копійок (209 гривні 30 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 30 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п.1.2 договору))
Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно п. 5 прохальної частини позовної заяви просить суд: позовну заяву розглядати без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС». (а.с. 8)
Відповідач ОСОБА_1 та її представник Цокало Т.М. у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Натомість, представник відповідача адвокат Цокало Т.М. подала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов до наступного висновку.
Судом згідно відповіді Іршавської міської ради Закарпатської області на запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».(а.с. 100)
Згідно матеріалів справи встановлено, що 01.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» і фізичною особою ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №199800323.(а.с. 11-18)
Згідно Договору, а саме:
1.1. За цим Договором Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі 7000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків. 1.1.1. Тип позики - Кредит. 1.1.2. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків наийманого працівника. 1.1.3. Процентна ставка - фіксована. 1.1.4. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" - 1.99% на день (726.35 річних). 1.1.5. Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35 % річних) 1.2. Строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів. 1.3. Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. 1.3.1. Дата надання позики 01-03-2023. 1.3.2. Дата повернення позики 31-03-2023.
1.4. На період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1.99% (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил ації ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") від суми Позики за кожний день користування Позикою. 1.4.1. У межах строку Позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3. цього Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
1.5. У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.99% на день (з урахування Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору.
1.5.1. За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвіийної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується у період дії введеного карантину на території України.
1.6. Відповідно до умов Правил Товариства Позичальник погоджується та беззастережне приймає умови, що акцептуючи оферту шляхом здійснення дій Позичальником на укладення (прийняття) договору надання грошових коштів всі додаткові угоди та додатки, які можуть бути укладені у зв'язку із повним чи частковим невиконанням, вважаються підписаними та погодженими Сторонами у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування».
1.7. Позичальник зобов'язаний повернути Товариству Позику, нараховані проценти згідно умов Договору не пізніше строку вказаного в п.1.2. та/або п.1.3. Договору.
1.8. Розрахунок сукупної вартості Позики за Дисконтною (зниженою) процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).
1.9. Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс повідмоленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки "підписати". Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним.
Вказаний договір підписано сторонами, відповідачем зокрема за допомогою: одноразового ідентифікатора: ilhuocab2 01.03.2023 15:40. Аналогічним чином відповідачем підписано і додаток до договору, Таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику.
Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 ЦК України.
Суд констатує що відповідач не заперечує, факт отримання кредитних коштів згідно відзиву на позовну заяву, а також відповідно до пояснень наданих її представником у відзиві. Також, даний факт підтверджується довідкою про рух коштів по картці № НОМЕР_2 , яка зареєстрована на ім'я відповідача, за період з 01.03.2023 по 30.03.2023. (а.с. 112-115)
Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору Позики не виконала, в той час як Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 гривень.
За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Всупереч умовам Договору позики, Відповідач не виконала свого зобов'язання, так вона не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, тим самим, свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму Позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Договором позики №199800323 від 01.03.2023, що складається із суми позики та процентів за користування позикою.
Підтвердження здійснення відповідачем будь-яких платежів щодо сплати основного боргу чи відсотків, матеріали справи не містять.
Суду відомостей про те, що відповідачем було внесено кошти на погашення заборгованості під час розгляду справи у суді не надано.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним. Також матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачем оспорюється факт перерахування такій коштів за договором позики.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.
Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Такі висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.
За умовами договору Договором позики, як вказано вище, сторони дійшли згоди про розмір позики, відсотки, та строк дії договору, та згідно додатку орієнтовну вартість позики.
Отже, позивач мав право на стягнення процентів за користування позикою за вказаним договором за 30 днів, що, виходячи із установлених у договорі процентних ставок, становить 6 279,00 грн., про що вказується в самому договорі та паспорті споживчого кредиту також. (7000 гривень 00 копійок (сума кредиту) - 100% х 2,99% (узгоджений сторонами у п.1.5 договору відсоток = 209 гривні 30 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Щодо твердження позивача про те, що він має право нараховувати відсотки поза встановленого Договором строку, то суд зазначає наступне.
Договором передбачено можливість пролонгації дії Договору, при цьому в такому чітко обумовлено, що таке рішення ініціюється саме Позичальником, зокрема: П. 4.1. Договору передбачає: Позичальник має право продовжити строк (надалі - Пролонгація) користування Позикою. П. 4.2. У випадку ініціювання Позичальником прологації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду Пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує Позичальник при оформленні Пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5. цього Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
П. 4.3. Товариство на власний розсуд може застосувати до певного виду Пролонгації програму лояльності та запропонувати Позичальнику знижену процентну ставку для оформлення Пролонгації. У будь-якому випадку, нарахування процентів та їх перерахунок здійснюється на умовах передбачених Договором позики та Правилами.
