ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025Справа № 910/10521/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем")
про стягнення 64 728, 00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем") (далі - відповідач) про стягнення попередньої оплати в розмірі 64 728, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 272 про закупівлю товарів від 07.11.2024, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 позовну заяву залишено без руху.
08.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/10521/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10521/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа з бази "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10521/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.11.2024 між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем", яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (далі - постачальник) укладено Договір № 272 про закупівлю товарів (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2024 році поставляти Замовникові товари, зазначені в Специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари
Згідно з п. 1.2, 1.3 договору найменування товару: дизельне паливо ДК 021:2015:09130000-9 - «Нафта і дистиляти». Кількість товару, згідно з специфікацією (Додаток № 1). Постачальник повинен мати можливість здійснювати відпуск товарів на автозаправних станціях шляхом відпуску по талонах, картах, скрейтч - картах тощо. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Загальна вартість цього Договору становить 102 225, 60 грн. з ПДВ (п.3.1. Договору).
Строк поставки товару: з дати укладення договору до 31.12.2024 року (п.5.1. Договору).
Місце поставки товарів:
- доставка талонів, карт, скрейтч-карт на пальне за адресою - Замовника.
- відпуск пального - за місцем знаходження автозаправних станцій Постачальника (п.5.2. Договору).
Згідно з п.5.3. Договору після погодження Сторонами асортименту, кількості та ціни Товару шляхом підписання відповідної видаткової накладеної на Товар. Постачальник передає Замовнику за видатковою накладною картку(и) на пальне встановленої форми відповідного номіналу яка містить строк дії.
Товар вважається переданим на зберігання постачальником замовнику з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на Товар.
Товар повертається (видається) Замовнику лише на підставі та в обмін на картку на пальне, видану Постачальником Замовнику на умовах, передбачених п. 5.3. даного Договору. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється видача (повернення) Товару за місцем його зберігання (АЗС). Картка на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом. Для отримання Товару зі зберігання (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, і, на підставі цього, здійснює фактичну передачу (видачу) Товару відповідної марки та кількості протягом строку дії картки (п. 5.4. Договору).
З метою належного виконання своїх зобов'язань щодо фактичної передачі (видачі) Товару Замовнику, Постачальник має право залучати необхідну кількість третіх осіб - підприємств, які мають відповідні права на експлуатацію АЗС (необхідних площ АЗС) і на виконання договірних відносин з Постачальником, забезпечують фактичну передачу (видачу) Товару Замовнику при пред'явленні останнім картки на пальне (надалі - Користувач (і) АЗС). Товари, отримані Замовником від Користувача АЗС, що підтверджується чеком касового апарату (РРО), вважаються отриманими Замовнику згідно умов цього Договору, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.
Протягом терміну (строку) зберігання (в межах термінів дії карток на пальне) право власності на Товар від Замовника до Постачальника не переходить (п.п. 5.5 - 5.6 Договору).
Відповідно до п. 5.9 Договору зберігання та видача (передача) Товару здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) Користувача (ів) АЗС, перелік яких узгоджується сторонами у Додатку до цього договору. Перелік АЗС може змінюватися Постачальником в односторонньому порядку. Повідомлення про такі зміни можуть надсилатися Замовнику засобами електронного або факсимільного зв'язку.
Видача (передача) Товарів Замовнику проводиться по-частково, та лише за умови їх фактичної наявності на АЗС Користувача АЗС на момент проведення операції з видачі (передачі) Товарів зі зберігання. Видача (передача) Товарів Замовнику підтверджується фактом отоварення картки на пальне (тобто повернення Постачальнику картки на пальне в обмін на виданий (переданий) ним Товар), що підтверджується чеком касового апарату (РРО) (п.5.10 Договору).
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що замовник оплачує товар за фактом поставки в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, на підставі рахунку та видаткових накладних протягом 7 банківських днів з дати підписання видаткових накладних. При цьому, моментом виконання зобов'язань Замовника по оплаті Товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата за товар здійснюється за ціною, що визначається Постачальником в накладних на день поставки товару, але не більше ціни, що встановлена за одиницю товару визначеного в специфікації до Договору.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 10.1. Договору).
На виконання умов Договору та на підставі видаткової накладної №1935 від 11.11.2024 позивачем 18.11.2024 здійснено повну попередню оплату вищевказаного Товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4075.
В свою чергу, Товариство передало - скетч-картки на відпуск дизельного палива на 1 832 л на суму 102 225, 60 грн. для подальшого їх пред'явлення уповноваженими особами Відділу на АЗС для заправки.
