Рішення від 12.11.2025 по справі 910/4743/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2025Справа № 910/4743/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» (07405, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Київська, будинок 261-А, прим. 76, офіс 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 42595408)

до за участю проДержавної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 37536031) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Головного управління державної казначейської служби у м.Києві (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ТЕРЕЩЕНКІВСЬКА, будинок 11-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 37993783) визнання недійсним аукціону та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.

Представники:

від Позивача: Шупик О.А. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсним аукціону та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним аукціону, проведення якого було призначено Державною службою геології та надр України на 12.06.2024 року та наявністю підстав для стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» до Державної служби геології та надр України про визнання недійсним аукціону та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп. залишено без руху.

23.04.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 року відкрито провадження у справі 910/4743/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2025 року.

19.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та доказів у справі №910/4743/25; поновити строк на їх подання та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Головне управління державної казначейської служби у м.Києві; зобов'язано Позивача направити на адресу Третьої особи копію всіх заяв по суті позовних вимог із доданими до них документами, у строк не пізніше 5 днів з 29.05.2025 року, докази чого надати суду; зобов'язано Відповідача направити на адресу Третьої особи копію всіх заяв по суті позовних вимог із доданими до них документами, у строк не пізніше 5 днів з дня отримання ухвали, докази чого надати суду; встановлено Третій особі строк до 15 днів з дня отримання всіх заяв по суті позову для надання письмових пояснень по суті позовних вимог; встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив; встановлено Відповідачу строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень; відкладено підготовче судове засідання на 18.06.2025 року.

05.06.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

12.06.2025 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 23.07.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 року відкладено підготовче судове засідання, яке не відбулось 23.07.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 13.08.2025 року.

11.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

12.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на пояснення Третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи відповідь Позивача на пояснення Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача; задоволено клопотання Відповідача про розгляд справи за відсутності представника; витребувано від Державної служби геології та надр України, Державного агентства водних ресурсів України, Чернігівської обласної військової адміністрації та Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області інформацію стосовно ділянки Чернігівська 2, відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 року витребувано від Державної служби геології та надр України, Державного агентства водних ресурсів України, Чернігівської обласної державної адміністрації та Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області інформацію стосовно ділянки Чернігівська 2, яка була виставлена на аукціон №SUE001-UA-20240528-78675, а саме:

- чи відноситься земельна ділянка Чернігівська-2, яка була виставлена на аукціон №SUE001-UA-20240528-78675, до земель водного фонду? Якщо так, надати суду належним чином завірені документи, які підтверджують дану обставину;

- чи була сформована, як об'єкт цивільних прав, ділянка Чернігівська-2 на момент проведення аукціону №SUE001-UA-20240528-78675? Якщо так, надати суду належним чином завірені документи, які підтверджують дану обставину;

- чи входить земельна ділянка Чернігівська-2, яка була виставлена на аукціон №SUE001-UA-20240528-78675 до переліку земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин? Якщо так, надати суду належним чином завірені документи, які підтверджують дану обставину;

- повідомити назву органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою Чернігівська 2, яка розташована в русловій частині р.Десна, за 1,0 км на південь-південний схід від м. Чернігова в Чернігівському районі Чернігівської області, у межах 196-198 км.р.Десна від її гирла, та яка була виставлена на аукціон №SUE001-UA-20240528-78675;

- чи було погоджено попередній проєкт для проведення робіт, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, на земельній ділянці Чернігівська-2, яка була виставлена на аукціон №SUE001-UA-20240528-78675, з Державним агентством водних ресурсів України та Чернігівською обласною державною адміністрацією? Якщо так, надати суду належним чином завірені документи, які підтверджують дану обставину.

21.08.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 року відкладено підготовче судове засідання, яке не відбудеться 10.09.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 25.09.2025.

28.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Державної служби геології та надр України надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.

28.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Державного агентства водних ресурсів України надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.

04.09.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Чернігівської обласної державної адміністрації надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.

05.09.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Державного агентства водних ресурсів України надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2025 року.

17.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 12.11.2025 року.

11.11.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 12 листопада 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідача та Третьої особи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Відповідача та Третьої особи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 12 листопада 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

На вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20240503-14669/ Державною службою геології та надр України було оприлюднено оголошення про проведення трираундового англійського аукціону № SUE001-UA-20240503-14669 з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ).

Відповідно до протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20240503-14669 Державної служби геології та надр України від 22.05.2024 року аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ). Ділянка Чернігівська-2 розташована за 1,0 км на південь - південний схід від м. Чернігів в Чернігівському районі Чернігівської області. Вид корисної копалини: пісок. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), 20 років, визнаний такий, що не відбувся. (т.1 а.с.235)

На вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20240528-78675/ Державною службою геології та надр України було оприлюднено оголошення про проведення повторного трираундового англійського аукціону №SUE001-UA-20240528-78675 з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ). (т.1 а.с.16-21)

Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» було сплачено гарантійний внесок для участі в аукціоні №SUE001-UA-20240528-78675 у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №332 від 07.06.2024 року. (т.1 а.с.22)

Відповідно до протоколу електронного аукціону №SUE001-UA-20240528-78675 Державної служби геології та надр України від 12.06.2024 року аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ). Ділянка Чернігівська-2 розташована за 1,0 км на південь - південний схід від м. Чернігів в Чернігівському районі Чернігівської області. Вид корисної копалини: пісок. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), 20 років, визнаний такий, що не відбувся. (т.1 а.с.23-24)

Листом від 18.06.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» просило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА БІРЖА" повернути сплачений гарантійний внесок у розмірі 4000000 грн. 00 коп. У відповідь на який останній листом №В-170/3 від 18.06.2024 року відмовив у поверненні. (т.1 а.с.89-93)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем в оголошенні про проведення аукціону була надана недостовірна інформація про лот, що вплинуло на прийняття рішення Позивачем про участь у даному аукціоні. Позивач зазначає, що у пояснювальній записці зазначено, що ділянка Чернігівська-2 розташована за 1,0 км на південь - південний схід від м. Чернігів в Чернігівському районі Чернігівської області ,в межах 196-198 км.р. Десна та її гирла, природними межами ділянки є сучасне русло р. Десна, яке у даному районі має ширину 100-200 м. Позивач зазначає, що вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а проект щодо геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) ділянки Чернігівська-2 на погодження до Державного агентства водних ресурсів України, відповідно до статті 86 Водного кодексу України від Держгеонадр не надходив. За доводами позивача вказане має істотний вплив на розмір ділянки добування надр; умови добування надр; умови обмежень щодо ведення господарської діяльності з добування надр на ділянці. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним аукціон, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України щодо продажу «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ)». (№ лоту: SUE001- UA-20240528-78675, посилання на аукціон https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA 20240528-78675) та результати його проведення, стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» грошові кошти у розмірі 4 000 000 гривень 00 копійок, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначає, що за даним лотом розмір мінімального кроку підвищення ціни складав 10 000,00 грн. та жоден з учасників не зробив крок аукціону. Відповідно до положень п. 34 Порядку № 993 аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі відсутності учасників; коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки, крім випадків, передбачених пунктом 20 цього Порядку. Таким чином, до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні (01.07.2024 р.) не подано жодних заявок, тому згідно п. 34 Порядку № 993 аукціон визнано таким що не відбувся. З вищевикладеного вбачається, що аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), піску ділянки Чернігівська-2, яка розташована у Чернігівському районі Чернігівської області проведений у відповідність до чинного законодавства України, із зазначенням всієї необхідної інформації (оглядова карта, ситуаційний план, пояснювальна записка) про відповідний лот. Відтак, зважаючи на викладене, наявні в матеріалах справи документи (зокрема, накази Держгеонадр), а також наявну інформацію за посиланням https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20240528-78675/, де розміщено інформацію щодо оспорюваного позивачем аукціону, вказаний аукціон вважається таким, що не відбувся, що виключає можливість визнання цього аукціону та його результатів недійсними. Позивач, подаючи заявку на участь в аукціоні, безумовно мав ознайомлюватись із аукціонною документацією, зокрема, оглядовою картою, ситуаційним планом, пояснювальною запискою, у якій зазначено все про ділянки Чернігівська-2. Однак, останній без жодних заперечень взяв участь в електронному аукціоні № SUE001-UA-20240528-78675, сплатив відповідний гарантійний внесок, а отже погодився зі всіма умовами проведення аукціону, але в той же час не зробив кроку аукціону.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Підставою для визнання електронних торгів недійсними є також порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити: чи мало місце порушення вимог Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами зокрема шляхом проведення електронних торгів, та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/28435/15, від 30.05.2018 у справі № 906/278/17, від 20.11.2019 у справі № 925/796/18, від 10.03.2020 у справі №927/1184/15.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20240528-78675/ Державною службою геології та надр України було оприлюднено оголошення про проведення повторного трираундового англійського аукціону №SUE001-UA-20240528-78675 з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ). Розмір гарантійного внеску - 4 000 000 грн. 00 коп. (т.1 а.с.16-21)

