Справа № 148/724/25
Провадження №2/148/461/25
Іменем України
( Заочне )
13 листопада 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (надалі АТ "ПУМБ") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 25.09.2018 між АТ "ПУМБ" та відповідачем було укладено кредитний договір №2001131141302, на підставі якого останній було видано кредит у сумі 33100 грн.
12.02.2022 між АТ "ПУМБ" та відповідачем було укладено кредитний договір №1010440697, на підставі якого останній було видано кредит у сумі 40000 грн.
Відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 10.01.2025 має загальну заборгованість в розмірі 100057,45 грн, а саме:
- за кредитним договором №2001131141302 від 25.09.2018 - 53722,31 грн, з яких: 33091,86 грн - заборгованість за кредитом; 20630,45 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором №1010440697 від 12.02.2022 - 46335,14 грн, з яких: 31343,56 грн - заборгованість за кредитом; 6,92 грн - заборгованість за процентами; 14984,66 грн - заборгованість за комісією.
Позивачем на адресу відповідача були направлені письмові вимоги, однак у наданий строк заборгованість відповідачем так і не була погашена.
Через дані обставини позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 100057,45 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, згідно позовних вимог просить розглянути справу за відсутності представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2018 відповідач була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить копія даного паспорту (а.с.10) та того ж дня між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №2001131141302 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, про що свідчить копія даної заяви (а.с.9). Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію ПАТ ''ПУМБ'' на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ ''ПУМБ'': pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй у в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписавши дану заяву підтвердила свою згоду на укладення договору страхування. У даній заяві відповідач просила: відкрити на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № НОМЕР_2 ; встановити на її поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 5000 грн. Також сторони узгодили, що реальна річна ставка складає 57,61 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 6246,06 грн.
Відповідно до копії довідки про збільшеня кредитного ліміту по договору №2001131141302 від 25.09.2018 (а.с.33) вбачається, що відповідачу 25.09.2018 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 5000 грн; 06.02.2019 кредитний ліміт було збільшено до 9500 грн; в подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався та 16.02.2022 кредитний ліміт було збільшено до 33000 грн; 27.02.2022 кретитний ліміт було зменшено до 29180 грн, а 03.03.2022 - збільшено до 33100 грн.
Відповідно до копії виписки/особовий рахунок ОСОБА_1 з 25.09.2018 по 10.01.2025 (а.с.41-47) вбачається, що відповідач користувалася кредитними грошима, отримувала кошти через банкомат та сплачувала заборгованість.
12.02.2022 відповідач була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить копія даного паспорту (а.с.9) та того ж дня між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №1010440697 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, про що свідчить копія даної заяви (а.с.7-8). Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ ''ПУМБ'' на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), яка розміщена на сайті АТ ''ПУМБ'': pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписавши дану заяву підтвердила свою згоду на укладення договору страхування. У даній заяві відповідач просила надати їй споживчий кредит на наступних умовах:
- найменування кредитного продукту - Кредит на загальні цілі - GP X-sell ВСЕЯСНО 2,22 online (24);
- цільове призначення: загальні споживчі цілі;
- сума - 40000 грн;
- строк - 24 місяці;
- розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,22 %;
- розмір процентної ставки - 0,01 % річних;
- спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі - банківський переказ на рахунок НОМЕР_3 в АТ "ПУМБ", код отримувача 2947010523, отримувач ОСОБА_1 .
Відповідно до графіку платежів, що міститься у заяві: схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами); дата платежу (до 12 числа кожного календарного місяця) - платіжні періоди з 12.02.2022 по 12.02.2024; сума платежу за розрахунковий період становить 2554,843 грн щомісячно та 2554,73 грн (останній платіж); комісія за обслуговування кредитної заборгованості 888 грн щомісяця (усього за 24 міс. - 21312 грн).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит в сумі 40000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкцій №ТR/55948637.55743.13604 (а.с.34) та №ТR.39550542.31111.8810 від 13.12.2019 (а.с.22), копією виписки/особовий рахунок ОСОБА_1 з 12.02.2022 по 10.01.2025 (а.с.39-40).
В той же час, відповідач свої зобов'язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитними договорами утворилася заборгованість, яка згідно з наданими представником позивача розрахунками (а.с.34-35, 36-39) станом на 10.01.2025 становить 100057,45 грн, а саме:
- за кредитним договором №2001131141302 від 25.09.2018 - 53722,31 грн, з яких: 33091,86 грн - заборгованість за кредитом; 20630,45 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором №1010440697 від 12.02.2022 - 46335,14 грн, з яких: 31343,56 грн - заборгованість за кредитом; 6,92 грн - заборгованість за процентами; 14984,66 грн - заборгованість за комісією.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу (повідомлення) Вих. КНО-44.2.2/18 від 13.01.2025 з вимогою погасити заборгованість в загальному розмірі 100057,45 грн, а саме: за кредитним договором №2001131141302 - 53722,31 грн, за кредитним договором №1010440697 - 46335,14 грн протягом 30 днів з моменту отримання цього листа, що підтверджується копією даної письмової вимоги (повідомлення) (а.с.31) та копією списку №20250111 ПУМБ_974 згуртованих відправлень "Укрпошта Стандарт" (а.с.32-33).
Між тим, жодних дій для погашення заборгованості відповідач не вчинила, що і стало причиною звернення представника позивача з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно АТ "ПУМБ" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договорів.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитами, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1010440697 від 12.02.2022, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитних договорів, надалі - Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Таким чином, Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. В той же час даний Законом України розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч.5 ст.12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд упостанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом враховано, що необхідність внесення комісії за обслуговування кредитної заборгованості передбачена у розділі "Графік платежів". При цьому, у кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитої заборгованості. Також представником позивача не надано доказів наявності та переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вищевказаного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування».
Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 14984,66 грн за кредитним договором №1010440697 від 12.02.2022 немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника лише заборгованості:
- за кредитним договором №2001131141302 від 25.09.2018 в розмірі 53722,31 грн, з яких: 33091,86 грн - заборгованість за кредитом; 20630,45 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором №1010440697 від 12.02.2022 в розмірі 31350,48 грн, з яких: 31343,56 грн - заборгованість за кредитом; 6,92 грн - заборгованість за процентами, а всього разом 85072,79 грн.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надала, як і не спростувала.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, 2059,62 грн (85072,79х 2422,40/100057,45 = 2059,62 грн).
На підставі викладеного, керуючись п.4. ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12Закону України «Про споживче кредитування», ст. 207, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 1048-1050, 1054, 1055, 1055-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження якого: вул.Андріївська, 4, м.Київ, 04070, заборгованість:
- за кредитним договором №2001131141302 від 25.09.2018 в розмірі 53722,31 грн, з яких: 33091,86 грн - заборгованість за кредитом; 20630,45 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором №1010440697 від 12.02.2022 в розмірі 31350,48 грн, з яких: 31343,56 грн - заборгованість за кредитом; 6,92 грн - заборгованість за процентами, а всього разом 85072,79 грн (вісімдесят п'ять тисяч сімдесят дві гривні сімдесят дев'ять копійок).
В частині позовних вимог щодо стягнення комісії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження якого: вул.Андріївська, 4, м.Київ, 04070, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2059,62 грн ( дві тисячі п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят дві копійки).
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: