Справа № 930/2367/25
Провадження №2/930/1260/25
12.11.2025 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області у складі головуючої судді Богоніс Н.Я., за участю секретаря судового засідання Загребельного С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» через свого представника Паладич Аліну Олександрівну звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник або відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 15.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі позичальник, відповідач) шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Кредитний договір №1698333 (далі Кредитний договір), за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 7000,00 грн. строком на 360 днів.
Згодом між сторонами в аналогічний спосіб була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно умов якої суму кредиту збільшено на 4000,00 грн. Відтак загальний розмір кредиту склав 11000,00 грн.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти відповідно до стандартної процентної ставки у розмірі 1,5 % в день (549% річних) за користування кредитом, яка застосовується протягом строку кредитування.
31.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025 року відповідно до якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором №1698333 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Відповідач, на переконання позивача, виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі таабо не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості на загальну суму 49358,99 грн (заборгованість по тілу кредиту - 10999,99 грн, заборгованість по відсотках - 32859,00 грн, пеня - 5500 грн).
Ухвалою суду від 03.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 жовтня 2025 року.
У судове засідання призначене на 27.10.2025 року сторони не з'явилися. Представник позивача у позовній заяві просила провести судове засідання без її участі. Відповідач подав клопотання від 24.10.2025 про відкладення судового засідання для можливості реалізувати своє право на правову допомогу. Розгляд справи відкладено на 07.11.2025.
05.11.2025 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді.
У судове засідання призначене на 07.11.2025 сторони не з'явилися, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для можливості формування правової позиції та підготовки відзиву у справі.
12.11.2025 від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових пояснень з додатками.
В судове засідання призначене на 12.11.2025 представник позивача не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання. У позовній заяві просила провести розгляд справи без її участі.
Відповідач та його представник в судове засідання призначене на 12.11.2025 не з'явилися, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, не повідомили суд про причини неявки в судове засідання та не подали відзив на позов.
Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В процесі розгляду справи судом досліджено письмові пояснення позивача у позовній заяві та докази долучені до позовної заяви.
При цьому, суд не взяв до уваги подану представником відповідача заяву про долучення до матеріалів справи письмових пояснень з додатками з таких мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. (ч.2 ст. 174 ЦПК України).
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у випадках передбачених ЦПК України.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. (ч.4 ст. 174 ЦПК України).
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне. (ч.5 ст. 174 ЦПК України).
Згідно з ч.4 ст. 178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
З наведених норм ЦПК України слідує, що законом визначено вичерпний перелік заяв по суті справи, які слід надавати суду та іншим учасникам справи у визначений законом або судом строк.
Суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження від 03.10.2025 запропоновано відповідачу надати протягом 15 днів відзив на позовну заяву та усі докази що підтверджують заперечення проти позову. П'ятнадцяти денний строк слід обчислювати з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження.
03.10.2025 копія ухвали про відкриття провадження та повістка були відправлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказаний лист повернуто 20.10.2025 з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання.
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, п'ятнадцяти денний строк на подання відзиву розпочався 21.10.2025 та завершився 04.11.2025.
Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом визначеним ЦПК України та не подав у визначений судом строк відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, судом не взято до уваги подану представником відповідача заяву про долучення до матеріалів справи письмових пояснень, оскільки така не передбачена ст. 174 ЦПК України, подана поза межами строків визначених для подання відзиву та не надіслана позивачу. Судом вирішено справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив та оцінив письмові пояснення позивача у позовній заяві, інші матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.
31.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (надалі Позивач) було укладено Договір факторингу № 01.02-06/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Первісний Кредитор) відступає (передає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (Фактору) права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
На підтвердження юридичного факту переходу права вимоги за Договором позики стосовно відповідача від позикодавця до позивача останнім надано копії сторінок Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025, підписаного Клієнтом та Фактором, Витяг з реєстру боржників, а також копію платіжної інструкції №10015 від 01.04.2025 про сплату суми фінансування за договором факторингу.
У Витязі з реєстру боржників зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідача, його персональні дані, номер Договору позики, суму заборгованості за тілом, тощо.
Таким чином, за вказаним договором факторингу, до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 від 15.08.2024.
Так, 15.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі первісний кредитор) та ОСОБА_1 ( надалі позичальник, відповідач) шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Кредитний договір №1698333 (далі Кредитний договір), за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 7000,00 грн. строком на 360 днів.
17.08.2025 між первісним кредитором та позичальником укладено додаткову угоду, згідно якої збільшено суму кредиту на 4000,00 грн. Загальний розмір кредиту після укладення цієї додаткової угоди - 11000,00 грн.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Нормою частини 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Таким чином сторони уклали Кредитний договір №1698333 від 15.08.2025 (далі у тексті Кредитний договір) та додаткову угоду до договору №1698333 від 17.08.2024.
У п. 1.1 укладеного Кредитного договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту сума кредиту становить 7000,00 гривень, строк надання кредиту 360 днів з дати його надання, стандартна процентна ставка у розмірі 1,5 % в день (549% річних) за користування кредитом, яка застосовується протягом строку кредитування.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту виданого до укладення додаткової угоди сума кредиту становить 11000,00 гривень (7000,00 грн -сума видана 15.08.2024, 4000,00 грн, сума, що підлягає довидачі), строк надання кредиту 360 днів з дати його надання, стандартна процентна ставка у розмірі 1,5 % в день (549% річних) за користування кредитом, яка застосовується протягом строку кредитування.
Щодо видачі кредитних коштів позичальнику суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача включаючи реквізити електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .
На підтвердження переказу коштів у розмірі 7000,00 грн та 4000,00 грн позивачем надано копії листів №20250404-1572 від 04.04.2025 та №20250404-1573 від 04.04.2025.
Так, згідно з листа №20250404-1572 від 04.04.2025 директор ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомив, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК» укладено договір про надання платіжних послуг та переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 15.08.2024 на суму 7000,00 грн. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Згідно з листа №20250404-1573 від 04.04.2025 директор ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомив, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК» укладено договір про надання платіжних послуг та переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 15.08.2024 на суму 4000,00 грн. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Таким чином, представник позивача на підтвердження факту зарахування кредитних коштів, надала суду листи, в яких міститься інформація про номер банківської карти, шість цифр якої приховані та без підтвердження кому належить така картка.
Будь яких інших письмових чи електронних доказів на підтвердження перерахування коштів позичальнику, відповідач суду не надав. При цьому, суд наголошує, що розрахунок заборгованості долучений до позовної заяви не є доказом, що підтверджує надання коштів за кредитним договором, а є виключно документом у якому фіксується результат аналізу первинних документів.
Вказане узгоджується із правовою позицією викладеною у п. 71,72 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21), згідно якої розрахунок заборгованості складений банком в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки не відповідає вимогам встановленим зазначеною нормою для первинних документів. Ураховуючи наведене, розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо.
Зарахування коштів на банківську картку позичальника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, платіжними інструкціями, квитанціями, виписками по рахунку тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначений перелік обов'язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.3 пункту 2 Положення № 88 за яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, позивачем не надано жодного первинного документа, який би підтвердив факт, що кредитором були перераховані грошові кошти в розмірі визначеному кредитним договором та те, що відповідач їх отримав.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено надання кредитних коштів відповідачу.
При цьому слід зазначити, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (ч.3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона..
Отже,підсумовуючи наведене вище,суд дійшов висновку проте,що позивачем не доведено факт переказу кредитних коштів на банківську картку відповідача, відтак у задоволенні заявленого позову слід відмовити повністю.
У зв'язку з тим, що у позові відмовлено повністю, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, понесені по справі судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 211, 244, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Судові витрати у цій справі покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса місця знаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221).
Представник позивача - Паладич Аліна Олександрівна, адреса місця праці: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний № НОМЕР_3 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025
Суддя: Н.Я. Богоніс