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу України про надра встановлено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами та процедура продовження їх строку, переоформлення, внесення змін, зупинення дії, анулювання, підстави для відмови у наданні, продовженні строку, внесення змін до угоди про умови користування надрами, тощо визначено статтями 16 - 16-6 КУпН.

Згідно з частиною першою статті 16 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

За приписами частини шістнадцятої статті 16 Кодексу України про надра у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом. При цьому в угоді про умови користування надрами визначаються просторові межі та координати кутових точок ділянки надр, наданої у користування щодо кожного виду корисних копалин.

Згідно з частиною третьою статті 16 Кодексу України про надра аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Статтею 18 Кодексу України про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Згідно з статтею 18-1 Кодексу України про надра у разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об'єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин. Розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з такими особливостями:

1) строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин;

2) земельні ділянки не можуть передаватися у власність (крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд);

3) земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр;

4) земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр;

5) на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування.

Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 993, визначає процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (далі - дозвіл).

Згідно з абзацом 15 пункту 2 Порядку пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами.

Згідно з п.6 Порядку рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.

У п.10 Порядку визначено, що оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону. Ділянки надр (родовища корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, виставляються на аукціон лише у межах переліку таких ділянок надр (родовищ корисних копалин), що затверджені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.11 Порядку оголошення про проведення аукціону повинно містити:

1) загальну інформацію про аукціон, зокрема:

відомості про Держгеонадра (найменування, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);

порядок подання заявок для участі в аукціоні;

вимоги до заявників (непоширення на заявника - фізичну особу - підприємця, заявника - юридичну особу або її посадових осіб (керівника, його заступників та осіб, що їх заміщують) чи її засновників (юридичних та фізичних осіб), а також на заявника - іноземну юридичну особу чи її засновників (юридичних та фізичних осіб) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно із Законом України "Про санкції" та актами, прийнятими відповідно до зазначеного Закону);

перелік даних, які надаються заявниками;

строк приймання заявок для участі в аукціоні;

дату і час початку аукціону;

розмір гарантійного внеску;

інформацію про рахунок організатора (оператора), на який повинен бути перерахований гарантійний внесок;

строк підписання протоколу проведення аукціону;

строки підписання договору купівлі-продажу дозволу (договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною);

порядок та строки сплати винагороди оператору, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні;

2) інформацію про лот, зокрема:

реєстраційний номер лота;

назву, місцезнаходження та координати ділянки надр, дозвіл на користування якою виставляється на аукціон;

назву корисної копалини (у разі видобування - категорію та розмір запасів корисних копалин, а також дату проведення їх державної експертизи);

вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл;

вартість геологічної інформації;

початкову ціну лота;

крок аукціону;

вартість пакета аукціонної документації, що сплачується переможцем.

Інформація, що міститься в оголошенні про проведення аукціону (крім реєстраційного номера лота), формується Держгеонадрами.

Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

Інформація про ділянку надр, включену до лота, виставленого на аукціон, зазначається з урахуванням інформації, наведеної в документах, визначених Кодексом України про надра, та пакеті аукціонної документації.

