ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2025Справа № 910/3991/25 (910/9736/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний номер 04633423)
про стягнення 6 790 824,00 грн.
в межах справи № 910/3991/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 17, ідентифікаційний номер 38808147)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Фрідман О.О.,
від третьої особи - не з'явилися.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/3991/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський,23, ідентифікаційний номер 00293278) 6 790 824 (шість мільйонів сімсот дев'яносто тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00. коп. заборгованості та 81 489 (вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп. витрат по сплаті судового збору.
20.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відшкодування судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відшкодування судових витрат призначено в судовому засіданні на 07.11.2025.
06.11.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
До судового засідання представник позивача не з'явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні заяви позивача.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відшкодування судових витрат, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1, 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Із матеріалів справи слідує, що 14.07.2025 між позивачем, як Клієнтом, та Адвокатським Бюро «Анни Фукс» укладено Договір про надання правничої допомоги № 14/07/25-1, відповідно до п. 1.1. якого Бюро зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу, пов'язану з підготовкою документів та представництвом інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності - в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді, зокрема у справі за позовом Клієнта до Друккера про зобов'язання виконати умови договору (надалі - Правнича допомога), а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану Правничу допомогу на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.1 договору за домовленістю Сторін вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва складає 40 000 грн., які сплачуються не пізніше 60 банківських днів з моменту винесення рішення Господарським судом м. Києва.
У пункті 2.2. договору вказано, що після винесення рішення Господарським судом м. Києва Бюро протягом 2-х днів складає Акт приймання-передачі наданих послуг (надалі Акт) та передає його Клієнту для підписання.
Так, 16.10.2024 сторонами Договору про надання правничої допомоги № 14/07/25-1 від 14.07.2025 підписано Акт № 6 здачі прийомки виконаних робіт (наданих послуг).
Крім того, Адвокатським бюро «Анни Фукс» виставлено позивачу рахунок №6 від 16.10.2025 на суму 40 000,00 грн.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У клопотанні про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідач наголосив, що позивачем не надано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також, відповідач просив звернути увагу на незначну складність даної справи, складання адвокатом лише позовної заяви та невеликий обсяг часу, витрачений представником позивача для участі у судових засіданнях, у зв'язку з чим відповідач просив суд зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 5 000,00 грн.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено правовий висновок про те, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як слідує з наданого до матеріалів справи акту від 16.10.2024 № 6 на суму 40 000,00 грн. та умов Договору про надання правничої допомоги від 14.07.2025 № 14/07/25-1, сторонами погоджено фіксовану вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва в розмірі 40 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.
Також, судом прийняті до уваги зауваження відповідача, складність та об'єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів, у зв'язку з чим суд дійшов висновку зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 25 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача підлягають 25 000,00 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відшкодування судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Друккера Дениса Віленовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.
3. У решті вимог відмовити.
4. Видати наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 13.11.2025
Суддя Д.В. Мандичев