Справа № 127/33044/25
Провадження № 2-а/127/306/25
"13" листопада 2025 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Чабанюк Д.О.,
адвоката Герасимчук А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ковальчука Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Герасимчук Анастасії Сергіївни, поданим в інтересах ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капрала поліції Примчука В.Г., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4863460 від 01.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП,-
20.10.2025 року адвокат Герасимчук А.С. звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в інтересах ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій інспектора та скасування постанови серії ЕНА № 4863460 від 01.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Адвокат вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно, відповідачем не з'ясовано усі обставини справи, крім того, постанову заявнику на місці правопорушення не вручено та не отримано останнім засобами поштового зв'язку. У зв'язку з викладеним, адвокат просила витребувати та скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.
21.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та зобов'язано відповідача надати копію оскаржуваної постанови.
28.10.2025 представником Департаменту патрульної поліціїКовальчуком Д.О. подано до суду заяву про неможливість виконання ухвали суду в частині надання оскаржуваної постанови, оскільки остання направлена на виконання до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Також представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву з відеозаписами.
Представник позивача - адвокат Герасимчук А.С. в судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав, оскільки він не керував транспортним засобом.
Представник відповідача Ковальчук Д.О. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 01.06.2025 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Примчуком В.Г.була винесена постанова серії ЕНА № 4863460 відносно водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, не маючи права користування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Крім того, відносно останнього також було винесено постанову за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ст. 185 КУпАП.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа УПП у Вінницькій області, вважала доведеними обставини вчинення даного правопорушення. Разом з тим, доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучено та не надано суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч. 1-3,5-6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч.1-3 ст. 122, ч.1 ст. 123, ст.ст. 124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
З наданих пояснень позивача в судовому засіданні та доводів, зазначених в позовній заяві, останній категорично заперечує факт вчинення ним зазначеного вище правопорушення, вказуючи на відсутність його вини.
Відповідно до наданих представником відповідача відеозаписів встановлено, що на лінію «102» надійшло повідомлення, про те, що за адресою АДРЕСА_1 гучно лунає музика. Приїхавши на виклик, працівники поліції виявили автомобіль в якому знаходилась група осіб, за кермом автомобіля перебувала особа, яка представилась як ОСОБА_1 , однак на вимогу водію надати документи, які посвідчують його особу особа, вказана особа повідомила, що немає документів.
Таким чином, усі анкетні дані були отримані поліцейським відповідно до наявної інформації у планшеті, тобто з порушенням п. 3 розділу ІІІ Інструкції № 1376, відповідно до яких, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, установлення особи, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Вказаний факт в судовому засіданні не заперечувався представником відповідача.
Захисником Герасимчук А.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до матеріалів справи надано копію фото ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з соціальної мережі Faceebok. При візуальному огляді фотокопій та співставленні з наявними відеозаписами вбачається, що на місці події 01.06.2025 була інша особа, ззовні схожа на ОСОБА_2 .
Також судом було досліджено відеозаписи, наявні в матеріалах справи № 127/18726/24, за фактом притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При співставленні відеозаписів наявних у справі №127/18726/25 та 127/33044/25 встановлено, що особою правопорушником є одна і та ж сама особа - ОСОБА_2 .
Крім того, факт керування транспортним засобом 01.06.2025 іншою особою встановлено рішеннями Вінницького апеляційного суду від 05.11.2025 (справа № 127/17602/25, 127/17687/25).
Також адвокатом Герасимчук А.С. надано копію відповіді з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, відповідно до якої відсутні відомості про реєстрацію/перереєстрацію транспортних засобів за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відсутні відомості щодо видачі посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, де зазначено, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Поліцейський, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був належним чином кваліфікувати дії позивача та зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача, однак такі докази в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, в судовому засіданні встановлено, що при винесенні постанови поліцейським не з'ясовано усіх обставин справи та складено постанову на особу, яка не була учасником події, внаслідок чого дії поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капрала поліції Примчука В.Г.при винесенні постанови серії ЕНА № 4863460 від 01.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП є протиправними, а позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв'язку з чим, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліціїналежить стягнути на користь позивача 605, 60 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ч.2 ст.122, ст.ст.222, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Герасимчук Анастасії Сергіївни задовольнити.
Постанову винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Примчуком В.Г.серії ЕНА № 4863460 від 01.06.2025 скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліціїза рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений за подання позовної заяви судовий збір у сумі 605, 60 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя