Справа № 344/16682/25
провадження № 2/136/829/25
14 листопада 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди,
На розгляд Липовецького районного суду Вінницької області з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла вищевказана позовна заява за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 позовна заява розподілена для розгляду судді Шпортун С.В.
Приписами ст.32 ЦПК України, передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовну заяву слід прийняти до провадження Липовецького районного суду Вінницької області.
Судом встановлено, що Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, що територіально відноситься до підсудності Липовецького районного суду Вінницької області, однак що питання про відкриття провадження у справі не вирішено.
Перевіривши позовну заяву на зміст та форму та дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позов не в повній мірі відповідає визначеним вимогам .
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував, зіславшись, що звільнений на підставі п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій, в підтвердження чому надав посвідчення серія НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення грошових коштів за договором позики, отож цей спір не стосується питань пов'язаних із соціальним захистом його як учасника бойових дій із урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відтак судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Зі змісту позову слідує, що позивач заявив дві вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача 330 400 грн. боргу на підставі розписки та 82 600 грн. завданої йому діями відповідача моральної шкоди, отож ціна позову становить 413 000 грн.
За приписами ч.1 ст. 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою позову, який містить позовну вимогу майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно сплатити судовий збір, який відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, яка подана фізичною особою, сплачується в розмірі 4 130,00 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Липовець/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA508999980313131206000002880; Код класифікації доходів бюджету 22030101, про що надати до суду відповідний документ, в іншому випадку навести інші підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону, тому суд надає позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків.
Окрім цього встановлено, що у позові позивач просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно належне відповідачеві та заборонити вчинення дій щодо перетину ним державного кордону.
Відповідно дост. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У ст. 151 ЦПК України визначено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову .
Судом встановлено, що у порушення вимог ст.151 ЦПК України, позивачем не наведено обґрунтувань у змісті позову щодо необхідності забезпечення позову, саме обраних ним видів забезпечення позову, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану та обмеження чоловіків з 18 до 60 років у виїзді за кордон, не наведено інші відомості, потрібні для вирішення питання забезпечення позову, зокрема підтвердження доказами вчинення дій відповідачем, які можуть свідчити про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у даній справі, тощо.
Згідно ч. 6 ст. 151 ЦПК України вказано, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У п. п. 4 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що подання до суду заява про забезпечення позову є окремим об'єктом справляння судового збору за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що подана заявником заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, суд приходить до висновку про повернення поданої заяви заявнику.
Керуючись ст. ст. 149,151,153, 175, 177, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди, - прийняти до провадження Липовецького районного суду Вінницької області.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди, - надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усунить недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.
Заяву ОСОБА_1 в частині забезпечення позову у даній цивільній справі, - повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена лише в частині повернення заяви про забезпечення позову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
В іншій частині у хвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Світлана ШПОРТУН