Справа № 909/1323/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про передачу справи до іншого суду
17.11.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця Михайлюк Оксани Олегівни, АДРЕСА_1
до відповідача: Акціонерного товариства комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001
про скасування штрафу та стягнення 173 256 грн 83 коп.
Фізична особа - підприємець Михайлюк Оксана Олегівна через підсистему "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", в якій просить:
- визнати протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування штрафу на суму 316 100, 00 грн. та зобов'язати відповідача скасувати штрафні нарахування на суму 316 100, 00 грн.;
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь фізичної особи - підприємця Михайлюк Оксани Олегівни безпідставно списані кошти у сумі 173 256, 83 грн.
Обґрунтовуючи подання позову до Господарського суду Івано-Франківської області, позивач посилається на ч. 5 ст. 29 ГПК України, відповідно до приписів якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
За доводами позивача, справа підсудна Господарському суду Івано-Франківської області, оскільки у п.7.4 кредитного договору № 3160821665-КД-2 від 18.04.2025 сторони передбачили, що виконання зобов'язань за цим договором здійснюється за місцем знаходження підрозділу банку, який надав кредит. Тобто, за місцем знаходження Івано-Франківського відділення № 31. Таким чином, позивач вважає, що внаслідок визначення місця виконання договору, позов подається до Господарського суду Івано-Франківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Гулі У.І.
Вирішуючи питання, які пов'язані із призначення справи до розгляду, у тому числі дотримання правил територіальної юрисдикції, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та вбачається з преамбули кредитного договору від № 3160821665-КД-2 від 18.04.2025 цей договір укладений між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" місцезнаходження якого: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 д, код в ЄДРПОУ 14360570, що представляє директор відділення "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ №31" АТ КБ "Приватбанк" Горбаль Тетяна Геннадіївна, який діє на підставі довіреності №12637-К-О від 31.07.2024 року, з однієї сторони та Фізична особа - підприємець Михайлюк Оксана Олегівна, місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 код в ЄДРПОУ НОМЕР_1 , іменований(ий)(ая) надалі «Позичальник», що підтверджується відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з другої сторони.
Таким чином, кредитний договір № 3160821665-КД-2 від 18.04.2025 укладений юридичною особою Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", від імені якого виступав директор Івано-Франківського відділення № 31 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", повноваження якого на вказані дії визначені довіреністю № 12637-К-О від 31.07.2024 року.
Наведене підтверджується також реквізитами Банку у розділі "Реквізити сторін договору", серед яких відсутні реквізити відділення Івано-Франківського відділення № 31 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
Як вбачається із змісту Договору № 3160821665-КД-2 від 18.04.2025 (п.1.1) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п.п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни/строки.
Кредитування за цим Договором, в рамках програми Банка «КУБ під заставу» (далі -"кредит") надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Згідно з п. 5.2, 5.3 Договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених пп. 2.2.8, 2.2.9, 2.2.15, цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 1 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється у гривні.
Судом враховується, що згідно з частинами першою і другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин першої і другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно ж до частини першої статті 29 ГПК України "Підсудність справ за вибором позивача" право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За частиною п'ятою статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз положення процесуального закону свідчить про те, що ним передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Цивільний кодекс України не містить дефініції "місце виконання договору". Натомість у ЦК України йдеться про місце виконання зобов'язання і відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Судом враховується, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій АТ КБ «ПриватБанк» та стягнення коштів.
Таким чином, господарський спір у частині визнання протиправними дій АТ КБ «ПриватБанк» не стосується факту виконання зобов'язань за Договором та спір безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання Договору.
У разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню і пункт 4 частини першої статті 532 ЦК України, відповідно до якого, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання.
Цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов'язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов'язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.
Отже, поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Тому, на переконання суду, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.
Як вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Акціонерного товариств комерційний банк «ПриватБанк» є вул. Грушевського, 1 д, м. Київ, 01001.
Отже, незважаючи на умови п.7.4 кредитного договору, пред'явлення позову за місцезнаходженням Івано-Франківського відділення № 31 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" є неможливим, оскільки у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" немає такого відокремленого підрозділу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2014334 від 17.11.2025 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 161235177624 від 17.11.2025.
Вказані витяги містять інформацію про наявність відокремленого підрозділу Кіпрської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк". Інформація щодо наявності у Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" інших відокремлених підрозділів відсутня.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при визначенні територіальної юрисдикції (підсудності) слід виходити із положень ч. 1 ст. 27 ГПК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 909/1323/25 належить надіслати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
справу № 909/1323/25 за позовом фізичної особи - підприємця Михайлюк Оксани Олегівни до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними дій АТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування штрафу на суму 316 100, 00 грн., зобов'язання скасувати штрафні нарахування на суму 316 100, 00 грн та стягнення безпідставно списаних коштів у сумі 173 256, 83 грн. передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).
Повний текст ухвали складено 17.11.2025.
Ухвала підписана та набрала законної сили 17.11.2025, і може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гула У.І.