Оголошення про проведення аукціону може включати інші додаткові відомості, необхідні для проведення аукціону, які стосуються ділянки надр, що виставляється на аукціон (пункт 12 Порядку).

Так, згідно з опублікованим в системі електронних торгів Прозорро.Продажі оголошення про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2 (лот №SUE001-UA-20240528-78675) в розділі "Інформація про аукціон" вказано, що Порядок ознайомлення з майном, час і місце проведення огляду об'єкта: згідно доданих документів.

Документація, яка була завантажена в системі електронних торгів організатором аукціону містила наступні документи:

- Ділянка Чернігівська-2 оглядова карта

- Ділянка Чернігівська-2 ситуаційний план-

- Пакет АД ділянка Чернігівська-2

- Вимоги до заявників стосовно Закону України «Про санкції»

- Перелік даних, які надаються заявниками

- Порядок подання заявок для участі в аукціоні

- Порядок та строки сплати винагороди оператору

- Строки підписання протоколу проведення аукціону та договорів купівлі-продажу

У пояснювальній записці зазначено, що ділянка Чернігівська-2 розташована в русловій частині р. Десна, за 1,0 км на південь - південний схід від м. Чернігів в Чернігівському районі Чернігівської області, у межах 196?198 км р. Десна від її гирла. Природними межами ділянки є сучасне русло р. Десна, яке у даному районі має ширину 100?200 м.

Географічні координати кутових точок ділянки Чернігівська-2, пісок: 1. 51° 28' 20,58" 2. 31° 18' 31,16" 51° 28' 28,53" 3. 31° 18' 30,69" 51° 28' 38,83" 4. 31° 18' 28,50" 51° 28' 56,86" 5. 31° 18' 34,25" 51° 29' 06,83" 6. 31° 18' 43,61" 51° 29' 09,75" 7. 31° 18' 50,58" 51° 29' 11,35" 8. 31° 19' 00,85" 51° 29' 05,65" 9. 31° 19' 02,29" 51° 29' 04,22" 10. 31° 18' 52,02" 51° 28' 59,12" 11. 31° 18' 42,40" 51° 28' 51,74" 12. 31° 18' 37,76" 51° 28' 36,64" 13. 31° 18' 34,42" 51° 28' 28,21" 14. 31° 18' 36,42" 51° 28' 20,51" 31° 18' 36,78" Площа ділянки надр - 21,5 га, які також відображено на Ситуаційному плані ділянки Чернігівська-2.

Як зазначає Позивач, ним було виявлено недостовірну інформацію, що була вказана Відповідачем в оголошенні про проведення даного аукціону. Так, з листа Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області №29-25-0.2-1656/2-25 від 24.03.2025 року вбачається, що ділянка Чернігівська-2 знаходиться в межах м. Чернігова та розташована в руслі річки Десна, що відноситься до земель водного фонду. (т. 1 а.с.117)

Таким чином, Суд зазначає, що інформація щодо місця розташування родовища в частині адміністративно-територіального округу є недостовірною, що в подальшому могло вплинути на законність оформлення необхідних дозволів та інших документів з метою провадження господарської діяльності позивача.

Згідно зі статтею 18-1 Кодексу України про надра у разі, якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об'єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.

Згідно зі ст. 86 Водного кодексу України на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів), видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт (крім експлуатаційного днопоглиблення) визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями, а також робіт, пов'язаних з будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Місця і порядок проведення експлуатаційного днопоглиблення визначаються відповідно до паспортів гідротехнічних споруд та/або плану шляхових робіт і не потребують отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.

Листом №2564/05-3/2-25 від 02.04.2025 року Державна служба геології та надр України повідомила, що проект щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) ділянки Чернігівська-2 на погодження відповідно до ч.2 статті 86 Водного кодексу України не надходив. (т.1 а.с.112-113)

Державне агентство водних ресурсів України листом №1616/5/5/11-25 від 26.03.2025 року повідомило Позивача, що проєкт щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) ділянки Чернігівська-2 на погодження не надходив. (т.1 а.с.114-115)

Листом №01-01-32/3094-вих від 24.03.2025 року Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила, що проект щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) ділянки Чернігівська-2 на погодження не надходив. (т.1 а.с.116)

На виконання вимог ухвали суду Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області повідомило, що земельна ділянка Чернігівська-2 як об'єкт цивільних прав не формувалася, дані про ділянку до Державного земельного кадастру не вносилися. (т.2 а.с.49-50).

