ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2025Справа № 910/9697/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА"
до Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ"
про стягнення 81508,17 грн
за участю представників:
від позивача: Антоненко О.В.
від відповідача: Гаврилюк В.М.
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" про стягнення 81508,17 грн, з яких: 78013,10 грн - заборгованості з орендної плати, 2626,81 грн - інфляційних втрат та 868,26 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №339/2019 від 11.11.2019.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою від 12.08.2025 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
11.09.2025 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла заява №10/09-25/1 від 10.09.2025 про ознайомлення із матеріалами справи.
22.09.2025 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив №18/09-25/1 від 18.09.2025, у якому були заявлені клопотання про поновлення строку для подання відзиву та розгляду справи у судових засіданнях з викликом сторін.
Ухвалою від 23.09.2025 Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання відповідача Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" про поновлення строку для подання відзиву (заявлене у відзиві), поновив відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи; клопотання відповідача Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" про розгляд справи у судових засіданнях з викликом сторін (заявлене у відзиві) - задовольнив; призначив судове засідання у справі №910/9697/25 на 09.10.2025.
06.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про зміну предмету позову.
09.10.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 09.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень відповідача та відповіді на відзив.
У судовому засіданні 09.10.2025 суд розглянув заяву про зміну предмету позову. Представник позивача надав пояснення щодо заяви про зміну предмету позову, представник відповідача проти вказаної заяви заперечив.
Ухвалою від 09.10.2025 Господарський суд міста Києва постановив залишити без розгляду заяву Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" від 01.10.2025 про зміну предмету позову, відкласти судове засідання у справі №910/9697/25 на 06.11.2025.
31.10.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 06.11.2025 без участі представника позивача.
04.11.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
06.11.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 06.11.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення судового засідання на 13.11.2025.
12.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення по справі.
13.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення щодо нарахування заявлених до стягнення сум.
Представник позивача 13.11.2025 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.
Представник відповідача 13.11.2025 проти позовних вимог заперечив, надав пояснення по суті заперечень.
У судовому засіданні 13.11.2025, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 13.11.2025 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача
Позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного з відповідачем договору № 39/2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.11.2019, останньому було передано об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 11.11.2019.
Позивачем встановлено, що відповідач користується приміщенням не за цільовим призначенням, що підтверджується актом перевірки 11.07.2025. Раніше, обставини щодо нецільового використання приміщення за період з 01.03.2024 по 31.10.2024 були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/14182/24.
На підставі п.8.5 договору відповідач зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки.
Позивач звертався до відповідача з претензію № 101/50-2146 від 09.07.2025 про сплату заборгованості по орендній платі. Також позивач зазначає, що направляв претензії від 08.04.2025 та від 15.05.2025 у месенджері "Viber".
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 78013,10 грн, інфляційних втрат у сумі 2626,81 грн та 3% річних у сумі 868,26 грн.
Позиція відповідача
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на таке:
використання та експлуатація приміщення по вул. Пасхаліна Юрія, 16 здійснюється відповідно статутної діяльності організації, вимог чинного законодавства та договору;
відповідачем здійснено ремонт нежитлових приміщень (в т.ч. здійснено заміну дверей, освітлення, штор, проведено утеплення) та здійснено інші витрати на майбутній період користування об'єктом оренди; постійно здійснюються заходи щодо підготовки об'єкту до осінньо-зимового періоду експлуатації, щодо забезпечення пожежної безпеки; постійно забезпечується належне утримання інженерних комунікацій (водопроводу, каналізації, електричних та опалювальних мереж);
на виконання п.4.2.15 договору орендарем було застраховано об'єкт оренди;
на виконання договору орендарем самостійно сплачується вартість фактично спожитих комунальних послуг;
відповідач неодноразово повідомляв КП "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" про те, що нежитлові приміщення по вул. Пасхаліна Юрія, 16 будь-яким іншим особам у користування не передавалось і використовуються відповідачем як приміщення фонду для забезпечення його статутної діяльності.
Також до відзиву на позов та до додаткових пояснення по справі відповідач надавав фото приміщення на підтвердження факту цільового використання, а також на підтвердження наявних ушкоджень приміщення.
11.11.2019 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Благодійною організацією "Благодійний фонд допомоги працівникам та ветеранам Головного управління державної фельд'єгерської служби України" (наразі - Благодійна організація "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ") (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" (підприємство - балансоутримувач, позивач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 339/2019 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на виконання п. 36 додатка до протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 39/174 від 08.10.2019, розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №1031 від 11.11.2019 "Про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиним претендентам на право оренди", передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Згідно з п.2.1 договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 82,50 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 82,50 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об'єкта.
У п.3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, далі - Методика, затвердженої рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, і становить без ПДВ: 30,57 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 2.521,99 грн за базовий місяць оренди станом на 01.11.2019.
Відповідно до п.3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.
У разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.3 договору).
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.5 договору).
Відповідно до п.3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача, Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва", яке знаходиться за адресою: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, п/р № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 39604270, МФО 322669, тел. 563-38-38, 563-32-00, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
У п.3.7 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до п.5.2.1 договору підприємство - балансоутримувач має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- або відео фіксація стану та умов використання об'єкта.
Згідно із п.4.2.9 договору орендар зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ до об'єкта представників орендодавця, підприємства - балансоутримувача та структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що здійснює управління майном, та надавати за першою вимогою всю необхідну інформацію щодо об'єкта для перевірки дотримання орендарем умов цього договору.
Відповідно до п.8.5 договору у разі виявлення факту використання об'єкта не за цільовим призначенням договір може бути розірвано.
Орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки, проведеної згідно з пунктом 17.1. Положення.
За порушення договірних зобов'язань в частині страхування об'єкта, перевищення орендованої площі, торгівлі за нецільовим призначенням, а також при недотриманні інших умов договору, договір може бути розірвано достроково в установленому законодавством порядку (п.8.6 договору).
Відповідно до п.9.3 договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого пунктом 5.1.3 цього договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі, договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
Згідно з п.5.1.3 договору орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Згідно з п. 9.5 договору договір може бути розірвано за погодженням сторін. Договір вважається розірваним з дати повідомлення орендаря/орендодавця про згоду розірвати договір, але не раніше дати повернення підприємству - балансоутримувачу об'єкта за актом приймання-передачі.
Відповідно до п.9.6 договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно із актом приймання-передачі орендованого майна від 11.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, загальною площею 82,50 кв.м. під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 11.11.2019 до 09.11.2022 (п.9.1 договору).
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
У матеріалах справи наявний лист Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 101-9983 від 21.10.2024 "Про дострокове розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду".
Однак, доказів направлення цього листа відповідачу позивач у матеріали справи не надав.
Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (у редакції, чинній на час закінчення строку дії договору) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати орендні правовідносини, а тому договір оренди № 339/2019 від 11.11.2019 є продовженим.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/14182/24, яке набрало законної сили, стягнуто з Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" на користь Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" заборгованість з орендної плати у сумі 53597,11 грн, а також нарахованих на суми боргу 1165,55 грн - інфляційних втрат та 558,24 грн - 3% річних.
Суд у справі №910/14182/24 встановив правомірність нарахування орендної плати за період березень 2024 року -жовтень 2024 року, у тому числі донарахування із орендної плати за фактичний вид використання встановлений перевіркою.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/14182/24, судом встановлено, що 05.03.2024 постійно діючою комісією, утвореною Комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" проведено обстеження фактичного використання нежитлових приміщень, загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16.
Під час обстеження о 14 год. 42 хв. встановлено, що кімната № 1 площею 21,8 кв. м, використовується під розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації, кімната № 2 площею 8,9 кв. м, та кімната № 3 площею 12,4 кв. м зачинені, про що свідчить фотофіксація та складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди від 05.03.2024.
Остання перевірка нежитлових приміщень, загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16 була проведена постійно діючою комісією, утвореною Комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" 09.11.2023, про що складено відповідний акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди.
Повторне обстеження щодо фактичного використання нежитлових приміщень загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16 проведено постійно діючою комісією 10.09.2024.
За результатами цієї перевірки встановлено, що під час обстеження о 12 год. 00 хв. кімнату № 1 площею 21,8 кв. м, продовжують використовувати з порушенням цільового призначення об'єкта оренди - під розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації, кімната № 2 площею 8,9 кв. м, та кімната № 3 площею 12,4 кв. м зачинені, проведено фотофіксацію, складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди від 10.09.2024.
