Справа № 909/1252/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.11.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 24.10.2025 (вх.№9338/25 від 24.10.2025)
АДРЕСА_1 ,
eл. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
ВСТАНОВИВ: фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою від 24.10.2025 (вх.№9338/25 від 24.10.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2025, суд залишив без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, встановив заявнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, шляхом надання до суду:
- документів з фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника, актуальної на дату подання заяви, з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати і періодів прострочення та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- конкретизований список кредиторів і боржників, який відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.116 КУзПБ;
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 роки, приведений у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5;
- докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення розділу І та ІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- докази авансування на депозитний рахунок суду 45 420 грн винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або договір, укладений з арбітражним керуючим, в якому врегульовано умови оплати послуг безпосередньо між сторонами договору.
10.11.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про усунення недоліків від 10.11.2025 (вх.№18476/25), до якої заявник приєднав декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 роки; конкретизований список кредиторів і боржників; договори укладені між боржником та фінансовими установами, а також кредитний звіт з Українського бюро кредитних історій.
Стосовно вимог ухвали суду від 29.10.2025 в частині надання доказів авансування на депозитний рахунок суду 45 420 грн винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або договір, укладений з арбітражним керуючим, в якому врегульовано умови оплати послуг безпосередньо між сторонами договору, заявник надав договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений 31.10.2025 між арбітражною керуючою Белінською Наталією Олександрівною та ОСОБА_1 .
Дослідивши долучений до заяви про усунення недоліків договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 31.10.2025, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Тобто, при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію угоди, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим.
При цьому, з огляду на п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду та фізична особа-боржник.
Відповідна угода повинна бути укладена в порядку, визначеному Цивільним кодексом України із дотриманням умов, визначених КУзПБ.
Так, статтею 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладеному 31.10.2025 між арбітражною керуючою Белінською Наталією Олександрівною та ОСОБА_1 , боржник вносить (перераховує) оплату протягом 5 місяців по 4 542 грн на загальну суму 22 710 грн на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, до закриття провадження у справі. Розрахунки проводяться шляхом оплати боржником грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного договору, за умови надсилання арбітражною керуючою поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника (пункти 3.3, 3.5 договору).
Отже, умовами п.3.3 та п.3.5 договору до виконання договору в частині розрахунків з арбітражним керуючим фактично залучено Господарський суд Івано-Франківської області, який не є стороною цього договору, однак виступає як особа, яка приймає, зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому та відповідно має виплатити такі кошти арбітражному керуючому з депозитного рахунку суду.
Таким чином, в укладеному між сторонами (боржником та арбітражним керуючим) договорі про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 31.10.2025 визначено обов'язки суду, який не є стороною договору, що суперечить вказаним вище нормам як Цивільного Кодексу України так і КУзПБ.
В ухвалі від 29.10.2025 суд зобов'язував заявника надати суду або докази авансування на депозитний рахунок суду 45 420 грн винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або договір, укладений з арбітражним керуючим, в якому врегульовано умови оплати послуг безпосередньо між сторонами договору.
Враховуючи, що доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією заявник суду не надав, як і не надав суду договору (додаткової угоди), укладеного (ї) між ним та арбітражним керуючим, в якому було б врегульовано умови оплати послуг безпосередньо між сторонами договору, наданий ним договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого не відповідає вимогам п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ та не може вважатися належним доказом в підтвердження усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 29.10.2025.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що виявлені судом недоліки заявником не усунуті, заява та додані до неї документи підлягають поверненню.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 24.10.2025 (вх.№9338/25 від 24.10.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.11.2025 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Рочняк
З огляду на те, що заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 24.10.2025 (вх.№9338/25 від 24.10.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи з додатками сформовано в системі "Електронний суд" та надано їх суду лише в електронному вигляді, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 6 ГПК України, паперовий варіант вказаної заяви з додатками заявнику не повертаються.