Державна служба геології та надр України повідомила, що ділянка Чернігівська-2, яка виставлена на аукціон (електронні торги) № SUE001-UA-20240528-78675, надана з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) піску. Відповідно до положень Кодексу України про надра, погодження попереднього проєкту проведення робіт, пов'язаних із видобуванням корисних копалин на земельній ділянці Чернігівська-2, яка виставлена на аукціон (електронні торги) № SUE001-UA-20240528-78675 з метою геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) піску ділянки Чернігівська-2, яка розташована за 1,0 км на південь - південний схід від м. Чернігів в Чернігівському районі Чернігівської області, з Державним агентством водних ресурсів України та Чернігівською обласною державною адміністрацією не передбачено. Водночас слід зазначити, що відповідно до «Додатку 2 до Угоди про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ)», а саме «ПРОГРАМИ РОБІТ з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) (неметалічні (місцеві корисні копалини)», яка розміщена у відкритому доступі в системі електронних торгів «Прозорро.Продажі» в пакеті аукціонної документації за лотом № SUE001-UA-20240528-78675, пунктом 4 визначено «Підготовка родовища до промислової розробки», при цьому граничні терміни виконання таких робіт становлять не більше трьох років після затвердження запасів. Крім того, пунктом 5 «Промислова розробка родовища (видобування)» встановлено, що граничні терміни початку виконання таких робіт визначаються не пізніше восьмого року після отримання спеціального дозволу. Таким чином, питання видобутку корисних копалин виникає у власника спеціального дозволу на користування надрами після проведення робіт з геологічного вивчення та затвердження запасів у ДКЗ України, тому необхідність погодження попереднього проєкту для проведення робіт, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, на даному етапі відсутня. (т.2 а.с.56-58)

Державне агентство водних ресурсів України листом №4768/5/4/11-25 від 27.08.2025 року повідомило, що проєкт для проведення робіт, пов'язаних із видобуванням корисних копалин, на земельній ділянці Чернігівська-2 на погодження не надходив. (т.2 а.с.60-61)

Чернігівська обласна державна адміністрація листом №01-01-32/9478-вих від 03.09.2025 року повідомила, що проєкт щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин ділянки Чернігівська-2 не надходив. (т.2 а.с.62-63)

Таким чином, Суд приходить до висновку, що в порушення статті 18-1 Кодексу України про надра, ст. 86 Водного кодексу України та статті 19 Конституції України Державна служба геології та надр України провела аукціон без попереднього погодження проєкту щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) ділянки Чернігівська-2 з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями, а також робіт, пов'язаних з будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункти 13 постанови Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" в окремих випадках, коли допустимість провадження планованої діяльності визначена за результатами оцінки впливу на довкілля, у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави та у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, Держгеонадрами та Держводагентством, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозволів, що видаються в установленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи, що ділянка Чернігівська-2 знаходиться в межах м. Чернігова та розташована в руслі річки Десна, що відноситься до земель водного фонду, добування в цій зоні піску може бути виключно після оцінки впливу на довкілля та за погодженням з обладміністрацією, Держгеонадрами та Держводагентством.

В проекті спеціального дозволу на користування надрами, що був опублікований в лоті аукціону зазначено особливі умови надрокористування, а саме: провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Таким чином, навіть після теоретичного проведення позитивної для Товариства оцінки впливу на довкілля, позивач все одно не мав би можливості займатися господарською діяльністю на території цієї ділянки, оскільки попередньо не було отримано проект щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) ділянки Чернігівська-2 відповідно до ч.2 статті 86 Водного кодексу України.

