номер провадження справи 9/137/25
17.11.2025 Справа № 904/3985/25
м.Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «МОНОЛІТ ГРУП», м. Запоріжжя
про стягнення суми 22200,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
Акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення Приватного підприємства «МОНОЛІТ ГРУП» збитків у розмірі 22200,00 грн (документ сформований в системі «Електронний суд»). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.07.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 904/3985/25.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 у справі №904/3985/25 матеріали вказаної позовної заяви Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до Приватного підприємства «МОНОЛІТ ГРУП» передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області. Матеріали зазначеної справи із супровідним листом від 11.08.2025 надійшли до Господарського суду Запорізької області 14.08.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.08.2025 здійснено розподіл судової справи № 904/3985/25 між суддями Господарського суду Запорізької області та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 19.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/3985/25, присвоєно справі номер провадження 9/137/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у повній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. Між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та Приватним підприємством «Моноліт Груп» (відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки (за рознарядкою) № 22-146 від 28.12.2022. Відповідач здійснив поставку товару відповідно до видаткових накладних №36 від 06.04.2023 на суму 66600,00 грн., в т.ч. ПДВ 11100,00 грн та № 19 від 01.03.2023 на суму 66600,00 грн., в т.ч. ПДВ 11100,00 грн. АТ «Укргазвидобування» перерахувало відповідачу грошові кошти за поставлений товар за кожною з вказаних видаткових накладних. Відповідно до п.п. 6.3.3 розділу 6 Договору, Постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України. В силу приписів п. 187.1 ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події, у Відповідача виник обов'язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно видаткової накладної № 19 від 01.03.2023 на суму 66600,00 грн., в т.ч. ПДВ 11100,00 грн. та згідно видаткової накладної № 36 від 06.04.2023 на суму 66600,00 грн., в т.ч. ПДВ 11100,00 грн. Відповідно до п.187.1 ст.187, п.п. 201.1, 201.7 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничний строк реєстрації податкових накладних в ЄРПН є 05.04.2025 та 05.05.2025 відповідно. ПП «Моноліт Груп» сформувало податкові накладні № 2 від 01.03.2023 стосовно господарської операції (видаткова накладна № 19 від 01.03.2023) та №2 від 06.04.2023 стосовно господарської операції (видаткова накладна № 36 від 06.04.2023), однак в установлений ПК України строк ці податкові накладні не зареєстровані, про що свідчать дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних ПП «Моноліт Груп». Як випливає зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних від 23.03.2023 та від 28.04.2023, реєстрація податкових накладних №2 від 01.03.2023 та №2 від 06.04.2023 зупинена. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем порушено зобов'язання з реєстрації податкових накладних в ЄРПН в строки, встановлені ст. 201 ПК України, що позбавило позивача права включити суми ПДВ у розмірі 22200,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 22200,00 грн, що свідчить про понесення АТ «Укргазвидобування» збитків у зазначеній сумі. У зв'язку з нездійсненням відповідачем реєстрації податкових накладних у встановлені податковим законодавством порядку та строки, ПП «Моноліт Груп» повинно нести господарсько-правову відповідальність шляхом сплати позивачу завданих збитків у розмірі 22200,00 грн. Для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.
Так, в частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день відкриття провадження у даній справі, адресою місцезнаходження Приватного підприємства «МОНОЛІТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40353886) є: 69005, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 4.
У зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у ПП «МОНОЛІТ ГРУП», ухвала суду від 19.08.2025 про відкриття провадження у даній справі була направлена відповідачу на вищезазначену адресу. Разом з тим, 08.09.2025 ухвала про відкриття провадження у справі була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату, з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/939/15-г.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вищевказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
З положень ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про вирішення справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
28.12.2022 Приватне підприємство «МОНОЛІТ ГРУП» (Постачальник, відповідач у даній справі) та Акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (Покупець, позивач у справі) уклали Договір поставки (за рознарядкою) № 22-146 від (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві Цемент 500 (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Під поставкою Сторони розуміють передачу Товару Постачальником для прийняття Покупцем (п.1.1).
В п.п. 1.2, 3.2, 5.1 Договору передбачено, що найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка/і є Додатком №1 до Договору та є його невід'ємною частиною. Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації/-ях до цього Договору та становить до 133200,00 грн, у тому числі ПДВ 22200,00 грн (включно). Строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у Специфікації/-ях до цього Договору.
У Специфікації № 1 до Договору зокрема визначено, що найменування (асортимент) товару: Цемент 500, кількість - 20000 кг, загальна вартість з ПДВ - 133200,00 грн, ПДВ - 22000,00 грн. Умови та строки оплати: 30 днів по факту поставки. Також вказано реквізити вантажоотримувача - ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (філія АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ») та місце поставки Товару.
Відповідно до п. 5.3 Договору, датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №3 до цього Договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на Товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
У пп. 6.3.3 п. 6.3 Договору встановлено, що Постачальний зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором (пункт 7.1).
Згідно з п. 11.10 Договору, відповідно до Податкового кодексу України Постачальник за даним Договором є платником податку на прибуток та є платником податку на додану вартість на загальних умовах; Покупець є платником податку на прибуток та податку на додану вартість на загальних умовах.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до 31.12.2023 року включно (п.10.1 Договору).
Матеріали справи свідчать, що на виконання вищезазначеного Договору відповідач здійснив поставку Товару позивачу, що підтверджується наступними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- видатковою накладною № 36 від 06.04.2023 (цемент 500 у кількості 10000 кг) на суму 66 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 11100,00 грн та товарно-транспортною накладною № Р36 від 06.04.2023;
- видатковою накладною № 19 від 01.03.2023 (цемент 500 у кількості 10000 кг) на на суму 66 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 11100,00 грн та товарно-транспортною накладною №Р19 від 01.03.2023.
За платіжними інструкціями № 609523 від 14.04.2023 та № 617191 від 05.05.2023 АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» було повністю оплачено отриманий Товар, шляхом перерахування на рахунок ПП «МОНОЛІТ ГРУП» за кожною з вказаних платіжних інструкцій по 66600,00 грн, в т.ч. ПДВ - 11100,00 грн.
Як зазначив позивач у позовній заяві, ПП «МОНОЛІТ ГРУП» сформувало податкові накладні (копії додані до позову): №2 від 01.03.2023 стосовно господарської операції (видаткова накладна № 19 від 01.03.2023) та № 2 від 06.04.2023 стосовно господарської операції (видаткова накладна №36 від 06.04.2023), однак у встановлений Податковим кодексом України строк ці податкові накладні не зареєстровані; згідно з квитанціями про реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена ДПС України.
На підтвердження факту не реєстрації відповідачем податкових накладних позивач надав копію знімку екрану (скріншот) з відомостями електронного кабінету платника податків - АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», зробленого 21.05.2025, з якого вбачається, що дві податкові накладні за № 2 на суми 66600,00 грн кожна, складені ПП «МОНОЛІТ ГРУП» 01.03.2023 (реєстраційний номер 9057877905) та 06.04.2023 (реєстраційний номер 9095788910) мають встановлений статус «реєстрацію зупинено».
Позивач вказує, що нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних в ЄРПН позбавило АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 22 200,00 грн, що свідчить про понесення позивачем збитків у вказаному розмірі, й стало підставою для його звернення з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 904/3985/25.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
З положень з ч.ч. 1-3 ст. 11 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено такий правовий наслідок порушення зобов'язання, як відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
В абз.1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Зі змісту п. 187.1 ст. 187 ПК України слідує, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається, зокрема, дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
При цьому, Законом України 12 січня 2023 року № 2876-IX, який набрав чинності 08.02.2023, зокрема, доповнено підрозділ 2 розділу XX ПК України пунктом 89 наступного змісту:
«Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)».
Зі змісту пункту 201.10 статті 201 ПК України також слідує, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
В пункті 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246, в реакції на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, визначено, що податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Зі змісту пункту 12 Порядку № 1246 слідує, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, в т.ч. щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п.п. 13, 14 Порядку № 1246).
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з п.п. 10, 11 Порядку №1165 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
В Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 1 Порядку №520).
Відповідно до п. 4 Порядку №520 (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
В п. 5 Порядку №520 встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно з п. 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
В пункті 9 Порядку №520 визначено зокрема наступне:
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та /або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з п. 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (п. 11 Порядку № 520).
Як встановлено судом вище, відповідач - ПП «МОНОЛІТ ГРУП» на виконання умов Договору поставки № 22-146 від 28.12.2022 здійснило поставку товару АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» за видатковими накладними № 19 від 01.03.2023 на суму 66600,00 грн (в т.ч. ПДВ 11100,00 грн) та № 36 від 06.04.2023 на суму 66600,00 грн (в т.ч. ПДВ 11100,00 грн).
