Рішення від 14.10.2025 по справі 910/3031/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2025Справа № 910/3031/24

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

до Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним рішення в частині.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Григоренко С.В.

Представники:

Від позивача: Городнича Л. А., адвокат, довіреність № 13/24 від 05.03.2024;

Слесарчук В. М., адвокат, довіреність № 15/24 від 05.03.2024;

Від відповідача: Данилов К. О., в порядку самопредставництва;

Швець І. В., в порядку самопредставництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати недійсним пункт 4.2. резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р у справі № 128-26.13/4-22 в частині накладення на Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" штрафу у розмірі 339 999 гривень на підставі частини 4 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 16.04.2024.

27.03.2024 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до господарського суду клопотання про об'єднання справ в одне провадження, в якому просило об'єднати справи № 910/2878/24 та № 910/3031/24 в одне провадження.

09.04.2024 Антимонопольний комітет України подав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також 09.04.2024 Антимонопольний комітет України подав до господарського суду відповідь на письмове опитування.

09.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Йе енергія" подало до господарського суду заяву про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

16.04.2024 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до господарського суду відповідь на відзив Антимонопольного комітету України на позов.

У підготовчому засіданні 16.04.2024 судом розглядалося клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про об'єднання справ в одне провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч. 3 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, об'єднання справ є правом суду, реалізація якого залежить, у тому числі, від того, чи не буде це об'єднання перешкоджати з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та чи не ускладнить воно вирішенню спору.

Дослідивши клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження, суд дійшов до висновку, що об'єднання справ № 910/2878/24 та № 910/3031/24 перешкоджатиме з'ясуванню прав та обов'язків сторін, а також суттєво ускладнить вирішення спору, а тому, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про об'єднання справ в одне провадження.

20.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" подало до господарського суду заяву про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У підготовчому засіданні 21.05.2024 судом розглядалися заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе енергія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Судом, не виходячи до нарадчої кімнати, відхилено зазначені заяви, оскільки вони не містять законодавчих обґрунтувань та заявниками не надано суду доказів того, що прийняте рішення у справі може вплинути на їх права чи обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/3031/24 у закритому судовому засіданні.

10.06.2024 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3023/24.

У підготовчому засіданні 11.06.2024 судом розглядалося клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зупинення провадження.

Як встановлено п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд вказує, що у нього відсутня можливість посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи наведене, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки встановлені у справі 910/3023/24 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.

Також у підготовчому засіданні 11.06.2024 судом розглядалося клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про витребування доказів, яке було подано до суду разом з позовною заявою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів та не вказано причин неможливості отримати цей доказ самостійно позивачем.

Крім того, в клопотанні заявник не вказує, які саме докази необхідно витребувати.

А відтак, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3031/24 до судового розгляду по суті.

25.06.2024 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до господарського суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення експертизи.

25.06.2024 від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у прохальній частині якої заявник просить суд визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р у справі № 128-26.13/4-22.

У судовому засіданні 25.06.2024 судом було розглянуто клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про повернення до стадії підготовчого провадження, за наслідком розгляду якого, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і додані до неї документи повернуто.

У судовому засіданні 09.07.2024 судом було розглянуто клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про призначення експертизи, за наслідком розгляду якого, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити у його задоволенні з огляду на таке.

Як роз'яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Системний аналіз ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.

Дослідивши клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про призначення експертизи у справі суд, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки представником позивача не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення у справі експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань. Також суд відзначає, що позивач не був обмежений у праві надати суду висновок експерта на його замовлення відповідно до ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 зупинено провадження у справі № 910/3031/24 до завершення розгляду апеляційної скарги на ухвали Господарського суду міста Києва від 28.06.2024 у справі № 910/3031/24 та повернення матеріалів справи № 910/3031/24 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.03.2025.

15.07.2025 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до господарського суду клопотання про повернення на стадію дослідження доказів.

У судовому засіданні 15.07.2025 судом було розглянуто клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про повернення на стадію дослідження доказів, за наслідками розгляду якого, судом відмовлено в його задоволенні.

15.09.2025 Міністерство енергетики України подало до господарського суду заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 14.10.2025 судом розглядалася заява Міністерства енергетики України про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Судом, відхилено зазначену заяву, оскільки вони не містять законодавчих обґрунтувань та заявником не надано суду доказів того, що прийняте рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки Міністерства енергетики України.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 14.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2025 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

14.10.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) № 397-р від 28.12.2023 (далі - рішення № 397-р, оспорюване рішення) у справі № 143-26.13/4-22 (далі також - Справа) визнано:

- що Група "Нафтогаз України" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі також - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") займала монопольне (домінуюче) становище на ринку первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року із часткою, що перевищує 35 %;

- дії Групи "Нафтогаз України" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг", які полягали в застосуванні різних істотних умов в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу в період з 19.03.2021 по 30.09.2021 порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної оптової реалізації природного газу, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Крім того, п. 4 рішення № 397-р, на підставі частини 4 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та у зв'язку з тим, що:

- Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює контроль над Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі також - позивач, ДК "Газ України") є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг";

- рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" (крім питання, щодо призначення (обрання) та припинення повноважень виконавчого органу), приймались вищим органом управління Дочірньої компанії "Газ України" ? правлінням Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", без яких вчинення порушення було б неможливим,

4.1. накладено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штраф у розмірі 721 893 870 (сімсот двадцять один мільйон вісімсот дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят) гривень;

4.2. накладено на Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" штраф у розмірі 339 999 (триста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень.

Позивач не погоджуючись з висновками Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернувся до Господарського суду міста Києва на підставі статі 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійним п. 4.2. рішення № 397-р з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими та неправильного застосування відповідачем норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним п. 4.2. рішення № 397-р в межах зазначеного строку.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним п. 4.2. рішення № 397-р Комітету у справі № 143-26.13/4-22 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним п. 4.2. рішення № 397-р Комітету у справі № 143-26.13/4-22 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Судом встановлено, що до Антимонопольного комітету України надійшли заяви:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ТРЕЙДІНГ" (далі також - ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ТРЕЙДІНГ", Заявник 1) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 21.05.2021 № 242/2/21-КГТ (вх. Комітету № 8 01/211-АМ від 25.05.2021) (далі - Заява 1);

- Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" (далі також - ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз", Заявник 2) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 24.06.2021 № 409 (вх. Комітету № 8-01/261-АМ від 30.06.2021) (далі - Заява 2).

Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.01.2022 № 01/5-р розпочато розгляд справи № 128-26.13/4-22 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ідентифікаційний код юридичної особи 42399676, м. Київ) порушення, передбаченого частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку оптової реалізації природного газу, що могло призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 04.11.2022 № 01/224-р, як співвідповідачів до участі у Справі залучено Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Відповідачами у Справі Комітету була група суб'єктів господарювання, в особах: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг"; Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", далі разом - група "Нафтогаз України".

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 постанову Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 викладено в новій редакції, згідно з якою найменування ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , а Статут викладено в новій редакції.

АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" утворене Кабінетом Міністрів України на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" на базі 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, створених шляхом перетворення підприємств нафтогазового комплексу, що не підлягають приватизації, а також пакетів акцій відкритих акціонерних товариств нафтогазового комплексу, які відповідно до чинного законодавства залишені в державній власності.

Засновником та єдиним акціонером Компанії є держава.

Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії здійснює Кабінет Міністрів України.

Метою діяльності Компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Відповідно до Статуту предметом діяльності Компанії є: видобування нафти і природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом; постачання нафти, скрапленого газу та газового конденсату; створення та експлуатація транзитних міждержавних систем транспортування нафти, нафтопродуктів і природного газу; концентрація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, налагодження ефективної взаємодії між юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; розроблення єдиної технічної та економічної стратегії розвитку Компанії, юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; реалізація єдиної технічної політики, у тому числі з питань охорони праці, промислової та пожежної безпеки, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, організація та координація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт з питань діяльності Компанії, робіт, пов'язаних з виробництвом і застосуванням нової техніки, розробленням і впровадженням передових технологій у сфері видобування, зберігання, транспортування, переробки та розподілу нафти і природного газу; забезпечення реалізації інвестиційних проектів у нафтогазовому комплексі; регулювання інвестиційної політики юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; організація та виконання геологорозвідувальних робіт, пов'язаних із пошуком нафти й газу та виявленням геотермального потенціалу, експлуатація нафтових, газових і газоконденсатних родовищ; участь у реалізації міжнародних проектів у нафтогазовому комплексі; комплексне освоєння ресурсів нафти, газу й газового конденсату із застосуванням передових методів розвідки й розробки родовищ та нових технологічних процесів переробки й вилучення цінних компонентів, що містяться в них; розвиток, експлуатація і ремонт лінійної частини та об'єктів магістральних нафтопроводів, магістральних газопроводів, підземних сховищ конденсатопроводів та розподільних газопроводів; проектування та проведення експертизи проектів розробки родовищ, буріння свердловин, будівництва, реконструкції і технічного переоснащення юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; виконання функцій з організації робіт із стандартизації в нафтогазовому комплексі; створення власної мережі автозаправних станцій та автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій; здійснення газифікації для забезпечення споживачів, зокрема побутових споживачів, газом; розроблення і впровадження прогресивних технологій видобування та переробки нафти, газу й газового конденсату; розроблення та здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів, впровадження енергоефективних заходів і технологій, зокрема під час розвідки, видобування, переробки та транспортування нафти, газу й газового конденсату; провадження торговельної діяльності, посередницької та торговельно-закупівельної; зокрема комісійної, торговельно- провадження видавничої діяльності, надання поліграфічних послуг; здійснення проектування, будівництва, ремонту та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту нафтогазового комплексу; забезпечення підвищення рівня надійності, ефективності та безпеки функціонування об'єктів нафтогазового комплексу; участь у розробленні довгострокових прогнозів і проектів державних цільових та галузевих науково-технічних, економічних, енергоефективних екологічних програм розвитку нафтогазового комплексу та програм впровадження альтернативних джерел енергії, формування соціальної інфраструктури; виконання робіт та надання послуг згідно з енергосервісними договорами.