Оскільки набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, такий договір може визнаватись недійсним за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) (позиція Верховного Суду викладена у постановах від 29.05.2019 у справі №910/8302/18, від 20.11.2019 у справі № 925/796/18).

Таким чином, встановлені Судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість використання Позивачем спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2, у зв'язку з недотриманням Відповідачем вимог чинного законодавства України та отримання/надання всіх необхідних документів для проведення аукціону з продажу спеціального дозволу. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» у будь-якому випадку не могло набути у легітимний спосіб право на спеціальний дозвіл на користування надрами Ділянка Чернігівська-2, навіть у разі визначення його переможцем аукціону.

Що стосується порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС», Суд зазначає.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз'яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (провадження № 12-8гс22, пункт 9.12).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom), заява № 22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Суд зазначає, що предметом аукціону був спеціальний дозвіл на користування надрами, тобто певне майнове право на обмежене користування земельною ділянкою.

Відчуження майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 05.06.2018 у справі №910/856/17).

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Відповідно до положень статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі", заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10.03.2011 у справі "Сук проти України", заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" від 02.03.2005, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути, у тому числі, "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23.10.1991 у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії", заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Верховний Суд України у постанові від 30.01.2013 у справі №6-168цс12 також визначив майнове право як "право очікування", яке є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.

Таким чином, майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами володільця майна, і яке свідчить про правомочність його власника задовольнити свої легітимні (законні та обґрунтовані) очікування за рахунок такого майнового права.

Отже, беручи участь у аукціоні та придбаваючи (фактично у держави) спеціальний дозвіл на користування надрами Позивач мав право бути впевненим у можливості реалізації своїх законних очікувань, а також у тому, що набуте ним право є чинним, тобто не тільки набуте у законний спосіб, але й що воно може бути реалізоване в законний спосіб в повному обсязі, що його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Майнове право, що придбавається (дозвіл на користування надрами) повинно бути трансформоване набувачем у можливість користування надрами на визначеній земельній ділянці, що передбачає під собою дійсність не тільки самого права (тобто можливості видачі такого дозволу), але й його беззаперечної реалізації, що у свою чергу вимагає визначення об'єкту такого користування (тобто визначення земельної ділянки чи/або території на яку таке право буде розповсюджуватись).

Також складовою майнового права є орієнтовна оцінка саме місткості надр у вигляді піску та гравію, що виражається у орієнтовній кількості, яку можна добути в межах реалізації дозволу (тобто ті самі законні очікування). Можливість добування пов'язана з площею умовної ділянки, і якщо на більшій частині площі не може бути здійснена передбачувана діяльність, то і відповідно вартість такого майнового права, ємкість та можливість його реалізації (тобто корисного використання) не відповідає заявленій.

Господарський суд міста Києва приходить до висновку, що виставлення Держгеонадрами на аукціон лоту із наданням недостовірної інформації стосовно місця розташування родовища, недотриманням Відповідачем вимог чинного законодавства України в частині отримання/надання всіх необхідних документів для проведення аукціону з продажу спеціального дозволу й подальше визнання аукціону такого, що не відбулось, хоча і не зумовлює безпосередній перехід прав, проте створює правові підстави для набуття прав на спеціальний дозвіл користування надрами після його отримання, що у сукупності дає підстави стверджувати наявність в правовій природі аукціону - дій, що порушують право позивача або створюють загрозу його порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2025 року по справі №910/9868/24, від 15.02.2022 у справі №910/1603/21 та від 01.11.2022 у справі №910/7853/21.

Отже, при зверненні до суду з вказаним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним аукціон, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України щодо продажу «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ)». (№ лоту: SUE001- UA-20240528-78675, посилання на аукціон https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA 20240528-78675) та результати його проведення, суперечать вимогам статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога про визнання недійсним аукціону є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги Позивача в частині стягнення з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» грошові кошти у розмірі 4 000 000 гривень 00 копійок, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України, Суд зазначає.