28.05.2025 позивач звернувся до відповідача із претензією № 350-01/16, в якій зазначив про не отоварення талонів на загальну суму 64 728, 00 грн та просив виконати зобов'язання щодо поставки товару за договором або ж повернути кошти оплачені талони. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 272 про закупівлю товарів від 07.11.2024 не у повному обсязі поставив позивачу товар, вартість якого була оплачена позивачем шляхом попередньої оплати, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 64 728, 00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 11.11.2024 року уповноважені представники сторін підписали та скріпили відбитками печаток цих контрагентів видаткову накладну № 1935 на передачу замовнику дизельного палива об'ємом 1 832 л на загальну суму 102 225, 60 грн. (з ПДВ).
18.11.2024 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 102 225, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4075 від 18.11.2024.
Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (далі - Правила), торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (далі - АЗС).
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 (далі - Інструкція), талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
З моменту переходу до покупця права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, пальне перебуває на АЗС. Передача покупцю товару за цим договором здійснюється постачальником шляхом заправки автотранспорту покупця на підставі пред'явлення талонів, що передбачено п. 6.2 та 6.3 договору.
Відповідно до п. 5.9 Договору зберігання та видача (передача) Товару здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) Користувача (ів) АЗС, перелік яких узгоджується сторонами у Додатку до цього договору. Перелік АЗС може змінюватися Постачальником в односторонньому порядку. Повідомлення про такі зміни можуть надсилатися Замовнику засобами електронного або факсимільного зв'язку.
Видача (передача) Товарів Замовнику проводиться по-частково, та лише за умови їх фактичної наявності на АЗС Користувача АЗС на момент проведення операції з видачі (передачі) Товарів зі зберігання. Видача (передача) Товарів Замовнику підтверджується фактом отоварення картки на пальне (тобто повернення Постачальнику картки на пальне в обмін на виданий (переданий) ним Товар), що підтверджується чеком касового апарату (РРО) (п.5.10 Договору).
За змістом п. 6.3 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити покупцеві поставку у строки, визначені договором; забезпечити поставку товару якість яких відповідає умовам, установленим II цього договору.
У позовній заяві позивач повідомив, що відділ неодноразово намагався скористатися своїм правом на отримання пального на автозаправних станціях «Авіас» та «ANP», однак операторами АЗС було відмовлено у видачі пального, а згодом вказані автозаправні станції взагалі перестали працювати.
Позивач зазначив, що станом на 22 травня 2025 року залишилися не використаними скретч-картки авіас на відпуск дизельного палива в кількості 1160 л. на загальну суму 64 728,00 грн. Номери не використаних скретч-карток авіас на відпуск дизельного палива номіналом 15 л.: 304113185978, 304113185979, 304113185976, 304113185977, 304113185974, 304113185975, 304113185972, 304113185973, 304113185970, 304113185971, 304113186048, 304113186049, 304113186046, 304113186047, 304113186044, 304113186045, 304113186042, 304113186043, 304113186040, 304113186041, 304113186028, 304113186029, 304113186026, 304113186027, 304113186024, 304113186025, 304113186022, 304113186023, 304113186020, 304113186021, 304113186038, 304113186039, 304113186036, 304113186037, 304113186034, 304113186035, 304113186032, 304113186033, 304113186030, 304113186031, 304113185986, 304113185987, 304113185984, 304113185985, 304113185982, 304113185983, 304113185980, 304113185981.
Номери не використаних скретч-карток авіас на відпуск дизельного палива номіналом 20 л.: 304620958708, 304620958709, 304623194748, 304623194749, 304623194746, 304623194747, 304623194744, 304623194745, 304623194742, 304623194743, 304623194740, 304623194741,304620958718, 304620958719, 304620958716, 304620958717, 304620958714, 304620958715, 304620958712, 304620958713, 304620958710, 304620958711.
Копії вказаних талонів долучені позивачем до позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
Згідно з п. 5.7 Договору термін дії карток на пальне вказується у відповідній картці на пальне і погоджується Сторонами шляхом підписання видаткової накладної та становить не менше 12 місяців з дати передачі картки на пальне Замовнику.
Судом встановлено, що предметом спірного договору є саме поставка товару паливно-мастильних матеріалів. Натомість талон, у розумінні вказаного правочину, є лише документом, який надає замовнику право на отримання товару.
Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
За пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Отже, талон, за приписами чинного законодавства, є документом, який засвідчує право його власника отримати паливно-мастильні матеріали на АЗС.
Доказів повернення грошових коштів у сумі 64 728, 00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" з повернення суми попередньої оплати у розмірі 64 728, 00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерференц Систем" про в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 64 728, 00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У зв'язку із задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8), відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем") про стягнення 64 728, 00 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем") (адреса: 03146, місто Київ, вулиця Юри Гната, буд. 20; код ЄДРПОУ 45067285) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради (адреса: 35342, Рівненська область, Рівненський район, село Біла Криниця, вулиця Радгоспна, будинок 44; код ЄДРПОУ 44054191) суму основного боргу у розмірі 64 728 (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.11.2025.
Суддя М.Є. Літвінова