Відповідно до мети, визначеної Статутом, Компанія може провадити також інші види діяльності згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 14 Статуту, Компанія має право в установленому порядку утворювати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, виступати засновником та/або учасником юридичних осіб як на території України, так і за її межами.

АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, Регулятор), від 21.04.2017 № 527.

В свою чергу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є юридичною особою за законодавством України, заснованою відповідно до рішення засновника від 15.08.2018, яка здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого рішенням учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 16.12.2020 № 137 (далі - Статут ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг").

Засновником та єдиним учасником ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є ДК "Газ України".

Метою діяльності Товариства згідно зі Статутом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від провадження господарської діяльності, а також задоволення потреб вітчизняних та іноземних споживачів у відповідних товарах, послугах у безпечний, надійний та економний спосіб.

Предметом діяльності Товариства відповідно до Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зокрема є: постачання, купівля-продаж природного газу.

ДК "Газ України" є дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України" і створена за рішенням Спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 (протокол № 2), яка здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого рішенням правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 29.12.2020 (протокол № 642) (далі - Статут ДК "Газ України").

Засновником ДК "Газ України" є юридична особа, створена відповідно до законодавства України - АТ "НАК "Нафтогаз України".

Метою діяльності ДК "Газ України" згідно зі Статутом ДК "Газ України" є організація ефективної експлуатації, управління та розвитку енергогенеруючих потужностей різних форм власності та розподільних систем газопостачання; сприяння забезпеченню належної експлуатації розподільних систем газопостачання; реалізація природного та скрапленого газу населенню, бюджетним установам, організаціям суб'єктам господарювання і іншим споживачам та здійснення інших видів діяльності для отримання прибутку.

Предметом діяльності ДК "Газ України" відповідно до Статуту ДК "Газ України" зокрема є:

- організація закупівлі та закупівля, переробка і реалізація природного та скрапленого газу і газового конденсату;

- реалізація (купівля-продаж, поставка та постачання) природного і скрапленого газу населенню, бюджетним установам і організаціям, суб'єктам господарювання та іншим споживачам;

- постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифами;

- зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами;

- транспортування нафти, нафтопродуктів, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;

- розроблення, впровадження функціонування механізму своєчасних і повних розрахунків за спожитий населенням, бюджетними установами і організаціями та іншими суб'єктами господарювання природний газ, за транспортування теплової енергії підприємствами теплопостачання та теплову енергію, використану споживачами теплової енергії, в тому числі із застосуванням спеціальних розподільних рахунків та алгоритму розподілу коштів, зарахованих на такі рахунки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Відповідно до Статуту АТ "НАК "Нафтогаз України" під Групою Нафтогаз розуміють АТ "НАК "Нафтогаз України" та: юридичних осіб, інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів яких Компанія згідно із законодавством та міжнародними стандартами фінансової звітності повинна включати до консолідованої річної фінансової звітності (за поточний рік); юридичних осіб, єдиним засновником (акціонером, учасником) яких є Компанія; юридичних осіб, контрольний пакет акцій яких належить Компанії (частка Компанії у статутному капіталі яких становить 50 або більше відсотків), якщо інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів таких юридичних осіб Компанія згідно із законодавством і міжнародними стандартами фінансової звітності не повинна включати до консолідованої річної фінансової звітності (за поточний рік).

При цьому відповідно до Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", Товариство входить до Групи Нафтогаз.

Інтереси ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" співпадають з інтересами АТ "НАК "Нафтогаз України" як корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.

Звітність ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" включається до консолідованої звітності Групи Нафтогаз.

Внутрішні документи Групи Нафтогаз є обов'язковими для ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" після їх затвердження (або схвалення) загальними зборами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", крім випадків, передбачених Статутом.

В свою чергу ДК "Газ України" є дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України" та є єдиним учасником ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідно до Статуту ДК "Газ України" вищим органом управління ДК "Газ України" є АТ "НАК "Нафтогаз України" в особі уповноваженого органу.

Уповноваженим органом АТ "НАК "Нафтогаз України" є правління Компанії. Правління АТ "НАК "Нафтогаз України" може делегувати свої повноваження з вирішення окремих питань управління діяльністю ДК "Газ України" іншому органу або посадовій особі АТ "НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до інформації, наявної в матеріалах Справи, в період березня - квітня 2021 року рішення учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підписувались керівником вищого органу правління ДК "Газ України" головою правління АТ "НАК "Нафтогаз України" А. Коболєвим.

Враховуючи викладене, АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ДК "Газ України" є суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та відповідно до чинного законодавства є єдиним суб'єктом господарювання - групою "Нафтогаз України".

Також до Групи "Нафтогаз України" входять суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з видобутку природного газу, але які не є відповідачами у справі, зокрема, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія Нафтогаз України", яке здійснює реалізацію природного газу побутовим споживачам та споживачам, що є непобутовими, споживачам постачальника "останньої надії" [лист ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 07.04.2023 № 125/08-3343 (вх. Комітету № 8-01/5811 від 17.04.2023)].

Схему відносин контролю Групи "Нафтогаз України" наведено в додатку 2 до оспорюваного рішення.

Щодо визначення Комітетом монопольного (домінуючого) становища суд вказує наступне.

Як встановлено судом, об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є суб'єкт господарювання Група "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище - природний газ.

Комітетом визначено товарні межі ринку з огляду на таке.

Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах яких споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється з переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є: подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо; подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо; наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи); відсутність суттєвої різниці в цінах.

Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG для забезпечення споживача природним газом.

Природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпчика і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією (товаром).

Природний газ використовується як товар, призначений для кінцевого споживання (для задоволення побутових потреб населення: приготування їжі, підігріву води та опалення приміщень, а також у стисненому вигляді для заправлення автотранспортних засобів на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях), так і в якості сировини (в хімічній промисловості, зокрема під час виробництва мінеральних добрив, а також під час виробництва теплової енергії).

Незалежно від напрямків його використання, природний газ як товар надходить на ринок України внаслідок його пропозиції з боку первинних оптових продавців, а саме:

- газовидобувних підприємств, що здійснюють видобуток природного газу на території України;

- суб'єктів господарювання, які здійснюють імпорт природного газу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Враховуючи викладене, природний газ не може вважатися взаємозамінним товаром з точки зору споживчих характеристик товару, жоден інший товар за ознаками взаємозамінності, визначеними Методикою, не може замінити природний газ для задоволення потреб споживачів.

Загальний обсяг пропозиції природного газу для кінцевого споживача не змінюється внаслідок подальшого перепродажу сформованого ресурсу природного газу між оптовими покупцями / продавцями природного газу.

Для визначення відповідного ринку й оцінки ринкових позицій суб'єктів господарювання, крім аналізу об'єктивних характеристик відповідного товару, також проаналізовано структуру пропозиції та попиту й умови обороту природного газу на ринку.

У результаті проведеного аналізу Комітетом з'ясовано, що на стадії руху природного газу від видобувних компаній та суб'єктів господарювання, які здійснюють імпорт природного газу, їх пропозиція зустрічається з попитом оптових продавців або постачальників, які в подальшому реалізують цей газ споживачам.

Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", оптовий продавець - суб'єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу.

Натомість оптовий покупець - суб'єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання.

У свою чергу оптові продавці природного газу здійснюють продаж природного газу оптовим покупцям та/або постачальникам природного газу, які в подальшому здійснюють постачання природного газу кінцевому споживачу.

Отже, першою ланкою обороту природного газу на ринку є первинна оптова реалізація природного газу, тобто реалізація природного газу на території України суб'єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу (далі - видобувні компанії) та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з імпорту природного газу в Україну оптовим покупцям / продавцям на підставі договору купівлі-продажу.

А відтак, враховуючи наведене та встановлене Комітетом, товарними межами ринку є первинна оптова реалізація природного газу.

Також Комітетом встановлені територіальні (географічні) межі ринку.

Відповідно до пункту 6.1 Методики, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Коректність визначення територіальних (географічних) меж товарного ринку може бути перевірена дослідженням відкритості ринку щодо міжрегіональної та/або міжнародної торгівлі.

Ступінь відкритості ринку (далі - СВР) щодо міжнародної, міжрегіональної торгівлі оцінюється за показником, який розраховується як відсоткове співвідношення суми загального обсягу ввезення (імпорту) товару на певний ринок з територій інших регіонів держави (інших країн) до загального обсягу ринку за формулою

СВР = _____ . 100 [%],

де Qv - обсяг товару, ввезеного на відповідний ринок з-за меж цього ринку (для загальнодержавного - обсяг імпорту в Україну);

Q - загальний обсяг реалізації (придбання) товару (товарної групи) на ринку в певних

РТ

територіальних (географічних) межах.

Відповідно до даних НКРЕКП протягом 2021 року було імпортовано 2 568 496,472 тис. куб. м природного газу, разом із тим відповідно до розрахунків Комітету, наведених у пункті 126 оспорюваного рішення, загальний обсяг первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року становив 18 104 132,58 тис. куб. м природного газу на території України.

Таким чином, наявна в матеріалах справи інформація та розрахунки свідчать, що у 2021 році СВР дорівнює 14,187 %.

Відповідно до пункту 6.3 Методики, якщо СВР

А відтак, територіальними межами ринку первинної оптової реалізації природного газу є територія України, тобто ринок є загальнодержавним.

Часові межі ринку Комітетом встановлені наступні.

Відповідно до пункту 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

Ринок, на якому протягом певного часу діє один і той самий склад продавців та покупців, може розглядатись як ринок товару зі сталою структурою.

Як встановлено Комітетом, на підставі інформації, отриманою від учасників ринку та органів влади, структура ринку первинної оптової реалізації природного газу в період із січня 2021 року по грудень 2021 року була сталою.

Таким чином, часовими межами ринку первинної оптової реалізації природного газу визначено проміжок часу із січня 2021 року по грудень 2021 року (включно).

Як визначено Комітетом, бар'єри вступу (виходу) на ринок були такі.

Бар'єри вступу на ринок - обставини, що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.