Звертаючись з позовом позивач посилається на те, що 11.07.2025 постійно діючою комісією позивача в результаті огляду об'єкта оренди було виявлено, що приміщення використовувалася для розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації; кімната №2 площею 8,9 кв.м. та кімната №3 площею 12,4 кв.м. зачинені, проведено фотофіксацію. За результатами проведеного огляду було складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди нежитлових приміщень вбудованих у житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16.
15.07.2025 позивач направляв відповідачу претензію №101/50-3328 від 12.09.2024 № 101/50-2146 від 09.07.2025 про сплату заборгованості по орендній платі разом із актами та рахунками на оплату за листопад 2024 року - червень 2025 року. Також разом із вимогою позивач направив акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди нежитлових приміщень вбудованих у житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16. Факт направлення відповідачу вимоги з доданими до неї документами підтверджується описом вкладення у цінний лист №0217500058527 від 14.07.2025.
Позивач надав у матеріали справи наступні рахунки на оплату за оренду приміщення (в тому числі донарахування орендної плати за користування приміщеннями не за призначенням) та акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) на загальну суму 78013,10 грн:
за листопад 2024 року: акт 53957 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.11.2024 на суму 2517,56 грн; рахунок-фактура №822 від 14.11.2024 на суму 2517,56 грн; акт 53958 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.11.2024 на суму 4609,63 грн; рахунок -фактура № 823 від 14.11.2024 на суму 4609,63 грн з ПДВ;
за грудень 2024 року: акт 55826 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.12.2024 на суму 2565,39 грн з ПДВ; рахунок-фактура № 956 від 16.12.2024 на суму 2565,39 грн з ПДВ; акт 55827 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.12.2024 на суму 5697,21 грн з ПДВ; рахунок-фактура № 957 від 16.12.2024 на суму 4697,21 грн з ПДВ;
за січень 2025 року: акт 57212 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.01.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ; рахунок-фактура №1005 від 22.01.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ; акт 57211 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 31.01.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ; рахунок-фактура №1004 від 22.01.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ;
за лютий 2025 року: акт 58269 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 28.02.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ; рахунок-фактура № 903 від 12.02.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ.; акт 58268 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 28.02.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ; рахунок -фактура № 902 від 12.02.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ;
за березень 2025 року: акт 59412 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.03.2025 на суму 3933,18 грн; рахунок-фактура № 464 від 17.03.2025 на суму 3933,18 грн; акт 59413 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 31.03.2025 на суму 7201,62 грн; рахунок -фактура № 465 від 17.03.2025 на суму 7201,62 грн;
за квітень 2025 року: акт 61428 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.04.2025 на суму 2622,12 грн; рахунок-фактура № 993 від 23.04.2025 на суму 2622,12 грн; акт 61429 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.04.2025 на суму 4873,10 грн; рахунок-фактура № 994 від 23.04.2025 на суму 4873,10 грн;
за травень 2025 року: акт 63550 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.05.2025 на суму 2640,47 грн; рахунок -фактура № 859 від 15.05.2025 на суму 2640,47 грн; акт 63551 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 31.05.2025 на суму 4907,21 грн; рахунок-фактура № 860 від 15.05.2025 на суму 4907,21 грн;
за червень 2025 року: акт 65151 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.06.2025 на суму 2674,80 грн; рахунок-фактура № 1249 від 11.06.2025 на суму 2674,80 грн; акт 65152 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.06.2025 на суму 4971,00 грн; рахунок-фактура № 1250 від 11.06.2025 на суму 4971,00 грн;
за липень 2025 року: акт 66638 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.07.2025 на суму 2696,20 грн; рахунок-фактура № 1008 від 31.07.2025 на суму 2696,20 грн; акт 66639 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.07.2025 на суму 5010,77 грн; рахунок-фактура № 1009 від 31.07.2025 на суму 5010,77 грн.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати становить 78013,10 грн. Також позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 2626,81 грн та 3% річних у сумі 868,26 грн (нараховані за загальний період з 16.11.2024 по 28.07.2025).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого майна від 11.11.2019 підтверджується передача відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, загальною площею 82,50 кв.м. під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).
У відповідача, у зв'язку з укладенням договору та прийняттям в користування об'єкта оренди, виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування об'єктом оренди.
У п.3.7 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
При цьому обов'язок орендаря здійснити орендну плату не залежить від підписання відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, загальною площею 82,50 кв.м. надано відповідачу під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1.7. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року №415/1280 (чинного на час укладення договору оренди) орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання орендованого майна. У разі необхідності залучаються представники відповідних органів державної виконавчої влади та депутати Київської міської ради. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за виконанням орендарями умов договору оренди і, у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо стягнення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надають інформацію Департаменту та Постійній комісії про сплату за оренду та про перерахування частини орендної плати до бюджету міста Києва, а також про вжиті заходи щодо погашення заборгованості з орендної плати. Зазначені звіти оприлюднюються на офіційному сайті Департаменту.
Підприємства-балансоутримувачі один раз на півроку здійснюють перевірку фактичного використання майна з обов'язковим складанням актів перевірки та наданням їх орендодавцю.
Відповідно до п.8.5 договору орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки, проведеної згідно з пунктом 17.1. Положення.
Наведеним положенням договору передбачено, що у разі виявлення факту використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням, орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/14182/24, яке набрало законної сили, встановлено, що 05.03.2024 постійно діючою комісією, утвореною Комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" проведено обстеження фактичного використання нежитлових приміщень, загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16.
Під час обстеження о 14 год. 42 хв. встановлено, що кімната № 1 площею 21,8 кв. м, використовується під розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації, кімната № 2 площею 8,9 кв. м, та кімната № 3 площею 12,4 кв. м зачинені, про що свідчить фотофіксація та складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди від 05.03.2024.
Остання перевірка нежитлових приміщень, загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16 була проведена постійно діючою комісією, утвореною Комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" 09.11.2023, про що складено відповідний акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди.
Повторне обстеження щодо фактичного використання нежитлових приміщень загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16 проведено постійно діючою комісією 10.09.2024.
За результатами цієї перевірки встановлено, що під час обстеження о 12 год. 00 хв. кімнату № 1 площею 21,8 кв.м, продовжують використовувати з порушенням цільового призначення об'єкта оренди - під розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації, кімната № 2 площею 8,9 кв. м, та кімната № 3 площею 12,4 кв. м зачинені, проведено фотофіксацію, складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди від 10.09.2024.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/14182/24, яким встановлено факт нецільового використання приміщення не оскаржив, факт використання з порушенням цільового призначення об'єкта оренди не оспорив.
У подальшому, 11.07.2025 постійно діючою комісією позивача здійснено повторне обстеження орендованого приміщення та в результаті огляду об'єкта оренди було виявлено, що приміщення використовувалася для розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації; кімната №2 площею 8,9 кв.м. та кімната №3 площею 12,4 кв.м. зачинені, проведено фотофіксацію. За результатами проведеного огляду було складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди нежитлових приміщень вбудованих у житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16.
Отже, наданими позивачем у матеріали справи доказами підтверджується, що від останньої перевірки 10.09.2024 відповідач продовжує використовувати об'єкт оренди з порушенням цільового призначення.
Відповідач належними та допустимими доказами факту використання з порушенням цільового призначення об'єкта оренди (площею 32,5 кв.м.) не спростував. Надані відповідачем у матеріали справи фотографії приміщень не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази, які спростовують встановлений позивачем під час перевірки факт нецільового використання приміщень, оскільки зі змісту наданих фотозображень неможливо встановити ані час їх виготовлення, ані конкретні приміщення, які на них зображені. Доказів повідомлення позивача про необхідність проведення обстеження приміщень відповідач не надав. Аргументи відповідача щодо проведення поточних ремонтних робіт у приміщенні, страхування об'єкта оренди, оплати комунальних послуг не входять у предмет дослідження у цій справі, предметом спору в якій є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати.
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості складається з грошових коштів, що становить суму орендної плати за договором протягом листопада 2024 року - липня 2025 року (орендна ставка у відсотках - 3%, за 82,50 кв.м.) та різниці між розрахованою у наведений період за фактичний вид використання об'єкта орендною платою (орендна ставка у відсотках - 13%, площа 32,5 кв.м.) і орендною платою, визначеною цим договором за наведений період (орендна ставка у відсотках - 3%, площа 32,5 кв.м.).