4.4. Товариством можуть бути запропоновані як один, так і декілька варіантів пролонгації позики. Види Пролонгації, що доступні Позичальнику, відображаються в особистому кабінеті та не можуть бути гірше ніж встановлені умови в Договорі позики. При цьому, Товариство самостійно визначає, які види Пролонгації доступні Позичальнику і повідомляє про це в Особистому кабінеті Позичальника та/або будь -яким іншим доступним засобом зв'язку (електронною поштою, телефоном, та інше).
4.5. Після кожного продовження строку позики, Змінюється кінцева дата строку Позики та кінцева дата терміну дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів.
4.6. Після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контакту при реєстрації на сайті та/або в особистому кабінеті та/або смс повідомленням, Товариство направляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію, що містить інформацію щодо: нового строку Позики, кінцевої дати строку Позики, розміру заборгованості до моменту повернення позичальником.
4.7. Позичальник має право здійснювати пролонгацію необмежену кількість разів.
4.9. Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника.
4.10. Позичальник надає свою безумовну та безвідкличну згоду та погоджується з тим, що у разі дострокового повернення Позики у період дії Пролонгації, грошові кошти, сплачені для оформлення такої Пролонгації не повертаються Позичальнику та не підлягають перерахунку.
4.11. Будь-які повідомлення, інформація, комунікація між Сторонами є невід'ємною частиною Договору позики.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказане свідчить про те, що саме відповідач мала ініціювати пролонгацію, однак доказів того матеріали справи не містять.
Також, у матеріалах справи відсутні докази вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем додаткової угоди на реалізацію її права продовження строку користування позикою.
Крім цього, згідно п. 1.5 Договору вказується, що «У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.99% на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору».
Така умова Договору не суперечить нормам чинного законодавства та є застосовною (див. Постанову ВП ВС від 18.01.2022 р. в справі № 910/17048/17, пункти 132-145).
Отже, з урахуванням досягнутої домовленості між кредитором та позичальником, позивач вправі був нараховувати проценти, обумовлені Договором, а саме в розмірі 2,99 % на день (в зв'язку з порушенням строку повернення кредиту) до 31-03-2023 року включно, надалі включається механізм захисту прав кредитора, закріплений в статті 625 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до частини 1, 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною 2статті 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Таким чином, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
У пункті 141 Постанови від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом»(стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, у зв'язку з чим, після настання дати повернення позики - 09 листопада 2023 року, ТОВ «Іннова Фінанс» втрачає право нараховувати позичальнику відсотки за користування позикою.
Суду не надано доказів того, що в даному випадку до договору було застосовано пролонгацію, відповідно до умов такого договору, за згодою обох сторін правочину.
Суд вважає, надані позивачем розрахунок щодо заборгованості по вказаному договору, таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не бере їх до уваги як належні та допустимі докази.
Роздруківка із сайту позивача та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики а.с. 40-52), що розміщені на сайті належним доказом узгодження пролонгації дії договору бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування. У справі відсутні докази того, що відповідач був ознайомлений з цими Правилами та погодився з ними, оскільки не містять підпису відповідача.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір позики, а також підтверджень того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо пролонгації договору.
За таких обставин не можна розцінювати вказані Правила надання грошових коштів у позику як частину договору позики, укладеного між сторонами 01.03.2023 року. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді можливість того, що Проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою, про що йдеться у п. 6.2 ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС».
Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності та уможливив би покладення на слабшу сторону - споживача, невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
При цьому суд констатує, що позивач у позовній заяві не заявив вимог про застосування судом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
За змістом частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Таким чином, відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за договором №199800323 від 01.03.2023, тому суд дійшов висновку про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Договором позики №199800323 від 01.03.2023- 13 279,00 грн., що складається із 7 000 грн. - сума Позики та 6 279 грн. (7000(сума кредиту)*2,99%(Базова процентна ставка)*30(строк дії Договору)) - проценти за користування Позикою.
В решті позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено з ціною 157969,00 грн., а задоволено на суму 13 279,00 грн., тобто на 8,41 відсотків.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 203,65 грн. суми сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" Король Вікторії Василівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (адреса 01014, м.Київ, вул.Болсуновська, 8, поверх 9 ЄДРПОУ 44127243) загальну суму заборгованості за Договором позики №199800323 від 01.03.2023 - 13 279,00 (тринадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень), що складається із 7 000 грн. - сума Позики та 6 279 грн. (7000*2,99%*30) - проценти за користування Позикою.
Стягнути із відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (адреса 01014, м.Київ, вул.Болсуновська, 8, поверх 9 ЄДРПОУ 44127243) суму сплаченого судового збору в розмірі 203,65 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя : І.А. Даруда