Одним із бар'єрів вступу на ринок нових постачальників природного газу є відсутність вільного доступу до ресурсу природного газу власного видобутку, зокрема який видобувається Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування"), в обсязі близько 67 % природного газу, що видобувається на території Україні.

Постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

При цьому протягом січня - травня 2021 року АТ "Укргазвидобування" відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу здійснювало продаж видобутого ним природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України".

Придбаний газ АТ "НАК "Нафтогаз України" реалізовувало ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", разом із тим ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснювало продаж природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" для подальшого постачання природного газу побутовим споживачам.

У свою чергу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснювало подальшу реалізацію природного газу суб'єктам господарювання, які реалізовували та/або постачали природний газ іншим постачальникам або споживачам, у тому числі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", яке здійснювало постачання природного газу кінцевому споживачу (схему формування та проходження природного газу наведено в додатку 3 до оспорюваного рішення).

Обсяг імпорту природного газу в 2021 році незначний і становив близько 2,6 млрд куб. м, що в шість разів менше, ніж у 2020 році.

Тобто, через біржові торги (аукціони) на конкурентних засадах реалізується незначний обсяг природного газу, видобутого на території України та/або імпортованого природного газу.

Також Комітетом визначено монопольне (домінуюче) становище, що вбачається з такого.

Ресурсне наповнення загальнодержавного ринку реалізації (постачання) природного газу формується за рахунок первинної оптової реалізації природного газу.

У свою чергу первинна оптова реалізація природного газу формується за рахунок:

- природного газу, видобутого на території України;

- імпорту природного газу (який надійшов на внутрішній ринок України, тобто який був розмитнений на території України).

Відповідно до інформації НКРЕКП, наданої листом від 10.04.2023 № 07-16/30-дск (вх. Комітету № 7-01/25-ДСК від 12.04.2023), протягом 2021 року 53 суб'єкти господарювання імпортували 7 718 292,10 тис. куб. м природного газу, із них:

- 5 149 795,628 тис. куб. м імпортованого природного газу поміщено в митний режим імпорту;

- алокацію 2 568 496,472 тис. куб. м імпортованого природного газу здійснено оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) на замовлення послуг транспортування в точках входу на міждержавних з'єднаннях, тобто імпортований природний газ, який надійшов на внутрішній ринок України (який був розмитнений на території України) (далі - імпортований природний газ).

Перелік суб'єктів господарювання, що імпортували природний газ наведено в додатку 4 до оспорюваного рішення.

Як встановлено Комітетом, протягом 2021 року 23 суб'єкти господарювання імпортували в Україну 2 568 496,472 тис. куб. м природного газу.

При цьому, загальний обсяг імпортованого природного газу за 2021 рік АТ НАК "Нафтогаз України" становив 1 957 600,288 тис. куб. м, що становить 76,2 % від загального обсягу імпорту у 2021 році.

Другим за обсягом імпорту природного газу в Україну протягом 2021 року стало ТОВ "ЙЕ Енергія", яке імпортувало 462 328,561 тис. куб. м природного газу, що становить 18 % від загального імпорту у 2021 році.

Частка інших 21 суб'єкта господарювання, що здійснювали імпортування протягом 2021 року природного газу, становить від 0,0001% до 2,65 % від загального обсягу імпортованого природного газу.

Інформація щодо імпортованого суб'єктами господарювання природного газу у 2021 році наведена в таблиці 1 п. 110 оспорюваного рішення.

Відповідно до інформації, наданої НКРЕКП листом від 28.02.2023 № 2283/16.2.1/7-23 (вх. Комітету № 7-01/4068 від 28.02.2023), протягом 2021 року 39 суб'єктів господарювання видобули 19 392 026,38 тис. куб. м природного газу.

Перелік суб'єктів господарювання, що здійснювали видобуток природного газу наведено в додатку 5 до оспорюваного рішення.

При цьому із загального обсягу видобутого природного газу АТ "Укргазвидобування" протягом 2021 року видобуло 13 109 207,83 тис. куб. м природного газу, а реалізувало 12 939 686,24 тис. куб. м природного газу, що становить 66,73 % від загального видобутку природного газу за 2021 рік.

В свою чергу, ПрАТ "Нафтогазвидобування" протягом 2021 року видобуло 2 021596,12 тис. куб. м природного газу, при цьому реалізувало 2 021 268,1 тис. куб. м природного газу, що становить 10,42 % від загального видобутку у відповідному періоді.

ПАТ "Укрнафта" протягом 2021 року видобуло 793 281,15 тис. куб. м природного газу, при цьому реалізувало 619 306,24 тис. куб. м природного газу, що становить 4,09 % від загального видобутку природного газу у відповідному періоді.

17,89 % видобутку здійснено іншими 36 газовидобувними підприємствами, а частка їх видобутку протягом 2021 року становить від 0,0002 % до 3,99 %.

Інформація щодо видобутку природного газу протягом 2021 року наведена в таблиці 2 п. 116 оспорюваного рішення.

Враховуючи обсяг імпортованого та видобутого природного газу протягом 2021 року, учасниками первинного оптового ринку природного газу сформовано протягом 2021 року 21 960 522,85 тис. куб. м природного газу, із них 15 075 213,1 тис. куб. м природного газу сформовано Групою "Нафтогаз України", що становить 68,65 % від сформованого природного газу протягом 2021 року.

Інформацію щодо загального обсягу видобутого та імпортованого природного газу протягом 2021 року наведено в таблиці 3 п. 118 оспорюваного рішення.

Суб'єкти господарювання, які формують обсяги на ринку первинної оптової реалізації природного газу, в подальшому реалізують їх оптовим покупцям / продавцям природного газу та/або закачують його в газосховища.

Відповідно до інформації, наданої Комітету Групою "Нафтогаз України" під час розгляду справи, серед осіб, пов'язаних відносинами контролю з АТ "НАК "Нафтогаз України", діяльність із купівлі-продажу природного газу та постачання природного газу побутовим і промисловим споживачам здійснюють АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідно до інформації АТ "Укргазвидобування", наданої листом від 22.02.2023 № 52.1-01-948 (вх. Комітету № 8-01/4036 від 27.02.2023), АТ "Укргазвидобування" протягом 2021 року реалізувало 12 939 686,24 тис. куб. м природного газу, із них 12 939 486,97 тис. куб. м реалізовано АТ "НАК "Нафтогаз України", що становить 99,998 % від загального обсягу реалізації ним природного газу у 2021 році.

У свою чергу АТ "НАК "Нафтогаз України" протягом 2021 року реалізувало придбаний в АТ "Укргазвидобування" природний газ (12 939 486,97 тис. куб. м) та імпортований природний газ (1 957 600,288 тис. куб. м) через ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (реалізовано 13 559 101 тис. куб. м природного газу, що становить близько 91 % від загального обсягу видобутого та імпортованого АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу на території України).

Разом із цим продаж природного газу в межах Групи "Нафтогаз України" не може вважатись продажем товару, який був призначений для виходу на ринок первинної оптової реалізації природного газу.

Тобто такий продаж здійснюється в межах Групи "Нафтогаз України" (внутрішньогрупові операції /угоди), а первина оптова реалізація оптовому продавцю / покупцю на ринку оптової первинної реалізації природного газу здійснюється безпосередньо через ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", що входить до Групи "Нафтогаз України".

Враховуючи загальний обсяг первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" реалізовано 74,66 % обсягу на первинному ринку оптової реалізації природного газу.

Інформація щодо первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" наведена в таблиці 4 п. 126 оспорюваного рішення.

Відповідно до пунктів 10.3 і 10.4 Методики, суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнає(ють) значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має (мають) здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання, чи ущемлювати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Зазначеними вище пунктами Методики також визначено ознаки ринкової влади, зокрема здатність суб'єкта (суб'єктів) господарювання, який (які) не є єдиним (єдиними) виробником (постачальником) відповідного товару (товарної групи), диктувати свої умови при продажу товару (товарної групи), укладенні договору про поставки, нав'язувати споживачу невигідні умови.

Суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнає (зазнають) значної конкуренції, зокрема, коли частки на ринку, які належать конкурентам, порівняно невеликого розміру та можливості доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів (товарних груп) суттєво обмежені.

Як додаткові ознаки наявності ринкової влади також розглядаються, зокрема, високий рівень концентрації ринку; суттєва кількісна перевага частки суб'єкта (суб'єктів) господарювання над частками інших конкурентів за умови стабільності структури ринку протягом тривалого періоду; значні частки суб'єкта (суб'єктів) господарювання на вертикально суміжних ринках (ресурсів, транспортних послуг, торговельних послуг, рекламних послуг тощо) та територіально суміжних ринках.

Враховуючи, що:

- Група "Нафтогаз України" в особі АТ "Укргазвидобування" є найбільшим суб'єктом господарювання, що здійснював видобуток природного газу у 2021 році (понад 65 %) (пункт 116 Рішення);

- Група "Нафтогаз України" в особі АТ "НАК "Нафтогаз України" є найбільшим суб'єктом господарювання, що здійснював імпорт природного газу у 2021 році (понад 75 %) (пункт 110 Рішення);

- частки понад 50 суб'єктів господарювання, які є учасниками ринку первинної оптової реалізації природного газу є незначними, їхня загальна частка становить близько 8 % (пункт 126 Рішення);

- інші суб'єкти господарювання протягом 2021 року на ринку первинної оптової реалізації природного газу не мали доступу до таких обсягів природного газу, як мала Група "Нафтогаз України",

Група "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не зазнає значної конкуренції на ринку первинної оптової реалізації природного газу.

Враховуючи зазначене, протягом 2021 року частка Групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ринку первинної оптової реалізації природного газу перевищувала 35 %, що свідчить про наявність монопольного (домінуючого) становища Групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ринку первинної оптової реалізації природного газу.

Щодо зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку Комітетом встановлене таке.

З 01 серпня 2020 року припинено дію спеціальних обов'язків щодо постачання природного газу побутовим споживачам, які були покладені на

АТ "НАК "Нафтогаз України" Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (зі змінами) (далі - Положення про ПСО № 867), а з 20 травня 2021 року - щодо виробників теплової енергії.

Отже, з 1 серпня 2020 року у зв'язку із завершенням дії спеціальних обов'язків щодо постачання природного газу побутовим споживачам, на умовах та в порядку, визначених Положенням про ПСО № 867, у побутових споживачів з'явилась можливість обирати постачальника, у тому числі за ціновим критерієм.

Запровадження повномасштабного ринку природного газу для побутових споживачів передбачає активізацію конкурентної боротьби між постачальниками природного газу з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг, внаслідок чого споживачі отримали можливість обирати між кількома постачальниками природного газу.

23 березня 2021 року Група "Нафтогаз України" на своєму офіційному вебсайті www.naftogaz.com розмістила повідомлення, що:

"Нафтогаз надає рівні можливості для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план. Дотримуючись принципу рівного доступу для всіх, Група "Нафтогаз України" готова надати можливість купувати газ постачальникам, які працюють на роздрібному ринку для населення".

З метою зменшення впливу цінових коливань на фінансовий стан побутових споживачів НКРЕКП постановою від 07.04.2021 № 572 (далі - Постанова НКРЕКП № 572) внесено зміни до Правил постачання природного газу, згідно з якими побутовим споживачам надано можливість споживати природний газ протягом року за фіксованою ціною, яка діятиме у період постачання природного газу з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови НКРЕКП № 572 постачальники природного газу, що здійснюють або мають намір здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам з 01 травня 2021 року, зобов'язані до 25 квітня 2021 року оприлюднити на власних веб-сайтах ціну на природний газ, який постачатиметься в рамках базової річної пропозиції, та іншу інформацію про базову річну пропозицію.

Газопостачальні компанії в період лютого - квітня 2021 року звертались до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо укладання договору купівлі-продажу природного газу з метою забезпечення кінцевих споживачів природним газом.

Правові засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу".

Відповідно до пункту 33 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", ринок природного газу визначається як сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.

Статтею 3 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що ринок природного газу має функціонувати на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема:

1) забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;

2) вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;

3) вільного вибору постачальника природного газу;

4) рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України;

5) невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб;

6) недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності;

7) відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про ринок природного газу" господарська діяльність на ринку природного газу, пов'язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається НКРЕКП в установленому законодавством порядку.

Відповідно до реєстру звернень постачальників природного газу, наданого листом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 19.09.2022 № 125/08-4654 (вх. Комітету № 8-01/7031 від 21.09.2022), до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надійшли звернення від 45 суб'єктів господарювання щодо купівлі-продажу природного газу для формування необхідних обсягів газу для забезпечення побутових споживачів впродовж травня 2021 - квітня 2022 років природним газом та формування базової річної пропозиції для населення.

Лише 20 суб'єктів господарювання із 45, які звертались до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо укладання договору купівлі-продажу природного газу, уклали договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для формування необхідних обсягів газу для забезпечення побутових споживачів впродовж травня 2021 - квітня 2022 років природним газом та формування базової річної пропозиції для населення.

Інші суб'єкти господарювання не уклали договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для формування необхідних обсягів газу, оскільки для них запропонована ціна була високою та неконкурентною [лист ТОВ "Кременчукгаз-трейдінг" від 02.07.2021 № 350/2/21-КГТ (вх. Комітету № 8-01/9424 від 95.07.2021)].

ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" уклало з 20 суб'єктами господарювання в період березня - квітня 2021 року Рамкові договори купівлі-продажу природного газу (далі - Рамковий договір, Рамковий договір купівлі-продажу природного газу) та Індивідуальні договори, що є їх невід'ємною частиною. Проте Індивідуальні договори до Рамкового договору містили різні ціни та різні істотні умови.

Істотні умови Індивідуального договору до Рамкових договорів, укладених ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України", були відмінними від істотних умов Індивідуальних договорів до Рамкових договорів, які укладались ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"з іншими 18 суб'єктами господарювання: ТОВ "Агросинтез Трейдінг", ТОВ "Волиньелектрозбут", ТОВ "Газовик+", ТОВ "Газпостачсервіс", ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "Закарпаттяенергозбут", ТОВ "ЕРУ ЛЮДЯМ", ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ТОВ "ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ", ТОВ "МАРГАЗ", ТОВ "Мегаватт Енерго Сервісна Компанія", ТОВ "Одесагаз-Постачання", ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго", ТОВ "Прикарпатенерготрейд", ТОВ "Тернопільоблгаз", ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз".

ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" уклало Рамкові договори та Індивідуальні договори до них із 20 постачальниками природного газу, які мали намір здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам впродовж травня 2021 - квітня 2022 років із застосуванням базової річної пропозиції для населення (побутових споживачів) (Реєстр договорів наведено в додатку 6 до оспорюваного рішення).

Відповідно до п. 4.2. Рамкового договору продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору.

Аналіз наданої заявниками та відповідачами у Справі Комітету інформації свідчить, що Рамкові договори, які ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" укладало з постачальниками природного газу протягом березня - квітня 2021 року, є ідентичними, разом із цим індивідуальні договори до Рамкового договору мали не однакові умови, зокрема істотні.

Загалом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" індивідуальні договори до Рамкового договору укладало за двома формами.

Відповідно до інформації ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", викладеної в листі від 19.09.2022 № 125/08-4654 (вх. Комітету № 8-01/7031 від 21.09.2022), розроблення проєкту Рамкового договору, включно з Індивідуальним договором, із фіксованою річною ціною зі строком дії з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року здійснювалось ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" спільно з АТ "НАК "Нафтогаз України".

Укладаючи договори, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" керувалось такими рішеннями учасника Товариства:

1. № 164 від 19.03.2021, яким погоджено вчинення правочину з ТОВ "ЙЕ Енергія" на період поставки 01.05.2021 - 30.04.2022, що полягав в укладанні Рамкового договору, невід'ємним додатком якого є Індивідуальний договір;

2. № 179 від 28.04.2021, яким погоджено продаж природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022;

3. № 181 від 28.04.2021, яким погоджено вчинення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" правочинів із компаніями-постачальниками природного газу (які не були контрагентами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до 09.04.2022) на період з 01.05.2021 по 30.04.2022, що полягав в укладанні Рамкового договору, невід'ємним додатком якого є Індивідуальний договір;

4. № 182 від 28.04.2021, яким погоджено реалізацію природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" компаніям-постачальникам природного газу, у тому числі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", шляхом укладання Рамкового договору на період з 01.05.2021 по 30.04.2022 за річною фіксованою ціною, що визначається залежно від періоду звернення контрагентів до Товариства.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пункту 10.14 Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", ДК "Газ України" одноособово приймає рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до підпункту 10.1 Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Пунктом 2 рішення правління НАК "Нафтогаз України" від 04.03.2019, оформленого протоколом № 111 (із змінами), установлено, що рішення ДК "Газ України" як єдиного учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" із питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (крім питання щодо призначення (обрання) та припинення повноважень виконавчого органу), приймаються вищим органом управління ДК "Газ України".

Рішення правління ДК "Газ України" є підставою для оформлення рішень учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (крім рішення з питання щодо призначення (обрання) та припинення повноважень виконавчого органу) за підписом керівника вищого органу управління ДК "Газ України", яким є голова правління АТ "НАК "Нафтогаз України", або особа, яка виконує його обов'язки.

Згідно з підпунктом 10.2.35 Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про вчинення правочину (предмет якого вказано у другому абзаці підпункту 1.6.2 Статуту), на суму, що дорівнює або перевищує 1 000 000 000 (один мільярд) гривень або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України, станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину.

Відповідно до підпункту 1.6.2. Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг":

Правочин - означає один або декілька правочинів (серію правочинів), що укладаються протягом одного календарного року щодо одного предмету з тими самими контрагентом (або контрагентами, які є афілійованими особами у розумінні Закону України "Про акціонерні товариства") або односторонній правочин, а також правочин про внесення змін та/або доповнень до такого правочину щодо предмету, ціни, порядку розрахунків, припинення (розірвання) або продовження терміну дії такого правочину, зокрема, але не обмежуючись: додаткова угода/договір, специфікація, тощо.

Не вважається "серією правочинів" декілька правочинів, що укладаються протягом одного календарного року і предметом яких є купівля, продаж, розподіл, постачання, транспортування та/або зберігання природного газу та нафти, зрідженого, скрапленого газу, електричної енергії, договори, які згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Законом України "Про ринок природного газу" забезпечують функціонування ринку електричної енергії / природного газу та є обов'язковими для укладення Товариством з метою здійснення ним діяльності з постачання електричної енергії / природного газу, та додаткові угоди / договори, специфікації, тощо до таких правочинів.

Щодо вчинення правочину ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з ТОВ "ЙЕ Енергія" - укладання Рамкового договору, невід'ємною частиною якого є Індивідуальний договір, суд зазначає наступне.

Ураховуючи, що вчинюваний ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" правочин з ТОВ "ЙЕ Енергія" (договірна вартість природного газу за загальний період поставки - 44 520 000 000 грн з ПДВ) є істотним для групи "Нафтогаз України" в цілому, необхідно отримати попереднє погодження рішення наглядовою радою АТ "НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до підпункту 1 пункту 71 Статуту АТ "НАК "Нафтогаз України" наглядова рада має право приймати рішення з інших питань (крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів), які можуть бути необхідними для ефективного виконання покладених на неї повноважень та оперативного вирішення питань забезпечення діяльності Компанії.

Відповідно до витягу з протоколу № 124 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України від 19.03.2021 було вирішено:

- погодити рішення ДК "Газ України" як єдиного учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про вчинення правочину з ТОВ "ЙЕ Енергія";

- директору з управління дивізіоном "Трейдинг" Віллєму Коппульсу, Управлінню трейдингу газу (Михайленко І.Г.), Управлінню корпоративних прав (Загнітко П.М.) винести на розгляд позачергового засідання наглядової ради АТ "НАК "Нафтогаз України" питання про погодження вчинення правочину;

- Керівнику вищого органу управління ДК "Газ України", голові правління НАК "Нафтогаз України" Коболєву А.В. або особі, яка виконує його обов'язки підписати рішення.