Розрахунок донарахування було здійснено відповідно до Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 № 6320/6361.
Також при нарахуванні орендної плати позивачем враховано, що відповідно п. 1.3.2 рішення Київської міської ради від 13.06.2024 № 925/8891 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 грудня 2023 року №7531/7572 "Про бюджет міста Києва на 2024 рік" у підпункті 19.11 абзац п'ятий викладено в такій редакції: "Установити, що на період з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва".
Відповідно пункту 1.8. рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 грудня 2023 року № 7531/7572 "Про бюджет міста Києва на 2024 рік": "1.8. Установити, що розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить: з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року - 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва".
Згідно із пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 "Про особливості нарахування орендної плати за договорами оренди суб'єктам господарювання під час дії воєнного стану в Україні та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" внесені зміни до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року №4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні", доповнивши рішення новим підпунктом 1.7.1 такого змісту: "1.7.1. Установити, що: на період з 01 березня 2025 року до 31 грудня 2025 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної в договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва".
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем умов договору щодо цільового використання об'єкту оренди, позивач правомірно здійснив донарахування різниці між розрахованою у спірний період за фактичний вид використання об'єкта орендної плати та орендною платою, визначеною цим договором.
Розрахунок заборгованості у сумі 78013,10 грн є обґрунтованим.
Водночас відповідач стверджує, що здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 31.07.2025 у сумі 16951,58 грн та 01.08.2025 у сумі 6000,00 грн, на підтвердження чого надав у матеріали справи копії платіжних інструкцій №12 від 01.08.2025, №11 від 31.07.2025.
Позивач у свою чергу, у відповіді на відзив підтвердив факт оплати заборгованості у сумі 6000,00 грн та вказав, що оплата у сумі 16951,58 грн здійснена за електроенергію, а не за оренду.
З платіжної інструкції №11 від 31.07.2025 вбачається, що у призначенні платежу зазначено посилання на рахунок №1251 від 28.07.2025, нарахування за яким позивачем не заявлені, вказаний рахунок не був наданий і в матеріали справи відповідачем. За таких обставин, суд не може встановити за яку саме заборгованість (нарахування) відповідач здійснив оплату у зазначеній сумі.
Щодо платіжної інструкції №12 від 01.08.2025, то у призначенні платежу зазначено посилання на рахунок №1249 від 28.07.2025. який також відсутній у матеріалах справи, однак, оскільки позивач підтвердив факт оплати боргу на суму 6000,00 грн за спірний у цій справі період, суд вважає за можливе прийняти наданий позивачем платіжний документ на підтвердження часткової оплати заборгованості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Суд зазначає, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).
З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 6000,00 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 6000,00 грн, згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, станом на момент розгляду справи сума основного боргу становить 72013,10 грн.
Невиконане зобов'язання за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №339/2019 від 11.11.2019 у сумі 72013,10 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товар у сумі 72013,10 грн відповідачем не надано.
Позивач також нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 2626,81 грн та 3% річних у сумі 868,26 грн (нараховані за загальний період з 16.11.2024 по 28.07.2025).
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним, здійсненим відповідно до умов договору та вимог законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 868,26 грн є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд встановив, що обґрунтованими є інфляційні втрати у розмірі 2480,95 грн, у зв'язку із чим вимоги у цій частині є частково обґрунтованими.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У статті 77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення з Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" заборгованості у сумі 72013,10 грн, 3% річних у сумі 868,26 грн та інфляційних втрат у сумі 2480,95 грн. Позовні вимоги в частині інфляційних втрат у сумі 145,86 грн суд залишає без задоволення.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Провадження у справі №910/9697/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 6000,00 грн - закрити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" (02138, місто Київ, вул. Данькевича Костянтина, будинок 16, квартира 7, ідентифікаційний код 36273124) на користь Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" (02175, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 148А, ідентифікаційний код 39604270) заборгованість у сумі 72013,10 грн, 3% річних у сумі 868,26 грн, інфляційні втрати у сумі 2480,95 грн та судовий збір у сумі 2799,68 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.11.2025.
Суддя С.О. Турчин