Справа № 127/40633/24
Провадження № 2/127/6019/24
13.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири.
Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом ВМНО Циц Н.В. 10.11.2005 року за реєстровим № 2726, копією витягу № 1717352 з Державного реєстру правочинів від 10.11.2005 року, реєстраційним посвідченням КП «ВООБТІ» від 12.12.2005 року.
07.06.2024 року внаслідок прориву шлангу гарячого водопостачання під мийкою в квартирі АДРЕСА_4 (безпосередньо над квартирою Позивача) сталося залиття кімнат та коридору квартири Позивача, що вбачається з копії Акту комісії МКП «УК «ЖИТЛО-ГАРАНТ» від 11.06.2024 року про залиття, аварію, що трапилася в системі гарячого водопостачання.
З цього ж Акту вбачається, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_5 пошкоджено: кімната (8=15,7 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої), підлога (лінолеум), кімната (8=11,8 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої), коридор (8=4,73 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої).
Згідно Висновку експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження №00505 від 07.11.2024 року, виконаного судовим експертом Кацагою Н.Є., розмір майнової шкоди, що завдана залиттям приміщень квартири АДРЕСА_6 , що сталося 07.06.2024 року станом на 07.11.2024 року становить 84 238,39 (вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять вісім, 39) гривень.
Позивачу відомо, що власниками квартири АДРЕСА_7 є Відповідачі, однак доказів на підтвердження цієї обставини сторона Позивача не має, отримати їх в позасудовому порядку неможливо, тому до позовної заяви додано клопотання про витребування доказів.
Позивач з метою досудового врегулювання спору направила Відповідачу (до здійснення експертного дослідження з оцінки збитків, завданих залиттям квартири) Повідомлення про стягнення шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в якому пропонувалося в добровільному порядку відшкодувати їй як власнику квартири суму в розмірі 56 000 гривень. Однак зазначене Повідомлення залишилося без уваги.
В телефонній розмові з Відповідачем остання повідомила представнику Позивача за довіреністю ОСОБА_4 , що готова виплатити 10 000 гривень в якості компенсації, однак жодних конкретних дій щодо врегулювання ситуації нею не вчинялося.
Просила суд, стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 майнову шкоду завдану залиттям квартири в розмірі 84 238, 39 грн., 10 000,00 грн. моральної шкоди, 14 000,00 грн. вартість експертного дослідження, 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1211,20 грн. судового збору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2025 року, Замінено неналежних відповідачів по даній справі: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на належного - ОСОБА_3 , РНКОПП НОМЕР_3 .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повторно, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялась вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Суд вважає, що справу слід розглянути ухваливши заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України, відповідно до якої, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в судовому засіданні, кожен окремо, показали, що 07.06.2024 року внаслідок прориву шлангу гарячого водопостачання під мийкою в квартирі АДРЕСА_4 (безпосередньо над квартирою Позивача) сталося залиття кімнат та коридору квартири.
Вислухавши думку сторін, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, інвентарної справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом ВМНО Циц Н.В. 10.11.2005 року за реєстровим № 2726, копією витягу № 1717352 з Державного реєстру правочинів від 10.11.2005 року, реєстраційним посвідченням КП «ВООБТІ» від 12.12.2005 року (а.с.10-12).
07.06.2024 року внаслідок прориву шлангу гарячого водопостачання під мийкою в квартирі АДРЕСА_4 (безпосередньо над квартирою Позивача) сталося залиття кімнат та коридору квартири Позивача, що вбачається з копії Акту комісії МКП «УК «ЖИТЛО-ГАРАНТ» від 11.06.2024 року про залиття, аварію, що трапилася в системі гарячого водопостачання (а.с.14).
З цього ж Акту вбачається, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_5 пошкоджено: кімната (8=15,7 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої), підлога (лінолеум), кімната (8=11,8 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої), коридор (8=4,73 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої) (а.с.14).
Згідно Висновку експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження №00505 від 07.11.2024 року, виконаного судовим експертом Кацагою Н.Є., розмір майнової шкоди, що завдана залиттям приміщень квартири АДРЕСА_6 , що сталося 07.06.2024 року станом на 07.11.2024 року становить 84 238,39 (вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять вісім, 39) гривень (а.с.22-71).
Пунктами 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 визначено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих Правил.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
Тобто, факт залиття квартири, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі потерпілої та винної особи.
07.06.2024 року внаслідок прориву шлангу гарячого водопостачання під мийкою в квартирі АДРЕСА_4 (безпосередньо над квартирою Позивача) сталося залиття кімнат та коридору квартири ОСОБА_2 , що вбачається з копії Акту комісії МКП «УК «ЖИТЛО-ГАРАНТ» від 11.06.2024 року про залиття, аварію, що трапилася в системі гарячого водопостачання (а.с.14).
З цього ж Акту вбачається, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_5 пошкоджено: кімната (8=15,7 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої), підлога (лінолеум), кімната (8=11,8 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої), коридор (8=4,73 кв.м.) - пошкоджена стеля (обої), стіни (обої) (а.с.14).
Крім того, згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пленум Верховного Суду України і своїй постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно ст. 286 ч. 3 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В постанові Верховного Суду від 19.09.2019 р. (справа №383/846/18) зазначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 22 ч. 2 п. 1 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Судом встановлено, що згідно Висновку експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження №00505 від 07.11.2024 року, виконаного судовим експертом Кацагою Н.Є., розмір майнової шкоди, що завдана залиттям приміщень квартири АДРЕСА_6 , що сталося 07.06.2024 року станом на 07.11.2024 року становить 84 238,39 (вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять вісім, 39) гривень (а.с.22-71).
Крім того, вартість експертного дослідження становить 14 000,00 грн.(а.с.70-71).
Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. слід зазначити наступне.
Згідно ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Очевидно, що внаслідок пошкодження майна позивачки відповідачкою вона понесла моральні страждання у виді негативних емоцій, переживань, роздратування. Невжиття заходів щодо добровільної ліквідації наслідків залиття та небажання співпрацювати задля відшкодування завданих збитків стало причиною вжиття додаткових заходів для відновлення порушеного права позивача, а тому суд вважає, що об'єктивно обґрунтовано, співмірною з глибиною та тривалістю моральних страждань та справедливою з огляду на баланс інтересів позивача та відповідача буде сума у розмірі 3000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. Тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги адвокатом Антонюк Ю.М. надано: ордер на надання правничої допомоги від 12.12.2024 року (а.с.7); попередній розрахунок судових витрат на суму 20 000,00 грн. від 12.12.2024 року (а.с.77), платіжна інструкція на суму 20 000,00 грн. (а.с.78). Таким чином документально підтвердженими є витрати на правничу допомогу адвоката Антонюк Ю.М. у розмірі 20 000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволенні частково, судові витрати підлягають пропорційному задоволенню, а саме: 14 081,31грн. судових витрат, 18 514,00 грн. витрати на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-81,137, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 майнову шкоду завдану залиттям квартири в розмірі 84 238, 39 грн. (вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять вісім грн. 39 коп.), 3000,00 грн. моральної шкоди, 14 081,31грн. судових витрат, 18 514,00 грн. витрати на правничу допомогу.
В решту позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2025 року.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ),
Відповідач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя: