ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/1236/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 6 057 804,34 грн
При секретарю судового засідання: Карашевич В.В.
Представники учасників справи:
від позивача: Гриценюк Іван Анатолійович (поза межами приміщення суду)
від відповідача(заявника): Фартушна Віта Леонідівна
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство, Гарантований покупець) 7 829 453,48 грн, з яких: 6 057 804,34 грн - основна заборгованість, 1 369 608,18 грн - інфляційні втрати, 402 040,96 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №965/01 від 13.11.2019 у частині своєчасної оплати вартості відпущеної електроенергії за "зеленим" тарифом у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року, та у період з вересня 2023 року по жовтень 2023 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 (повний текст складено 19.05.2025 р.) закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 618 416 (шістсот вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн 64 коп. В іншій частині позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" (31231, Хмельницька область, Волочиський район, село Шмирки, вулиця Гагаріна, будинок 75; ідентифікаційний код 42380796) основний борг у розмірі 5 439 387 (п'ять мільйонів чотириста тридцять дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 65 272 (шістдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн 65 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" про повернення судового збору задоволено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" (31231, Хмельницька область, Волочиський район, село Шмирки, вулиця Гагаріна, будинок 75; ідентифікаційний код 42380796) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20 659 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 79 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією №32 від 31.01.2025.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 (повний текст складено 22.05.2025 р.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" (31231, Хмельницька обл., Волочиський р-н, село Шмирки, вулиця Гагаріна, будинок 75; ідентифікаційний код 42380796) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 витребувано матеріали справи № 910/1236/25 у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.05.2025 р. (повний текст складено 19.05.2025 р.) та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2025 р. (повний текст складено 22.05.2025 р.)
30.06.2025 матеріали справи № 910/1236/25 направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 рішення Господарського суду м. Києва від 06.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2025 у справі № 910/1236/25 залишено без змін.
17.10.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 розгляд заяви призначено на 11.11.2025. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" у строк до 03.11.2025 надати заперечення або пояснення по суті заяви.
27.10.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" (далі - Товариство) надійшла заява про участь представника Товариства - Гриценюка Івана Анатолійовича, у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Личівка Солар" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.11.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли додаткові пояснення.
Суд, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, встановив наступне.
Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає складне фінансове становище ДП "Гарантований покупець", відсутність вини у невиконанні зобов'язань, залежність від інших учасників ринку електроенергії та вплив воєнного стану на господарську діяльність.
За наведених обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на термін один рік з моменту ухвалення рішення.
Позивач, заперечуючи щодо поданої заяви, зазначає, що відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов'язання, Державним підприємством "Гарантований покупець" не надано належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У даному випадку, за результатом розгляду поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду судом встановлено, що заявником не надано належних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання.
При цьому, суд зауважує на тому, що фактично обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду зведені до ненадходження коштів від контрагентів та відсутність відповідного фінансування.
Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України" та не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 ГПК України пов'язують можливість надання відстрочки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої електроенергії" і саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, було створено державне підприємство "Гарантований покупець", тому останнє зобов'язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.
Судом також враховані майнові інтереси стягувача та взято до уваги, що надання заявнику (боржнику) відстрочки виконання рішення суду може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі, тим більш, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач.
З урахуванням наведеного, балансу інтересів сторін, права на справедливий судовий розгляд та ефективний захист, а також відсутності з боку відповідача належних доказів на підтвердження виняткових обставин у розумінні ст. 76 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення.
Керуючись викладеним та ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1236/25 від 06.05.2025 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сергій МУДРИЙ