ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2025Справа № 910/620/25 (910/7705/25)
За позовною заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148, ідентифікаційний номер 40806442) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 68, оф. 293, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" (04116, м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10, ідентифікаційний номер 45397472)
про визнання недійсним правочину та стягнення 604 559,45 грн.
в межах справи № 910/620/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. Смарт Трейдинг" (04053, м. Київ, вул. провулок Варязький, 4Б, оф. 31, ідентифікаційний номер 38960764)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148, ідентифікаційний номер 40806442)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники сторін:
від позивача - Марчук Г.В.,
від відповідача - не з'явилися.
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/620/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України".
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" про визнання недійсним правочину із зарахування зустрічних однорідних від 31.12.2023 та стягнення 604 559,45грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148, ідентифікаційний код 40806442) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" (04116, м. Київ, пров. Тбіліський,4/10, ідентифікаційний код 45397472) у формі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2023. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" (04116, м. Київ, пров. Тбіліський,4/10, ідентифікаційний код 45397472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148, ідентифікаційний код 40806442) 499 411 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 99 коп. основного боргу та 10 837 (десять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору. У решті вимог відмовлено.
До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні на 07.11.2025.
07.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" надійшли пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
До судового засідання представник відповідача не з'явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1, 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як слідує з наданих до матеріалів справи доказів, 16.06.2025 між позивачем, як Замовником, та адвокатом Марчуком Германом Володимировичем, як Виконавцем, укладено договір про надання правової допомоги № 27-2025.
Згідно з п. 3.2 договору розмір гонорару за Правову допомогу, що надається за цим договором, визначається Сторонами в акті приймання-передачі виконаних робіт, виходячи з обсягу наданих Виконавцем за відповідний місяць послуг.
Відповідно до п. 3.4. договору плата за надану Правову допомогу здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт.
01.10.2025 сторонами договору про надання правової допомоги від 16.06.2025 № 27-2025 складено акт приймання-передачі послуг на суму 20 000,00 грн.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У свою чергу, відповідач у письмових поясненнях на клопотання про ухвалення додаткового рішення наголосив, що доказів оплати правової допомоги згідно акту заявником не надано. При цьому, відповідач звернув увагу, що розподіл витрат на правову допомогу, здійснюється пропорційно розміру задоволених вимог. Також у поясненнях зазначено, що рішення суду оскаржено до Північного апеляційного господарського суду.
Водночас, встановлений у статті 244 ГПК України порядок розгляду та прийняття додаткового рішення та не залежить від оскарження та набрання законної сили основним судовим рішенням.
Відповідно до правової позиції, зазначеної у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також, суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об'єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із матеріалів справи доказів слідує, що згідно з актом від 01.10.2025 адвокатом Марчуком Германом Володимировичем надані та позивачем прийняті послуги з надання правової допомоги на суму 20 000,00 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, а також часткове задоволення позову, суд дійшов висновку покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажний транспорт України" (04116, м. Київ, пров. Тбіліський,4/10, ідентифікаційний номер 45397472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148, ідентифікаційний номер 40806442) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
3. У решті вимог відмовити.
4. Видати наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 13.11.2025
Суддя Д.В. Мандичев