Справа 141/639/25
Провадження 1-кп/141/42/25
17 листопада 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025020250000092 від 11.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Якимівка Оратівського району Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 , освіта середня, працює кухонним працівником, вдова, раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
05.05.2025 близько 16 години ОСОБА_4 , за запрошенням ОСОБА_6 перебувала у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_2 та який належить останній.
В подальшому, перебуваючи в одній із кімнат будинку, на дивані, ОСОБА_4 помітила мобільний телефон торгової марки «Xiaomi»суббренда «Redmi» моделі «Redmi 13C» темно-сірого кольору, належний ОСОБА_6 , після чого в неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася, зокрема на підставі Указу Президента України № 26/2026 від 14.01.2025 ( строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком н а 90 діб), перебуваючи біля дивану, який знаходився у одній з кімнат будинку, переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, протиправно, шляхом вільного доступу, з поверхні дивану, таємно викрала мобільний телефон торгової марки «Xiaomi»суббренда «Redmi» моделі «Redmi 13C», поклавши його до кишені своєї кофти.
Після цього, ОСОБА_4 із викраденим телефоном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим розпорядилася ним на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдала ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3500,06 грн., що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 1364/25-21 від 13.06.2025, згідно якого ринкова вартість мобільного телефона торгової марки «Xiaomi» суббренда «Redmi» моделі «Redmi 13C (23108RN04Y)» темно-сірого кольору, об'ємом пам'ять 4/128 Гб, станом на 05.05.2025 складала 3500,06 грн.
Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючими ознаками вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, враховуючи думку сторін кримінального провадження, які не заперечували відносно розгляду справи без участі потерпілої ОСОБА_6 , доходить висновку про можливість розгляду кримінального провадження у відсутність належним чином повідомленої потерпілої ОСОБА_6 згідно положень ст. 325 КПК України.
Допитана в судовому засідання обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі за тих обставин, які зазначені в обвинувальному акті, у вчиненому розкаялась.
Враховуючи те, що обвинувачена повністю визнала свою вину та враховуючи її показання в судовому засіданні, які суд вважає достовірними, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. Суд переконався в тому, що позиція учасників судового провадження добровільна, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, і обізнані щодо позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані стороною обвинувачення докази та обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а її дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Також відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Так, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, відсутні факти притягнення до адміністративної відповідальності, не перебуває на обліку як кривдник у справах домашнього насильства та має на утриманні неповнолітніх дітей, «ДО» у лікаря психіатра КНП «Оратівська ЛПЛ» не перебуває, на «ДО» у лікаря нарколога КНП «Оратівська ЛПЛ» не перебуває, раніше не судима.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України,у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі.
При цьому, приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , її процесуальну поведінку, негативне ставлення до скоєного, щире бажання виправитись, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обраний обвинуваченій такий вид покарання за переконанням суду є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
При цьому, судом ураховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченій вказаного покарання, а також доводи обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1364/25-21 від 13.06.2025, які становлять 1272,24 грн (одна тисяча двісті сімдесят дві грн 24коп), оскільки залучення експерта було обумовлено розслідуванням скоєного неюк римінального правопорушення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Керуючись ст.ст. 15, 50, 66, 67, 185 КК України, ст.ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Іспитовий строк за даним вироком ОСОБА_4 рахувати з дати проголошення вироку - 17.11.2025.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1364/25-21 від 13.06.2025 в розмірі 1272,24 грн (одна тисяча двісті сімдесят дві грн 24 коп).
Арешт, накладений ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області у справі № 131/920/25 від 13.06.2025, скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» суббренда «Redmi» моделі «Redmi 13C (23108RN04Y), залишити у володінні та користуванні власниці майна ОСОБА_6 .
Згідно ст. 532 КПК України вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Потерпілій копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1