Згідно з пунктом 3 частини 2 Порядку гарантійний внесок - платіж, що здійснюється заявником для набуття статусу учасника аукціону шляхом перерахування коштів на рахунок організатора (оператора) електронного майданчика, що зазначається в оголошенні про проведення аукціону.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 16 Порядку для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті. Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість. Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Частиною 32 Порядку визначено, що гарантійний внесок або його частина, що дорівнює ціні реалізації лота (якщо розмір гарантійного внеску більший за ціну реалізації лота), сплачений (сплачена) переможцем, перераховується організатором (оператором) до державного бюджету протягом п'яти робочих днів після опублікування протоколу. Якщо розмір гарантійного внеску більший за ціну реалізації лота, то різниця між частиною, перерахованою до державного бюджету, та сплаченим гарантійним внеском повертається переможцю протягом п'яти робочих днів з дня отримання ним дозволу.

Гарантійний внесок переможця зараховується до ціни реалізації лота. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається організатором (оператором) протягом п'яти робочих днів після завершення аукціону, крім учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця, а у разі однакових цінових пропозицій учасників - тому, хто подав цінову пропозицію раніше. Такому учаснику гарантійний внесок повертається протягом п'яти робочих днів з дня отримання переможцем дозволу.

Якщо аукціон не відбувся або лот знято з продажу відповідно до цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам протягом п'яти робочих днів з наступного дня після визнання аукціону таким, що не відбувся, або зняття лота з продажу, крім випадків, передбачених пунктом 30 та абзацом четвертим пункту 34 цього Порядку. У випадках, передбачених пунктом 30 та абзацом четвертим пункту 34 цього Порядку, гарантійні внески учасників перераховуються організатором (оператором) до державного бюджету.

Згідно з п.34 Порядку аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки, крім випадків, передбачених пунктом 20 цього Порядку;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених пунктом 30 цього Порядку, з дотриманням положень, визначених пунктом 31 цього Порядку;

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до частин третьої - п'ятої статті 13 Кодексу України про надра;

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

Вказаний правовий висновок міститься у поставі Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18.

Суд приходить до висновку, що оскільки аукціон щодо продажу «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2», оголошений Державною службою геології та надр України, є недійсним, а отже підстава, на якій були сплачені Позивачем кошти у вигляді гарантійного внеску в сумі 4 000 000,00 грн, відпала, тобто наразі утримуються безпідставно. За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача з посиланням на п.34 Поряду, оскільки в даному випадку, спірний аукціон визнаний Судом недійсним та не є таким, що не відбувся.

Таким чином, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» грошові кошти у розмірі 4 000 000 гривень 00 копійок, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» до Державної служби геології та надр України про визнання недійсним аукціону та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним аукціон, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України щодо продажу «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Чернігівська-2. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 21 465,60 грн (з ПДВ)». (№ лоту: SUE001- UA-20240528-78675, посилання на аукціон https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA 20240528-78675) та результати його проведення.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 3753603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» (07405, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Київська, будинок 261-А, прим. 76, офіс 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 42595408) грошові кошти у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) грн. 00 коп., сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведення якого було призначено на 12.06.2024 р. Державною службою геології та надр України.

4. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 3753603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРСПЕЦСЕРВІС» (07405, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Київська, будинок 261-А, прим. 76, офіс 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 42595408) судовий збір у розмірі 63 028 (шістдесят три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 листопада 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

131819027

Наступний документ

131819029

Інформація про рішення:

№ рішення:	131819028
№ справи:	910/4743/25
Дата рішення:	12.11.2025
Дата публікації:	18.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (22.10.2025)
Дата надходження:	15.04.2025
Предмет позову:	визнання недійсним аукціону, стягнення коштів у розмірі 4000000,00 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

28.05.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
18.06.2025 11:10	Господарський суд міста Києва
23.07.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
13.08.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
10.09.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
25.09.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
22.10.2025 11:30	Господарський суд міста Києва
12.11.2025 12:00	Господарський суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЧИНЧИН О В

3-я особа:

Головне управління Державного казначейства України в м. Києві

відповідач (боржник):

Державна служба геології та надр України

Шупик Олександр Анатолійович

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю " УКРДОРСПЕЦСЕРВІС"