Рішенням учасника № 164 від 19.03.2021 про вчинення правочину ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з ТОВ "ЙЕ Енергія", загальні збори вирішили таке:

- ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вчинити правочин із ТОВ "ЙЕ Енергія", а саме укласти Рамковий договір купівлі-продажу природного газу, який включає Індивідуальний договір, що є його невід'ємною частиною, на таких умовах:

"Покупець - ТОВ "ЙЕ Енергія" (ідентифікаційний код 38863790), попередні назви: ТОВ "ЄГАЗ" та ТОВ "РГК Трейдинг";

Продавець - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";

Загальний період поставки - 01.05.2021 - 30.04.2022;

Максимальний договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки - 6 000 млн куб. м. (шість мільярдів кубічних метрів);

Мінімальний договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки - 3 000 млн куб. м. (три мільярди кубічних метрів).

У разі невідбору Покупцем Мінімального договірного обсягу природного газу за Загальний період поставки Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від Договірної вартості Мінімального договірного обсягу природного газу за Загальний період поставки.

Договірний обсяг за періодами поставки:

Травень 2021 - 240 млн куб. м.; червень 2021 - 140 млн куб. м.; липень 2021 - 140 млн куб. м.; серпень 2021 - 140 млн куб. м.; вересень 2021 - 170 млн куб. м.; жовтень 2021 - 350 млн куб. м., листопад 2021 - 750 млн куб. м., грудень 2021 - 1 050 млн куб. м., січень 2022 - 1 100 млн куб. м.; лютий 2022 - 950 млн куб. м.; березень 2022 - 600 млн куб. м.; квітень 2022 - 370 млн куб. м. (місячні обсяги можуть змінюватись за згодою сторін).

Очікувана максимальна Договірна вартість природного газу за Загальний період поставки становить до 44 520 000 000 грн. з ПДВ".

Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ, який є додатком до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021, встановлено, що договірна ціна за загальний період поставки розраховується таким чином:

"ціна газу, який буде придбаний Покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме:

Ціна = ((ЦінаТТF+ 0,45) х КGСV х КНБУ) + ПДВ, де

Ціна - ціна купівлі-продажу природного газу, гривень за 1 (одну) тис. куб. м.;

КGСV - значення коефіцієнта КGСV - 10,6;

КНБУ - середньоарифметичний фактичний обмінний курс гривні до євро за період з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, визначений відповідно до щоденного курсу Національного банку (постанова Правління Національного банку від 10 грудня 2019 р. № 148);

0,45 - поточний середньозважений спред до хабу ТТF;

ПДВ - сума податку на додану вартість, розрахована за ставкою згідно із чинним законодавством України, що обчислюється за формулою:

ПДВ = 20 %*((Ціна ТТF + 0,45) х КGСV х КНБУ), де

Ціна ТТF - ціни на природний газ на європейському газовому ринку в євро / МВт·год, та розраховується таким чином:

Ціна TTF=?i12 - ЦінаTTF mid i-ro періоду поставки / кількість значень TTF mid i-ro періоду поставки,

де ціна TTF mid i-ro періоду поставки означає середньоарифметичне значення між цінами "Віd" та "Аsк", у євро / МВт·год, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: ТТF (відповідних і-тих місяців та кварталів Загального періоду поставки) " у джерелі котирувань (звіт Argus European Natural Gas) за період з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, які визначаються для відповідного і-того періоду поставки таким чином:

для відповідного періоду поставки, для якого існує місячна публікація цін (Monthly forward), використовується "Bid" та "Ask" на такий місяць Періоду Поставки (Monthly forward);

для відповідного періоду поставки, для якого відсутня публікація котирувань на такий місяць, використовується публікація "Bid" та "Ask" на квартал (Quarter forwards), до якого належить місяць Періоду поставки".

Відповідно до підпункту 9.2. пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ, у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення:

" - 6 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. або менше ніж 6 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., договірна ціна газу, який буде придбаний Покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 6 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м.;

- 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. або більше ніж 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., договірна ціна газу, який буде придбаний Покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м.».

Відповідно до підпункту 9.3 пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ:

"у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення в межах від 6 420,01 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. до 7 419,99 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки дорівнює ціні, розрахованій відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору.

Продавець 21 квітня 2021 року визначає та направляє на електронну адресу Покупця, зазначену в пункті 23 Індивідуального договору, розрахунок договірної ціни газу за загальний період поставки".

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021, становить 7 420 грн 00 коп. з ПДВ за 1000 куб. м.

Щодо здійснення продажу природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" судом встановлено таке.

Відповідно до витягу з протоколу № 210 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.04.2021 було вирішено:

"1. Погодити здійснення продажу природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у Загальний період поставки: з 01 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам за ціною (ціновими межами), які встановлюються наступною формулою та правилами:

1.1 Ціна = ((ЦінаТТF+ 0,45) х КGСV х КНБУ) + ПДВ, де

Ціна - ціна купівлі-продажу природного газу, гривень за 1 (одну) тис. куб. м. з ПДВ та без урахування плати за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи (163,89 грн за 1 (одну) тис. куб. м на добу, у тому числі ПДВ);

КGСV - значення коефіцієнта КGСV - 10,6;

КНБУ - середньоарифметичний фактичний обмінний курс гривні до євро за період з 3 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, визначений відповідно до щоденного курсу Національного банку (постанова Правління Національного банку від 10 грудня 2019 р. № 148);

0,45 - поточний середньозважений спред до хабу ТТF;

ПДВ = 20 %*((Ціна ТТF + 0,45) х КGСV х КНБУ), де

Ціна TTF=?i12 - Ціна TTF mid i-ro періоду поставки / кількість значень TTF mid i-ro періоду поставки,

де ціна TTF mid i-ro періоду поставки - означає середньоарифметичне значення між цінами "Віd" та "Аsк", у євро / МВт·год, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: ТТF (відповідних і-тих місяців та кварталів Загального періоду поставки) " у джерелі котирувань (звіт Argus European Natural Gas) за період з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, які визначаються для відповідного і-того періоду поставки наступним чином:

1.1 У разі, якщо Ціна природного газу визначена за розрахунком відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення:

- 6420 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ або менше ніж 6 420,00 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ, ціна природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоді постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам, за Загальний період поставки буде становити 6 420 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ.;

- 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. або більше ніж 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., ціна природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоді постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам, за Загальний період поставки буде становити 7 420,00 грн за 1 000 куб. м. з ПДВ.

1.3 У разі, якщо Ціна природного газу визначена за розрахунком відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення протягом періоду з 3 березня 2021 року по 20 квітня (включно) 2021 року має значення в межах від 6 420,01 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ до 7 419,99 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ ціна природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у період постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам, на договірних засадах, за Загальний період поставки, дорівнює Ціні, розрахованій відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення.

1. Погодити здійснення реалізації природного газу, який постачатиметься в рамках базової річної пропозиції (за фіксованою ціною на річний період (12 місяців) ТОВ "ГК "Нафтогаз України" побутовим споживачам за ціною 7956,89 грн за 1000 куб. м. у тому числі ПДВ та з урахуванням плати за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи (163,89 грн. за 1 (одну) тис. куб. м. на добу, у т. ч. ПДВ) у період постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року.

Рішенням учасника № 179 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021, загальні збори ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вирішили погодити здійснення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" продажу природного газу для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у загальний період поставки з 01 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам за ціною (ціновими межами), яка встановлюється формулою та правилами, які є аналогічними формулі та правилам, визначеними у витягу з протоколу № 210 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.04.2021.

Відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 Індивідуального договору № 1/21/22-ГПК до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ГПК від 28.04.2021: "Продавець (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") 28 квітня 2021 року визначає та направляє на електронну адресу Покупця (ТОВ "ГК "Нафтогаз України"), зазначену в пункті 23 Індивідуального Договору, розрахунок Договірної ціни газу за Загальний період поставки".

Розрахована договірна ціна природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за загальний період поставки становить 7 420 грн 00 коп. з ПДВ за 1000 куб. м (пункт 2 Додаткової угоди № 1-05-ГПК від 28.04.2021 до Індивідуального договору № 1/21/22-ГПК від 28.04.2021).

Щодо реалізації природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на період 01.05.2021 - 30.04.2022 за річною фіксованою ціною, що розраховується залежно від періоду звернення Комітетом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з протоколу № 213 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.04.2021 було вирішено:

"1. Погодити рішення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про реалізацію природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на період 01.05.2021 - 30.04.2022 за річною фіксованою ціною (Додаток 1).

2. Погодити рішення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про вчинення правочинів Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на період 01.05.2021 - 30.04.2022 за річною фіксованою ціною з новими компаніями - постачальниками природного газу на суму, що перевищує 1 млрд гривень (додаток 2) ".

Рішенням учасника № 181 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021 загальні збори ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вирішили таке:

"Попередньо погодити вчинення Товариством (ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг") правочинів із компаніями - постачальниками природного газу (які не були контрагентами Товариства до 09.04.2021) на період з 01.05.2021 по 30.04.2022, а саме:

а) укладення рамкових договорів купівлі-продажу природного газу з фіксованою річною ціною на суму, що перевищує 1 млрд (один мільярд) гривень, за кожним таким договором (проект рамкового договору додається);

б) укладення індивідуальних договорів (додаткових угод) до договорів, зазначених у пункті а) цього рішення, якщо сума кожного індивідуального договору (додаткової угоди) перевищуватиме 1 млрд (один мільярд) гривень".

Рішенням учасника № 182 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021 загальні збори ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вирішили погодити реалізацію природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" компаніям-постачальникам природного газу, у тому числі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", шляхом укладення Рамкового договору купівлі-продажу природного газу (що додається до рішення) на період з 01.05.2021 по 30.04.2022 за річною фіксованою ціною, яка встановлюється на загальний період поставки з 1 травня цього року по 30 квітня наступного року та визначається залежно від періоду звернення до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а саме для контрагентів, які звернулися: з 19.02.2021 по 02.03.2021 - на рівні 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн з ПДВ за 1000 куб. м; з 03.03.2021 по 31.03.2021 ? на рівні 7900 (сім тисяч дев'ятсот) грн з ПДВ за 1000 куб. м; з 01.04.2021 по 20.04.2021 ? на рівні 8200 (вісім тисяч двісті) грн з ПДВ за 1 000 куб. м; з 21.04.2021 по 30.04.2021 ? на рівні 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн з ПДВ за 1000 куб. м.

Відповідно до укладених Рамкових договорів та Індивідуальних договорів, що є невід'ємною частиною договору, ціна придбання природного газу залежно від дати звернень була різною, що вбачається з інформації, яка наведена у таблиці п. 178 оспорюваного рішення.

Відповідно до інформації АТ "НАК "Нафтогаз України", наданої листом від 19.09.2022 № 14-8КТ-31КТ (вх. Комітету № 8-01/525-кі від 21.09.2022):

"розробленням проекту Рамкового договору купівлі-продажу природного газу, включно з Індивідуальним договором, з фіксованою річною ціною зі строком дії з 1 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року здійснювалось ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" спільно з АТ "НАК "Нафтогаз України".

Розрахунок цін здійснювався відповідно до періоду звернень контрагентів, що затверджені Рішенням учасника № 182 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021.

Ціна для контрагентів встановлювалась на загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022 та визначалась із використанням формульного підходу, передбаченого пунктом 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ, який є додатком до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021.

Тобто, за твердженням АТ "НАК "Нафтогаз України", за основу була взята формула визначення ціни (наведена в пункті 165 оспорюваного рішення), при цьому середнє значення ціни по періоду звернення визначалося за аналогією з періодом визначення ціни за договором від 19.03.2021 № 19/03/ЙЕ, для постачальників природного газу, які звернулися у період:

з 19.02.2021 по 02.03.2021;

з 03.03.2021 по 31.03.2021;

з 01.04.2021 по 20.04.2021;

з 21.04.2021 по 30.04.2021.

При цьому, за твердженням АТ "НАК "Нафтогаз України", наданими листом від 19.09.2022 № 14-8КТ-31КТ (вх. Комітету № 8-01/525-кі від 21.09.2022), різні ціни в договорах обумовлені різними періодами звернення контрагентів щодо укладення договорів, що впливає на рівень ціни ТТF та середньоарифметичний фактичний обмінний курс гривні до євро.

Починаючи із середини березня 2021 року, відбулось зростання цін на природний газ на усіх європейських хабах на фоні збільшення цін на права емісії СО2, низького рівня наповненості ПСГ, що обумовлено скороченням поставок СПГ у Європу та збільшенням попиту на ресурс, спричиненим зниженням температури нижче середньостатистичних показників.

На тлі відновлення ринку, у період з 01 по 20 квітня 2021 року, ціни на європейських хабах продовжували зростати, продемонструвавши збільшення у порівнянні із середньою ціною газу на загальний період, що склалася в березні 2021 року.

Середньоарифметичне значення ціни за розрахунком за формулою становило 8188 грн за 1000 куб. м з ПДВ. Таким чином, ціну природного газу було встановлено на рівні 8 200,00 грн за 1000 куб. м з ПДВ.

Для контрагентів, що зверталися в період з 21 по 30 квітня 2021 року, цінові пропозиції надавалися щоденно відповідно до ринкових індикативів, а саме актуальних котирувань на хабі ТТF, спреду й актуального курсу, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" прийняло рішення щодо фіксації ціни природного газу станом на 23 квітня 2021 року на рівні 8 800,00 грн за 1000 куб. м з ПДВ з метою забезпечення конкурентної пропозиції для постачальників, що звернулися до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у цей період.

Разом із цим у листах Групи "Нафтогаз України" відсутнє пояснення, чому було визначено саме такі періоди звернення, відповідно до яких визначалось середнє значення ціни по періоду звернення.

У витязі з протоколу № 213, також відсутнє будь-яке обґрунтування щодо визначення періодів звернень постачальників природного газу до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", відповідно до яких застосовувались різні фіксовані ціни для договорів купівлі-продажу.

Як вже зазначалось, у період березень - квітень 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було укладено: з ТОВ "ЙЕ Енергія" Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 та Індивідуальний договір № 19/03/ЙЕ; з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 1рд-ГПК від 28.04.2021 та Індивідуальний договір № 1/21/22-ГПК.

Аналіз зазначених договорів свідчить, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" застосовуло однакові істотні умови до Індивідуальних договорів, укладених із ТОВ "ЙЕ Енергія" № 19/03/ЙЕ та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" № 1/21/22-ГПК, зокрема встановлено такі істотні умови:

Відповідно до пункту 9.2 зазначених Індивідуальних договорів, у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до формули, визначеної в підпункті 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення:

- 6 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м або менше ніж 6 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м, договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 6 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м;

- 7 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м або більше ніж 7 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м, договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 7 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м.

Відповідно до підпункту 9.3 Індивідуального договору, у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення в межах від 6 420,01 грн із ПДВ за 1 000 куб. м до 7 419,99 грн із ПДВ за 1 000 куб. м, договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки дорівнює ціні, розрахованій відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору.

При цьому Рамковий договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ЙЕ Енергія" було укладено 19.03.2021, а Рамковий договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" - 28.04.2021, разом із цим ціна природного газу за загальний період поставки за 1000 куб. м, розрахована відповідно до п. 9 Індивідуальних договорів та становить 7420 грн 00 коп. з ПДВ.

Разом із цим у всіх інших договорах, укладених у період з 28.04.2021 - 30.04.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з 18 постачальниками природного газу, а саме, з: ТОВ "Агросинтез Трейдінг", ТОВ "Волиньелектрозбут", ТОВ "Газовик +", ТОВ "Газпостачсервіс", ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "Закарпаттяенергозбут", ТОВ "ЕРУ ЛЮДЯМ", ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ТОВ "ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ", ТОВ "МАРГАЗ", ТОВ "Мегаватт Енерго Сервісна Компанія", ТОВ "Одесагаз-Постачання", ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго", ТОВ "Прикарпатенерготрейд", ТОВ "Тернопільоблгаз" та ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз", в пункті 9 Індивідуального договору до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу зазначено, що договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах Індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити (фіксована ціна, грн з ПДВ за 1000 куб. м), ціна придбання природного газу коливалась від 7900 до 8800 грн з ПДВ за 1000 куб. м.

Як вказувалося судом вище та зазначалося Комітетом в пунктах 140 та 141 оспорюваного рішення:

Група "Нафтогаз України" на своєму офіційному вебсайті розмістила повідомлення, що Нафтогаз надає рівні можливості для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план 23 березня 2021 року;

НКРЕКП прийняла постанову № 572 щодо обов'язку фіксування базової річної пропозиції 07.04.2021.

Відповідно до переписки ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з постачальниками природного газу щодо укладання Рамкового договору купівлі-продажу природного газу та Індивідуального договору до нього, ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" звернулось до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" листом від 22.02.2021 № 167-CK-209/2-0221 (зареєстрований ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 22.02.2021 № 257/2/1), а ТОВ "ГК "Нафтогаз України" листом № 119/13-881 від 24.02.2022 (зареєстрований ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 24.02.2021 № 283/2/1).

Тобто зазначені суб'єкти господарювання звернулись із відповідними пропозиціями до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до моменту офіційного оголошення інформації Групою "Нафтогаз України", що Нафтогаз надає рівні можливості для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план та до моменту прийняття Постанови НКРЕКП № 572.

Зазначені суб'єкти господарювання отримали індивідуальні істотні умови Індивідуального договору до Рамкового договору, які є відмінними від істотних умов Індивідуального договору до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу, які були запропоновані іншим суб'єктам господарювання, що звернулись до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в період з 24.03.2021 по 28.04.2021.

Також після надсилання 25 квітня 2021 року комерційних пропозицій постачальникам природного газу, що були зацікавлені в підписанні Рамкових договорів та Індивідуальних договорів до них, Група "Нафтогаз України" 26 квітня 2021 року на своїй офіційній сторінці розмістила інформацію, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надіслало 30 збутовим підприємствам по всій країні комерційні пропозиції щодо річного контракту на постачання газу із фіксованою ціною такого змісту:

"Основні положення містять єдині стандартні умови для всіх контрагентів.

ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надіслало 30 збутовим підприємствам по всій країні комерційні пропозиції щодо річного контракту на постачання газу із фіксованою ціною. Контрагенти мають час до 28 квітня включно обговорити умови договору та надати перші заявки на обсяги на травень 2021 року. Основні положення контракту містять єдині стандартні умови для всіх постачальників газу побутовим споживачам із фіксованою річною ціною.

Договір передбачає чітко визначений мінімальний та максимальний обсяг газу на рік. Газопостачальна компанія має закупити щонайменше 50% від максимального річного замовлення.

Щомісячні обсяги постачання встановлюються на основі історичних даних щодо споживання газу. Збутові компанії мають до 25 числа подати заявку на закупку газу наступного місяця, за виключенням травня 2021 року. Вони можуть відмовитися від місячної закупівлі або замовити від 75% до 100% місячного планового обсягу.

Фінансові умови передбачають ринкову ціну газу, що встановлюється за формулою. Покупець може оплатити газ за передплатою. У разі постоплати, що відбувається протягом 45 діб після місяця постачання, газзбут має надати банківську гарантію для періоду закупівлі із жовтня по березень. З квітня по вересень достатньо гарантії материнської компанії. Ціна газу залежить від термінів звернення щодо підписання контракту.

Ресурсний портфель Групи Нафтогаз формується із трьох джерел: видобуток, імпорт та підземні сховища. Ми прагнемо не використовувати перехресне субсидіювання, а продавати весь газ за ринковими цінами. Ми робимо це як на біржі, так і за прямими договорами. При цьому застосовуємо недискримінаційний, єдиний підхід до всіх клієнтів: чи то "ЙЕ Енергія", чи то ГК "Нафтогаз України", чи то газозбутові компанії. Нафтогаз сприяє розвитку ринку газу і прагне підтримувати постачальників, що продаватимуть газ домогосподарствам за фіксованими річними цінами. Із запровадженням річної ціни для побутових споживачів важливо, щоб збути визначилися, як вони керуватимуть власним газовим портфелем. Від цього залежить їхня конкурентоспроможність. Тому треба зважувати, коли й у кого купувати газ і за якими цінами: можна придбати раніше та закачати у сховища, можна використовувати річні контракти або щомісячні закупки, авансові платежі або постоплату", - зазначив Головний виконавчий директор - виконавчий директор з трансформації Групи Нафтогаз Отто Ватерландер".

Водночас ці твердження Групи "Нафтогаз України" не відповідають дійсності, так як до різних постачальників природного газу застосовувалися різні підходи.

Також відповідно до інформації, викладеної у статті на офіційному сайті Групи "Нафтогаз України" від 01.06.2021:

"Нафтогаз підготував трирічний договір на постачання газу для ТКЕ": "Нафтогаз підготував трирічний договір на постачання газу для виробників теплової енергії. Із червня 2021 року і протягом 12 місяців довгострокова ринкова ціна складатиме 7,42 грн. за один кубометр (з ПДВ, але без врахування тарифу оператора газотранспортної системи)… . "

З огляду на викладене, ціна, яка була застосована в договорах із ТОВ "ЙЕ Енергія", а саме в Рамковому договорі купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 та Індивідуальному договорі № 19/03/ЙЕ та з ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а саме Рамкового договору купівлі-продажу природного газу договір № 1рд-ГПК від 28.04.2021 та Індивідуального договору № 1/21/22-ГПК, була такою ж, як ціна, що була застосована при укладенні договорів купівлі-продажу природного газу з виробниками теплової енергії.

Тобто ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", застосовувавши різні істотні умови та ціни в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу, які мали однаковий період дії та укладались з метою придбання природного газу для формування базової річної пропозиції для населення (побутових споживачів) для виконання постанови НКРЕКП з постачальниками природного газу, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Така поведінка на ринку первинної оптової реалізації природного газу впливає не лише на умови придбання природного газу безпосереднім покупцем, а й кінцевим споживачем.

Дії Групи "Нафтогаз України" є не лише експлуатуючими, але й спотворюють конкуренцію між торговими партнерами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Суб'єкти господарювання, які придбали природний газ за нижчою ціною, за рахунок застосованих ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відмінностей істотних умов договорів та цін, були у більш вигідному становищі щодо суб'єктів господарювання, які придбавали природний газ за вищими цінами.

Зазначене могло вплинути на вибір споживачем свого постачальника.

Таким чином, Група "Нафтогаз України", маючи ринкову владу, що проявляється у здатності встановлювати свої умови продажу товару на ринку первинної оптової реалізації природного газу, підтримувала дискримінаційну договірну й цінову політику з контрагентами.

Враховуючи викладене, дії групи «Нафтогаз України» в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо застосування різних цін та істотних умов в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної оптової реалізації природного газу, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Дії ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були б неможливими без прийняття рішень суб'єктів господарювання, пов'язаних із ним відносинами контролю, а саме ДК "Газ України" та АТ "НАК "Нафтогаз України".

Щодо утворення балансуючої групи та припинення групою «Нафтогаз України» порушення законодавства про захист економічної конкуренції Комітетом встановлено наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1445 внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи.

Зокрема, передбачено створення портфоліо балансування замовників послуг транспортування для постачання природного газу побутовим споживачам. Внесені зміни в частині створення та функціонування балансуючої групи, зокрема, передбачають, що договір про утворення балансуючої групи може бути укладений у формі договору приєднання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2021 № 1011 "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" затверджено Основні напрямки діяльності АТ "НАК "Нафтогаз України" на 2021 рік.

Кабінет Міністрів України визначив серед основних напрямків діяльності АТ "НАК "Нафтогаз України", зокрема, створення балансуючих груп для постачальників природного газу побутовим споживачам, учасники яких можуть придбавати газ в обсягах, необхідних для покриття відбору побутових споживачів, на недискримінаційних (рівних) умовах та за фіксованою ціною на період до 1 травня 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1187-р "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення АТ "НАК "Нафтогаз України" про погодження рішень ДК "Газ України" як єдиного учасника Товариства щодо укладення договору про утворення балансуючої групи, рамкового та індивідуального договорів купівлі-продажу природного газу.

На підставі викладеного, рішенням правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.09.2021, протокол № 377, погоджено рішення ДК "Газ України" як єдиного учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо реалізації ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" природного газу й укладення рамкових та індивідуальних договорів купівлі-продажу природного газу на період з 01.10.2021 по 30.04.2022 за фіксованою річною ціною у розмірі 7 420,00 грн за тис. куб. м з ПДВ з компаніями - постачальниками природного газу, за умови приєднання до балансуючої групи та врегулювання простроченої заборгованості за природний газ, а також погоджено укладення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" договору про утворення балансуючої групи.

На підставі рішення ДК "Газ України" (як учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") № 204 від 30.09.2021 було створено балансуючу групу та укладено рамкові та індивідуальні договори купівлі-продажу природного газу на період з 01.10.2021 по 30.04.2022 з компаніями - постачальниками природного газу для потреб побутових споживачів, що приєдналися до балансуючої групи.

Відповідно до інформації, наданої листом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" № 125/08-4654 від 19.09.2022 (вх. Комітету № 8-01/7031 від 21.09.2022), до балансуючої групи приєднались та уклали рамкові й індивідуальні договори купівлі-продажу природного газу на період з 01.10.2021 по 30.04.2022 такі суб'єкти господарювання:

1. ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 39835779);

2. ТОВ «ЕНЕРГОГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ 44101068);

3. ДП «ГАЗПОСТАЧ» ТОВ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» (код ЄДРПОУ 39456152);

4. ТОВ «ГАЗ РЕСУРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43630668);

5. ТОВ «Черкасигаз збут» (код ЄДРПОУ 39672471);

6. ПП «ОККО Контракт» (код ЄДРПОУ 36248687);

7. ТОВ «Газпостачсервіс» (код ЄДРПОУ 36995601);

8. ТОВ «Волиньелетрозбут» (код ЄДРПОУ 42159289);

9. ТОВ «Лубнигаз-трейдинг» (код ЄДРПОУ 43173310);

10. ТОВ «Запоріжгаз збут» (код ЄДРПОУ 39587271);

11. ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39592941);

12. ТОВ «Рівнегаз збут» (код ЄДРПОУ 39589441);

13. ТОВ «Укргаз ресурс» (код ЄДРПОУ 39550325);

14. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39590621);

15. ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39593306);

16. ТОВ «Сумигаз збут» (код ЄДРПОУ 39586236);

17. ТОВ «Хмельницькгаз збут» (код ЄДРПОУ 39585960);

18. ТОВ «Тернопільоблгаз збут» (код ЄДРПОУ 43498880);

19. ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39589216);

20. ТОВ «Львівгаз збут» (код ЄДРПОУ 39594527);

21. ТОВ «Закарпатгаз збут» (код ЄДРПОУ 39582749);

22. ТОВ «Житомир газзбут» (код ЄДРПОУ 39577504);

23. ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39584988);

24. ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (код ЄДРПОУ 39595350);

25. ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39589483);

26. ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385);

27. ТОВ «ГК "Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452);

28. ТОВ «Закарпаттяенергозбут» (код ЄДРПОУ 41999833);

29. ТОВ «СВІЙ» (код ЄДРПОУ 44015964);

30. ТОВ «ХЕРСОНСЬКА ОЕК» (код ЄДРПОУ 42117825);

31. ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» (код ЄДРПОУ 42696157);

32. ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (код ЄДРПОУ 43965848);

33. ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39572642);

34. ТОВ «Львівенергозбут» (код ЄДРПОУ 42092130);

35. ТОВ «Агросинтез Трейдінг» (код ЄДРПОУ 40067207);

36. ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42082379);

37. ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42086719);

38. ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 36716332);

39. ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (код ЄДРПОУ 41916045);

40. ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 40268230);

41. ТОВ «МАРГАЗ» (код ЄДРПОУ 34440221);

42. ТОВ «МЕГАВАТТ ЕНЕРГО СЕРВІСНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42512578);

43. ТОВ «Одесагаз-Постачання» (код ЄДРПОУ 39525257);

44. ТОВ «Вільна Енергетична Компанія «Палівенерго» (код ЄДРПОУ 38563752);

45. ТОВ «ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42129720);

46. ТОВ «ЕРУ ЛЮДЯМ» (код ЄДРПОУ 44082920);

47. ТОВ «Тернопільоблгаз» (код ЄДРПОУ 39555103);

48. ТОВ «Газовик+» (код ЄДРПОУ 43693356);

49. ТОВ «КРЕМЕНЧУКГАЗ-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 31611537);

50. ТОВ «Промсервіс Побут» (код ЄДРПОУ 36066710);

51. ТОВ «Уманьгаз збут» (код ЄДРПОУ 39711735);

52. ТОВ «Полтавагаз збут» (код ЄДРПОУ 39813404);

53. ТОВ «Львівенерготехресурс» (код ЄДРПОУ 41200257);

54. ДП «Евода Трейд» (код ЄДРПОУ 42803794);

55. ТОВ «Компанія ГАЗПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 43747741);

56. ТОВ «Тепла енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 39624119);

57. ТОВ «ЮГ ГАЗ» (код ЄДРПОУ 30194498);

58. ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 41427817).

З наведеного вбачається, що до балансуючої групи приєдналися контрагенти, з якими раніше було укладено договори купівлі-продажу природного газу з фіксованою річною ціною на період з 01.05.2021 по 30.04.2022 (за винятком ТОВ "ЙЕ Енергія").

Із цими контрагентами, які стали учасниками балансуючої групи, одночасно з приєднанням до балансуючої групи та підписанням рамкових договорів купівлі-продажу природного газу й індивідуальних договорів до них, погоджених рішенням ДК "Газ України" (як учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") № 204 від 30.09.2021, укладались додаткові угоди про дострокове розірвання договорів із фіксованою річною ціною, що відповідало рішенню ДК "Газ України" (як учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") № 205 від 08.10.2021.

ТОВ "ЙЕ Енергія" не приєдналось до балансуючої групи та з ним не укладався відповідний договір купівлі-продажу природного газу. Починаючи з жовтня 2021 року, Товариство відмовилось від виконання своїх зобов'язань перед ТОВ "ЙЕ Енергія" щодо передачі газу за договором у зв'язку з порушенням ТОВ "ЙЕ Енергія" умов договору в частині надання забезпечення виконання платіжних зобов'язань.

Враховуючи викладене, порушення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", АТ "НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" тривало в період з 19.03.2021 по 30.09.2021.

Отже, з огляду на все вищевикладене та встановлене судом, дії Групи "Нафтогаз України", в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо застосування різних цін та істотних умов у Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі продажу природного газу в період з 19.03.2021 по 30.09.2021 є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної оптової реалізації природного газу, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Суд погоджується з висновками Комітету, що дії ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були б неможливими без прийняття рішень суб'єктів господарювання, пов'язаних із ним відносинами контролю, а саме, зокрема, ДК "Газ України".

Суд вказує, що Комітет здійснив всебічне, повне й об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, зокрема, що стосуються:

- наявності монопольного (домінуючого) становища на ринку первинної оптової реалізації природного газу Групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";

- застосування ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" різних істотних умов в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу;

- підстав для притягнення до відповідальності ДК "Газ України", які не спростовані позивачем.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Тобто, вказане визначення охоплює будь-яку особу, яка займається господарською діяльністю (економічною діяльністю), незалежно від правового статусу цієї особи та способу її фінансування, і, таким чином, визначає економічну одиницю, навіть якщо ця економічна одиниця складається з кількох осіб, фізичних чи юридичних.

При цьому, відповідно до постанов Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/12465/18, від 31.10.2019 у справі № 910/12645/18, характерними для підприємства з точки зору застосування законодавства про захист економічної конкуренції є не його юридична правосуб'єктність, а автономність дій на ринку. Іншими словами, афілійовані компанії з цієї точки зору (автономності дій) не є окремими суб'єктами господарювання, оскільки вони (кожна окремо) не мають свободи визначення поведінки на ринку, тому їх сукупність утворює єдиний суб'єкт господарювання - групу.

Таким чином, дії суб'єктів, які входять до однієї групи, полягають у розподілі завдань між ними для досягнення однієї кінцевої мети, спрямованої на задоволення потреб такої групи, відповідно, дії всіх учасників групи розглядаються як дії одного суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на відповідному ринку.

У постанові від 02.02.2021 у справі № 910/17891/19 Верховний Суд прийшов до висновку, що системний правовий аналіз норм Конституції України (щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності стаття 61), Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо завдань та повноважень Комітету), Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо меж його застосування) свідчить про те, що меті повноти виявлення кола причетних (зокрема до порушення) осіб, невідворотності та індивідуалізації їх відповідальності, відповідає саме поняття "група суб'єктів господарювання". Її правильне застосування дозволяє не лише розуміти та доводити мотиви певної поведінки причетних осіб, але й притягнути до відповідальності осіб, які не брали безпосередньої участі в здійсненні певного порушення, проте організували його та/або сприяли його вчиненню, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди.

Як вбачається з п. 34-64 оспорюваного рішення, Комітетом встановлено, що АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ДК "Газ України" є суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та відповідно до чинного законодавства є єдиним суб'єктом господарювання - Групою Нафтогаз.

При цьому суд вказує, що здійснюючи розслідування у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції для притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання вирішальним є положення ч. 1 та 4 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.

Суд, здійснивши системний аналіз вказаних норм Закону України "Про захист економічної конкуренції", вказує, що ст. 52 Закону визначає декілька самостійних підстав для притягнення декількох осіб зі складу групи до відповідальності, а саме: вчинення дій (бездіяльності), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання; наявність прав, без яких вчинення порушення було б неможливим; отримання або можливість (в майбутньому) отримання переваг у конкуренції чи інших вигод.

При цьому суд вказує, що Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 у справі № 910/3215/21 зазначив, що суди обох інстанцій помилково зазначили, що Комітет не міг притягнути до відповідальності одного суб'єкта господарювання за самостійні дії на ринку іншого (ДТЕК), і одночасно стягнути штраф з ТОВ "Д. Трейдінг" за дії, які призвели, на думку відповідача, до самостійного порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншим суб'єктом господарювання (ДТЕК), навіть враховуючи обставини, що такі суб'єкти пов'язані відносинами контролю. Суди попередніх інстанцій не врахували, що в оспорюваному рішенні Комітету проаналізувало дії позивача саме у складі групи суб'єктів господарювання та пов'язані з цим особливості щодо розподілу завдань між учасниками цієї групи.

Тобто, вчинення дій, які визнаються порушенням, в даному випадку статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є тільки однією з підстав для накладання штрафу на декількох осіб зі складу групи. Дії однієї особи зі складу групи, яка фактично допомогла іншим пов'язаним із нею відносинами контрою особам вчинити порушення також є порушенням та така компанія несе відповідальності на підставі частини четвертої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За час розгляду даної справи, Комітетом встановлено, що дії Компанії мають безпосередній стосунок до зловживання Групою Нафтогаз своїм монопольним (домінуючим) становищем.

АТ "НАК "Нафтогаз України" листом від 13.08.2021 № 14-10-2099/1.2-21 (вх. Комітету № 8-01/11430 від 13.08.2021) надав пояснення саме від АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо застосування різних істотних умов договору, що визначення ціни в договорах відбувалося відповідно до періодів звернень постачальників природного газу щодо укладення договору.

Також у зазначеному листі АТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило Комітет, що Групою Нафтогаз було розроблено проект рамкового договору купівлі-продажу природного газу, включно з Індивідуальним договором, з фіксованою ціною зі строком дії з 1 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року з метою реалізації природного газу постачальникам природного газу.

При цьому, як вже зазначалось судом вище, частина четверта статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає самостійною підставою для накладання штрафу на юридичну та/або фізичну особу зі складу групу наявність прав без яких вчинення порушення було б неможливим, що в даному випадку є можливістю вирішального впливу на господарську діяльність підконтрольних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону, контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Відповідно до пункту 3 Методичних рекомендацій щодо застосування поняття контролю, затверджених протокольним рішенням Комітету від 01.11.2018 поняття контролю зазвичай застосовується до вертикальних відносин між двома або більше особами. Основне питання, яке має бути вирішене для з'ясування наявності або відсутності контролю, полягає у визначенні, чи діють ці особи незалежно одна від одної та чи може одна особа впливати на іншого суб'єкта господарювання та визначати його поведінку настільки, що це дозволяє здійснювати на такого суб'єкта господарювання вирішальний вплив у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції. щодо застосування поняття контролю.

Суд вказує, що, зокрема, у п. 265 - 282 оспорюваного рішення, Комітетом проаналізовано порядок укладання правочинів Групою Нафтогаз, у тому числі погодження відповідних дій Компанією на підставі установчих документів, які надавали можливість здійснювати вирішальний вплив на діяльність підконтрольних осіб шляхом погодження або відмови у погоджені значних правочинів, які були предметом розслідування у справі № 128-26.13/4-22.

В свою чергу, твердження позивача, що Компанія виключно здійснювала свої звичайні корпоративні повноваження, погоджуючи рішення не відповідає дійсності, оскільки за інформацією ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та АТ "НАК "Нафтогаз України", окрім погодження рішень ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", АТ "НАК "Нафтогаз України" займалось розробленням проекту рамкового договору купівлі-продажу природного газу, включно з Індивідуальним договором, з фіксованою ціною зі строком дії з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі № 910/1106/20 вказав, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Таким чином, під час доведення порушення у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем доведенню підлягає факт зайняття суб'єктом господарювання такого становища на ринку та зловживання ним.

При цьому доведення такого порушення не залежить від настання фактичних негативних наслідків для конкуренції, ущемлення інших осіб або наявності умислу у діях або бездіяльності суб'єкта господарювання.

Отже, само по собі настання негативних наслідків у зв'язку із зловживанням (монопольним) домінуючим становищем не є обов'язковою кваліфікуючою ознакою порушення, передбаченого ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Як було встановлено судом вище, Комітетом в оспорюваному рішенні підтверджено факт ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання на ринку первинної оптової реалізації природного газу щодо застосування різних істотних умов в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу в період з 19.03.2021 по 30.09.2021, що в свою чергу спростовує доводи позовної заяви.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішенням № 397-р Комітетом накладено штраф на позивача у відповідності до ст. 1 та ч. 4 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а твердження позивача, в цій частині, є законодавчо необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та встановленим обставинам.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та під час розгляду відповідачем справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини, а відтак - в суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним.

За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а відтак - вимоги позивача про визнання недійсним п. 4.2. рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р є необґрунтованими, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Позовна заява ж ДК "Газ України" містить виключно думку позивача щодо прийнятого Комітетом рішення, не містить жодного документального підтвердження доводів ДК "Газ України" та не спростовує встановлених Комітетом під час розгляду справи обставин та зібраних останнім доказів.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДК "Газ України" не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (№ 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.11.2025.

Суддя О.В. Мандриченко

Попередній документ

131819065

Наступний документ

131819067

Інформація про рішення:

№ рішення:	131819066
№ справи:	910/3031/24
Дата рішення:	14.10.2025
Дата публікації:	18.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них; щодо антиконкурентних дій органів влади

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (16.09.2025)
Дата надходження:	12.03.2024
Предмет позову:	визнання недійсним рішення від 28.12.2023 № 128-26.13/4-22 в частині

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

16.04.2024 15:40	Господарський суд міста Києва
21.05.2024 14:40	Господарський суд міста Києва
11.06.2024 11:20	Господарський суд міста Києва
25.06.2024 15:20	Господарський суд міста Києва
09.07.2024 14:20	Господарський суд міста Києва
27.08.2024 14:20	Господарський суд міста Києва
04.03.2025 10:40	Господарський суд міста Києва
08.04.2025 10:00	Господарський суд міста Києва
29.04.2025 10:20	Господарський суд міста Києва
27.05.2025 10:00	Господарський суд міста Києва
17.06.2025 10:40	Господарський суд міста Києва
15.07.2025 10:20	Господарський суд міста Києва
16.09.2025 10:40	Господарський суд міста Києва
14.10.2025 10:00	Господарський суд міста Києва