Справа № 127/9336/24
Провадження № 4-с/127/60/25
13 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л. Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
представників заінтересованих осіб: Дейдиша С.І., Розживої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військової частини НОМЕР_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2025 року старшого Державного виконавця С.І. Дейдиша Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виконання судового рішення у справі № 127/9336/24,-
ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2025 року старшого Державного виконавця С.І. Дейдиша Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виконання судового рішення у справі № 127/9336/24.
Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області 13.03.2025 прийнято рішення поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інструктора - пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів у військовій частині НОМЕР_1 .
У зв'язку з проведенням додаткових організаційних заходів у військовій частині НОМЕР_1 , а саме виведення зі штату раніше займаної позивачем посади, боржник просив відстрочити виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів, на що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2025 (провадження № 6/127/83/25) було відмовлено.
Стягувачем було отримано Виконавчий лист Винницького міського суду Вінницький області оформлений від 30.06.2025 та разом з заявою від 01.07.2025 поданий до виконавчого органу.
Другим відділом Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видана Постанова від 16.07.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП №78625449 (додаток №1).
Боржником частково були враховані правові висновки Ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2025 (провадження № 6/127/83/25) та здійсненні заходи 02.08.2025 по вивільненню посади з діючого штату військової частини НОМЕР_1 на підставі ч.б ст.40 «Кодексу законів про працю» або іншим способом з найменуванням «інструктор-пілот відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів».
Стягувач отримав лист Військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2025 №721/161/492пс з відомостями, що за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025 по справі №127/9336/24 командуванням частини об'єктивно неможливо виконати рішення суду та запропонована стягувачу пропозиція, щодо поновлення на посаді діючого оновленого з 15.12.2024 штату з найменуванням «інструктор-пілот відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів військової частини НОМЕР_1 », яка є вільною з 02.08.2025, на що стягував не погодився зазначивши, що неможливість виконати рішення суду вже була предметом спору в суді апеляційної інстанції (судця-доповідач Копаничук С. Г.) та рішення суду першої інстанції (провадження № 22-ц/801/1315/2025) залишено без змін, а пропозиція занята посаду з оновленого діючого штату не є належним способом поновлення на посаді та є новим трудовим договором, який виконується за відповідною процедурою прийому на роботу.
Вищезазначені дії боржника були розцінені стягувачем як переоцінка рішення судів та до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) стягувачем було подана заява від 06.08.2025 (додаток №2) про не виконання приписів виконавчого провадження та здійснення дій, щодо заходів примусового впливу по виконанню рішення.
Надалі, стягувачем був отриманий другий лист боржника від 12.08.2025 №721/161/522пс з пропозицією повторного розгляду та про переведення на вакантну посаду працівника ЗСУ з 02.08.2025 року, на які були повторно надані стягувачом доводи, що частиною другою статті 2, 21, 23 КЗпП України це є новими трудовими відносинами, що передбачає укладення трудового договору та в даному випадку доведена до стягувана пропозиція такої посади, яка є в обліку нового штату військової частини НОМЕР_1 №15/155-01, може бути новим трудовим договором, які встановлюють інші, ніж попереднє скорочена посада, обов'язки працівника ЗСУ, розмір та складові сум грошового забезпечення, а саме встановлює новий характер наступної роботи або умови її виконання, інтереси працівника, а тому в часі виходить за правові висновки рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025 по справі №127/9336/24 в частині негайного поновлення на посаді станом на 13.03.2025.
За ініціативою боржника, до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) було подано Лист військової частини НОМЕР_1 від 28,07.2025 №721/161/490/пс з аналогічними вищезазначеними доводами, на які старший Державний виконавець С.І.Дейдиш подав заяву до Вінницького міського суду Вінницької області про зміну способу та виконання рішення суду, способом поновлення стягувача за рішенням суду на посаді, яка є в оновленому штаті військової частини (з 15.12.2024) та була вивільнена з 02.08.2025.
Правовими висновками Ухвали суду від 23.09.2025 (провадження №6/127/340/25) було зазначено, що зміна способу виконання судового рішення про поновлення на роботі, доповнивши його тим, що таке поновлення можливо провести на рівнозначній посаді, а також будь-яким способом, який забезпечить можливість виконання рішення, фактично призведе до зміни по суті та способу захисту, передбаченого ст.16 ЦК України, що є неприпустимим та відмовлено судом в позовних вимогах.
Враховуючі вищезазначені висновки рішення суду, боржником до стягувача був оформлений та наданий витяг з Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2025 року №267, яким було ознайомлено з змістом та зазначено про те, що боржником в ретроактивну форму з 05.01.2024 року поновлено ОСОБА_1 на посаді «старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів» та одночасно доведено зміст Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №419 «Про введення в дію переліку змін до штату військової частини НОМЕР_1 » про виведення з 15.12.2024 посади старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів.
Також до стягувача ОСОБА_1 поступив Лист-попередження боржника військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2025 року №721/161/677/пс, який надав інформацію, що стягувач був поновлений на посаді з 05.01.2024 з одночасною черговою пропозицією надати згоду (відмову) в переведенні на вивільнену посаду з 02.08.2025 в оновленому штаті військової частини (введеного з 15.12.2024), але стягувач оформив заяву від 25.09.2025, щодо не належного виконання поновлення на посаді за рішенням суду по судовій справі №127/9336/24 та в неї зазначив, що рішення суду в частині поновлення на посаді - виконано частково.
Так, в заяві на військову частину НОМЕР_1 від 25.09.2025 стягувач зазначив, що поновлення боржником проведено частково в період часу з 05 січня 2024 по 15 грудня 2024 року, так як в період часу з 15 грудня 2024 року по час рішення суду 13 березня 2025 року по справі №127/9336/24 - не оформлено змін в Наказі Командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №419 який є досі дійсним, а саме способом оформлення та скасування приписів пункту наказу в частині виведення зі штату посади старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково - рятувальних сил та засобів, також стягував зазначив про можливі інші дії в військової частини, які можуть бути здійснені способом оформлення належного рішення суб'єкту владних повноважень військової частини АІІ34 або комісії по трудовим спорам військової частини НОМЕР_1 , щодо введення за рішенням суду з 13.03.2025 посади, яку стягувач займав перед звільненням.
Також стягувач просив боржника, у разі виникнення неможливості поновлення на відповідній посаді, розглянути можливість початку процедури звільнення ОСОБА_1 в альтернативний спосіб (за аналогією закону) в порядку до ст.240-1 та п.1 ст.40 Кодексу «Законів про працю» (в редакції Закону № 6/95-ВР від 19.01.95), шляхом права стягувача за приписами ст.49-2 Кодексу «Законів про працю» забезпечити собі зайнятість в спосіб на власний розсуд (звертатися за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштуватися самостійно), яку боржник (в особі відділу кадрового забезпечення військової частини) в подальшому заперечив, зазначивши що в військової частини НОМЕР_1 повної ліквідації установи не проводилось.
На підставі вище викладених висновків, до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувачом 25.09.2025 було подано заява про часткове, але не повне виконання приписів виконавчого провадження боржником та здійснення дій щодо заходів примусового впливу по виконанню рішення за цивільною справою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/9336/24 (додаток №3).
В адресу боржника був поданий лист - відповідь від 25.09.2025 з поясненнями стягувача на вимоги листа-попередження військової частини, яким зазначив, що пропозиція листа - попередження буде чинна, коли суб'єкт господарювання військової частини НОМЕР_1 здійснить введення попередньої посади, яка була скорочена, шляхом вивільнення будь якої посаді (визначеної) в штаті військової частини та оформиті а) наказ про здійснення змін в наказ від 04.12.2024 року №419 або б) оформиті новий наказ про поновлення на посаді з 13-14.03.2025 на посаду з точним ї формулюванням перед звільненням, яку займав ОСОБА_1 .
Відповідно, в період з 13.03.2025 по 02.08.2025 у військової частини НОМЕР_1 було право здійснити дії по попередньому вивільненню посади в порядку ч.6 ст.40 Кодексу та введення змін в штат військової частини НОМЕР_1 про поновлення попередньої посади ОСОБА_1 за рішення суду.
Таке вивільнення посади здійснено з 02.08.2025, але в часі по 24.09.2025 військовою частиною не здійсненні належні дії, так як а) за рішенням суд ОСОБА_1 повинен поновлений саме на посаді старшого інструктора-пілот відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів утворену шляхом зміни в штаті за рахунок вивільнення посади інструктора-пілота відділ контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів (введену 15.12.2024); б) у разі проведення поновлення скасованої посади за рахунок утворення введеної з 15.12.2024 посади та проведення зміни в штат частині пропозиція зайняти аналогічну посаду вже не виникає, так як вона вичерпала свою дію та перейшла в стан посади, яка повинна бути введена за рішенням суду або військова частина повинна вивільнювати ще одну посаду для забезпечення вимог ст.49-2 Кодексу.
Отже, станом на 24.09.2025 боржник здійснив частково поновлення стягувача на посаді в ретроактивну форму з 05.01.2024 по 15.12.2024, але не здійснив змін в розпорядчі документи з 15.12.2024, щодо введення скасованої посади в оновлений штат військової частини НОМЕР_1 , а по друге станом з 13-14.03.2025за рішенням суду не був поновлений саме на посаді старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів утворену шляхом зміни в штаті за рахунок вивільнення посади інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів (введену з 15.12.2024).
Таким чином, імітація поновлення з 05.01.2024 та не введення до штатного розпису не з 15.12.2024, так і з 13.03.2025 року боржником - є кадровою маніпуляцією, імітацією виконання рішення суду шляхом поновлення особи на посаді, якої станом на 13.03.2025 не існує, що є зловживанням службовими обов'язками посадових осіб військової частини НОМЕР_1 .
Наведений факт свідчить, що боржник та його керівник ухиляються від виконання законних вимог рішення суду, перешкоджають його виконанню.
Вищевикладені висновки стягував надав боржнику листом-поясненням від 28.09.2025 та зазначив, що захід як перевід з посади на посаду та захід пропонування вакантної посади є різними процедурами, але в обох випадках здійснюється в час перебування працівника на дійсний посаді (або поновленого на посаді за рішенням суду), а тому у разі належних дій військової частини НОМЕР_1 по поновленню саме на посаді, яка була скасована раніше - «старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів», утворену шляхом зміни в штаті за рахунок вивільнення посади «інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів (введену з 15.12.2024), подання до стягувача пропозиції зайняти аналогічну посаду вже не виникає, так як вона вичерпала свою дію та перейшла в стан посади, яка повинна бути введена за рішенням суду або як ще один захід, військова частина повинна вивільнювати ще одну посаду для забезпечення вимог ст.49-2 Кодексу та ввести дану пропозицію в лист-попередження.
З метою визначення, яка саме посада була взята дня утворення скасованої посади стягувача, шляхом зміни в штаті за рахунок вивільнення посади, до кадрового відділу військової частини НОМЕР_1 була подана уточнювальна заява стягувачом.
Одночасно, старшим Державним виконавцем С.І. Дейдишом не було враховані вищезазначені доводи та в порядку ч.2 ст.65, п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» 26.09.2025 була винесена Постанова «Про закінчення виконавчого провадження», з якою стягувач ознайомився за поданою заявою в приміщенні виконавчої служби 06.10.2025.
Разом із тим, скаржник із даною постановою не погоджується, так як приписи статті 235 КЗпП України, які зазначають про поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, боржником здійсненні частково в період часу з 05.01.2024 по 15.12.2024 та державний виконавець за заявою стягувача від 25.09.2025 не вчинив усіх заходів для виявлення даного факту за принципом дії нормативно-правових та індивідуальних актів в часі (в порушення вимог ч. 1 ст. 54 Закону №1404, та притягнення посадових осіб до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця, що призвело до прийняття необгрунтованої постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа суду оформленим від 30.06.2025, наслідком чого стало невиконання рішення суду за цією справою.
Крім зазначеного, не виконано рішення про поновлення на роботі, яке вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків, здійснення відповідних записів в трудову книжку працівника та така бездіяльність сприяла у порушенні державним виконавцем С.І. Дейдишом порядку проведення виконавчих дій, встановленому законом та наведені обставини свідчать про ігнорування державним виконавцем вчинення певних виконавчих дій (довідпрацювання розпорядчих актів військової частини НОМЕР_1 до належного стану, притягнення боржника та його керівника до відповідальності тощо), внаслідок чого порушено права скаржника та Закон України «Про виконавче провадження».
В даному випадку потрібно зазначити, що фактичний допуск працівника, поновленого на роботі рішенням суду, яка є другою вимогою ст.235 «Кодексу законів про працю» до виконання попередніх обов'язків, здійснюється за приписами розпорядчого акту командира військової частини НОМЕР_1 , тобто Наказ Командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2025 року №267 повинен складати пункт про допущення ОСОБА_1 з 24.09.2025 до роботи на посаді старший інструктор-пілот, яку він боржник повинен був ввести в штат шляхом за рахунок вивільнення посади «інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково - рятувальних сил та засобів (введену з 15.12.2024 за оновленим штатом).
Такі заходи боржник не здійснив, так як Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №419 в частині виведення з 15.12.2024 зі штату посади стягувача - є на даний час чинний та змін до нього не введено, а тому не дозволяє боржнику оформити додаткове рішення про допущення ОСОБА_1 з 24.09.2025 до роботи на посаді старший інструктор - пілот.
Просив суду, визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сергія Івановича Дейдиша у виконавчому провадженні ВП №78625449, щодо примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницький області № 127/9336/24 від 30.06.2025, яка полягає у не вчиненні державним виконавцем дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», щодо розгляду заяви стягувача ОСОБА_2 від 25.09.2025 в частині подання інформації про відсутність дійсних в часі розпорядчих документів з 15.12.2024, які б визначали оформлення суб'єктом владних повноважень військової частини НОМЕР_1 рішення про введення після 13.03.2025 в штат військової частини НОМЕР_1 посади «старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково - рятувальних сил та засобів», а також окремого оформлення пункту розпорядчого акту про допущення ОСОБА_1 з 24.09.2025 до роботи на посаді старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів з відповідним внесенням змін (запису) в його трудову книжку.
Визнати дії старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сергія Івановича Дейдиша про повернення в Винницький міський суд Вінницький області виконавчого документа щодо примусового виконання виконавчого листа №127/9336/24 від 30,06.2025 - неправомірними.
Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сергія Івановича Дейдиша від 26.09.2025 про повернення виконавчого документа в Винницький міський суд Вінницький області виконавчого документа щодо примусового виконання виконавчого листа №127/9336/24 від 30.06.2025.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, просив суд їх задовольнити, за обставин, викладених в скарзі.
Представники заінтересованих осіб: Дейдиш С.І., Розжива А.О., кожен окремо, в судовому засіданні заперечували, щодо задоволення скарги.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №78625449, суд вважає, що подану скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2025 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Дейдишом С.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78625449, про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інструктора - пілота відділу контролю підготовки пошуково - рятувальних сил та засобів ВЧ НОМЕР_1 (а.с.7).
ОСОБА_1 06.08.2025 року звернувся до Другого відділу ДВС з заявою про невиконання приписів виконавчого провадження та здійснення дій щодо заходів примусового впливу по виконанню рішення за цивільною справою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/9336/24 (а.с.8-11).
25.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу ДВС з заявою про часткове, але не повне виконання приписів виконавчого провадження боржником та здійснення дій щодо заходів примусового впливу по виконанню рішення за цивільною справою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/9336/24 (а.с.12-13).
У попередженні ВЧ НОМЕР_1 від 24.09.2025 року, вказано, що відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025 про задоволення позову, ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2025 та постанови Вінницького апеляційного суду від 05.06.2025 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення, ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про встановлення або зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №127/9336/24 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09,2025 №267 ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів у військовій частині НОМЕР_1 .
Проте варто зазначити, що на виконання вимог директив Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2024 №Д-321/94/ДСК “Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024 році» та Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06.10.2024 №Д-193/104/44/ДСК/01ІІ “Про проведення додаткових організаційних заходів у Повітряних Силах Збройних Силах України в 2024 році» наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 №419 з 15.12.2024 у військовій частині НОМЕР_1 введено в дію Перелік змін до штату №15/155-01 військової частини НОМЕР_1 , та посаду “старший інструктор-пілот (льотчик)», шпк “працівник Збройних Сил України», ОС 272727 виведено.
Відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України попереджаємо Вас про майбутнє звільнення із посади старший Інструктор - пілот (льотчик) відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів військової частини НОМЕР_1 . шпк “працівник Збройних Сил України згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Одночасно з попередженням повідомляємо Вам, що у військовій частині НОМЕР_1 наявна інша вакантна посада, а саме “інструктор-пілот відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів військової частини НОМЕР_1 , шпк «працівник ЗС України», НОМЕР_2 та пропонуємо переведення на зазначену вакантну посаду (а.с.14).
Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.09.2025 року: поновлено працівника ЗС України ОСОБА_1 на посаді старшого інструктора - пілдота відділу підготовки пошуково - рятувальних сил та засобів з 05.01.2024 року (а.с.15).
Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.12.2024 року № 419, на виконання вимог директиви Міністра оборони Украйни та Головнокомандувача Збройних Сил України від 04 жовтня 2024 року № Д-321/94/ДСК “Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024 році» та директиви командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06.10.2024 № Д-193/104/44/ДСК/ОІ1І “Про проведення додаткових організаційних заходів у Повітряних Силах Збройних Силах України в 2024 році» щодо виведення та введення окремих посад, без збільшення штатної чисельності, згідно з переліком змін до штату.
1.3 15 грудня 2024 року ввести в дію Перелік змін до штату № 15/155-01 військової частини НОМЕР_1 , а саме:
у відділі контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів; вивести посади -
“старший інструктор-пілот (льотчик)», шпк “працівник Збройних Сил України", ОС 272727;
“старший шгурман-інструктор», шпк “працівник Збройних Сил України», ОС 272727;
“інструктор-пілот (льотчик)», шпк “працівник Збройних Сил України», ОС 272727 у кількості - 2 (дві);
“штурман-інструктор», шпк “працівник Збройних Сил України», ОС 272727 у кількості - 3 (три); ввести посади -
“старший офіцер», шпк “майор», ВОС 0632003;?
“офіцер», шпк “капітан», ВОС 0632003 у кількості - 2 (дй); ввести ЕОМ ГОМ на Р6 (на базі процесору ІШеІ Регйіит) (код В2 63 0063 V 070) у кількості - 3 (три); у відділі оперативних чергових ввести: посаду “оперативний черговий», шпк “майор», ВОС 0627003; у медичній службі ввести:
посаду “водій-санітар» шпк “солдт» ВОС 790037А;
санітарний автомобіль БОГДАН-2251 (код Т2 15 0033 Y 050) - GREAT WALL WINGLE 5 (код Д2 12 1239 Y 060) (а.с.16).
25.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до заінтересованих осіб з заявою, щодо неналежного виконання поновлення на посаді за рішенням суду по судовій справі № 127/9336/24 (а.с.17-19).
26.09.2025 року старший державний виконавець Другого відділу ДВС Дейдиш С.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, встановлено, що 26.09.2025 на адресу відділу надійшов наказ командира військової частини НОМЕР_1 №35ад від 24.09.2025 про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2024 №1ад про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №267 від 24.09.2025 пр поновлення працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 на посаді старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів з 05 січня 2024 року (а.с.25).
В судовому засіданні було досліджено матеріали ВП №78625449.
У статті 23 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно зі статтею 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права.
У законодавстві України право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яка вільно обирається або на яку вільно погоджується особа, гарантоване статтею 43 Конституції України, Кодексом законів про працю України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у сфері захисту трудових прав.
У трудові правовідносини працівник і роботодавець вступають на підставі трудового договору, під яким розуміється угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).
Стаття 29 КЗпП України до обов'язків власника або уповноваженого ним органу відносить інструктаж працівника і визначення йому робочого місця, а також забезпечення його необхідними для роботи засобами.
Права громадян на працю захищаються державними гарантіями, до яких стаття 5-1 КЗпП України відносить, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Стаття 235 КЗпП України визначає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Дані висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17.
В даному випадку наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.12.2024 року № 419 в частині виведення з 15.12.2024 року зі штату посади скаржника - є на даний час чинний та змін до нього не введено, а тому не дозволяє ВЧ оформити додаткове рішення про допущення ОСОБА_1 з 24.09.2025 року до роботи на посаді старший інструктор - пілот.
Таким чином, поновлення з 05.01.2024 та не введення до штатного розпису не з 15.12.2024, так і з 13.03.2025 року боржником - не є виконанням рішення суду шляхом поновлення особи на посаді, якої станом на 13.03.2025 не існує.
А тому, на думку суду, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025р. не виконано, скаржник ОСОБА_1 не поновлений на роботі з допущенням до робочого місця та виконання своїх функціональних обов"язків тощо.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом прийнято до уваги, що у відповідності зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Судом оцінено докази наявні в справі, відповідно до ст. 89 ЦПК України, повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ст. 229 ЦПК України.
Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, виконавчого провадження, суд дійшов до переконання, що старший Державний виконавець С.І. Дейдиш Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) діяв неправомірно, скарга ОСОБА_1 на його дії є обґрунтованою.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 447-449 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 за участі заінтересованих осіб: Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військової частини НОМЕР_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2025 року старшого Державного виконавця С.І. Дейдиша Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виконання судового рішення у справі № 127/9336/24 - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сергія Івановича Дейдиша у виконавчому провадженні ВП №78625449, щодо примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницький області № 127/9336/24 від 30.06.2025, яка полягає у не вчиненні державним виконавцем дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», щодо розгляду заяви стягувача ОСОБА_2 від 25.09.2025 в частині подання інформації про відсутність дійсних в часі розпорядчих документів з 15.12.2024, які б визначали оформлення суб'єктом владних повноважень військової частини НОМЕР_1 рішення про введення після 13.03.2025 в штат військової частини НОМЕР_1 посади «старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково - рятувальних сил та засобів», а також окремого оформлення пункту розпорядчого акту про допущення ОСОБА_1 з 24.09.2025 до роботи на посаді старшого інструктора-пілота відділу контролю підготовки пошуково-рятувальних сил та засобів з відповідним внесенням змін (запису) в його трудову книжку.
Визнати дії старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сергія Івановича Дейдиша про повернення в Винницький міський суд Вінницький області виконавчого документа щодо примусового виконання виконавчого листа №127/9336/24 від 30,06.2025 - неправомірними.
Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сергія Івановича Дейдиша від 26.09.2025 про повернення виконавчого документа в Винницький міський суд Вінницький області виконавчого документа щодо примусового виконання виконавчого листа №127/9336/24 від 30.06.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2025 року.
Учасники процесу:
Заявник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ),
Заінтересовані особи: Другий відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Вінниця, вул. Соборна, буд.15-А), Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
Суддя.