За платіжними інструкціями №609523 від 14.04.2023 та №617191 від 05.05.2023 АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» було повністю оплачено отриманий товар, в т.ч. ПДВ.
ПП «МОНОЛІТ ГРУП», як продавцем, були складені та подані на реєстрацію в електронній формі податкові накладні №2 від 01.03.2023 та №2 від 06.04.2023 (кожна з яких на суму 66600,00 грн з ПДВ) і які згідно з квитанціями про реєстрацію податкових накладних зареєстровані в ЄРПН 23.03.2023 (№ 9057877905) та 28.04.2023 (№9095788910) відповідно.
Вказані податкові накладні зареєстровані відповідачем вчасно, з додержанням граничних строків, визначених в п. 201.10 статті 201 ПК України (з урахуванням пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України).
Зазначеним спростовуються доводи позивача про те, що ПП «МОНОЛІТ ГРУП» не зареєструвало в ЄРПН податкові накладні за господарськими операціями з поставки товару за видатковими накладними № 19 від 01.03.2023 та № 36 від 06.04.2023 у визначені граничні строки.
Згідно з відомостями, вказаними в графі «Результат обробки» квитанцій про реєстрацію податкових накладних №2 від 01.03.2023 та № 2 від 06.04.2023: Документ доставлено в ДПС України. Документ збережено. Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Вказано, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризикованості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом вищенаведених п. 4 та п. 6 Порядку №520, факт зупинення реєстрації податкової накладної зумовлює виникнення у відповідача права (а не обов'язку) подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у відповідній податковій накладній.
Невикористання (ігнорування) ПП «МОНОЛІТ ГРУП» свого права на подання таких пояснень протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки у вигляді відмови у реєстрації податкових накладних.
З доданої позивачем до позовної заяви копії знімку екрану (скріншоту) з відомостями електронного кабінету АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (станом на 21.05.2025) про перегляд інформації щодо податкових накладних складених продавцем ПП «МОНОЛІТ ГРУП» вбачається, що дві податкові накладні за № 2 на суми 66600,00 грн кожна, складені та зареєстровані в ЄРПН 01.03.2023 (дата реєстрації 23.03.2023, реєстраційний номер 9057877905) та 06.04.2023 (дата реєстрації 28.04.203, реєстраційний номер 9095788910) мають встановлений статус «реєстрацію зупинено».
Доказів відмови контролюючого органу в реєстрації цих податкових накладних матеріали справи не містять.
У висновках, викладених в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Із досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне: 1) відповідач у встановлений законом строк виконав свій обов'язок з реєстрації податкових накладних (податкові накладні №2 від 01.03.2023 та № 2 від 06.04.2023) за господарськими операціями з поставки товару за видатковими накладними № 19 від 01.03.2023 та № 36 від 06.04.2023; 2) реєстрація цих податкових накладних була зупинена; 3)докази відмови податкового органу в реєстрації податкових накладних відсутні.
Отже позивачем не доведено факту вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкових накладних, який у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише документами контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладене, протиправності дій/бездіяльності відповідача позивачем не доведено.
Стосовно тверджень позивача про позбавлення його права включити сплачені ним суми податку на додану вартість до податкового кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до абз. 1-3 п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
В пункті 198.6 статті 198 ПК України встановлено зокрема наступне.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Таким чином формування податкового кредиту за господарськими операціями з поставки відповідачем товару, зазначеного у податкових накладних № 2 від 01.03.2023 та № 2 від 06.04.2023, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення та реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
При цьому, відповідно до абз. 7 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За таких обставин, з моменту зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 01.03.2023 (23.03.2024) та № 2 від 06.04.2023 (28.04.2023) перебіг строків, визначених в п.198.6 ст. 198 ПК України для включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 22 200,00 грн, сплаченого ним у зв'язку з придбанням товару, перервався на період зупинення реєстрації податкових накладних. Тобто на момент розгляду даної справи строк, протягом якого за позивачем зберігається право на включення до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість не сплив. Доказів на підтвердження зворотного матеріали справи не містять.
Отже й збитки позивача у вказаному розмірі, як одна із складових правопорушення, відсутні.
На підставі усього вищевикладеного, судом відмовляється у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків у розмірі 22200,00 грн у зв'язку з їх необґрунтованістю з огляду на відсутність повного складу цивільного правопорушення.
Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення складено та підписано 17.11.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва