Справа № 127/28278/25
Провадження № 2-а/127/245/25
17 листопада 2025 рокумісто Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа поліцейський 1 взводу роти ТОР Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Харчук Владислав Миколайович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який мотивовано тим, що 25.08.2025 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (штрафу) по справі про адміністративне правопорушення, а саме порушення правил дорожнього руху п. 18.4 - водій, керуючи транспортним засобом перед нерегульованим пішохідним переходом не зменшив швидкість та не зупинився, не надавши перевагу пішоходу, який рухався по пішохідному переходу.
Вищевказану постанову позивач вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як зазначається позивачем, остання не порушила жодних правил. Старший сержант ОСОБА_2 стверджував, що позивач зобов'язана зупинитись, рухаючись в крайній правій смузі руху автомобілів по вул. Г. Арабея/Праведників світу (перед перехрестям у бік вулиці Праведників світу) перед нерегульованим пішохідним переходом, так як вже зупинився автомобіль у лівій смузі руху (це був патрульний автомобіль), хоча пішохід тільки розпочав рух по нерегульованому пішохідному переходу по смузі протилежного напрямку руху автомобілів і під час проїзду позивачем пішохідного переходу пішохід лише доходив до подвійної суцільної розділювальної смуги, що давало позивачу право згідно п.18.4 ПДР знаходячись на проїзній частині протилежного напрямку руху автомобілів (у кожному напрямку руху по дві смуги руху), де ще не було пішохода, і на безпечній відстані проїхати через пішохідний перехід, про що є підтвердження з відеореєстратора службового патрульного автомобіля ОСОБА_2 . Також старший сержант поліції Харчук В.М. стверджував, що позивач не зменшила швидкість руху автомобіля перед пішохідним переходом, не надавши водієві жодних підтверджень цьому факту. Насправді водій зменшила швидкість руху перед пішохідним переходом, так як вона заздалегідь бачила пішохода і оцінювала дорожню ситуацію та відстань до пішохода, а також зменшила швидкість руху автомобіля ще й тому, що ще одночасно виконувала маневр повороту праворуч на вул. Праведників світу. Не було ніяких видимих перешкод, щоб обов'язково зупинитись.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу ТОР роти .. П бат. УПП у Вінницькій області, старшого сержанта поліції Харчука Владислава Миколайовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
Ухвалою суду від 01.10.2025 замінено первісного відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу ТОР роти .. П бат. УПП у Вінницькій області старшого сержанта поліції Харчука Владислава Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з поліцейського 1 взводу ТОР роти .. П бат. УПП у Вінницькій області старшого сержанта поліції Харчука Владислава Миколайовича на Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Вінниця, вул. Ботанічна, буд. 23). Прийнято нову редакцію позовної заяви до розгляду, в якій визначено статус патрульного з визначенням процесуального статусу патрульного поліцейського Харчука В.М. в якості третьої особи.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, 30.09.2025 представником відповідача надіслано суду відзив на позовну заяву. Зміст даного відзиву зводиться до наступного. Вимоги позивача відповідач вважає безпідставними. Так, під час патрулювання 25.08.2025 нарядом патрульної поліції зокрема поліцейським роти ТОР БУПП у Вінницькій області ДПП Харчуком В.М. було зупинено автомобіль AUDI A4 AVANT, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керуючи ТЗ перед нерегульованим пішохідним переходом не зменшила швидкість руху та не зупинилась, не надавши перевагу пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим порушила п. 18.4 ПДР України та скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З відео портативного відеореєстратора поліцейських, який розміщено в службовому автомобілі чітко вбачається як автомобіль патрульних зупинився для пропуску пішохода, який рухався по пішохідному переході зліва направо, натомість автомобіль позивача проїжджає пішохідний перехід без зменшення швидкості руху та без зупинки.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення (а саме не виконання п. 18.4 ПДР України), яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА №5564448 від 25.08.2025.
Представник відповідача зазначає, що на його думку позивачем було допущено порушення ПДР України, а саме: порушення правил проїзду нерегульованого пішохідного переходу, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.08.2025 поліцейським 1 взводу ТОР БУПП Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції Харчуком Владиславом Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №5564448, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що вона 25.08.2025 о 08 год. 35 хв. в м. Вінниці по вул. Праведників світу (Максимовича), керуючи транспортним засобом Audi A4 AVANT, днз НОМЕР_1 , перед нерегульованим пішохідним переходом не зменшила швидкість та не зупинилась, не надавши перевагу пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим порушила п. 18.4 ПДР України.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено поліцейським 1 взводу ТОР БУПП Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержантом поліції Харчуком Владиславом Миколайовичем.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 25.08.2025 о 08 год. 35 хв. в м. Вінниці по вул. Праведників світу (Максимовича), керуючи транспортним засобом Audi A4 AVANT, днз НОМЕР_1 , перед нерегульованим пішохідним переходом не зменшила швидкість та не зупинилась, не надавши перевагу пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим порушила п. 18.4 ПДР України.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
Відповідно до пункту 18.1. ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Пунктом 18.4. ПДР України визначено, що якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА №5564448, представником відповідача надано суду компакт-диск з записом з місця події.
Так, з наявного відеозапису під назвою «Не пропуск пішохода Лукіянчина», зокрема на 53-57 секундах відеозапису, що міститься в матеріалах справи, з відеореєстратора встановленого в службовому автомобілі працівників поліції, слідує, що позивач керуючи автомобілем марки та моделі «Audi A4 AVANT», д.н.з. НОМЕР_1 , перед нерегульованим пішохідним переходом, в той час коли автомобіль працівників поліції який рухався в сусідній смузі зменшив швидкість та зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, не зменшила швидкість, і не зупинилась та не продовжила (відновила) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, чим порушила п. 18.4. Правил дорожнього руху України. Таким чином, факт вчинення правопорушення позивачем є доведеним, зокрема представленим стороною відповідача відеоматеріалом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, всупереч вимогам даної статті позивачем не доведено належними засобами доказування того, що адміністративне правопорушення ним не вчинялося.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, будь-яких відомостей, які б підтверджували зазначені позивачем обставини, позивачем суду не надано, як і не було надано належних доказів які б спростовували докази відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху України, які зафіксовані на відеозаписі. Працівником УПП у Вінницькій області, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП України. При цьому, поліцейський Харчук В.М. з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Відтак, винесена постанова серії ЕНА №5564448 від 25 серпня 2025 року винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору та витрати для надання правової допомоги адвокатом, слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - поліцейський 1 взводу роти ТОР Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Харчук Владислав Миколайович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вулиця Ботанічна, буд. 23, ЄДРПОУ 40108672.
Третя особа: поліцейський 1 взводу роти ТОР Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Харчук Владислав Миколайович, місце роботи: м. Вінниця, вулиця Ботанічна, буд. 23.
Суддя: