Справа № 152/1179/25
2/152/724/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання - Сербіної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом адвоката Країла Степана Васильовича
в інтересах ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
вимоги позивача: про захист прав споживачів
учасники справи: в судове засідання не з'явилися,
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача звернувся до суду з цим позовом та вказав, що на розгляді в Шаргородському районному суді знаходиться справа №152/989/25 за позовом ТОВ «Укр Кредит
Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З матеріалів вказаної справи вбачається, що 14 червня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_2 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1222-6181 (споживчий договір). За приписами статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання
споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для
споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого
договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж
основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону. У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в
ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю
повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження
споживача про таку вимогу. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують
права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.
Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у
договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива
тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість
внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитодавцю
забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які
збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будьяких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав
споживачів», є нікчемною. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання
споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або
повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту
можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за
споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на
придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про
таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне
порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця
втрачає чинність. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового
провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або
погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будьякий спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за
таке звернення. При цьому кредитодавцю забороняється:
надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
1) вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення; 2) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони
стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
3) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання
споживчого кредиту; 4) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими,
професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
5) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
6) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем
реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача,
включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі
за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за
наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
1.1. Так, за умовами Договору Кредитодавець відкриває для Позичальника
невідновлювану кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором, в розмірі
5800 грн. Згідно п.п. 4.6., 4.9., 4.10., 4.11. та 4.12. Договору нарахування процентів за
користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за
кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати
фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна
процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день
користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього
строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування
Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною
ставкою). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає
одна мільйон чотириста двадцять шість тисяч сімсот двадцять п?ять цiлих, нуль сотих
відсотки(-ів). Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за
весь Строк кредитування) складає: 58 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та
проценти за користування Кредитом 52 200,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної
річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є
репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування,
зазначених в Договорі, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним
протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої
обов'язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна
реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту обчислені
на основі припущення, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування
Кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів за Договором, наведеного в
додатку 3 до цього Договору, при цьому у зв'язку з належним виконанням обов'язку
зі сплати процентів проценти нараховуватимуться за ставками, наданими в межах
програм лояльності. Обчислення загальної вартості Кредиту для Позичальника та
реальної річної процентної ставки за весь строк кредитування здійснюється
відповідно до Методики Національного банку України. Умови надання Кредиту є
незмінними протягом усього строку дії Договору.
1.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №
342/180/17 зазначено, що, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та
необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика
Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з
урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно
здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним
кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов
та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання
банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів
надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової
підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом
кредитного договору.
1.3. Поряд з цим, п. 4.6. Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за
користування кредитом становить 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за
кожен день користування кредитом, а в п. 4.9. зазначено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає один мільйон чотириста
двадцять шість тисяч сімсот двадцять п'ять цiлих, нуль сотих відсотки(-ів). Оскільки означені процентні ставки за користування кредитом у спірному договорі
не відповідають вимогам діючого законодавства про споживче кредитування, п.п. 4.6.
та 4.9. Договору являються нікчемним та підлягають визнанню судом не дійсними,
оскільки є несправедливим в сенсі ст. 18 Закону України «Про захист прав
споживачів» та суперечать таким загальним засадам цивільного законодавства, яка
справедливість добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Оскільки зазначені пункти Договору є нікчемними, п.п. 4.10., 4.11. та 4.12. являються
такими ж, оскільки є похідними від них.
1.4. Встановлений розмір процентів перевищує розумну межу відповідальності за
несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, є явно завищеним, не відповідає
вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до
деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8
Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ)
та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону
України «Про споживче кредитування» (пп.13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ),
відповідно до умов якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої
відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, у вказаному кредитному договорі розмір денної процентної ставки
становить 3,00%, що є в тричі вищим за встановлений максимальний розмір денної
процентної ставки.
За вказаних обставин нарахування ТОВ «УкрКредитФінанс» ОСОБА_1 боргу по відсотках в сумі 51852 грн , на думку представника позивача, є протиправним.
1.5. У зв'язку з усім вищевикладеним, представник позивача просив позов задовольнити та визнати недійсними пункти 4.6., 4.9., 4.10., 4.11. та 4.12. Договору про відкриття кредитної лінії № 1222-6181 від 14 червня 2023 року, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 ; зобов'язати ТОВ «УкрКредитФінанс» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1222-6181 від 14 червня 2023 року; стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати (а.с.1-7).
2. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію ухвали про відкриття провадження у справі №152/989/25, копію позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, копію розрахунку заборгованості, копію договору про відкриття кредитної лінії, копію паспорту позивача.
3. Представник відповідача - адвокат Савісько В.В. 12 вересня 2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, у якій просив відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 з наступних підстав.
3.1. 14 червня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1222-6181 строком на 300 днів, який є діючим та зобов'язання за яким не виконані. Укладення кредитного договору в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (відповідні правові позиції (висновки) викладені в Постановах Верховного суду. Факт укладення договору № 1222-6181 від 14 червня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ Ф1НАНС» визнається сторонами, а відтак, відповідно до статті 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.
3.2. Щодо безпідставності визнання п. 4.6 Договору недійсним, представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 4.6 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Тобто, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) позивача, оскільки останнім не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах. Основні висновки щодо застосування норм права викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року по справі №910/4518/16, а саме: проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу);надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України; уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання, зокрема... кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу; зі спливом строку кредитування ... позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування ... у межах цього строку; право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред 'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України; боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом», а установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати; якщо позичальник прострочив виконання зобов язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування ... не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання, а є в т.ч. і підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання. Тобто, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» має право на нарахування процентів (згідно п. 4.6 Договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.8 Договору, що останнім і було здійснено), тому вимога щодо визнання п.4.6 Договору недійсним є безпідставною. Крім того, на думку представника відповідача, твердження ОСОБА_1 , що пунктом 4.6 Договору передбачено нарахування неправомірно великої суми компенсації та/або пені у разі невиконання зобов'язань за договором відповідно п. 5 ч. З ст. ЗУ «Про захист прав споживачів» та є в свою чергу відповідальністю за невиконання грошового зобов'язання не відповідає дійсності та є помилковим зі сторони останнього, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1056 ЦК України та не є компенсацією та/або пенею у разі невиконання зобов'язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а відтак вищезазначені твердження ОСОБА_1 є лише його припущеннями, що відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України не може бути доказуванням. Пункт 5 частини третьої статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені (відповідальності за невиконання грошового зобов'язання), а не до всіх умов Договору, як це зазначає Позивач. Представник відповідача також звертає увагу, що укладення кредитного договору, що був долучений до матеріалів справи визнається сторонами. При цьому волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, вказаний договір укладено за ініціативи позивача, при цьому останній свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах та на час його укладення ОСОБА_1 не заявлялось додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином, при підписанні Кредитного договору Позивач погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов'язання щодо йоговиконання. На момент укладення Кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників цього правочину було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, а відтак відсутні були підстави щодо визнання Договору та/або пунктів недійсними.
3.3. Щодо безпідставних тверджень Позивача про визнання п. 4.9, 4.10, 4.11 Договору недійсними, представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 4.9 Договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає одна мільйон чотириста двадцять шість тисяч сімсот двадцять п'ять цілих, нуль сотих відсотки. Відповідно до п. 4.10 Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 58000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 52 200,00 грн. Відповідно до п. 4.11 Договору, Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, зазначених в Договорі, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту обчислені на основі припущення, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів за Договором, наведеного в додатку 3 до цього Договору, при цьому у зв язку з належним виконанням обов'язку зі сплати процентів проценти нараховуватимуться за ставками, наданими в межах програм лояльності. Обчислення загальної вартості Кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за весь строк кредитування здійснюється відповідно до Методики Національного банку України. Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту: процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Поряд з цим, відповідно до статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» (Реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача) визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до ч.1-2 статті 5 ЗУ «Про споживче кредитування», визначено, що державне регулювання та нагляд у сфері споживчого кредитування здійснює Національний банк України, який в свою чергу, зокрема (п.п.1 ч. 2 ст. 5): затверджує методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Враховуючи вищевикладене, розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту, що визначені в п. 4.9, 4.10, 4.11 договору здійснюється Товариством та іншими фінансовими компаніями відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»), зокрема відповідно до Постанови Правління НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ № 16 від 11 лютого 2021 року «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Відповідно до даної постанови встановлено (визначено) методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит для небанківських фінансових установ України, які відповідно до законів України мають право надавати споживчі кредити, що і було здійснено ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відображено в п. 4.9, 4.10 та 4.11 договору. В свою чергу, відповідно до 11.12 Договору, невід'ємною частиною цього Договору є додатки: 1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), 2) Паспорт споживчого Кредиту, 3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України. У даній таблиці визначено загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором у відповідності до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що в свою чергу відображено в п. 4.9 та 4.10 Договору. По суті, реальна річна процентна ставка є певним показником, який розраховується відповідно до вимог Національного банку і має відображатися у споживчих кредитних договорах, проте цей показник не має прямого відношення до суми процентів за користування кредитом, які позичальник сплачує за кредитним договором. Позивачем безпідставно ототожнено, а саме, що є процентами за користування кредитом (згідно п. 4.6 Договору), із розрахунком реальної річної процентної ставки (згідно п. 4.9 Договору), яка передбачена згідно ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» та розрахунок якої здійснюється відповідно до Постанови Правління НБУ № 16 від 11.02.2021 року «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит».
3.4. Відповідно до п. 4.12 Договору, Умови надання Кредиту є незмінними протягом усього строку дії Договору.В свою чергу, відповідно до частини сьомої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування», зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.Тобто, відповідно до Договору, відповідачем дотримано вимоги щодо незмінності умов договору, зокрема заборони зміни в односторонньому порядку, як це визначено в ЗУ «Про споживче кредитування». Так, згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Позивач та Відповідач, при укладенні договору досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Тобто, оспорюванні позивачем умови договору позики не суперечать нормам чинного законодавства України та погоджені сторонами Договору відповідно до частини сьомої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування», та вимог ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору контрагента, тощо.Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору. Аналогічна норма викладена в статті 15 ЗУ «Про споживче кредитування», згідно з якою споживач мас право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ніш грошових коштів. Крім того, відповідно до п. б. 9 Договору, Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов'язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця. Проте, позивач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах, що також підтверджується продовженням виконанням Рябчинським Д.О. своїх зобов'язань. На думку представника відповідача, ініціювання цього спору позивачем є саме ухиленням від виконання обов'язків за договором та є неприпустимим зі сторони боржника, а відтак і позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
3.5. Окремо представник відповідача зазначив, що витрати ОСОБА_1 на правову допомогу не відповідають критеріям розумності та є явно завищеними, а відтак підлягають зменшенню до 2000 грн (враховуючи нескладність судового процесу; зазначенням витрат у розрахунку за послуги, що фактично не були надані та детально не описані; дублюванням витрат, що зазначені, як у відзиві на первісний позов так і витрат, що зазначені у зустрічному позові і т.д.).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. 10 жовтня 2025 року від представника позивача адвоката Країла С.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості ознайомитись з відзивом на позовну заяву (а.с.70).
5. 31 жовтня 2025 року від представника позивача адвоката Країла С.В. надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.72).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 3 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 20 вересня 2025 року відзив на позовну заяву, а також відповідачеві та позивачці надано строк до 10 жовтня 2025 року строк для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.31).
7. Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року судове засідання по справі відкладено на 31 жовтня 2025 року (а.с.71).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
8. Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
9. Судом встановлено, що 14 червня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1222-6181, згідно з умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію шляхом надання останньому грошових коштів (Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором. Дата видачі кредиту є 14 червня 2023 року, сума кредиту становить 5800 грн, нараховані проценти за користування кредитом станом на 25 червня 2023 року становлять 1740 грн. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівково переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00%. Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 8 квітня 2024 року. З метою отримання кредиту, відповідач в договорі зазначив свої особисті дані та номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (а.с.20-35).
10. Відповідно до п. 11.12 Договору, його невіємною частиною є додатки: 1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів); 2) Паспорт споживчого кредиту; 3) таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до національної методики НБУ (а.с.34 на звороті).
11. Відповідно до пункту 11.1, укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає правових наслідків обумовлених ним (а.с.34 на звороті).
12. Позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами (п. 11.3.1 Договору) (а.с. 30-35).
13. Таким чином судом встановлено, а також вбачається із копії договору про відкриття кредитної лінії №1222-6181 від 14 червня 2023 року, що позивач ОСОБА_1 14 червня 2023 року ознайомився з умовами кредитування, надав особистий електронний платіжний засіб для перерахування коштів та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.35 на звороті).
V. Оцінка Суду.
14. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
15. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
16. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
17. У статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
18. Згідно з приписами частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
19. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
20. У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
21. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
22. Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
23. Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
24. Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Відповідно до частити 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту споживачем для прийняття усвідомленого рішення. Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору.
25. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
26. За змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
27. Відповідно до статей 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.
28. Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21). В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватноправових нормах.
29. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що: «відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв'язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
30. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Обставин, визначених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України при розгляді цієї справи судом не встановлено. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, умови кредитування позичальник розумів та погодив, інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» отримав.
31. Однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в суду немає правових підстав для задоволення позову. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-94цс13 від 25 грудня 2013 року.
32. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов'язань, є неприпустимим (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
33. У постанові Верховного Суду від 07.02.2022 року у справі 758/2575/17 зазначено, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 нього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
34. Підписавши договір про відкриття кредитної лінії, позивач ОСОБА_4 підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, які в тому числі містять умови про нарахування процентів, розмір та порядок їх нарахування та погодився з усіма умовами, зазначеними у договорі 14 червня 2023 року. З червня 2023 року позивач користувався кредитними коштами. З моменту початку дії договору 14 червня 2023 року, жодних претензій до відповідача позивач не пред'являв. В свою чергу в 2025 році позивач пред'явив цей позов та вказав, що умови кредитного договору є несправедливими, а відтак просив застосувати до нього наслідки нікчемності. В такій поведінці позивача явно вбачаються ознаки недобросовісності та намагання ухилитися від виконання зобов'язань за договором.
35. У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивачки та про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами.
VІ. Розподіл судових витрат.
36. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а у позові відмовлено, з відповідача судовий збір та судові витрати позивача не стягуються.
З цих підстав,
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1. В задоволенні позову адвоката Країла Степана Васильовича, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів відмовити повністю.
2. Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 17 листопада 2025 року.
Ім'я (найменування) сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , ід.№ НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Країло Степан Васильович, який знаходиться по вул. Героїв Майдану 224, в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000479 від 22 травня 2019 року, видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №5/19 від 19 травня 2019 року, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АВ №1226589 від 25 серпня 2025 року.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», 01133, вул. бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.
Представник відповідача: адвокат Савісько Володимир Васильович, який знаходиться по АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2193 від 16 липня 2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 11 липня 2019 року №370, діє на підставі довіреності №66 від 23 грудня 2024 року.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА