Справа № 127/24746/25
Провадження № 3/127/5273/25
14 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410913 від 03.08.2025 встановлено, що 03.08.2025 о 08 год. 45 хв. в м. Вінниці, вул. Сергія Зулінського, буд. 24, водій ОСОБА_1 керував автомобілем БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, котрі не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився на місці зупинки в повному обсязі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Вказав, що справді є власником автомобіля БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 ,але транспортним засобом не керував, оскільки позбавлений права керування. Сидів на пасажирському сидінні, очікував свого друга ОСОБА_2 , який пішов забирати запчастини. Пояснив, що до нього підійшли працівники поліції, яким він пояснив, що автомобілем керував не він, а його друг, якого він просто очікує. Що стосовно нього працівники поліції складають протокол ОСОБА_1 не був обізнаний. Після повернення друга, вони поїхали на страйк-болл, виїжджаючи, вони побачили патрульний автомобіль з іншого боку дороги. Не знав, що стосовно нього складають протокол.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Антонюк Ю.М. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вказала, що працівниками поліції не доведено винуватість ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 повідомив, що вранці 03.08.2025 керував автомобілем БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 , який належить його другу ОСОБА_1 . Пояснив, що вони рухались на страйк-болл, однак зупинились в АДРЕСА_2 , оскільки його попросив знайомий забрати інструменти із складу, що розташований за вказаною адресою. Коли ОСОБА_3 пішов по ці інструменти, то працівник складу впустив його до приміщення та замкнув за ним двері, а сам пішов по посилку з інструментами. Вказав, що йому зателефонував ОСОБА_1 і попросив повернутись до автомобіля, оскільки приїхали працівники поліції. ОСОБА_3 повідомив, що прийде упродовж 10 хвилин, оскільки він очікує посилку, а двері складу замкнені. Коли ОСОБА_3 повернувся, то працівників поліції біля ОСОБА_1 вже не було. Вказує, що сів знову за кермо автомобіля, вирушивши на страйк-болл, побачив з іншого боку дороги патрульний автомобіль. Їм не було відомо, що в цей час працівники поліції складали протокол відносно ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 , який є працівником патрульної поліції, у судовому засіданні повідомив, що здійснюючи патрулювання разом із напарником, рухались по вул. Сергія Зулінського в м. Вінниці. На зустріч їм рухався автомобіль БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 . Візуально здавалося, що автомобіль промчав надто швидко, тому ОСОБА_4 подивився у дзеркало заднього виду і побачив як водій БМВ обігнав тролейбус не вмикаючи при цьому сигнал повороту. Через це порушення ПДР ОСОБА_4 розвернув поліцейський автомобіль увімкнув синьо-червоні проблискові маяки, сирену та вирушив навздогін автомобіля БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 . Однак, водій цього авто не виконав вимоги здійснити зупинку, а звернув з дороги і через деякий час зупинився. ОСОБА_4 повідомив, що автомобіль ОСОБА_1 постійно перебував у полі зору працівників поліції, та повідомив, що вони одразу ж за ним зупинились, з автомобіля ніхто не виходив. Вказує, що автомобіль ОСОБА_1 має тонування скла, через яке йому було видно як водій пересідає на пасажирське сидіння. Коли він з напарником підійшли до авто БМВХ5, то на водійському сидінні нікого не було, лише поруч - на пасажирському сидінні перебував ОСОБА_1 . Вказав, що візуально було встановлено ознаки перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, дії працівників поліції відповідали вимогам закону і щодо написання направлення на огляд до медичного закладу у тому числі.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази дійшов такого висновку.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи встановлено, що відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки зафіксовано поліцейськими відповідно до положень ст. 266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.
Водночас, відеозаписи, що наявні у матеріалах справи не підтверджують пояснення ОСОБА_1 , що він не був обізнаний, що стосовно нього буде складено протокол. Із відеозапису встановлено, що працівники поліції повідомили, що у випадку непроходження огляду на стан сп'яніння буде складено протокол за відмову від проходження огляду, також повідомили, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння прирівнюється до керування у стані сп'яніння, після чого ще неодноразово поліцейський повідомляв, що стосовно нього складатимуть протокол. Однак ОСОБА_1 сказав, що він не керував і пішов розмовляти по телефону. Працівник поліції вкотре підійшов до ОСОБА_1 та запитав чи бажає він отримати копію протоколу, потім знов підійшов та повідомив, що копія протоколу буде направлена на за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 вказав лише, що зараз приїде його друг, який є водієм, потім виправився, що друг прийде. Працівникам поліції не намагався пояснити нічого, вказавши лише: «я не керував», на твердження працівника поліції, що патруль їхав завжди позаду, одразу зупинився за ним, розуміючи, що ОСОБА_1 пересів із водійського сидіння на пасажирське, останній не заперечив.
Отже, суд дійшов висновку що ОСОБА_1 був обізнаний, що стосовно нього працівники поліції складають протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, тому мав змогу скористатись своїм правом на самозвернення до медичного закладу.
У зв'язку з цим суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_3 , який є другом ОСОБА_1 , та заінтересований у непритягненні його до адміністративної відповідальності. ОСОБА_3 не навів жодного доказу на підтвердження керування ним автомобілем БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 , 03.08.2025 о 08. год. 45 хв. На запитання судуОСОБА_3 не зміг повідомити куди та за якою посилкою з автозапчастинами він виходив з автомобіля, що це була за посилка та для кого він її отримував, чому він не вийшов до працівників поліції після телефонного дзвінка ОСОБА_1 , якщо весь цей час перебував поряд. Чому в подальшому (за його словами вони проїздили біля працівників поліції після того як він вийшов зі складу) він разом з ОСОБА_5 не зупинились біля працівників поліції для підтвердження керування ним ( ОСОБА_3 ) автомобілем БМВХ5, номерний знак НОМЕР_2 .
Водночас, суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_4 , який вказав, що в цей час - о 08 год. 45 хв. 03.08.2025, в неділю, тобто у вихідний день, жоден із закладів, які розташовані поряд з місцем зупинки автотранспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не працював.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що і мало місце в цьому випадку.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який є закінченим з моменту такої відмови.
ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410913 від 03.08.2025;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» ВНП;
- відеозаписами із нагрудних камер поліцейських;
- постановою Вінницького районного суду Вінницької області №128/4975/24 від 10.03.2025;
- показаннями свідка ОСОБА_4 .
Вказані докази та обставини справи узгоджуються із доданим до матеріалів справи рапортом працівника поліції від 03.08.2025.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, з метою недопущення вчинення ним правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, 130 ч.1, 221, 276, 279, 283, 284 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В. В. Горбатюк